Спосіб фармакокорекції інтоксикації леткими компонентами епоксидних смол кофацином (ацетилцистеїном)

Спосіб фармакокорекції інтоксикації леткими компонентами епоксидних смол кофацином (ацетилцистеїном), який полягає у внутрішньоочеревинному введенні кофацину в дозі 450 мг/кг маси тіла у вигляді водного розчину за лікувальнопрофілактичною схемою: за 3, 1, 0,5 годин до початку контакту з EC і через 5 хвилин після його закінчення. (19) (21) u201000352 (22) 15.01.2010 (24) 11.10.2010 (46) 11.10.2010, Бюл.№ 19, 2010 р. (72) ЛУК'ЯНЧУК ВІКТОР ДМИТРОВИЧ, ВИСОЦЬКИЙ ІГОР ЮРІЙОВИЧ, МІЩЕНКО КАТЕРИНА МИХАЙЛІВНА, КРИЛОВ ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ (73) ЛУК'ЯНЧУК ВІКТОР ДМИТРОВИЧ, ВИСОЦЬКИЙ ІГОР ЮРІЙОВИЧ, МІЩЕНКО КАТЕРИНА МИ 3 ка ланок, що лімітують розвиток патологічного процесу. Мета корисної моделі - експериментально розробити патогенетично обґрунтований, високоефективний та безпечний спосіб фармакокорекції гострих інгаляційних отруєнь EC. Розроблений спосіб фармакокорекції інтоксикації леткими компонентами EC базується на внутрішньо-черевинному введенні експериментальним тваринам кофацину (ацетилцистеїну) (виробництво ВАТ «Луганський ХФЗ») в дозі 450 мг/кг маси тіла у вигляді водного розчину за лікувально-профілактичною схемою: за 0,5 години до початку затравки і через 5 хвилин після закінчення дії пошкоджуючи агентів, що вивчаються. Експериментальною моделлю гострого токсичного ураження печінки слугував патологічний процес, що розвивався у тварин за умов однократного 4-годинного інгаляційного динамічного впливу летучими компонентами ЕС в концентрації, що становила 1/3 ЛК50 за епіхлоргідрином (120-140 мг/м3). У якості референтного препарату (еталон) застосовували ліпін (виробництво ЗАТ «Біолек», Харків) – внутрішньо-черевинно 680 мг/кг за аналогічною лікувально-профілактичною схемою, що й засіб, котрий пропонується - кофацин. Вибір ліпіну у якості референтного препарату було продиктовано існуючими даними щодо його ефективності у якості гепатопротекторного засобу, які були отримані на різних моделях ураження печінки (гостра дистрофія, хронічний гепатит) та довели, що його введення експериментальним тваринам супроводжується гальмуванням процесів ліпідпереокислення у крові та тканинах, зростанням активності ферментів антирадикального захисту організму, мембраностабілізуючим ефектом та підвищенням неспецифічного імунітету [11, 12]. З метою експериментального доведення фармакотерапевтичної ефективності кофацину (ацетилцистеїну) за умов форми інтоксикації, що моделюється, нами був використаний комплексний методичний підхід із застосуванням низки сучасних біохімічних та фармакологічних методів дослідження. Досліди виконані на білих нелінійних щурах масою 160-200г у повній відповідності до вимог Державного фармакологічного центру МОЗ Украї 53320 4 ни [13]. Тварини були поділені на 4 групи: інтактну, контрольну (інтоксикація без лікування), референтну (інтоксикація + ліпін) та дослідну (інтоксикація + кофацин). Показники визначали в динаміці: через 6, 24 та 72 години після впливу летких компонентів ЕС. Критерієм ефективності застосування кофацину в умовах інтоксикації EC слугували показники виживаємості та стану перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантної системи захисту (АОСЗ) організму. Стан процесів ПОЛ у тварин після гострої інтоксикації летучими компонентами ЕС оцінювали за інтенсивністю активованої хемілюмінесценції (ІАХ) [14] та за динамікою змін одного з найбільш важливих в інформаційному відношенні продуктів ПОЛ - малонового діальдегіду (МДА) в тканині печінки [15]. При вивченні функціонування окремих ланок АОСЗ організму визначали активність одного із ключових ферментів - каталази [16], забезпеченість організму ендогенними антиоксидантами оцінювали за станом перекисної резистентності еритроцитів (ПРЕ) [17]. Статистичну обробку результатів проводили з використанням t-критерию Ст'юдента за програмою "Statgraphics" [18]. При аналізі отриманих результатів проведеної серії експериментів, які були присвячені оцінці фармакотерапевтичної ефективності лікувальнопрофілактичного застосування кофацину (ацетилцистеїн) в умовах гострої інгаляційної інтоксикації леткими компонентами EC, слід підкреслити значне підвищення виживаємості тварин у дослідної групі, тобто при введенні кофацина (ацетилцистеїна) (90,9%) у порівнянні як з контрольною (16,7%), так і з референтною (50,0%) групами (див. табл. 1). При цьому ефективність лікування кофацином у 2,23 рази перевищує аналогічний показник при лікувально-профілактичному застосуванні еталона - ліпіну. Подальші експериментальні дослідження були направлені на вивчення молекулярно-біохімічних аспектів фармакодинаміки кофацину при гострої інтоксикації леткими компонентами ЕС, а саме його впливу на процеси ПОЛ та активність АОСЗ організму. Таблиця 1 Терапевтична ефективність лікувально-профілактичного застосування кофацину в умовах гострої інгаляційної інтоксикації леткими компонентами EC (n=8-10) Група щурів Виживаємість, % Ефективність лікування, % Р Контроль 16,7 Референтна група (ліпін) 50,0 33,3 >0,025 Дослідна група (кофацин) 90,9 74,2