Спосіб медичної реабілітації хворих на хронічний некалькульозний холецистит на тлі цукрового діабету 2-го типу

1. Спосіб медичної реабілітації хворих на хронічний некалькульозний холецистит на тлі цукрового діабету 2-го типу, що включає введення препаратів рослинного походження, який відрізняється тим, що як препарат рослинного походження вводять авеол. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що авеол вводять усередину по 15-20 крапель 2-3 рази на добу за 25-30 хвилин до вживання їжі протягом 4-6 тижнів поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. (19) (21) u200912152 (22) 26.11.2009 (24) 27.12.2010 (46) 27.12.2010, Бюл.№ 24, 2010 р. (72) БИКОВА-ТРУЕДССОН НАДІЯ ІВАНІВНА, ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ (73) БИКОВА-ТРУЕДССОН НАДІЯ ІВАНІВНА, ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ 3 (Fructus Vaccinii myrtilli) (Грицик А. Р., Гузьо Н. М., Посацька Н. М. Пошук лікарських рослин, які застосовуються для лікування захворювань гепатобіліарної системи // Фітотерапія. - 2007. - № 2. - С. 47-51).Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому обраний в якості прототипу. До недоліків прототипу відноситься те, що препарати з чорниці часто викликають у хворих на ХНХ на тлі ЦД закрепи внаслідок високого вмісту таніну в рослинній сировині. Оскільки клінічний досвід показує, що для хворих на ХНХ на тлі ЦД 2го типу наявність закрепу є характерним клінічним сиптомом, а в патогенетичному плані закрепи погіршують стан хворих і посилюють прояви неспеціфічної «метаболічної» інтоксикації, відомий спосібпрототип потребує подальшого удосконалення. Задачею корисної моделі було підвищення ефективності відомого способу медичної реабілітації хворих на ХНХ на тлі ЦД 2-го типу, а саме прискорення досягнення нормалізації вмісту й активності біохімічних показників крові, які характеризують функціональний стан печінки й вираженість ЦД у пацієнтів з даною коморбідною патологією. Вказана задача досягається шляхом введення хворим на ХНХ на тлі ЦД 2-го типу сучасного фітозасобу авеолу. Авеол (Aveol) - це спиртова настоянка з зеленої трави вівса посівного (Hb. Avenaea sativa L.) у співвідношенні 1:5. Авеол відноситься до фармако-терапевтичної групи тонізуючих засобів. Код АТС А13А. Дія препарату обумовлена властивостями компонентів, які входять до складу трави вівса посівного: з наявністю індольного алкалоїду авеніну пов'язана седативна дія настойки, тритерпенові сапоніни обумовлюють стимулювальний, антидепресивний і адаптогенний ефект, сприяють підвищенню розумової й фізичної працездатності, стимуляції неспецифічного імунітету. Стерини й сапоніни, за рахунок структурної подібності до холестерину, мають здатність впливати на його обмін в організмі, що реалізується протисклеротичним ефектом. Основний клітинний механізм дії вівса полягає в покращанні енергозабезпечення тканин і клітин, підвищенні їх функціональної активності мембраностабілізуюючими й антиоксидантними властивостями. До того ж, трава вівса посівного містить органічні кислоти - щавелеву, малонову, ерукову, а також кумарин, скополетин, вітаміни А, Е, В1 В2. При ХНХ на тлі ЦД 2-го типу даний препарат раніше не використовувався, що робить пропозицію авторів корисної моделі новою й перспективною. Авеол зареєстрований в Україні в якості лікарського препарату (реєстраційне посвідчення № UA/9746/01/01) й дозволений до медичного застосування (Наказ МОЗ України № 398 від 04. 06. 09).Наша пропозиція щодо призначення в якості препарату рослинного походження авеолу пов'язана з вперше встановленою дослідним шляхом авторами корисної моделі закономірністю, що введення авеолу забезпечує відновлення метаболічного гомеостазу, зокрема позитивно впливає на активність ферментів і вміст біохімічних показників, які характеризують функціональний стан печінки, вираженість проявів ЦД, наявність і вираже 55595 4 ність СМІ в організмі хворих на ХНХ на тлі ЦД 2-го типу, а в клінічному плані сприяє досягненню стійкої й тривалої ремісії ХНХ, суттєвому зменшенню в подальшому частоти його загострень, вираженості й частоти ускладнень ЦД, а також зникненню СМІ й, таким чином, обумовлює досягнення задачі корисної моделі. Крім того, введення авеолу не має протипоказань, не спричиняє будь-яких небажаних побічних ефектів, у тому числі алергічних реакцій, і тому цей препарат може при необхідності призначатися повторними курсами, у залежності від досягнутого ефекту. Раніше з метою корекції метаболічного гомеостазу хворих на ХНХ на тлі ЦД 2-го типу, авеол не використовувався, що робить пропозицію авторів корисної моделі новою й перспективною. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Хворим на ХНХ на тлі ЦД 2-го типу, що потребують корекції біохімічних показників, які характеризують функціональний стан печінки, ступінь вираженості ЦД і СМІ, вводять авеол усередину по 1520 крапель 2-3 рази на добу за 25-30 хвилин до вживання їжі протягом 4-6 тижнів поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. Лабораторними критеріями ефективності призначення авеолу є зменшення в сироватці крові рівня загального й прямого білірубіну, холестерину й -ліпопротеїдів, активності сироваткових амінотрансфераз - аланінамінотрансфе-рази (АлАТ) і аспартатамінотрансферази (АсАТ), екскреторних ферментів лужної фосфатази (ЛФ) і гамаглутамілтраспептидаза (ГГТП), величини тимолової проби, а також концентрації в крові CM, що свідчить про відновлення метаболічного гомеостазу й зникнення СМІ у хворих на ХНХ на тлі ЦД 2-го типу. Саме введення авеолу сприяє в патогенетичному плані позитивним зсувам вищезгаданих біохімічних показників, а в клінічному відношенні досягненню стійкої й тривалої ремісії ХНХ, суттєвому зменшенню в подальшому частоти його загострень, а також вираженості й частоти ускладнень ЦД. Вищевказані дози й курси введення авеолу хворим на ХНХ на тлі ЦД 2-го типу, були підібрані нами дослідним шляхом. Саме при такій кратності введення авеолу забезпечується максимальне зниження рівня загального й прямого білірубіну, холестерину, -ліпопротеїдів і CM, активності амінотрансфераз та екскреторних ферментів у крові, а також значення показника тимолової проби. Отже, новими є як препарат (авеол), який нами вперше використовується в корекції зсувів вищевказаних біохімічних показників у крові хворих на ХНХ на тлі ЦД 2-го типу, так і схема застосування авеолу при даній коморбідній патології. При розробці заявленого способу було обстежено дві групи хворих на ХНХ на тлі ЦД 2-го типу, які підлягали проведенню медичної реабілітації в зв'язку з наявністю порушень з боку метаболічного гомеостазу: основна (71 особа), якій проводили реабілітацію за допомогою заявленого способу, і група зіставлення (65 осіб), якій проводили реабілітацію відповідно до відомого способу-прототипу. Обидві групи хворих, які знаходилися під нагля 5 55595 дом, були рандомізовані за віком, статтю, стадією ХНХ і частотою загострення хронічного патологічного процесу в печінці, вираженістю й частотою розвитку ускладнень ЦД. Діагноз встановлювався експертним шляхом з урахуванням даних анамнезу, результатів клінічного й лабораторного (біохімічного) обстеження, яке характеризувало функціональний стан печінки й жовчного міхура, наявність і ступінь вираженості ЦД і СМІ, а також даних ультразвукового (сонографічного) дослідження (УЗД) органів черевної порожнини. Введення авеолу починалося, як правило, безпосередньо в період чергового епізоду загострення або нестійкої ремісії ХНХ і проводилося переважно в амбулаторних умовах або в денному гастроентерологічному стаціонарі. Лікування ЦД 2-го типу включала дієту, призначення цукровознижуючих препаратів, у більш тяжких випадках - інсулінотерапію. Як клінічні, так і лабораторні показники порівнювали в обох групах хворих на ХНХ на тлі ЦД 2-го типу. До початку проведення медичної реабілітації хворих на ХНХ на тлі ЦД 2-го типу, в обох групах, які були під наглядом - основній, що отримувала авеол відповідно з заявленим способом, і групі зіставлення, в якій медична реабілітація здійснювалася стосовно до способу-прототипу, була однотипова клінічна симптоматика хвороби, що характеризувалася наявністю загальної слабості, нездужання, підвищеної стомленості й дратівливості, зниженої працездатності й емоційного тонусу, порушеного сну й апетиту. Зі скарг, що мали безпосереднє відношення до патології ГБС, відмічалися тяжкість у правому підребер'ї, гіркота, іноді 6 металевий присмак у роті. При об'єктивному обстеженні мали місце астенізація, що тривало зберігається, щільно обкладений білим або брудним жовтуватим нальотом язик, позитивні симптоми Ортнера й Кера, помірна гепатомегалія: печінка виступала на 2-4 см з-під реберного краю, ущільнена; край печінки був частіше тупий, заокруглений, чутливий при пальпації, субіктерічність склер. При додатковому біохімічному дослідженні хворих на ХНХ на тлі ЦД 2-го типу, що знаходилися під наглядом, мали місце, насамперед, помірно виражені порушення функціональних проб печінки.З таблиці 1 видно, що до початку медичної реабілітації в обох групах обстежених хворих на ХНХ на тлі ЦД 2-го типу були однакові зсуви біохімічних показників, які характеризують функціональний стан печінки. У цілому ці зсуви відповідають періоду загострення ХНХ. Вірогідної різниці між біохімічними показниками в основній групі й групі зіставлення до початку медичної реабілітації не було (Р>0,1-0,05), що свідчить про однотиповість цих груп.Так, концентрація загального білірубіну була підвищена в основній групі обстежених у середньому в 1,56 рази (Р