Спосіб лікування гострого вірусного гепатиту в

Винахід відноситься до галузі медицини, а саме до гепатології та інфекційної патології. Актуальність предмету винаходу пов'язана з частим розвитком у сучасних умовах гострого вірусного гепатиту В (ГВГВ), та недостатньою ефективністю існуючих способів лікування цього захворювання, у зв'язку з чим хвороба нерідко трансформується в хронічну форму. Тому потрібна подальша розробка раціональних способів лікування хворих на ГВГВ. Існує спосіб лікування ГВГВ шляхом введення препаратів генно-інженерного рекомбінантного (a 2інтерферону людини, зокрема вітчизняного препарату лаферону по 2млн. МО внутрішньом'язово щоденно (Ляшок О.В. Ефективність лаферону в комплексному лікуванні хворих на гепатит В //Нове в діагностиці і терапії інфекційних хвороб: Матеріали науково-практичної конференції і пленуму асоціації інфекціоністів України. -Львів, 2000. -С.40-42). Однак у частини хворих на ГВГВ цей спосіб недостатньо ефективний, оскільки не забезпечує ліквідацію носійства HBsAg, тому в деяких випадках хвороба трансформується в хронічну форму. Крім того, у 3035% хворих при введенні лаферону відмічаються побічні ефекти у вигляді грипоподібного синдрому. Тому існуючий спосіб потребує подальшого удосконалення. Відомий також спосіб лікування ГВГВ шляхом введення циклоферону - препарату з противірусною активністю, який також володіє протизапальною та інтерфероногенною дією, по 2,0-4,0мл 12,5% розчину внутрішньом'язово до 10 ін'єкцій за схемою: в 1, 2, 3, 4, 6, 8, 11, 14, 17, 20 та 23 дні від початку лікування (Лівшиц Л.О., Пеньков Д.Б. Циклоферон у терапії вірусних гепатитів з парантеральним механізмом передачі //Нове в діагностиці і терапії інфекційних хвороб: Матеріали науково-практичної конференції і пленуму асоціації інфекціоністів України. -Львів, 2000.-С.39-40). Однак, цей спосіб також недостатньо ефективний, оскільки у частини хворих на ГВГВ введення циклоферону не забезпечує елімінацію вірусу гепатиту В та ліквідацію HBs-антигенемії, і тому захворювання трансформується у хронічну форму з персистенцією вірусу ВГВ (HBV). Тому був запропонований спосіб лікування хворих на ГВГВ шляхом введення комбінації лаферону і циклоферону одночасно, оскільки було встановлено, що при спільному введенні обох препаратів відмічається взаємне потенціювання противірусного ефекту, який перевищує просту сумацію дії обох препаратів (Фролов В.М. Патогенетичне обґрунтування використання комбінації лаферону та циклоферону при лікуванні хворих на гострий вірусний гепатит В //Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. -Київ; Луганськ; Харків, 2001. -Вип. 7 (39). -С.127-136. Але при використанні цього способу не завжди забезпечується нормалізація показників перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), у той же час відомо, що збільшення продуктів ПОЛ у сироватці, а саме малонового диальдегіду (МДА) та дієнових кон'югат (ДК) має суттєве значення в патогенезі ГВГВ та розвитку хронічної форми захворювання. Тому був розроблений спосіб лікування ГВГВ шляхом призначення додатково до лаферону і циклоферону комплексу антиоксидантів (аскорбінової кислоти або аскорутину та токоферолу ацетату або аєвіту) у середньотерапевтичних дозах (Деклараційний патент №59728А МПК7 А61К31/00, А61К31/08 -Україна. - Спосіб лікування хворих на гострий вірусний гепатит В. - Оп убл. 15.09.2003. Бюл. №9). Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому обраний в якості прототипу. До недоліків прототипу відноситься те, що вказана комбінація препаратів не забезпечує достатнього гепатопротекторного ефекту. Тому відомий спосіб-прототип потребує подальшого удосконалення. Задачею винаходу було підвищення ефективності відомого способу лікування ГВГВ, скорочення його терміну та зменшення частоти виходу в хронічну форму гепатиту В. Вказана задача реалізується шляхом додаткового введення хворим на ГВГВ нового вітчизняного препарату глутаргіну. Глутаргін - гепатозахисний препарат, що за механізмами фармакологічної дії принципово відрізняється від існуючих гепатопротекторів. За своєю хімічною структурою глутаргін представляє сіль L-аргініну та глутамінової кислоти (аргініну глутамат); він активно включається до регуляції метаболічних процесів у печінці, виявляє детоксикуючий ефект шляхом зв'язування аміака, а також знижує активність пероксидації ліпідів біомембран, виявляє антигіпоксичну дію, покращує процеси енергозабезпечення гепатоцитів. Вказана пропозиція базується на вперше встановленій автором винаходу закономірності, яка була виявлена в експериментальних умовах, та потім підтверджена у клініці, що глутаргін чинить чітко виражений позитивний вплив на стан печінкової паренхіми, що в патогенетичному плані також сприяє нормалізації показників ПОЛ, що забезпечує поліпшення результатів лікування. У технічному плані спосіб здійснюється таким чином: при лікуванні ГВГВ призначають введення лаферону внутрішньом'язово по 3млн. МО на добу (тричі по 1млн. МО з інтервалом 8 годин між введенням препарату) при середньотяжкому перебізі ГВГВ та по 6млн. МО на добу (тричі по 2млн. МО) при тяжкому перебізі гепатиту і одночасно циклоферону у вигляді 12,5% розчину по 2мл через день при середньотяжкому та по 2мл щоденно при тяжкому перебізі ГВГВ, всього на курс лікування 7-10 ін'єкцій препарату, антиоксиданти (аскорбінова кислота або аскорутин та токоферолу ацетат або аєвіт) у середньотерапевтичних дозах та додатково глутаргін по 20-30мл 4% розчину 2 рази на день внутрішньовенно інфузійно при середньотяжкому перебізі ГВГВ та по 40-50мл 4% розчину 2 рази на день внутрішньовенно інфузійно при тяжкому перебізі ГВГВ протягом 5-7 діб поспіль, після суттєвого покращення клініко-біохімічних показників переходять на пероральний прийом препарату по 0,5-0,75г 3 рази на день протягом 15-20 діб поспіль. При розробці заявленого способу було обстежено дві групи хворих на ГВГВ - основна (67 осіб), яка отримувала лікування згідно до заявленого способу, та гр упа зіставлення (63 особи), яка лікувалася згідно до відомого способу-прототипу. Обидві гр упи хворих були рандомізовані за віком та статтю хворих, тяжкістю перебігу захворювання та часом вступ у до інфекційного стаціонару (тобто добою з початку захворювання). Хворі групи зіставлення отримували лікування згідно способу-прототипу, а саме - введення лаферону внутрішньом'язово по 1млн тричі на добу з інтервалом 8 годин між введеннями препарату при середньотяжкому перебізі ГВГВ та по 2млн МО тричі на добу при тяжкому перебізі ГВГВ, циклоферону у вигляді 12,5% розчину внутрішньом'язово по 2мл через день при середньотяжкому перебізі ГВГВ та по 2мл щоденно при тяжкому перебізі гепатиту, всього на курс лікування 7-10 ін'єкцій циклоферону, комплекс антиоксидантів у середньотерапевтичних дозах. Хворі основної групи лікувалися згідно до заявленого способу лікування, тобто додатково до вищевказаної терапії отримували глутаргін по 20-30мл 4% розчину 2 рази на день внутрішньовенне інфузійно при середньотяжкому перебізі ГВГВ та по 40-50 мл 4% розчину 2 рази на день внутрішньовенне інфузійно при тяжкому перебізі ГВГВ протягом 5-7 діб поспіль, після суттєвого покращення клініко-біохімічних показників переходять на пероральний прийом препарату по 0,5-0,75г 3 рази на день протягом 15-20 діб поспіль. При клінічному обстеженні в динаміці процесу лікування було встановлено, що у хворих основної групи використання заявленого способу забезпечує чітко виражений позитивний вплив на клінічні показники, а саме зниження тривалості загальної слабкості у середньому на 12,1±0,9 дні, нездужання - 10,4±1,5 дні, зниження апетиту - на 11,5±1,6 дні, жовтяниці - на 12,2±1,8 дні, тяжкості в правому підребер’ї - на 6,4±0,9 дні, гепатомегалії на 10,1±0,9 дні, обкладеності язика білим нальотом - на 13,1=1=1,5 дні, потемніння сечі - на 11,6±1,8 дні, астенічних проявів - на 9,9±1,6 дні (Р