Спосіб медичної реабілітації підлітків з соматизованими депресивними розладами

1. Спосіб медичної реабілітації підлітків з соматизованими депресивними розладами, що включає введення антидепресантів та препаратів рослинного походження, який відрізняється тим, що як препарат рослинного походження вводять авеол (настоянку трави вівса посівного). 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що авеол вводять усередину по 10-15 крапель 2 рази на добу за 30 хвилин до їди протягом 4-5 тижнів поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. Корисна модель відноситься до галузі медицини, а саме до клінічної психіатрії. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана зі значною розповсюдженістю соматизованих депресивних розладів (СДР) серед підлітків, що характеризуються насамперед більш вираженими соматичними проявами та водночас маскованими ознаками афективної тріади. СДР у значній мірі впливають як на стан дітей та підлітків, так і на ресурси охорони здоров'я: як і у дорослих, спостерігається широкий діапазон вираженості розладів і їх несприятливих наслідків. Загальною для цієї групи розладів є поява на тлі психосоціального стресу соматичних скарг і функціональних порушень за відсутності морфологічних змін відповідних тканин. Такі пацієнти становлять до 25% усіх хворих педіатричної практики, на лікування яких витрачають близько 20% усіх коштів, виділених на охорону здоров'я. У підлітків перебіг такого розладу хронічний і флюктуючий, який нерідко поєднується з тривалим порушенням соціальної, міжперсональної та сімейної поведінки. Підліткові СДР мають дуже несприятливий перебіг, схильність до рецидивів та хронізації патологічного стану. Акту альність також пов'язана з тим, що після лікування таких підлітків у стаціонарі зберігаються резидуальні явища психоемоційного розладу, що сприяють більш частим загостренням основного захворювання та поглибленню соціально-побутової дезадаптації. Таким чином, на сьогоднішній день потрібна розробка більш ефективних способів реабілітації хворих на СДР, що має суттєве значення для клінічної психіатрії підліткового віку. Існує спосіб медичної реабілітації СДР у підлітків шляхом введення хворим у періоді диспансерного нагляду антидепресантів групи ТЦА (амітриптіліну, іміпраміну) та у якості седативних препаратів - похідних бензодіазепінів (феназепаму, хлордіазепоксиду) у середньотерапевтичних дозах (Детская психиатрия: Учебник / Под. ред. Э.Г. Эйдемиллера. - СПб.: Питер, 2005. - 1120с). Проте, цій спосіб не є ефективним внаслідок того, що при його використанні в більшості випадків відмічається лише зменшення тяжкості перебігу рецидивів СДР, хоча вони все ж таки виникають. Тому було запропоновано проводити хворим у періоді диспансерного нагляду медичну реабіліта (19) UA (11) 55594 (13) U (21) u200912148 (22) 26.11.2009 (24) 27.12.2010 (46) 27.12.2010, Бюл.№ 24, 2010 р. (72) ВИСОЧИН ЄВГЕН ВІКТОРОВИЧ, РАЧКАУСКАС ГЕННАДІЙ СТАСИСОВИЧ, ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, ЛУК'ЯНЧУК ВІКТОР ДМИТРОВИЧ, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ (73) ВИСОЧИН ЄВГЕН ВІКТОРОВИЧ, РАЧКАУСКАС ГЕННАДІЙ СТАСИСОВИЧ, ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, ЛУК'ЯНЧУК ВІКТОР ДМИТРОВИЧ, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ 3 цію за допомогою введення антидепресантів стимулотон, флуоксетин та седативних препаратів феназепаму, хлордіазепоксиду (Смулевич А.Б. Депрессии в общей медицине: Руководство для врачей. - М.: Медицина, 2007. - 256с). До недоліків цього способу відноситься те, що дія більшості препаратів групи селективних інгібіторів зворотного захвату серотоніну недостатньо вивчені в підлітковому віці, а надмірне використання похідних бензодіазепінів протягом тривалого часу призводить до виникнення синдрому відміни та сприяє розвитку резистентності до психофармакотерапії. Виходячи з цього, був запропонований спосіб лікування хворих на СП шляхом призначення сучасних антидепресантів та в якості препарату рослинного походження - релаксил (Патент України на корисну модель №44695. - МПК (2009) А61К36/00. - Спосіб медичної реабілітації підлітків з соматизованими депресивними розладами. Опубл. 12.10.2009p. - Бюл. №19). Цей спосіб є найбільш ефективним з існуючих і тому обраний в якості найближчий аналог. До недоліків найближчого аналога відноситься те, що при його використанні в деяких хворих зберігаються соматичні та психопатологічні прояви захворювання, що свідчить про недостатню ефективність лікування та в подальшому сприяє погіршенню стану пацієнтів. Тому потрібне подальше удосконалення існуючого способу медичної реабілітації СДР в підлітковому віці. Задачею корисної моделі було удосконалення існуючого способу медичної реабілітації СДР у підлітків, а саме підвищення ефективності способу в плані більш швидкої редукції резидуальної депресивної симптоматики та водночас формування стійких якісних ремісій. Реалізація вказаної задачі досягається шляхом додаткового введення підліткам, які хворіють на СДР, в періоді диспансерного нагляду поряд з антидепресантами у середньотерапевтичних дозах сучасного препарату рослинного походження авеолу. Авеол (Aveol) - це спиртова настоянка з зеленої трави вівса посівного (Hb. Avenaea sativa L.) у співвідношенні 1:5. Авеол відноситься до фармако-терапевтичної групи тонізуючих засобів. Код АТС А13А. Дія препарату обумовлена властивостями компонентів, які входять до складу трави вівса посівного: з наявністю індольного алкалоїду авеніну пов'язана седативна дія настойки, тритерпенові сапоніни обумовлюють стимулювальний, антидепресивний і адаптогенний ефект, сприяють підвищенню розумової й фізичної працездатності, стимуляції неспецифічного імунітету. Стерини й сапоніни, за рахунок структурної подібності до холестерину, мають здатність впливати на його обмін в організмі, що реалізується протисклеротичним ефектом. Основний клітинний механізм дії вівса полягає в покращанні енергозабезпечення тканин і клітин, підвищенні їх функціональної активності мембраностабілізуюючими й антиоксидант 55594 4 ними властивостями. До того ж, трава вівса посівного органічні кислоти - щавелеву, малонову, ерукову, а також кумарин, скополетин, вітаміни А, Е, В1, В2. Авеол зареєстрований в Україні в якості лікарського препарату (реєстраційне посвідчення № UA/9746/01/01) й дозволений до медичного застосування (Наказ МОЗ України №398 від 04.06.09). Раніше авеол у якості препарату рослинного походження для медичної реабілітації підлітків, що хворіють на СДР, не використовувався. Наша пропозиція щодо використання в якості препарату рослинного походження авеолу у хворих на СДР підлітків базується на вперше встановленої авторами закономірності, що введення авеолу не лише обумовлює більш швидку редукцію депресивної симптоматики та сприяє формуванню стійких якісних ремісій, але й є безпечним при тривалому використанні препарату. Авторами корисної моделі було також встановлено, що оптимальною є схема введення авеолу усередину по 10-15 крапель 2 рази на добу за 30 хвилин до їди протягом 4-5 тижнів поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. Авторами корисної моделі було встановлено, що саме ця схема введення авеолу забезпечує максимальний позитивний ефект в плані редукції резидуальної депресивної симптоматики, формуванню більш стійких та якісних ремісій, тому вказана схема введення авеолу є здобутком інтелектуальної праці і повинна входити до предмету корисної моделі. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Хворому підлітку на СДР, який підлягає медичній реабілітації, виходячи з даних попереднього психопатологічного обстеження, вводять авеол усередину по 10-15 крапель 2 рази на добу за 30 хвилин до їди протягом 4-5 тижнів поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. В якості контролю ефективності заявленого способу використовували наступні психометричні шкали: шкалу Гамільтона для оцінки депресії (HDRS) та шкалу Монтгомері-Асберг для оцінки депресії (MADRS). При розробці корисної моделі авторами було обстежено 2 групи хворих підлітків на СДР у віці від 13 до 17 років. Основна група (50 особа) отримувала антидепресивну та седативну терапію за допомогою заявленого способу, група зіставлення (48 осіб) - за допомогою відомого способупрототипу. Обидві групи хворих в анамнезі мали перенесений епізод СДР (F32.11 або F33.11 стосовно МКХ-10) та знаходилися під наглядом, були рандомізовані за віком та статтю. До початку проведення медичної реабілітації в обох групах хворих підлітків на СДР спостерігалися періодичне зниження настрою до рівня гіпотимії, почуття слабкості, труднощі в спілкування із оточуючими, стомлюваність, порушення уваги, збудження, загальмованість, безсоння, сонливість, зниження або підвищення апетиту, іпохондрія, соціальна відгородженість, зниження працездатності, успішності в навчанні (таблиця 1). 5 55594 6 Таблиця 1 Клінічні прояви депресивного синдрому у підлітків, хворих на СДР до початку медичної реабілітації (абс. та %) Психопатологічні прояви основна(n=50) періодичне зниження настрою почуття слабкості труднощі в спілкування із оточуючими стомлюваність порушення уваги збудження загальмованість безсоння сонливість зниження апетиту підвищення апетиту іпохондрія соціальна відгородженість зниження працездатності, успішності в навчанні Групи хворихзіставлення (n=48) Р 42/84±7,5 32/64±5,6 25/50±4,2 31/62±5,0 33/66±5,1 15/30±2,1 23/46±3,8 15/30±2,5 12/24±2,0 12/24±2,0 7/14±2,3 3/6±3,2 11/22±1,6 40/83,3±7,1 29/60,4±5,1 22/45,8±3,8 27/56,3±4,6 30/62,5±5,1 11/22,9±1,4 18/37,5±2,5 14/29,2±2Д 11/22,9±1,4 9/18,8±1,1 5/10,4±0,7 2/4,2±0,5 10/20,8±2,1 >од >од >од >0,1 >0,1 >од >од >0,05 >од >од >0,05 >0,1 >0,05 25/50±3,9 22/45,8±1,6 >0,1 Примітки: Р відображає ймовірність різниці між показниками в основній групі й групі зіставлення. З таблиці 1 видно, що психопатологічні прояви у пацієнтів основної групи відносно групи зіставлення не мали вірогідної різниці (Р>0,1), що свідчить про однакову вираженість основних депресивних проявів в обох групах, тобто про однакову ступінь важкості резидуального депресивного синдрому. До початку проведення медичної реабілітації в обох групах обстежених пацієнтів були виявлені однотипові порушення афективного фону стосовно до сучасних психометричних шкал (таблиця 2). Таблиця 2 Показники важкості резидуального депресивного синдрому у підлітків з СДР, до початку медичної реабілітації Психометрична шкала Норма (бали) HDRS MADRS 7,1±0,6 10,1±1,5 основна (n=50) 12,9±1,2** 16,3±1,8** Групи хворих зіставлення (n=48) 12,7±1,1** 16,1±1,7** Р >0,1 >0,1 Примітки: в таблиці 2, 4 стовпчик Р відображає ймовірність різниці між показниками в основній групі й групі зіставлення; імовірність різниці відносно норми: * - при Р