Спосіб побудови семантичного простору міжособистісної оцінки або самооцінки

Спосіб побудови семантичного простору міжособистісної оцінки або самооцінки шляхом процентного підрахунку балів, отриманих за розробленими чотириполюсними диференціальноад'єктивними шкалами особистісних рис, та подання результатів як координатної гістограми в осях "соціальна бажаність" та "спрямованість" Винахід належить до психологи, а саме до експериментальної психосемантики У експериментально-психосемантичних та ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИХ дослідженнях одним з основних методичних прийомів є побудова т зв семантичного простору Семантичний простір - наочна геометрична модель, запропонована Ч Е Осгудом із співавт (1957) та заснована на синестетичних властивостях СВІДОМОСТІ - ефекті «злипання» оцінок, асоціацій, експектацій та ш у СТІЙКІ групи чи фактори Семантичний простір будується як пмірна декартова координатна система, де об'єкти, значимі для індивідуума чи групи, точково репрезентовані своїми координатами, проекціями на ОЦІННІ осі Осями служать гранично узагальнені, категоризовані сукупності ознак, використаних для опису даної змістовної області осями для проекції значень на них (Петренко В Ф Основы психосемантики - М Изд-во МГУ -1997) Побудова факторно-координатного семантичного простору дає можливість досліджувати нюанси системи відносин, особливості сенсових осей, що структурують процеси сприйняття та категоризацм, оцінити когнітивну складність суб'єкта, «вимірити» семантичну відстань між об'єктами, репрезентованими в суспільній чи індивідуальній СВІДОМОСТІ, зіставити одиничні профілі із загальногруповими тенденціями і т д Але метод має й суттєві недоліки Процедура СД досить трудомістка, чуттєва до інтелектуального рівня та психічного статусу респондента, що, зокрема, утрудняє застосування методу в КЛІНІЧНІЙ психодіагностиці Немає однозначної думки щодо того, що саме вимірює методика (А А Леонтьев Психолингвистика Першим етапом побудови семантичного простору є встановлення семантичних зв'язків аналізованих об'єктів Для цього існує багато ПІДХОДІВ - Л 1967, Рабочая книга социолога - М «Наука» - 1977, Петренко В Ф Основы психосемантики М Изд-во МГУ - 1997, Бурлачук Л Ф , Морозов С М Словарь-справочник по психодиагностике СПб «Питер Ком» - 1999) Маючи статистичну методологічну основу, техніка СД більш застосовна для групових та вибіркових обстежень, ніж для індивідуальної діагностики Але при цьому не можна не враховувати, що факторно-аналітична методологія сама по собі вельми дискусійна та проблематична Ці методи « слишком сложны и запутанны, чтобы каждый исследователь мог точно понимать, какие преобразования стоят за ними» (Сидоренко Е В Методы математической обработки в психологии - СПб «Речь» - 2001 - с 7), вони « не сопровождаются, как правило, сколько-нибудь убедительным математикостатистическим анализом их свойств, но основаны на вычислительных рекомендациях эвристическо (асоціативний, ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ та ш) та конк ретних способів (метод підстановки, класифікація, умовно-рефлекторні методики та ш) Одним з найбільш відомих прийомів є розроблена Ч Осгудом техніка семантичного диференціала (СД) Підбирається серія градуйованих шкал, полюсами яких звичайно служать антоніми-прикметники (напр , «сильний - слабкий») Аналізовані об'єкти оцінюються по кожній шкалі СД, мірою семантичної подібності об'єктів служать комплексні кореляції їх шкальних «профілів», установлювані статистичне (звичайно факторним аналізом) Це другий етап побудови семантичного простору масив даних зводиться до декількох компактних, доступних для маркерування та тлумачення (на третьому етапі) сенсовим факторам, котрі і є координатними 00 00 1 ю 57288 го или полуэвристического характера» (Математическая энциклопедия - М «Советская энциклопедия», 1984 - Т 5 -с 595) У підсумку усе зводиться до суто суб'єктивної дослідницької інтерпретації, тому що ніякого нового змісту фактори не породжують, будучи лише способом компактного представлення результатів вимірів (Кулагин БВ Основы профессиональной психодиагностики - Л «Медицина», 1984, Петренко В Ф Основы психосемантики - М Изд-во МГУ -1997) В основу винаходу поставлена задача розробити простий, наочний та інформативний спосіб побудови семантичного простору - шляхом процентного підрахунку балів, отриманих за чотириполюсними диференціально-ад'єктивними шкалами особистісних рис, та представлення результатів у вигляді координатної гістограми - що забезпечить можливість психосемантичного аналізу міжособистісної оцінки або самооцінки Безпосереднім прототипом та методичною основою способу є прийом нейтралізації «фактора соціальної бажаності» у СД, запропонований Д Пібоді та розвинутий А Г Шмельовим (Пибоди Д , Шмелев А Г и др Психосемантический анализ стереотипов русского характера кросскультурный аспект// Вопросы психологии - 1993, №3, С 101 109) Дійсно, через ті чи ІНШІ ЧИННИКИ ад'єктивна писала ІНОДІ формулюється не зовсім вдало - так, що один з полюсів виявляється соціальне схвалюваним, первісно переважним у порівнянні з іншим полюсом У цьому випадку власне описова складова шкалювання інтерферує з емоційнооціночною Напр, у біпольній парі «веселийпонурий» соціально-бажаний полюс лежить ліворуч Для подібних шкал Д Пібоді запропонував вводити до СД компенсуючу шкалу - синонімічну, однак сформульовану так, аби полюс соціальної бажаності знаходився праворуч, напр , «легковажний-поважний» У цитованій вище роботі Д Пібоді, А Г Шмельова та ш (1993) пропонується розглядати пару взаємно компенсованих шкал як чотириполюсну оцінно-описову модель особистісної риси, де крайні ступені виразності зв'язані з низкою, а «внутрішні» - з високою адаптивністю Наприклад, згадані конструкти «веселий-понурий» та «легковажний-поважний» розгортаються в модель, (Фіг 1) Суть винаходу полягає в наступному Оскільки зазначена модель утворює нову чотирипозиційну порядкову шкалу, вона (саме у цій якості) використовується для семантико-диференціальної оцінки замість звичайної градуйованої писали виду понурий, -2 -1 0 1 2 легковажний Оцінна та описова складові, первісно «зчеплені» у чотириполюсному, конструкті, розділяються як дві семантичні осі Будується двовимірна координатно-семантична система, див, на фіг 2 - семантична розгортка чотириполюсної шкали При цьому більш точними назвами осей пропонується вважати вісь абсцис - «спрямованість» особистісної риси (мається на увазі м, так би мовити, психологічна яркість, яка відрізняє, скажімо, «збудженого» від «загальмованого»), вісь ординат - «соціальна бажаність» Верхня напівплощина охоплює, по визначенню (див фиг 1), помірну, со ціально-бажану виразність властивості та може бути названа «адаптивною зоною», а нижня, ВІДПОВІДНО - «дезадаптивною зоною» Для конкретного дослідження формується набір чотирипозиційних шкал, побудованих за описаним вище принципом та оформлених як стандартний бланк Фрагмент такого бланка наведений на фіг З Респонденту пропонується по кожній шкалі вибрати ту оцінку, що найбільше підходить для опису його стану (чи стану іншої людини) Легко бачити, що будь-який вибір відповідає одному (й тільки одному) із, квадрантів семантичного простору (фіг 2) Усі ОЦІНКИ респондента чи групи сумуються, підраховуються процентні долі розподілу масиву оцінок по квадрантах Будується процентна гістограма, див Фіг 4 що наочно відбиває основні тенденції в самооцінці, в оцінюванні респондентом іншої людини або ш (у залежності від того, яке проводилося дослідження та як формулювалася інструкція) Сума площ складає загальний обсяг оцінок Щоб витримувались реальні співвідношення площ як процентних долей, необхідно при побудові гістограм дотримуватися квадратної пропорції (напр , якщо прийнято масштаб 1% = 1квсм , те для графічної передачі 17-процентноі долі необхідно побудувати пстограму-квадрат зі стороною V17CM, тобто 4,12см) Приклад у психіатричній КЛІНІЦІ досліджуються розходження між самооцінкою хворих з параноідною формою шизофренії та оцінкою стану тих самих хворих лікарями-кураторами Зібрано (у техніці репертуарних решіток) та ретельно вивчено конструкта, використовувані зазначеною категорією пацієнтів для оцінки своїх сусідів по палаті Відібрано найчастіше повторювані ад'єктиви, що відбивають ті особистісні якості, що реально значимі для штерперсональної комунікації в терапевтичному середовищі психіатричного стаціонару Прикметники були згруповані компенсуючими парами - як описано вище У результаті СИНОНІМІЧНОГО аналізу було сформовано 17 чотириполюсних конструктів, що пред'являлися хворим та їх лікуючим лікарям у вигляді стандартизованого бланка, див Фіг 5 Інструкція «з кожного набору виберіть ту оцінку, що на даний момент найбільше підходить для опису Вашого стану (психіатрам - « стану Вашого пацієнта») Обстежений 31 пацієнт та куратори кожного з них Побудовано семантичний простір, що наочно відбиває різницю в оцінках пацієнтів та їхніх кураторів На фіг 6 наведені основні тенденції в самооцінці хворих параноідною формою шизофренії та ОЦІНЦІ стану тих же хворих їх лікуючими лікарями Виявлено статистично значимі розходження (за критерієм ер* Фішера) Розрахунок лінійної кореляції (добутку моментів Пірсона) підтвердив ортогональність (незалежність) факторів «спрямованість» та «соціальна бажаність» Отримані дані при необхідності легко можуть бути представлені в традиційній для експериментальної психосемантики точковій формі Для цього достатньо враховувати, що влучення в правий верхній квадрант семантичного простору еквіва 57288 6 лентно нарахуванню одного позитивного бала за тивному балу по осі абсцис та негативному - по осі обома фаісгорами, оцінка, що відповідає лівому ординат Якщо нараховані в такий спосіб сумарні верхньому квадрантові, рівносильна одному позибали прийняти за координати, графік здобуває тивному балу по осі ординат та одному негативвигляд і на фіг 7 наведена псіхосематична репреному - по осі абсцис, оцінка з лівого нижнього квазентація власного образу у СВІДОМОСТІ хворих з дранта може інтерпретуватися як негативна за параноідною шизофренією та образу тих же хвообома осями, нарешті, оцінка, що відповідає прарих у СВІДОМОСТІ їх кураторів вому нижньому квадрантові, прирівнюється позиПонурий крайній стушвь виразності, низька алаптившсть, содшльва небажаність Поважний Веселий комірний, ашгпшкнй ступінь виразності, соціальна бажаність Легковажний крайшй стушвь виразності, ыкзыа адахггавюсть, соціальна небажаність /г. І О с •2 О відлюдкуватий товариський підкорений незалежний мовчазний балакучий поступливий некерований * со ^ 57288 скупки припечений шйарнй СШЮЙНЕЕЙ збуджений береждтаяа розгратлнвнй загазьыоваанй моторний підкорений везалежнжй поважшй мегуяшшнй поступливий некерованни байгфжнй чуйний данурнЙ життєрадісний стриманий улазяквяЙ серьознай дурі^ватнй посередній орішяальннй корнсдквий безкорясливай звичайний аномальний аракгачннй ааїважй відлюдкуватий товариський виштовхуючий прнналлквнй мовчазний балакучий уїдшшкй солодкавий безвільний БОЛЬОВКЙ пражшвннй розвнн>тай м'який жорсткий просшй ззушшй такий, що в ш о в шстьсявідша такий, що їсть нормально таккй, шо з а ш д я ^ є хворобу такий, що вшше хворобу нєяажерлявкй терпеливий СКНГДНВЕЙ »fcaa нудотний заваданй скромний іурботою самостійний занепадай доглянутий (собою) веввбзглнвий випещекнй , 28 2% розпещений 10 57288 ' + соціальна бажаність о самооцінка оцінка кураю; 77 - спрямованість спрямованість + тивна соціальна бажаність • Комп'ютерна верстка М Клюкш Підписано до друку 05 07 2003 Тираж39 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, Львівська площа, 8, м Київ, МСП, 04655, Україна ТОВ "Міжнародний науковий комітет", вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна