Спосіб лікування хворих на стеатоз печінки, сполучений з хронічним некалькульозним холециститом

1. Спосіб лікування хворих на стеатоз печінки, сполучений з хронічним некалькульозним холециститом, що включає введення препаратів есенціальних фосфоліпідів, зокрема ліволіну форте, який відрізняється тим, що додатково як метаболічноактивний препарат вводять альфаліпон. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що альфаліпон вводять по 0,6 г (2 таблетки) одноразово вранці протягом 2-3 місяців поспіль. (19) (21) u201011368 (22) 24.09.2010 (24) 10.05.2011 (46) 10.05.2011, Бюл.№ 9, 2011 р. (72) ТРОФИМЕНКО ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ, ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ (73) ТРОФИМЕНКО ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ, ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ 3 його використовуванні в деяких хворих на СП, поєднаний з ХНХ, не відмічається нормалізації біохімічних показників, які характеризують функціональний стан печінки. Крім того, у обстежених хворих не відбувається нормалізації рівня у сироватці крові продуктів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ). Задачею корисної моделі було підвищення ефективності існуючого способу лікування СП, поєднаного з ХНХ, а саме прискорення досягнення стійкої клінічної ремісії захворювання й нормалізації показників, що відображають стан процесів ПОЛ. Вказана задача досягається шляхом додаткового введення хворим на СП, поєднаний з ХНХ, метаболічно активного препарату альфа-ліпону. Альфа-ліпон зареєстрований в Україні (реєстраційне посвідчення № UA4766/01/01 та дозволений для клінічного застосування (Наказ МОЗ України від 20.07.06 p., № 499). Альфа-ліпон - це препарат -ліпоєвої (тіоктової) кислоти, яка володіє антиоксидантним, антитоксичним, гепатопротекторним ефектами, підвищує стійкість кліток до гіпоксії, відіграє важливу роль в розщеплюванні білків, вуглеводів, ліпідів, окисленні жирних кислот, а також позитивно впливає на швидкість основного обміну. Завдяки властивостям -ліпоєвої кислоти відновлювати запаси глутатіону, попереджати пошкодження мітохондрій, вивільнення цитохрому та загибель клітин, що обумовлені дією цитокінів та в цілому нормалізувати окислювально-відновні процеси, призначення цього препарату є патогенетично обґрунтованим при лікуванні та медичній реабілітації хворих з патологією печінки. Наша пропозиція базується на вперше встановленій нами в експериментальних умовах і потім підтвердженій в клініці закономірності, що введення хворим на НАСГ, поєднаний з ХНХ, метаболічно активного препарату альфа-ліпону разом з ліволіном форте в патогенетичному плані забезпечує відновлення метаболічного гомеостазу, зокрема сприяє нормалізації процесів ПОЛ, а в клінічному відношенні сприяє досягненню стійкої й тривалої ремісії СП, поєднаному з ХНХ, і, таким чином, обумовлює досягнення задачі корисної моделі. Крім того, введення альфа-ліпону не має протипоказань, не спричиняє будь-яких небажаних побічних ефектів, у тому числі алергічних реакцій, і тому альфа-ліпон може при необхідності призначатися повторними курсами, у залежності від досягнутого ефекту. Раніше з метою корекції активності ПОЛ у хворих на СП, поєднаний з ХНХ, альфаліпон не використовувався. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Хворим з наявністю СП, поєднаного з ХНХ, поряд з ліволіном форте у середньотерапевтичних дозах, додатково вводять як метаболічно активний препарат альфа-ліпон по 0,6 г (2 таблетки) одноразово вранці протягом 2-3 місяців поспіль. Лабораторними критеріями ефективності призначення ліволіну форте та альфа-ліпону є зменшення вмісту в сироватці крові концентрації продуктів ПОЛ дієнових кон'югат (ДК) та малонового діальдегіду (МДА), а також показника перекисного гемолізу еритроцитів (ПГЕ), що свідчить про від 59176 4 новлення метаболічного гомеостазу. Саме додаткове введення як метаболічно активного препарату альфа-ліпону сприяє в патогенетичному плані позитивним зсувам показників ПОЛ, а в клінічному відношенні - досягненню стійкої й тривалої ремісії СП, поєднаного з ХНХ. Вищевказані дози й курси введення ліволіну форте та альфа-ліпону хворим на СП, поєднаний з ХНХ, були підібрані нами досвідним шляхом. Саме при такій кратності введення ліволіну форте та альфа-ліпону забезпечується максимальне зниження концентрації продуктів ПОЛ у сироватці крові. Отже новими є як сама комбінація препаратів, яка нами вперше використовується в лікуванні хворих на СП, поєднаний з ХНХ, так і схема їхнього застосування при даній коморбідній патології. При розробці заявленого способу було обстежено дві групи хворих на СП, поєднаний з ХНХ, які підлягали проведенню лікування в зв'язку з наявністю порушень з боку метаболічного гомеостазу: основна (62 особи), якій проводили терапію за допомогою заявленого способу, і група зіставлення (57 осіб), якій проводили лікування відповідно до відомого способу-прототипу. Обидві групи хворих, які знаходилися під наглядом, були рандомізовані за віком, статтю, стадією СП і частотою загострення хронічного патологічного процесу в печінці й жовчному міхурі. Введення як ліволіну форте, так і альфа-ліпону починалося, як правило, безпосередньо в період чергового епізоду загострення СП і проводилося переважно в амбулаторних умовах або в спеціалізованому гастроентерологічному стаціонарі. Як клінічні, так і лабораторні показники порівнювали в обох групах хворих на СП, поєднаний з ХНХ. До початку проведення лікування хворих на СП, поєднаний з ХНХ, в обох групах, які були під наглядом, - основній, що отримувала ліволін форте та альфа-ліпон відповідно з заявленим способом, і групі зіставлення, в якій лікування здійснювалася стосовно до способу-прототипу, була однотипова клінічна симптоматика хвороби, що характеризувалася наявністю на тяжкості у правому підребер'ї, гіркоти або металевого присмаку в роті; у зв'язку з наявністю супутнього ХНХ хворі погано переносили жирну або гостру їжу. У частини пацієнтів відмічалися також такі суб'єктивні симптоми як загальна слабкість, нездужання, підвищена дратівливість, емоційна нестабільність, пониження працездатності та інші прояви помірно вираженого астенічного або астеноневротичного регістрів. При об'єктивному дослідженні виявлялася наявність позитивних симптомів Кера та Мерфі, помірне збільшення розмірів печінки (у межах 2-5 см), субіктеричність або блакитний відтінок склер (ознака Високовича). У частини хворих відмічалася чутливість печінкового краю при пальпації. За даними сонографічного дослідження органів черевної порожнини закономірним було помірне збільшення розмірів печінки, підвищення або нерівномірність її лунощільності; при наявності ХНХ деформація жовчного міхура (ЖМ) спайками або перетинками, потовщення та двоконтурність його стінки, наявність у порожнині ЖМ концентрованої жовчі (детриту) та нерідко зниження його скорочу 5 59176 вальної (моторної) реакції на введення пробного сніданку (жовтки двох курячих яєць). При вивченні функціональних проб печінки було встановлено, що в обох групах обстежених (основної та зіставлення) до початку лікування відмічалися ідентичні зсуви з боку біохімічних показників, більш значні при поєднанні водночас загострення як СП, так і ХНХ. Дійсно, в таких хворих мало місце вірогідне підвищення вмісту загального білірубіну у крові (в середньому в 1,5 рази 6 стосовно норми; Р