Спосіб лікування хронічного генералізованого пародонтиту

Спосіб лікування хронічного генералізованого пародонтиту, що включає корекцію прооксидантноантиоксидантної рівноваги за допомогою αтокоферолу ацетату та аскорбінової кислоти, як 3 3 таблетки 1 раз на добу протягом 3-4 тижнів, у комплексі з бі-септ-фармаком, як антибактеріальним препаратом, у комплексі з засобами базової терапії [3]. Селен-нормалайзер підвищує активність селензалежної глютаіонпероксидази (ГПО), що являє собою ключовий фермент антиоксидантного захисту (АОЗ), руйнує перекиси ліпідів і перекис водню. ГПО, яка позбавлена селену, ліквідує лише перекис водню. Але ефективність відомого способу лікування генералізованого пародонтиту, особливо його хронічних форм, залишається невисокою, попри залученню засобів протизапальної дії. На погляд заявника, це зумовлене нестачею антиоксидантних вітамінів у комплексі, що знижує фармакологічну активність АОЗ, обмежує депо антиоксидантів в тканинах пародонту, істотно збільшує тривалість лікування. Насамперед, вітаміну Е, як синергісту ГПО, який би попереджав окислення поліненасичених жирних кислот і селену, вітамінів А і С, які б поліпшували засвоєння, транспорт та утилізацію останнього. Більш наближеним до дійсної корисної моделі серед об’єктів аналогічного призначення за кількістю істотних ознак є спосіб лікування хронічного генералізованого пародонтиту, що включає корекцію прооксидантно-антиоксидантної рівноваги за допомогою -токоферолу ацетату та аскорбінової кислоти, як вітамінами Е і С відповідно, залучених у заданих кількостях, у відповідності з котрим, як антиоксиданти застосовують, -токоферолу ацетат - його 30% р-н, у дозі 10-20мг на добу, аскорбінову кислоту - у дозі 0,1мг тричі на добу впродовж 2-3 тижнів, у сполученні з електрофорезом його 5% р-ну, за курсом 5-10 сеансів [4]. На відміну від попередніх аналогів, властивості прототипу більш наближені до корисної моделі за технічною сутністю та нижчезазначеним технічним результатом. Його перевершення зумовлене, завдяки підвищенню активності неферментної ланки антиоксидантного захисту, на основі застосування токоферолу ацетату та аскорбінової кислоти у комплексі. Проте ресурси запропонованої антиоксидантої (вітамінової) стимуляції АОЗ виявилися не досить ефективними. Це пояснюється тим, що -токоферолу ацетат та аскорбінова кислота, поповнюючи виснажені пули неферментних антиоксидантів, недостатньо впливають на ферментні ланки антиоксидантного захисту, що безперечно, перешкоджає нормалізації рівня АОЗ, а від того, не повністю усуває збиткову дію вільних радикалів і перекісних сполук як в організмі, так і у тканинах пародонту. До основи корисної моделі поставлена задача, вдосконалити спосіб лікування хронічного генералізованого пародонтиту, застосування котрого шляхом одночасного впливу на неферментну ланку антиоксидантного захисту та селен-залежну глютатіонпероксидазу сприяло б активації антиоксидантної системи, а відтак посиленню ефективності. Поставлена задача вирішується тим, що при використанні у відомому способі лікування хронічного генералізованого пародонтиту, що включає корекцію прооксидантно-антиоксидантної рівноваги за допомогою -токоферолу ацетату та аскорбі 55852 4 нової кислоти, як вітамінами Е і С, відповідно, залучених у заданих кількостях, відповідно до корисної моделі, додатково прооксидантноантиоксидантну рівновагу коригують за допомогою 3,44% масляного розчину ретинолу ацетату, як вітаміном А, та як антиоксиданти залучають мінеральний комплекс «Селен активний», у кількості 50мкг, -токоферолу ацетат - у кількості 200мг, впливають ними по 2 рази на день, впродовж місяця, аскорбінову кислоту - у вигляді 1% розчину, при цьому розчини ретинолу ацетату та аскорбінової кислоти вводять на ділянку ясен через день шляхом ультрафонофорезу. Причинно-наслідковий зв'язок сукупності відмітних заявленого способу з вищезазначеним технічним результатом полягає в наступному. Використання 3,44% масляного розчину ретинолу ацетату, як вітаміну А, під час корекції прооксидантно-антиоксидантної рівноваги забезпечує поліпшення засвоєння селену, що допускає збільшення ефективності терапевтичного результату, наприклад, у вигляді посилення нейтралізуючої дії на вільні радикали. Залучення мінерального комплексу «Селен активний», на відміну від решти відомих антиоксидантів, пов'язане з тим, що селен входить до активного центру ферменту глютатіонпероксидази. Безпосередній зв'язок з рішенням поставленої задачі мають дозові режими і шляхи введення фармакологічної основи, що поряд із раціональними місцевими стоматологічними втручаннями та остеотропною терапією покращує стимуляцію активності різних ланок антиоксидантної системи. Так, найбільш оптимальною добовою дозою введення мінерального комплексу «Селен активний» є 100мкг. Її збільшення або зменшення недоцільне, оскільки у першому випадку не буде досягнутий бажаний терапевтичний ефект, а другому можливі побічні ефекти препарату, що стримуватиме можливість перевершення вищезазначеного технічного результату. Вплив саме 200мг кількістю -токоферолу ацетату зумовлене необхідністю створити певну терапевтичну концентрацію препарату в організмі. Зменшення, як і збільшення дози недоцільне, з причин відсутності лікувального ефекту або перенасичення препаратом відповідно. Ведення мінерального комплексу «Селен активний» та -токоферолу ацетату по 2 рази на день, впродовж місяця, передбачає одночасність впливу на неферментну ланку антиоксидантного захисту та селензалежну глютатіонпероксидазу, в напрямі активації антиоксидантної системи. Залучення аскорбінової кислоти у вигляді 5% розчину спрямоване, здебільшого, на поліпшення транспорту та утилізації селену. Введення розчинів ретинолу ацетату та аскорбінової кислоти через день диктується умовами фізіотерапевтичного лікування та дозволяє досягти необхідної концентрації препаратів в організмі, що сприяє збільшенню ефективності терапевтичного процесу. Введення розчинів ретинолу ацетату та аскорбінової кислоти шляхом ультрафонофорезу на ділянку ясен, дозволяє, на відміну від решти відо 5 мих варіантів, створити депо препаратів в тканинах пародонту. Тож, сукупність запропонованих відмітних ознак заявленої корисної моделі, задіяних до вирішення поставленої задачі і досягнення технічного результату, є суттєвою й новою у досліджуваному рівні техніки, а також достатньою для характеристики затребуваного обсягу правового захисту здійснюваного процесу на усі випадки його багаторазової реалізації. Відомості, котрі підтверджують можливість відтворення запропонованого способу лікування генералізованого пародонтиту, а також його «промислову придатність» полягають в наступному. Для здійснення способу лікування хронічного генералізованого пародонтиту залучають таблетовану лікарську форму мінерального комплексу «Селен активний» виробництва ТОВ «Еліт-Фарм» (Україна), «Вітамін Е» у капсулах виробництва ЗAT «Київського вітамінного заводу» (Україна), «Ретинолу ацетат» 3,44% масляний р-н №10 виробництва ЗAT «Технолог» (Україна), 10% «Аскорбінову кислоту» №10 (ампули по 2мл) виробництва ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» (Україна); устаткування для здійснення ультрафонофорезу вітамінів А і С «УЗТ-102С» (Росія). Сутність. Лікування пародонтиту проводять по традиційній схемі: раціональні місцеві втручання (видалення зубних відкладень, вибіркове пришліфовування зубів, за показаннями шинування зубів, кюретаж пародонтальних кишень, місцева антибактеріальна та протизапальна терапія), остеотропна терапія. При антиоксидантному впливі мінеральним комплексом «Селен активний» (50мкг) проводять корекцію прооксидантноантиоксидантної рівноваги за допомогою токоферолу ацетату (200мг), аскорбінової кислоти (1% р-н) та масляного розчину ретинолу ацетату (3,44% р-н), як вітамінами Е, С, А відповідно. Для одночасного впливу на неферментну ланку антиоксидантного захисту й селензалежну глютатіонпероксидазу та забезпечення активації антиоксидантної системи «Селен активний» і -токоферолу ацетат вживають пероральним чином, по 2 рази на день, впродовж місяця, а розчини ретинолу ацетату та аскорбінової кислоти вводять на ділянку ясен через день шляхом ультрафонофорезу. Для досягнення тривалої клініко-рентгенологічної стабілізації патологічного процесу в тканинах пародонту курс лікування може бути повтореним через 6 місяців. Підвищення ефективності лікування генералізованого пародонтиту досягається завдяки одночасному впливу на різні ланки АОЗ за рахунок збільшення рівня антиоксидантного захисту ротової рідини та організму в цілому. Додатковими перевагами заявленого технічного рішення над прототипом є скорочення термінів лікування, посилення стійкості ремісії хронічного генералізованого пародонтиту, а також зниження собівартості лікувального курсу до 50 грн., що повинне розширити межі його застосування у терапевтичній стоматології. Спосіб лікування хронічного генералізованого пародонтиту був апробований серед 22 хворих на генералізований пародонтит, переважно II ступеня 55852 6 тяжкості (основна група). Ефективність зіставляли з кінцевими результатами терапії 17 хворих (контрольна група), які отримували курс лікування за прототипом [4]. Аналіз найближчих результатів показав, що запропоноване рішення задачі сприяло істотному покращенню перебігу захворювання, без виникнення будь-яких ускладнень (табл. 1). Якщо в основній групі повна ліквідація ознак запалення безпосередньо після лікування спостерігалася у всіх хворих, то за умов прототипу лише у 2 осіб із 17 (11,8%). Натомість, перші ознаки зниження інтенсивності та ліквідація запалення у яснах під впливом заявленого способу відбувалась за більш короткий термін (2,45±0,49 проти 3,23±0,46 днів, р>0,05; і 4,78±0,54, проти 6,25±0,49 днів, р=0,05, відповідно). Динаміка пародонтального індексу (ПІ) за Russel та вакуумної проби Кулаженко у хворих основної групи підтверджує більшу терапевтичну ефективність. Незважаючи на задовільний гігієнічний індекс (OHI-S), середнє значення ПІ після лікування за умов прототипу перевищувало показник основної групи у 1,7 рази (р0,05). Стійкість результатів лікування оцінювалася через 12 та 18 місяців. Проведені дослідження показали, що застосування заявленого способу лікування забезпечило клініко-рентгенологічну стабілізацію протягом цього часу практично у всіх пролікованих хворих. Рецидив захворювання виник через 18 місяців лише в одиничному випадку. Поряд із цим, 3 (17,6%) і 5 (29,4%) хворих із 17, відповідно до строків повторного огляду, пред'являли скарги на погіршення стану ясен. При обстеженні клінічна картина відповідала запально-деструктивному процесу в тканинах пародонту, хоча менш вираженому, ніж при первинному відвідуванні. При цьому значення ПІ та вакуумної проби вірогідно відрізнялися від показників основної групи у відповідні строки (р