Спосіб лікування нестабільної стенокардії з використанням інгібітора if-натрієвого каналу івабрадину (кораксану)

Спосіб лікування нестабільної стенокардії з використанням інгібітора If-натрієвого каналу івабрадину (кораксану) з використанням препарату комбінованої дії, який відрізняється тим, що використовується специфічний селективний інгібітор 3 М.Амосова, 2006; J. Kjekshus,1987; J.Kaplan et al., 1987; A.Festa, 2000; R.Ferrari et al., 2003). За даними P. Mulder, S. Barbier, A. Chagraou et al. (2004) терапія івабрадином призводить до збільшення ударного і хвилинного об'ємів серця не лише завдяки зниженню частоти серцевих скорочень через інгібування активності синусового вузла серця, але й завдяки поліпшення морфологічного субстрату міокарда, зменшення відносної щільності колагена і збільшення кількості капілярів в одиниці об'єму лівого шлуночка. Іншими словами, мова йде про стимуляцію івабрадином неоангіогенезу, що особливо важливо за умови нестабільності коронарного кровоплину. У 2005 році івабрадин одобрений ЕМЕА, European Medicines Evaluation Agency - Європейським агентством з оцінки лікарських засобів, - для лікування хронічної стабільної стенокардії і внесений в останнє керівництво Європейського Кардіологічного Товариства і Асоціації кардіологів України (J.C.Tardif et al., 2005; М.І.Лутай і співавт., 2009). Позитивний результат дало також багатоцентрове дослідження івабрадину BEAUTIFUK (K.Fox et al., 2006, 2008) та SHIFT (триває зараз). Зменшити частоту серцевих скорочень можливо з допомогою -адреноблокаторів, але таке лікування має багато недоліків. Доведено, що адреноблокатори можуть негативно впливати на обмін глюкози, ліпідів, посилювати периферійний судинний опір (синдром Рейно), спричиняти ефектильну дисфункцію, респіраторний бронхообструктивний синдром. Результати метааналізу Lindhom et al., 2005) показали, що у хворих, лікованих адреноблокаторами часто реєструються випадки вперше діагностованого цукрового діабету та ішемічні мозкові інсульти. В дослідженні LIFE (2002) частота розвитку цукрового діабету при застосуванні -адреноблокатора (атенолола) на 25 % більша, ніж при використанні лазортана (блокатора рецепторів ангіотензина II). Провідний європейський кардіолог K. Fox із співавт. (2006,2008) зазначає, що івабрадин можна застосовувати в якості альтернативи адреноблокаторам при їх непереносимості або неможливості використання через побічну дію. Найближчим за суттю до корисної моделі, яка заявляється, є робота «Медикаментозне лікування стабільної стенокардії» (Методичні рекомендації Робочої групи з проблем атеросклерозу та хронічних форм ІХС /М. І. Лутай, В. І. Волков, О. А. Коваль, О. В. Коркушко, Г. Ф. Лисенко, М. В. Рішко, Б. М. Маньковський, О. І. Мітченко, Н. М. Середюк, М. К. Фуркало, В. Й. Целуйко, І. П. Смирнова. - К.: видавництво «ННЦ Інститут кардіології ім. М. Д. Стражеско АМН України».- 2008.- 61 с). Однак, недолік її в тому, що застосування івабрадину (кораксану) рекомендується при стабільній стенокардії. В способі, що заявляється, івабрадин рекомендується при нестабільній стенокардії, яка є якісно іншим патологічним станом. Спосіб, що заявляється, вперше застосовується з метою поліпшення ефективності лікування хворих на нестабільну стенокардію. В основу корисної моделі, що заявляється, по 49983 4 кладено завдання створити у хворих на нестабільну стенокардію - як одну з форм гострих коронарних синдромів, умови для сприятливої дії інших антиішемічних засобів (нітратів, аспірину, гепаринів тощо) з допомогою інгібітораIf-натрієвих каналів івабрадину (кораксану). Маючи широкий спектр фармакодинамічної дії (зменшення частоти серцевих скорочень, жорсткості аорти, зниження пульсового артеріального тиску, швидкості поширення пульсової хвилі, товщини інтимо-медійного комплекса та рівня гіперендотелінемії) цей препарат забезпечує ефективну протиішемічну і антиангіональну ефективність. Суть корисної моделі полягає в тому, що комплекс засобів базової терапії нестабільної стенокардії доповнюється препаратом комбінованої дії де використовується специфічний селективний інгібітор If-натрієвих каналів івабрадин ( кораксан) у вигляді 10-14 денних курсів по 7,5 мг 2 рази на добу, всередину, який забезпечує досягнення антиішемічного та антиангінального ефектів, стабілізацію коронарного кровопливу шляхом нормалізації частоти серцевих скорочень, зменшення пульсового артеріального тиску, індексу жорсткості аорти, швидкості поширення пульсової хвилі, товщини інтимо-медійного комплексу та рівня гіперендотелінемії, що є підтвердженням патогенетичної обгрунтованості, доцільності та безпечності застосування. В подальшому його застосування можливе згідно Рекомендацій робочої групи Асоціації кардіологів України для хворих на стабільну стенокардію. Про це ж йдеться і в дослідженнях J.S.Borer at al. (2003), Loper-Bescos et al. (2004), W.Ruzillo et al (2004,2007), J.C.Tardif et al (2005), K.Fox et al. (2007). Препарат івабрадин (кораксан - виробництва Лабораторії «Серв'є» (Франція) - таблетки по 5 і 7,5 мг. Цей фармзасіб започатковує новий фармакотерапевтичний клас інгібіторів If-натрієвих каналів синусового вузла, який в такий спосіб зменшує частоту серцевих скорочень. Він може також взаємодіяти з h-каналами сітківки, які подібні за структурою до If-каналів синусового вузла серця. Це може призвести до тимчасового порушення світлосприйняття внаслідок зменшення реакції сітківки на яскраві світлові стимули (фотопсії) - побічна дія, яка вимагає 1-3 денної перерви в лікуванні. Івабрадин не впливає на інші функції серця - провідність, скоротливість, реполяризацію шлуночків, тривалість інтервалу Q-T (Інструкція по застосуванню Кораксана затверджена наказом МОЗ України 01. 12. 2005, №677, реєстраційне повідомлення №UA/3905/01/02). Наявність суттєвих ознак у корисній моделі застосування Інгібітора If- натрієвих каналів у хворих на нестабільну стенокардію забезпечує досягнення антиішемічного та антиангінального ефектів, стабілізацію коронарного кровопливу шляхом нормалізації частоти серцевих скорочень, зменшення пульсового артеріального тиску, індексу жорсткості аорти, швидкості поширення пульсової хвилі, товщини інтимо-медійного комплексу та рівня гіперендотелінемії, що є підтвердженням патогенетичної обгрунтованості, доцільності та безпечності застосування. 5 49983 Спосіб здійснюється таким чином. Хворому на нестабільну стенокардію (біль за грудниною, тривалість до 20 хв., депресія сегмента ST 1 мм не менше, ніж у 2-х відведеннях з домінуючим зубцем R електрокардіограми; ділянки транзиторної а-, гіпокінезії лівого шлуночка на ехокардіограмі, функція яких відновлюється одразу після нормалізації коронарного кровоплину або через 4-5 днів поспіль (синдром оглушення міокарда - Stunning Syndrome); нормальні біохімічні маркери пошкодження міокарда (серцеві тропоніни І,Т) з моменту поступлення хворого в стаціонар (блок інтенсивної терапії) призначають кораксан в дозі 5 мг 2 рази в день при частоті серцевих скорочень 80-100 уд/хв або 7,5 мг 2 рази в день при чсс 100 уд/хв. упродовж 10-14 днів - до нормалізації частоти серцевих скорочень (55-70 уд/хв), подолання болевого синдрому, підняття на ізолінію сегмента ST ЕКГ, відновлення скоротливої здатності міокарда у всіх сегментах за даними Ехо-КГ. В подальшому хворий лікується згідно клінічного протоколу надання медичної допомоги МОЗ України для хворих на стабільну стенокардію (наказ МОЗ України від 03. 07. 2006 р. №436) з врахуванням Рекомендацій 6 робочої групи з проблем атеросклерозу та хронічних форм ІХС «Медикаментозне лікування стабільної стенокардії» (М. І. Лутай, В. І. Волков, О. А. Коваль та ін., 2008). Застосування способу, що заявляється, базується на дослідженні 158 хворих, в тому числі 65 хворих на нестабільну стенокардію і 93 - на стабільну стенокардію. Отримані результати цілодобового моніторування частоти серцевих скорочень показали, що у групі базової терапії з доповненням кораксаном число епізодів тахікардії зменшилось при нестабільній стенокардії на 19,6 % (р