Спосіб профілактики та лікування дифузного нетоксичного зоба у дітей в регіоні з високим рівнем забруднення оточуючого середовища

Спосіб профілактики та лікування дифузного нетоксичного зоба у дітей в регіоні з високим рівнем забруднення оточуючого середовища, який відрізняється тим, що з метою протекції щитовидної залози від дії промислових зобогенів рекомендується профілактичний прийом калію йодиду у віковій дозі (дітям до 6 років – 50 мкг/добу, 6-12 років - 100 мкг/добу, з 12 років - 150 мкг/добу) в 1 прийом. (19) (21) u201014322 (22) 30.11.2010 (24) 11.07.2011 (46) 11.07.2011, Бюл.№ 13, 2011 р. (72) МАМЕНКО МАРИНА ЄВГЕНІВНА, ЄРОХІНА ОКСАНА ІВАНІВНА, БЄЛИХ НАТАЛІЯ АНАТОЛІЇВНА, БУГАЄНКО ОКСАНА ОЛЕКСАНДРІВНА (73) ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД "ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ" 3 Існують способи профілактики йодного дефіциту та лікування йододефіцитних захворювань, які базуються на прийманні біологічно активних добавок, наприклад "Біостар плюс спіруліна" (Пат. № 41089А UA, МПК7 А61К 33/18. Спосіб профілактики йодного дефіциту у дітей. - 2001), "Йодіс" (Пат. № 67154A UA, МПК7 А61К 33/18. Спосіб компенсації йодного дефіциту у дітей. - 2004). Однак сучасні міжнародні консенсуси забороняють використовувати для профілактики йодного дефіциту харчові добавки із неконтрольованим вмістом йоду, особливо виготовлені з водоростей. Тривалий час для профілактики зоба в ендемічних регіонах використовували спосіб, який базувався на прийманні калію йодиду у вигляді препарату антиструмін (Петеркова В.А., Герасимов Г.А., Свириденко Н.Ю. та співавт. Альтернативные методы проведения профилактики йодной недостаточности у детей // Педиатрия. - 1996. - № 6. С. 72-77), але цей препарат містить високі дози йоду, що призводить до ускладнення схем прийому та до нерівномірного надходження йоду в організм. У теперішній час створені препарати калію йодиду, які містять фізіологічні вікові дози йоду, що спрощує проведення профілактичних та лікувальних заходів (Профілактика йоддефіцитних захворювань у дітей (методичні рекомендації). - Київ. 2009). Такий спосіб йодної профілактики є найбільш фізіологічним, оскільки дозволяє проводити індивідуальну та групову профілактику йододефіцитних захворювань шляхом щоденного надходження в організм йоду в кількості, що відповідає потребам людини в залежності від віку та функціонального стану. Даний спосіб найбільш ефективний з існуючих, але використовувався переважно в регіонах із ізольованим йодним дефіцитом. Він вибраний як прототипу. У рекомендаціях, щодо профілактики захворювань щитовидної залози у мешканців промислових міст, акцент традиційно робився на додержання гігієнічних рекомендацій та експозиційної профілактики шляхом розташування житла та дитячих колективів на віддаленні від промислових об'єктів (С.В. Капранов, 2007). Такий спосіб обмежений у своїй ефективності, оскільки не дозволяє повністю виключити вплив забруднювачів оточуючого середовища і не створює ефективної протекції за рахунок йодної профілактики. Метою корисної моделі є підвищення ефективності існуючого способу профілактики дифузного нетоксичного зоба в дітей, що мешкають у регіонах із високим антропогенним забрудненням оточуючого середовища. Поставлена задача вирішується шляхом введення калію йодиду у вікових дозуваннях поряд із додержанням гігієнічних рекомендацій. Наша пропозиція щодо додаткового включення калію йодиду до схем профілактики дифузного нетоксичного зоба у дітей промислового регіону 61062 4 базується на встановленій нами під час епідеміологічного дослідження та клінічного спостереження за дітьми закономірності, яка полягає у позитивному впливі дотації йоду на зниження об'єму щитовидної залози у дітей із зобом, що мешкають в екологічно несприятливих умовах, а також зменшення кількості нових випадків зазначеного захворювання при проведенні йодної профілактики. Заявлений спосіб здійснюється таким чином: дітям, що мешкають в екологічно забруднених районах, призначають калію йодид у вікових дозуваннях (дітям молодшого віку 50 мкг/добу, дітям 612 років - 100 мкг/добу, підліткам з 12 років - 150 мкг/добу) крім випадків тиреотоксикозу будь-якого походження та індивідуальної непереносимості препаратів йоду. Для підтвердження ефективності заявленого способу профілактики зоба у дітей було проведене динамічне спостереження протягом року за 64 дітьми молодшого шкільного віку (6-12 років), відібраних методом систематичної випадкової вибірки під час проведення 30-кластерного дослідження (рекомендації ВООЗ/МРКЙДЗ/ЮНІСЕФ, 2001,2007) на базі загальноосвітніх шкіл у місті Алчевськ Луганської області (2 кластери). Дослідження проводилося після одержання висновку етичної комісії при Луганському державному медичному університеті, згоди органів місцевої влади, вчителів та батьків дітей. Родинам дітей було запропоновано відповісти на запитання анкети, надати зразок солі, яка використовується у домогосподарстві для приготування їжі. Дітям проводилися антропометрія, визначення добової йодурії (реакція Sandell-Kolhoff), пальпація щитовидної залози (ЩЗ), визначення її розмірів та структури за допомогою ультразвукового дослідження (Aloka SSD-1400 із лінійним датчиком із частотою 7,5 мГц). Для експрес-аналізу вмісту йоду у зразках солі використовувалися індикатори для йодованої солі (ТОВ КНВП "Йод", ТУ У30215858.0012001) [4,5]. Стан забруднення повітря моніторувався Алчевською міською санітарно-епідеміологічною станцією із розрахунком загальної кількості проб із перебільшенням гранично допустимих концентрацій максимальних разових (ГДКм.р.), мінімальної, максимальної та середньої концентрації та кратності перебільшення ГДКм.р. за кожною речовиною (комп'ютерна система моніторингу "Воздух-1", розроблена міською СЕС). При обробці результатів дослідження використовувалися стандартні засоби Microsoft Excel 2003 із розрахунком параметричних та непараметричних критеріїв. В таблиці 1 наведені результати моніторингу оточуючого середовища. Школа № 3 розташована безпосередньо на межі санітарно-захисної зони Алчевського металургійного комбінату на відстані 1-1,5 км від основних промислових забруднювачів повітря. 5 61062 6 Таблиця 1 Середні концентрації забруднювачів повітря в залежності від відстані до промислових підприємств 3 Речовина - забруднювач Пил Окис вуглецю Двоокис азоту Сірчаний ангідрид Сірководень Фенол Середні концентрації, мг/м Відстань від промислових Відстань від промислових об'єктів менш 1-1,5 км об'єктів 5-5,5 км М±m М±m   0,5029±0,0045 0,0887 0,2664±0,0010 0,0191 4,4402±0,0119 0,2324 3,2882±0,0126 0,2318 0,0314±0,0007 0,0139 0,0159±0,0004 0,0081 0,3653±0,0038 0,0738 0,1601±0,0026 0,0470 -5 -6 -4 0,0026±0,0002 0,0034 8,76 ±6,7 1,24 -4 -5 -4 0,0008±0,0001 0,0012 1,35 ±2,07 3,82 р