Спосіб остеопластики зубної комірки після видалення зуба

1. Спосіб остеопластики зубної комірки після видалення зуба, що включає використання остеопластичного матеріалу, виготовленого із трансплантації аутогелю, збагаченого тромбоцитами, який відрізняється тим, що як остеопластичний матеріал використовують суміш з кістковопластичного матеріалу Остеопласт-К та сироватки ауток 3 нового гелю, та додатковим накладанням на рану плівки «Диплен-дента» і одягаться вінілова кала для розмежування рани та порожнини рота, при цьому об'єм альвеолярного паростка може формуватися з певним надлишком висоти та ширини по відношенню до існуючого на момент втручання статусу, враховуючи скорочення внесеної суміші в об'ємі в післяопераційному періоді, особливо в ділянці вершини паростка, забезпечити попередження виникнення післяопераційних ускладнень, атрофії альвеолярного відростка, та покращити умови для майбутнього лікування. Задача корисної моделі, що заявляється, вирішується тим, що спосіб остеопластики зубної комірки після видалення зуба, що включає використання остеопластичного матеріалу виготовленого із трансплантації аутогелю, збагаченого трамбоцитами, при цьому, згідно корисної моделі, як остеопластичний матеріал використовують суміш з кістковопластичного матеріалу Остеопласт-К та сироватки аутокрові хворого з фізіологічною концентрацією тромбоцитів, з подальшим введенням у вхідний отвір комірки, яка закривається тонким шаром мембрани, отриманої з відтиснутого фібринового гелю, та додатково накладають на рану плівку «Диплен-дента» і одягають вінілову капу для розмежування рани та порожнини рота, при цьому об'єм альвеолярного паростка формуватися з певним надлишком висоти та ширини по відношенню до існуючого на момент втручання статусу, враховуючи скорочення внесеної суміші в об'ємі в післяопераційному періоді, особливо в ділянці вершини паростка. Крім цього отвір рани великого розміру закривається слизоокісним клаптем на ніжці, викроєним та мобілізованим зі щічного, переданного або піднебінного боку. Спосіб здійснюють наступним чином. Після проведення знеболення виконували видалення зуба, кюретаж лунки та промивання стерильним антисептичним розчином, як приклад 21 зуба (Фіг.1). Для оцінки якості аутоматеріалу ми дослідили кількість тромбоцитів сироватки та фібринового гелю у пацієнта. Технологічний ланцюг дослідження мав такий вигляд. Після центрифугування(центрифуга ОПн-3.02) 10мл щойно забраної крові протягом 12хв. на швидкості 3000об. за хвилину утворилися 3 шари: 1 - сирватка, 2 - фібриновий гель, 3 -еритроцитарна маса (Фіг.2). Забраний з пробірки гель (червона частина) відсікається ножицями (Фіг.3). На предметне скло наносяться тонкий шар мембрани (1),рідина з фібринового гелю (2) та сироватка з пробірки (3) (Фіг.4). Матеріали фіксуються рідиною Майн-Грюнвальда протягом 5 хвилин, а згодом наносять на препарати фарбу Романовського (Фіг.5). Мікроскопія препарату сироватки з пробірки, 3б. 10, поодинокі та агреговані тромбоцити (Фіг.6), мікроскопія препарату сироватки з фібринового гелю ,3б. 10. поодинокі та агреговані тромбоцити (Фіг.7), мікроскопія препарату мембрани з фібринового гелю ,3б. 40 (Фіг.8), поодинокі та агреговані тромбоцити у гроноподібному вигляді, чітко окреслені фібрили гелю. Заповнення зубної комірки проводили 2-а фрагментами фібринового гелю, які готові для 52127 4 приготування мембрани, суміш гелю та Остеобласту-К (Фіг.9). Згодом комірку закривають тонким шаром мембрани, отриманої з відтиснутого фібринового гелю (Фіг.10), a y разі великого розміру отвору рана закривається слизоокісним клаптем на ніжці, яку викроюють та мобілізовують зі щічного, передсінного або піднебінного боку (Фіг.11). Після закінчення вище наведених процедур на рану накладається плівка «Диплен-дента» і одягаться вінілова кала (Фіг.12), для розмежування рани та порожнини рота, при цьому об'єм альвеолярного паростка може формуватися з певним надлишком висоти та ширини по відношенню до існуючого на момент втручання статусу, враховуючи скорочення внесеної суміші в об'ємі в післяопераційному періоді, особливо в ділянці вершини паростка. За запропонованою методикою проведено лікування та обстеження 50 хворих,яким видалено 65 зубів (різців - 18, премолярів - 31, молярів - 16). Морфологія аутокрові після центрифугування показала наявність великої кількості тромбоцитів .Кількість тромбоцитів у сироватці з пробірки та в сироватці після виділення з фібринового гелю становить від 197 109 до 458 109мкл,в червоному осаді (еритроцитарна маса) до 50 109мкл (обчислення велося на аналізаторі Advia 60, Siemens Healthcare Diagnostics Іnc.USA).Таким чином, можна вважати, що рідина з фібринового гелю містить фізіологічну концентрацію тромбоцитів. З моменту оперативного втручання до 12 місяців після операції відсоток динаміки модельованої висоти альвеолярних паростків по відношенню до умовної норми становив в ділянці різців від + 7,27% до -6,37%,в ділянці премолярів від + 8,72% до 6,66%, в ділянці молярів від +4,27% до -7,73%. Ширина змінювалася наступним чином: в ділянці різців від +2,82% до -1,43%,в ділянці премолярів від +9,24% до -1,89%,в ділянці молярів від +12,97% до -4,59%. Динаміка відсотку оптичної щільності в ділянці основи відростка на рівні різців змінювалася від +10,60% до -5,87%,на рівні премолярів від +11,90% до -1,03%, на рівні молярів від +4,02% до - 8,49%. Динаміка відсотку оптичної щільності в середній частині альвеолярного паростка на рівні різців змінювалася від -3,67% до -7,79% ,на рівні пре молярів від +3,07% до -9,64%,на рівні молярів від +1,021% до -10,02%. Динаміка відсотку оптичної щільності на вершині альвеолярного паростка на рівні різців змінювалася від -3,67% до -7,79%,на рівні пре молярів від +9,29% до -10,72%,на рівні молярів від +10,31% до -12,48%. Ускладнення і вигляді гострого запалення констатоване у 8 хворих з 50 (16,00%). З них повне розходження швів відбулося і 1 хворого, часткове у 2 пацієнтів (6,00%).У інших запальний процес був ліквідований за рахунок внесення на рану протизапальних селевих сумішей (захисна пластина слугувала контейнером). Таким чином успішне завершення раневого процесу констатоване у 94% хворих. 5 Радіовізіографія кісткової тканини свідчить про утворення сітчастої структури в ділянках внесення запропонованої суміші в період 6-12 місяців після втручання. Аналізуючи отримані дані, стверджуємо, що процес відновлення кісткової тканини не завершується протягом кількох перших місяців, резорбція внесеного матеріалу відбувається достатньо довго і об'єм змодельованого паростка зменшується. Проте запропонований нами комплекс дозволяє через 1 рік після втручання отримати стабільні антропометричні показники та структурні характеристики альвеолярного паростка необхідні для успішного проведення дентальної імплантації. Оцінка результатів проводилася шляхом вимірювання висоти та ширини альвеолярного паростка одразу після втручаня, через 1, 3, 6 та 12 місяців після операції. Радіовізіографічним методом 52127 6 визначалися ознаки кісткової тканини Фіг.13 до втручання і після видалення 21 зуба, Фіг.14 через 12 місяців) та гістограми оптичної щільності кістки (Фіг.15 одразу після втручання і Фіг.16 через 12 місяців) у напрямку основа-середина-висота паростка. Умовними нормами вважалися аналогічні параметри сусідніх здорових або симетричних ділянок. Спосіб остеопластики апробований в стоматологічні поліклініці Івано-Франківського державного медичного університету та в стоматологічному центрі Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. Результати відмінні. Післяопераційні ускладнена складають 6%. Корисна модель забезпечує попередження виникнення післяопераційних ускладнень, атрофії альвеолярного відростка, та покращує умови для майбутнього лікування. 7 52127 8 9 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 52127 Підписне 10 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601