Спосіб добору телиць для комплектування маточного поголів`я стад української чорно-рябої молочної породи

Спосіб добору телиць для комплектування маточного поголів'я стад української чорно-рябої молочної породи, який включає визначення екстер'єрних показників, живої маси з врахуванням час 3 часткою спадковості голштинської породи 62-87%, при низькому рівні годівлі у корів з 25-50% спадковості голштинів (Басовский Н.З. Взаємодействие генотипа со средой в популяциях молочного скота. Вісник аграрної науки. №12. Київ, 1997. - 40-44с.). Наведений спосіб дає можливість при використанні як покращуючої голштинської породи враховувати також рівень кормозабезпечення тварин. Недоліком способу є те, що він не вказує, при яких поєднаннях часток спадковості декількох покращуючих порід буде найбільш висока норма реакції генотипу та відповідно і прояв високого рівня молочної продуктивності у корів української чорнорябої молочної породи при оптимальному рівні їх годівлі. Найбільш близьким по суті до способу, що заявляється, є спосіб добору телиць для комплектування маточного поголів'я стад української чорнорябої молочної породи з врахуванням генетичного потенціалу голштинської породи (Кропивка Ю.Г. Використання генетичного потенціалу голштинської породи для підвищення продуктивності тварин західного внутріпородного типу української чорнорябої молочної породи. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук. Львів 2004. - 20с.). Спосіб включає відбирання телиць української чорнорябої молочної породи з 3/4, 5/8, 9/16 частками спадковості голштинської породи, які у віці 18 місяців досягали живої маси 375,1-408,1кг при середньодобових приростах за період вирощування з 6 до 18 місяців 679,9-719,5 грам та відносному прирості 87,8-91,2%. Заявлений спосіб і прототип мають спеціальні ознаки: спосіб включає оцінку тварин за екстер'єрними показниками, живою масою з врахуванням частки спадковості покращуючої голштинської породи. Відомий спосіб забезпечує одержання живої маси корів від відібраних телиць зазначених генотипів після третього отелення на рівні 587,5-599,0кг при надої молока 5402,36022,3кг, з вмістом жиру 3,85-3,96%, при кількості молочного жиру 207,9-234,9кг. Недоліком відомого способу є неврахування оптимальних параметрів генетичного потенціалу всіх покращуючих порід у телиць при комплектуванні маточного поголів'я стад української чорно-рябої молочної породи. Заявлений нами спосіб усуває недоліки прототипу і забезпечує високу вірогідність ефективності такого селекційного прийому як комплектування маточного поголів'я стад української чорно-рябої молочної породи телицями з певними частками спадковості покращуючих порід, зокрема голштинської і німецької чорно-рябої. Заявлений спосіб забезпечує можливість проводити комплектування маточного поголів'я стад української чорно-рябої молочної породи телицями, які будуть проявляти високий рівень молочної продуктивності. В основу корисної моделі покладено завдання: створити ефективний спосіб добору телиць для комплектування маточного поголів'я стад української чорно-рябої молочної породи при її консолідації з врахуванням оптимальних часток спадковості покращуючих порід, зручний для застосування, який надає можливість в стадах господарств з різною формою власності, які роз 41082 4 водять чорно-рябу худобу підвищити рівень молочної продуктивності корів. Технічний результат досягається тим, що при кінцевому визначенні племінної цінності телиць української чорно-рябої молочної породи додатково враховують частку спадковості німецької чорно-рябої породи, яку визначають на основі аналізу родоводу та комплектують маточне поголів'я стад телицями, які у віці 17-18 місяців мають живу масу та екстер'єрні показники на рівні стандарту породи та у яких частки спадковості покращуючих порід розподілені наступним чином: 12,5% української чорно-рябої молочної, 12,5% німецької чорно-рябої та 75,0% голштинської порід. Популяція тварин західного внутріпородного типу української чорно-рябої молочної породи на протязі тривалого часу формувалася в результаті інтенсивного використання в стадах бугаїв голштинської породи, а в останні роки також бугаїв німецької чорно-рябої породи, тварини якої мають в своєму генотипі певну частку спадковості голштинів. У результаті цього популяція даного внутріпородного типу відзначається високою генетичною різнорідністю, оскільки ці тварини поєднують в своєму генотипі спадковість української чорнорябої молочної, голштинської і німецької чорнорябої порід. Це вказує на важливість з'ясування норми реакції цього складногогенотипу тварин на певні умови зовнішнього середовища та врахування її в подальшій роботі спрямованій на консолідацію західного внутріпородного типу. При цьому зростання частки спадковості голштинської породи в генотипі корів української чорнорябої молочної породи супроводжується зростанням рівня молочної продуктивності до певної межі, яка становить 75% голштинської породи. Подальше зростання частки спадковості голштинської породи приводило до зниження рівня молочної продуктивності корів. При цьому погіршуються також їх відтворні якості. Що стосується німецької чорно-рябої породи, яка генеалогічно більш близька до української чорно-рябої молочної породи, встановлено, що високим ступенем реалізації генетичного потенціалу в стадах чорно-рябої худоби відзначалися лише бугаї з певною часткою спадковості голштинської породи. Подальше зростання частки голштинів у генотипі бугаїв німецької чорно-рябої породи приводило до зниження рівня молочної продуктивності їх дочок. Таким чином заявлена корисна модель дає можливість при комплектуванні маточного поголів'я стад української чорно-рябої молочної породи не тільки враховувати породу і породність тварин, але також найбільш оптимальні частки спадковості покращуючих порід, при яких відбувається високий ступінь прояву норми реакції генотипу тварин, а відповідно прояв високого рівня молочної продуктивності у корів української чорно-рябої молочної породи. При проведенні патентно-інформаційного пошуку заявником виявлено технічне рішення (Кропивка Ю.Г. Використання генетичного потенціалу голштинської породи для підвищення продуктивності тварин західного внутріпородного типу украї 5 41082 нської чорно-рябої молочної породи. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук. Львів 2004. 20с.), яке містить найбільшу кількість ознак, спільних із заявленим рішенням: оцінку тварин за екстер'єрними показниками, живою масою з врахуванням частки спадковості покращуючої голштинської породи. Однак, наявність зазначених, спільних з прототипом ознак, є недостатньою для одержання технічного результату, який забезпечує заявлений спосіб. Технічних рішень, які за сукупністю ознак повністю співпадали б з заявленим - не виявлено. Це дозволяє зробити висновок про відповідність заявленого технічного рішення критерію винаходу (корисної моделі) - "новизна". В патентній і науково-технічній інформації не знайдено технічних рішень, які б містили ознаки, що відрізняють заявлений спосіб від прототипу і забезпечують досягнення технічного результату: при кінцевому визначенні племінної цінності телиць української чорно-рябої молочної породи додатково враховують частку спадковості німецької чорно-рябої породи, яку визначають на основі аналізу родоводу та комплектують маточне поголів'я стад телицями, які у віці 17-18 місяців мають живу масу та екстер'єрні показники на рівні стандарту породи та у яких частки спадковості покращуючи порід розподілені наступним чином: 12,5% української чорно-рябої молочної, 12,5% німецької чорно-рябої та 75,0% голштинської порід. Отже, заявлене технічне рішення не випливає явним чином з рівня техніки, що дозволяє зробити висновок про відповідність його критерію винаходу (корисної моделі) - „винахідницький рівень". Заявлений спосіб відноситься до галузі тваринництва, зокрема селекції і розведення сільськогосподарських тварин, а саме до селекції великої рогатої худоби української чорно-рябої молочної породи при її консолідації. Спосіб застосовують для комплектування маточного поголів'я стад цієї породи телицями з певними частками спадковості голштинської і німецької чорно-рябої порід, а також у всіх стадах тварин української 6 чорно-рябої молочної породи, а тому він відповідає критерію винаходу (корисної моделі) „промислова придатність". Таким чином заявлене технічне рішення є новим, промислово-придатним, має винахідницький рівень, тобто відповідає всім умовам патентноспроможності винаходу, відповідно до статті 7 розділу II Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" №1771 - III, 2000p. 4. Відомості, які підтверджують можливість здійснення винаходу. 4.1. Порядок здійснення винаходу (корисної моделі). Заявлений спосіб комплектування маточного поголів'я стад української чорно-рябої молочної породи проводять у всіх стадах цієї породи господарств з різною формою власності наступним чином. Добір телиць для комплектування стад української чорно-рябої молочної породи проводять оцінюючи тварин за екстер'єрними показниками, живою масою з врахуванням часток спадковості покращуючих порід: голштинської, німецької чорно-рябої та української чорно-рябої молочної породи на основі аналізу родоводу та комплектують маточне поголів'я стад телицями, які у віці 17-18 місяців мають живу масу та екстер'єрні показники на рівні стандарту породи та у яких частки спадковості покращуючих порід розподілені наступним чином: 12,5% українська чорно-ряба молочна, 12,5% німецької чорно-рябої та 75,0% голштинської порід. У стаді тварин української чорно-рябої молочної породи племінного репродуктора „Селекціонер" Сокальського району Львівської області у 2000 році проведено комплектування стада з врахуванням частки спадковості голштинської породи (прототип), а у 2002 році проведено також комплектування стада з врахуванням частки спадковості голштинської і німецької чорно-рябої порід (новий спосіб). Результати комплектування маточного поголів'я української чорно-рябої молочної породи з врахуванням частки спадковості голштинської породи (прототип) наведені в Таблиці 1. Таблиця 1 Молочна продуктивність корів української чорно-рябої молочної породи з різною часткою спадковості голштинської породи (прототип), X ± m x Частка спадковості голштинської породи (%) 50-60 61-70 71-75 78 і більше Перша лактація Третя лактація n Надій молока, Вміст жиру, % кг Молочний жир, кг Надій молоВміст жиру, % ка,кг Молочний жир, кг 12 22 16 15 3767,4±148,5 3981,4±143,4 4376,8±187,8 4184,6±113,5 147,5±7,3 151,4±5,7 169,2±6,9 157,2±4,3 4068,3±251,4 4333,2±155,4 4726,1±165,5 4368,7±104,4 152,1±10,2 159,5±6,8 180,5±6,3 159,3±4,8 3,90±0,09 3,81±0,05 3,82±0,02 3,76±0,07 Одержані результати свідчать, що зростання частки спадковості голштинської породи в генотипі корів супроводжуються підвищенням рівня молочної продуктивності до певної межі. Подальше її зростання, навпаки, викликає зниження надою молока та вмісту жиру в молоці корів. Так, у групі корів з часткою спадковості голштинської породи 3,74±0,07 3,67±0,05 3,82±0,06 3,64±0,07 50-60% надій молока за першу лактацію дорівнював 3767,4кг, з вмістом жиру 3,90% і кількістю молочного жиру 147,5кг. В групі корів з 61-70% спадковості голштинської породи надій молока зростає. Проте, найбільш високий прояв рівня надою молока за лактацію був в групі корів з 71-75% спадковості голштинської породи. Надій молока за першу 7 41082 лактацію в цій групі корів дорівнював 4376,8кг, з вмістом жиру 3,82% і кількістю молочного жиру 169,2кг. Подальше зростання частки спадковості голштинської породи супроводжувалося зниженням надою молока, вмісту жиру і кількості молочного жиру. Аналогічна закономірність щодо прояву рівня молочної продуктивності у корів спостерігалася також за третю лактацію. Зростання частки спадковості голштинської породи в генотипі корів супроводжується зростанням рівня надою молока. Найбільш високий рівень надою молока за третю лактацію був в групі корів, які мали 71-75% спадковості голштинської породи і дорівнював 4726,1кг з вмістом жиру 3,82% і кількістю молочного жиру 180,5кг. В групі корів з 76% і більше частками спадковості голштинської породи показники надою 8 молока, вмісту жиру і кількості молочного жиру знижувалися. Надій молока за третю лактацію складав 4368,7кг, з вмістом жиру 3,64% і виходом молочного жиру 159,3кг. Отже, одержані результати впровадження вказують, що найбільш оптимальною часткою спадковості голштинської породи в генотипі тварин стада повинна бути частка 70-75%. У Таблиці 2 наведені дані про ступінь прояву рівня молочної продуктивності у корів стада племрепродуктора „Селекціонер" при комплектуванні маточного поголів'я телицями з врахуванням часток спадковості голштинської і німецької чорнорябої порід (новий спосіб). Аналіз рівня молочної продуктивності проведено на відібраному поголів'ї корів. Таблиця 2 Молочна продуктивність корів різних генотипів української чорно-рябої молочної породи (новий спосіб), X ± m x Генотип корів за часткою спадковості, % Учр Нчр Г n 25,0 12,5 12,5 12,5 15-19 12,5 18,8 15,6 12,5 6,25 62,5 68,7 71,9 75,0 81-85 30 26 26 30 27 25,0 12,5 12,5 12,5 15-19 12,5 18,8 15,6 12,5 6,25 62,5 68,7 71,9 75,0 81-85 20 17 17 22 21 Показники Вміст жиру в Кількість молочного Надій молока, кг молоці, % жиру, кг Перша лактація 3326,4±122,9 3,71±0,05 122,8±4,4 33б0,5±123,4 3,71±0,05 124,5±4,7 3290,7±151,7 3,73±0,04 123,4±6,5 3610,6±140,6 3,91±0,06 141,7±6,1 3476,7±115,3 3,73±0,05 129,4±4,4 Третя лактація 3686,1±153,9 3,63±0,05 127,6±8,7 3698,0±189,7 3,69±0,04 136,7±7,4 3579,4±152,4 3,75±0,06 134,2±6,2 4055,9±127,8 3,90±0,05 157,9±4,9 3756,6±176,4 3,73±0,06 140,1±7,0 Примітка: Учр - українська чорно-ряба молочна порода, Нчр - німецька чорно-ряба порода, Г - голштинська порода. Наведені в Таблиці 2 дані свідчать, що в досліджуваних групах корів при зростанні частки спадковості голштинської породи до 75%, а німецькоїчорно-рябої породи в межах 12,5-18,8%, надій молока за першу лактацію складав 3290,73360,5кг, за третю лактацію - 3579,4-3698,0кг. Найбільш високий надій молока, як за першу так і за третю лактації був у групі корів, які мали 75% спадковості голштинської і по 12,5% німецької чорно-рябої і української чорно-рябої молочної порід. Надій молока в цій групі корів за першу лактацію становив 3610,6кг, за третю лактацію - 4055,9кг. Подальше зростання частки спадковості голштинської породи (81-85%) при частці спадковості 6,25% німецької чорно-рябої породи супроводжувалося зниженням рівня надою молока за лактацію. Надій молока за першу лактацію становив 3476,7кг, а за третю лактацію - 3756,6кг. При зростанні частки спадковості голштинської породи до 75% і німецької чорно-рябої породи до рівня 12,5-18,8% мала місце тенденція до зростання вмісту жиру в молоці і кількості молочного жиру. Найбільш високий вміст жиру в молоці був в групі корів, які мали 75% спадковості голштинської, 12,5% - німецької чорно-рябої та української чорно-рябої молочної порід і складав за першу лактацію 3,91% з кількістю молочного жиру 141,7кг і за третю лактацію - 3,90% з кількістю молочного жиру 157,9кг. Вміст жиру в молоці в групі корів, які мали 81-85,5% спадковості голштинської і 6,25% німецької чорно-рябої порід був дещо нижчим і становив за першу лактацію 3,73% з кількістю молочного жиру 129,4кг, за третю лактацію 3,73% з кількістю молочного жиру 140,1кг. Таким чином, найбільш високий ступінь прояву молочної продуктивності був у групі корів української чорно-рябої молочної породи з 75% спадковості голштинської породи, 12,5% спадковості німецької чорно-рябої і 12,5% української чорно-рябої молочної порід. Отже, запропонований спосіб відбору телиць для комплектування маточного поголів'я дає можливість проводити комплектування маточного поголів'я стад української чорно-рябої молочної породи телицями з високою вірогідністю, що в 9 41082 наступному ставши коровами вони будуть мати високий рівень молочної продуктивності, а в кінцевому рахунку це підвищить економічну ефективність ведення скотарства, зокрема розведення тварин української чорно-рябої молочної породи. Апробація заявленого способу комплектування маточного поголів'я стада української чорно Комп’ютерна верстка М. Ломалова 10 рябої молочної породи племінного репродуктора „Селекціонер" Сокальського району Львівської області дала економічний ефект на поголів'ї 300350 корів у сумі 195,3-228,0 тисяч гривень в рік. Отже, це свідчить про його високу вірогідність. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601