Спосіб визначення енергетичних меридіанів біологічних об’єктів

Спосіб визначення енергетичних меридіанів біологічних об'єктів, що включає прийом сигналів міліметрового діапазону від біологічного об'єкт, подальше їх перетворення по частоті і обробці та визначення енергетичного меридіана, який відрізняється тим, що прийом сигналів проводять від 36002 великій щільності ЕМВ виникає ефект "зашторювання" активних точок. Це утрудняє пошук активних точок і визначення самого меридіану. При низьких рівнях ЕМВ важко виявити вузькосмуговий відбитий біоінформаційний сигнал на фоні широкосмугового радіотеплового випромінювання біооб'єкта. Відомий спосіб визначення енергетичних меридіанів в біологічних об'єктах (див. Скрипник Ю.А., Яненко А.Ф. Проблемы измерения низкоинтенсивного излучения миллиметрового диапазона // Фізика живого. - 1998. - Т. 8- - № 1. - С. 108-112 (Київ)) заснований на прийманні власного електромагнітного випромінювання міліметрового діапазону біологічно активних точок поверхні об'єкта, вимірюванні інтенсивності прийнятих сигналів, порівнянні їх за інтенсивністю і пошуку точок з найбільшою інтенсивністю електромагнітного випромінювання. Відомий спосіб включає операції підсилення прийнятих сигналів, їх роздільне перетворення по частоті та перемноження з подальшим виділенням сталої складової із результату перемноження. Однак, накладання апаратурних корельованих шумів в процесі підсилення і перетворення частоти сигналів утрудняє виявлення корельованої складової в сигналах, які приймаються, що не дозволяє вірогідно виявити БАТ заходом меридіану. В основу винаходу покладено задачу розробки способу визначення енергетичних меридіанів біологічних об'єктів з такою послідовністю операцій з приймальними сигналами від біологічного об'єкту, яка дозволила б за рахунок зміщення одного сигналу відносно другого та фіксування траєкторій точок, що відповідають максимальній глибині модуляції сформованих імпульсів визначати енергетичний меридіан незалежно від рівня апаратурних шумів та потужності радіотеплового випромінювання. Поставлена задача вирішується тим, що в способі визначення енергетичних меридіанів біологічних об'єктів, що включає прийом сигналів міліметрового діапазону від біологічного об'єкту та подальше, перетворення по частоті і обробку та визначення енергетичного меридіану, новим є те, що прийом сигналів власного ЕМВ проводять від двох точок біооб'єкта, із яких одну вибирають базисною. Прийняті сигнали підсумовують і віднімають, формують низькочастотну послідовність радіоімпульсів із поперемінних відрізків цих сигналів. Радіоімпульси піддають масштабно-часовому перетворенню з переносом на коливання проміжної частоти, по черзі квадратують радіоімпульси проміжної частоти, виділяють обвідну амплітуд із одержаних відеоімпульсів і вимірюють її значення. Переміщують точку прийому одного із сигналів відносно базисної точки до одержання сигналу з найбільшою глибиною модуляції відеоімпульсів, а хід енергетичного меридіану на поверхні біооб'єкта одержують по траєкторії послідовності точок, відповідно до максимальної глибини модуляції послідовності імпульсів. Тільки прийом сигналів міліметрового діапазону від двох точок об'єкта, підсумовування та віднімання сигналів, формування із них послідовності радіоімпульсів, які слідують з низькою частотою, масштабно-часове перетворення радіоімпульсів з переносом їх на коливання проміжної частоти, почергово квадратирування радіоімпульсів з одержанням відеоімпульсів, виділення із послідовності відеоімпульсів напруги низькочастотної обвідної, амплітуду яких вимірюють, зміщення точки прийому одного із сигналів відносно базисної точки до одержання сигналу з найбільшою глибиною модуляції та визначення траєкторії послідовності точок, які відповідають максимальній глибині модуляції послідовності імпульсів, підвищує вірогідність визначення енергетичного меридіану. Сутність винаходу пояснює графічний матеріал, на якому зображена функціональна схема пристрою, який реалізує спосіб визначення ХОДУ енергетичних меридіанів біологічних об'єктів. Пристрій вміщує приймальні КВЧ-антени 1 та 2, виходи яких через гнучкі хвилеводи 3 та 4 з'єднані зі входами подвійного хвилевідного трійника 5, до виходів якого через КВЧ-ключі 6 та 7 входами підключений хвилевідний суматор 8, виходом з'єднаний з одним входом КБЧ-змішувача 9, другий вхід якого з’єднаний КВЧ-гетеродином 10. До виходу КВЧ-змішувача 9 підключені послідовно з'єднані підсилювач 11 проміжної частоти, квадратичній детектор 12, підсилювач 13 низької частоти, синхронний детектор 14, фільтр 15 низьких частот та індикатор 16, парофазний генератор 17 низької частоти з'єднаний з керуючими входами КВЧключів 6 та 7 і керуючими входами синхронного детектора 14. Біологічний об'єкт позначений позицією 18. Спосіб визначення енергетичних меридіанів біологічних об'єктів здійснюється таким чином. Електромагнітне випромінювання від біологічно активних точок об'єкта 18 приймається антенами 1 і 2 міліметрового діапазону довжин хвиль. Одна із антен, наприклад 1, встановлюється в базисній точці об'єкта, яку вибирають серед БАТ мерідиана. Друга антена 2 розташована на деякій відстані від базисної точки по ходу мерідиана. Прийняті антенами сигнали U1(t) і U2(t) через гибкі хвилеводи 3 і 4 поступають в плечі подвійного хвилевідного трійника 5, на виходах якого формуються сумарний та різницевий сигнали. Кожен із прийнятих сигналів вміщує шумову компоненту радіотеплового випромінювання об'єкта і когерентної біоінформаційної складової, яка генерується клітинами і субклітиновими структурами живого організму. Тому дисперсію сумарного сигналу на одному із виходів подвійного хвилевідного трійника 5 можливо представити у вигляді: -2 U3 2 2 2 2 æ - ' ö æ - ' ö æ - '' ö - '' - '' æ - '' ö = ç U 1 ÷ + çU 2 ÷ + çU 1 ÷ + 2 r U 1 U 2 + ç U 2 ÷ , (1) ç ÷ ç ÷ ç ÷ ç ÷ ç ÷ ç ÷ ç ÷ ç ÷ è ø è ø è ø è ø 2 2 æ -' ö æ -' ö де çU 1 ÷ і çU 2 ÷ ç ÷ ç ÷ ç ÷ ç ÷ è ø è ø ЕМВ об'єкта, 2 2 - дисперсії радіотеплового æ - '' ö æ - '' ö çU ÷ і çU ÷ - дисперсії біоінформаційного 1 ç 2÷ ç ÷ ç ÷ ç ÷ è ø è ø ЕМВ об'єкта, ρ - коефіцієнт взаємної кореляції біоінформацінних складових в точках по ходу енергетичного меридіану. 2 36002 Відповідно дисперсія різницевого сигналу на другому виході подвійного хвилевідного трійника буде мати вигляд 2 2 2 Для цього за допомогою підсилювача 13 низької частоти виділяють і підсилюють змінну складову вихідної напруги квадратичного детектора 12. Підсилену напругу випрямляють синхронним детектором 14. Усереднена фільтром 15 низьких частот випрямлена напруга приймає вигляд 2 æ - ' ö æ - ' ö æ - '' ö - '' - '' æ - '' ö = çU 1 ÷ + ç U 2 ÷ + ç U 1 ÷ - 2 r U 1 U 2 + ç U 2 ÷ . (2) ç ÷ ç ÷ ç ÷ ç ÷ ç ÷ ç ÷ ç ÷ ç ÷ è ø è ø è ø è ø Із сумарного і різницевого сигналів (1) і (2) формують низькочастотну послідовність радіоімпульсів із поперемінних відрізків цих сигналів. Для цього вихідні сигнали подвійного хвилевідного трійника 5 поступають через керовані КВЧ-ключі 6 і 7 на хвилевідний суматор 8. Керовані КВЧ-ключі 6 і 7 виконані на р-1-n-діодах та їх переключення здійснюється противофазними напругами парофазного генератора 17 низької частоти. Радіоімпульси, що пройшли через ключі 6 і 7 сумують і на виході суматора 8 утворюють неперервну послідовність по-2 U4 - '' - '' U 4 = KSr U 1 U 2 , (8) де К — коефіцієнт перетворення низькочастотної частини схеми. Напруга (8) вимірюється вихідним приладом 16. Коефіцієнт взаємної кореляції р має найбільше, значення при розташуванні двох антен на частотах, що належать одному енергетичному мерідиану. Відповідно до зростання ρ збільшується також і вимірювана напруга (8). Тому - ' - '' U 8 max = S0 r max U 1 U 2 , (9) де ρmax - максимальний коефіцієнт взаємної кореляції біоінформаційних сигналів; S0=KS - результуюча крутизна одноканального апаратного тракту. Для знаходження енергетичного меридіану зміщують антену 2 по поверхні об'єкта 18 в напрямку, при якому збільшується глибина модуляції (6), що фіксується по зростанню показника приладу 16. БАТ на меридіані фіксують по максимальному показнику вихідного приладу незалежно від рівня апаратурних шумів і потужності радіотеплового випромінювання. Далі переміщують антену 2 на деяку відстань в напрямку ходу меридіана, та знову знаходять точку, при якій спостерігається максимальний показник приладу 16. Так, переміщенням антени 2 на чергову відстань, а також поперечними її переміщеннями визначають наступну точку по ходу меридіана. По траєкторії точок, що відповідають максимальній глибині модуляції імпульсів, одержують хід енергетичного меридіана. Дослідження на людському тілі показали, що траєкторії точок найбільшої глибини модуляції ЕМВ міліметрового діапазону хвиль в основному співпадають з емпіричними меридіанами східної медицини, які вказані в сучасних анатомічних атласах. Рівень випромінювання біоінформаційної складової ЕМВ БАТ може бути використаний як важливий діагностичний показник здоров'я людини. Розглянутий спосіб також використаний для визначення кореляційного зв'язку між випромінюванням БАТ різних енергетичних меридіанів, що дозволяє діагностувати ряд складних захворювань і визначати інтенсивність (дозу) електромагнітного опромінювання при лікуванні хворих методами міліметрової резонансної терапії. В фізиці живого запропонований спосіб дозволяє глибше вивчити структуру електромагнітного каркаса живих організмів і одержати нову інформацію про характер когерентного випромінювання біологічних об'єктів, вірогідність відтворення якої на 10-15% вища, ніж у прототипу. Пояснення цього криється в способі повної компенсації похибок вимірювання, обумовлених корельованими апаратурними шумами, для одержання максимальної величини показника, корельованого з власним випромінюванням біологічно активної точки. перемінних радіоімпульсів з дисперсіями U 2 і U 2 . 3 4 В КВЧ-змішувачі 9 за участю коливань КВЧгетеродина 10 здійснюється масштабно-часове перетворення радіоімпульсів з утворенням різницевих коливань проміжної частоти. Ці коливання виділяються та підсилюються підсилювачем 11 проміжної частоти. З урахуванням власних шумів КВЧ-змішувача 9 і підсилювача 11 проміжної частоти дисперсії імпульсів проміжної частоти мають значення -2 -2 U 2 =U 2 +U 2 , 5 3 7 (3) U 2 =U 2 +U 2 , (4) 6 4 7 де - дисперсія апаратних шумів одноканального тракту. При цьому власні апаратурні шуми не корельовані ні з радіотепловим випромінюванням об'єкта, ні з його біоінформаційним випромінюванням. Радіоімпульси проміжної частоти по черзі зазнають квадратичного перетворення в детекторі 12, де формуються відеоімпульси з амплітудами, пропорційними дисперсіям (3) та (4). Тоді глибина амплітудної модуляції відеоімпульсів визначається виразом m= U5-U6 -2 -2 U5+U6 -2 = -2 U3-U4 -2 -2 -2 U 3 + U 4 + 2U 7 . (5) Підставляючи В вираз (5) значення дисперсій із (1) та (2), одержимо - '' - '' 2 r U1 U 2 m= . (6) 2 2 2 2 æ - ' ö æ - ' ö æ - '' ö æ - '' ö -2 çU ÷ + ç U ÷ + çU ÷ + çU ÷ + U 7 ç 1÷ ç 1÷ ç 1 ÷ ç 1 ÷ ç ÷ ç ÷ ç ÷ ç ÷ è ø è ø è ø è ø Із виразу (6) видно, що глибина модуляції відеоімпульсів по амплітуді пропорційна інтенсивності корельованому складовому ЕМВ об'єкта, тобто його біоінформаційній складовій. Вимірюють амплітуду низькочастотної обвідної -2 -2 '' '' - U3-U4 (7) U8 = = Sr U 1 U 2 , 2 Де S - крутизна масштабно-часового і квадратичного перетворення. 3 36002 Фіг. 4 36002 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 5