Спосіб відпрацювання пластоподібних крутоспадних покладів

Спосіб відпрацювання пластоподібних рудних тіл, що включає розбивку рудного тіла за простяганням і в межах висоти поверху на блоки, шляхом проведення підготовчих виробок, з поділом кожного блока на два-три приблизно однакових підповерхи і послідовним їх відпрацюванням, починаючи з верхнього, шляхом проведення на кожному підповерсі нарізних виробок, бурінням зі спеціально пройдених виробок глибоких свердловин і пошаровою відбійкою корисної копалини на затиснене середовище, з його наступним торцевим випуском, який відрізняється тим, що від відкотного штреку до лежачого боку покладу проходяться доставочні орти, а на рівні 8-10 м вище доставочного горизонту, від збірного штреку до лежачого боку покладу, проходиться буровий орт, запаси блока розташовані вище бурового орту, розбурюються похилими 3 52287 потоку рудної маси, що за формою відповідає формі відбитого шару, та регламентування відставання відробки стелини-цілика над доставочними виробками для приведення товщини прямокутного потоку рудної маси до товщини відбиваємого шару. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що рудне тіло розбивається за простяганням і в межах висоти поверху на блоки, шляхом проведення підготовчих виробок, з поділом кожного блоку на два-три приблизно однакових підповерхи і послідовним їх відпрацюванням починаючи з верхнього, шляхом проведення на кожному підповерсі нарізних виробок, бурінням зі спеціально пройдених виробок глибоких свердловин і пошаровою відбійкою корисної копалини на затиснене середовище, з його наступним торцевим випуском. Згідно корисної моделі у лежачого боку покладу виконується відрізка запасів блоку від масиву, далі ведуть відбійку корисної копалини на затиснене середовище, у напрямку від лежачого боку до 0,000007 L tg m 3 0,0008 де: m - глибина занурення робочого органу навантажувальної машини, м. Технічний ефект пропонуємого способу досягається за рахунок обмеження висоти еліпсоїда випуску похилою площиною рудного масиву, в результаті чого еліпсоїд випуску перестає розвиватися, а під площиною рудного масиву утворюється потік рудної маси, що рухається паралельно цій площині. Заявлена корисна модель ілюстрована схемами, де на Фіг.1 показаний розріз блоку за простяганням (вид спереду) з розрізом по буровим віялам; на Фіг.2 - план доставочного горизонту (вид зверху) виконаний по розрізу Г-Г; на Фіг.3 - розріз блоку за простяганням (вид спереду) з розрізом по компенсаційній щілині; на Фіг.4 - план бурового горизонту (вид зверху) виконаний по розрізу Д-Д; на Фіг.5 - розріз блоку вхрест простягання (вид збоку) виконаний по розрізу А-А на стадії відпрацювання блоку; на Фіг.6 - розріз блоку вхрест простягання (вид збоку) виконаний по розрізу Б-Б в площині відрізного підняттєвого і похилих спарених свердловин, що слугують для утворення компенсаційної щілини; на Фіг.7 - розріз блоку вхрест простягання (вид збоку) виконаний по розрізу В-В по буровим віялам, що слугують для відрізки запасів блоку від масиву. Для реалізації заявленої корисної моделі необхідно в блоці у висячому боці пройти відкотний штрек 6 і з нього доставочні орти 1, а також збірний штрек 5 і з нього по центру блоку буровий орт 2. Далі у лежачому боці на межі контакту руди і породи проходиться відрізний штрек 3 і, під кутом падіння покладу, методом секційного підривання свердловин, проходиться відрізний підняттєвий 4. 4 висячого, похилими шарами, з кутом нахилу рівним кутові падіння покладу, і товщиною b≈5-7 м (кратною лінії найменшого опору), шляхом підривання віял глибоких свердловин 10 на затиснене середовище, при цьому, підриванням штангових шпурів 11, вибурених з доставочних ортів 1, регулюють відставання відпрацювання цілика над доставочними виробками на величину L, яка пов'язана з товщиною відбиваємого шару b, наступним виразом: b 1,466 L2 tg2 2 1 sin де: b - нормальна товщина відбиваємого шару, м; L - величина відставання відробки стелиницілика над доставочними виробками, м; α - кут падіння відбиваємих шарів (кут падіння покладу), град.; ε - ексцентриситет фігури випуску, дол. од. 2 L tg m 0,029 L tg m 0,6022 , Очисна виїмка починається з утворення компенсаційної щілини. Для цього на відрізний підняттєвий 4 підриваються похилі спарені свердловини 7, вибурені з бурового орта 2 під кутом падіння покладу. Відбита руда повністю прибирається з бурового орта 2 самохідними навантажувальними машинами. Далі, на отриману компенсаційну щілину, одним масовим вибухом, підриваються віяла свердловин 8, вибурених з відрізного штрека 3 в площині і межах компенсаційноїщілини; одночасно з цим, для утворення випускної щілини, підриваються зближені віяла штангових шпурів 9, вибурених з доставочних ортів 1. Далі ведуть торцевий випуск відбитої руди першого шару. В подальшому відпрацювання корисної копалини ведуть у напрямку від лежачого боку до висячого, похилими шарами, з кутом нахилу рівному кутові падіння покладу, і товщиною b≈5-7 м (кратною лінії найменшого опору) шляхом підривання віял глибоких свердловин 10 на затиснене середовище. При цьому, підриванням штангових шпурів 11, вибурених з доставочних ортів 1, регулюють відставання відпрацювання цілика-стелини над доставочними ортами на величину L, яка пов'язана з товщиною відбиваємого шару b, наступним виразом: b 1,466 L2 tg2 1 2 sin (1) де: b - нормальна товщина відбиваємого шару, м; L - величина відставання відробки стелиницілика над доставочними виробками, м; α - кут падіння відбиваємих шарів (кут падіння покладу), град.; ε - ексцентриситет фігури випуску, дол. од. 5 0,000007 L tg m 52287 3 0,0008 L tg m 2 (2) L tg 0,029 0,6022 m де: m - глибина занурення робочого органу навантажувальної машини, м. Приклад розрахунку для покладу залізних руд з кутом падіння α=55°, міцністю за шкалою проф. Протод'яконова f=9, коефіцієнтом неоднорідності масиву k=1, бурінням свердловин діаметром dскв.=75 мм самохідною буровою установкою SOLO 7-7V Cabin і доставкою самохідними навантажувально-доставочними машинами TORO 400D з глибиною занурення робочого органу m=1 м: - розраховуємо лінію найменшого опору W по відомій формулі проф. Капленка: W = k∙C0∙dскв., м 6 де: k - коефіцієнт неоднорідності масиву, дол. од.; C0 - показник підриваємості гірських порід; dскв. - діаметр свердловин, м. -0,2f С0=20+56e де: f - коефіцієнт міцності за шкалою проф. Протод'яконова; С0=20+56e-0,2∙9=29,26 W=1∙29,26∙0,075=2,2 (м) Відбійку будемо вести шарами по три віяла в кожному, тоді товщина відбиваємого шару b буде становити: b=3∙2,2=6,6 (м) Визначення величини відставання відпрацювання цілика-стелини над доставочними виробками L здійснюється шляхом розв'язку рівняння (1) відносно L. Таким чином, для заданих умов, величина відставання відпрацювання цілика-стелини над доставочними виробками становитиме L=9,1 м. 7 52287 8 9 Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 52287 Підписне 10 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601