Спосіб діагностики можливості розвитку тяжкості бронхолегеневої дисплазії у недоношених новонароджених в неонатальному періоді

Спосіб діагностики можливості розвитку важкості бронхолегеневої дисплазії у недоношених новонароджених в ранньому неонатальному періоді, який здійснюють шляхом кількісної оцінки показників стану новонародженого, який відрізняється тим, що здійснюють оцінку клініколабораторних та інструментальних показників на 1-у і 6-7-у добу життя новонародженого, визначають вміст TGF-1 у сироватці крові, для всіх отриманих показників за допомогою неоднорідної послідовної процедури Вальда-Генкіна визначають 3 62722 Поставлена задача вирішується в способі діагностики можливості розвитку ступеня тяжкості бронхолегеневої дисплазії у недоношених новонароджених в ранньому неонатальному періоді, який здійснюють шляхом кількісної оцінки показників стану новонародженого, згідно з корисною моделлю, оцінку клініко-лабораторних та інструментальних показників здійснюють на 1-у і 6-7-у добу життя новонародженого, визначають вміст TGF-1 у сироватці крові, для всіх отриманих показників за допомогою неоднорідної послідовної процедури Вальда-Генкіна визначають прогностичні коефіцієнти і прогностичну інформативність градації показників, здійснюють алгебраїчне підсумування прогностичних коефіцієнтів до моменту досягнення прогностичного порогу, який для 95 % рівня надійності складає  13,0 і 99,9%  30,0 , якщо біля суми ПК знак плюс - діагностують можливість розвитку БЛД, а якщо знак мінус - відкидають можливість розвитку БЛД, якщо отримують негативний результат, процес діагностики закінчують, при позитивному результаті приступають до наступного етапу - діагностики вірогідності розвитку легкої і середньотяжкої або тяжкої БЛД, при можливому вірогідному діагнозі легкої БЛД процес діагностики закінчують, а при вірогідності формування середньотяжкої або тяжкої БЛД приступають до завершуючого етапу - діагностики можливості розвитку середньотяжкої або тяжкої БЛД. TGF-1 (Transforming growth factor 1) - трансформуючий чинник зростання, продукується тромбоцитами, макрофагами, клітинами судинного ендотелію і Т-лімфоцитами. TGF-1 є інгібітором зростання і стимулює хемотаксис фібробластів і продукцію колагену і фібронектину. TGF-1 стимулює ангіогенез і мітогенез фібробластів і ендотеліальних кліток. Тотальне пошкодження епітелію супроводиться активною проліферацією фібробластів. TGF-1 - поліфункціональний цитокін з молекулярною масою 25 кД, що бере участь в регуляції процесів проліферації, диференціюванні, міграції і апоптозу, а також ряду метаболічних реакцій в 4 різних клітинах-мішенях (Joan Massague. The TGF system. Nature Reviews Molecular Cell Biology.2000; 1: 169-178.). У лімфоїдних, мієлоїдних, епітеліальних і ендотеліальних клітинах він є інгібітором зростання (Bascom С.С. et al., 1989). TGF-1 - міцний стимулятор вироблення колагену. Технологія використання розроблених алгоритмів для діагностики тяжкості БЛД представлена на рис. Спосіб здійснюють на підставі ретроспективної оцінки клініко-лабораторних і інструментальних показників на 1-у і 6-7-у добу життя новонародженого. При цьому всі ознаки були розбиті на градації, після чого за допомогою неоднорідної послідовної процедури Вальда-Генкіна (Е.В. Гублер; 1978) були визначені прогностичні коефіцієнти (ПК) і прогностична інформативність (І) градації показників (Петри А., Себин К. Наглядная медицинская статистика. Перевод с англ. В.П. Леонов. 2-е издание. М. "Геотар-Медиа", 2009). У алгоритмі включалися тільки ознаки, починаючи з помірної (10  I  0,50) і вище інформати, вністю. Прогнозування за допомогою алгоритму здійснюють шляхом алгебраїчного підсумовування ПК до моменту досягнення прогностичного порогу, який для 95 % рівня надійності складає  13,0 і 99,9%  30,0 . Якщо біля суми ПК знак плюс - діагностують можливість розвитку БЛД, а якщо знак мінус - відкидають можливість розвитку БЛД. На першому етапі визначають вірогідність розвитку БЛД. Якщо отримують негативний результат, процес прогнозування закінчують. При позитивному результаті приступають до наступного етапу - прогнозування вірогідності розвитку легкої і середньотяжкої або тяжкої БЛД. При вірогідному прогнозі легкої БЛД процес прогнозування закінчують, а при вірогідності формування тяжкості приступають до завершуючого етапу - прогнозування розвитку середньотяжкої або тяжкої БЛД. Алгоритм прогнозу легкої і середньотяжкої або тяжкої БЛД Показник Тривалість ШВЛ, діб Ступінь тяжкості асфіксії Термін гестації, тиж. Маса тіла при народженні, г Градація показника 15 16-28 29-35 36 Помірна Важка 29 30 999 1000-1500 1501 ПК -8,8 -7,8 -7,0 +10,8 -4,2 +9,0 +3,8 -10,0 +4,6 -2,0 -5,2 І 7,69 3,72 3,70 2,02 5 62722 4,9 5,0-7,0 7,1-9,0 9,1 є Гіпоксимічно-геморагічне ураження ЦНС с ВЖК 34 ст. немає збільшення Направленість динаміки вмісту TGF-1 в сироваЗниження без динатці крові на 6-7-у добу, (нгр/мл) міки чоловіча Стать Жіноча 19,4 19,5-25,0 Вміст TGF-1 в сироватці крові (1-а доба), 25,1-27,0 (нгр/мл) 27,1 35,0 Вміст TGF-1 в сироватці крові (6-7-адоба), (нгр/мл) 35,1 є Постнатальна анемія 2 ст. і більш є є Синдром сполучнотканинної дисплазії немає є Постгіпоксична кардіоміопатія немає Ступінь приросту TGF-1 в сироватці крові на 6-7у добу, (нгр/мл) 6 -2,0 +6,4 -4,0 0 +4,5 -1,0 -1,0 +3,8 +1,8 -1,5 0 +1,1 0 -2,0 +1,0 -2,3 +2,2 -1,0 -4,0 +0,5 -4,0 +0,4 1,77 0,47 0,37 0,30 0,30 0,26 0,25 0,20 0,20 Примітка. Знак плюс «+» свідчить на користь середньоважкого або важкого перебігу БЛД, а знак мінус «-» на користь легкого перебігу БЛД. Як приклад роботи з алгоритмом приводимо наступні дані спостереження хворих. Приклад 1 Дитина: Глущенко (дівчинка) № історія хвороби - 180, народжена в: КУ ОЗОКБ пол. від, 02.02.07 р., в 10:40 год., в термін гестації: 31 тиж., з вагою: 1250 г., розміри: 42-28-31 см. Обстеження хворої, згідно з алгоритмом, визначило наступні результати: ШВЛ - 12діб (-8,8); ступінь тяжкості асфіксії - помірна (-4,2); термін гестації - 31 тиждень (-10,0); вага тіла при народженні - 1250г (-2,0); ступінь приросту TGF-1 в сироватці крові на 6-7-у добу - 4,9 нгр/мл (-2,0); гіпоксично-геморагічне ураження ЦНС с ВЖК 3-4 ст. і постгеморагічною гідроцефалією - нема (1,0); стать - дівчинка (-1,5); вміст TGF-1 в сироватці крові 1-а доба - 24,7 нгр/мл (+1,1); вміст TGF-1 в сироватці крові на 6-7-у добу 29,6 нгр/мл (+1,0); постнатальна анемія 2 ст. і більше - немає (-1,0); синдром сполучнотканинної дисплазії - немає (+0,5); постгіпоксична кардіоміопатія - немає (+0,4). Алгебраїчне підсумовування ПК перших 3-х ознак алгоритму дозволило досягти прогностичного порога (ПК  23,0) з вірогідністю  95 % . Знак мінус біля суми ПК дозволяє прогнозувати розвиток легкої БЛД. При підсумовуванні всіх ПК алгоритму вірогідність розвитку легкої БЛД зростає до 99,9 % (ПК  34,3) . Подальше спостереження за хворим підтвердило даний прогноз. У дитини сформувалася легка БЛД, "нова" форма. Приклад 2 Дитина: Гарашко (хлопчик), народжений в: 7 пологовому будинку, 10.09.09 р., в 09:30 год., в термін гестації: 25 тиж., з вагою: 880 г., розміри: 36-26-23 см. Дитину досліджено відповідно до алгоритму. Були виявлені наступні результати: ШВЛ - 49діб (+10,8); ступінь тяжкості асфіксії - тяжка (+9,0); термін гестації - 25 тиждень (+3,8); маса тіла при народженні - 880 г (+4,6); ступінь приросту TGF-B1 в сироватці крові на 6-7-у добу - 6,0 нгр/мл (+6,4); гіпоксично-геморагічне ураження ЦНС з ВЖК 3-4 ст. і постгеморагічною гідроцефалією - є (+4,5); стать - хлопчик (+1,8); вміст TGF-1 в сироватці крові 1-а доба - 25,5 нгр/мл (-2,0); вміст TGF-1 в сироватці крові на 6-7-у добу 34,5 нгр/мл (+1,0); постнатальна анемія 2 ст. і більше - немає (1,0); синдром сполучнотканинної дисплазії - відсутній (+0,5); постгіпоксична кардіоміопатія - відсутня (+0,4). Сумування ПК перших 2-х показників алгоритму дозволило досягнути прогностичного порога (ПК  19,8) з вірогідністю 95 %. Сумування всіх ПК показників алгоритму дозволило підвищити надійність прогнозу до 99,9 % (ПК  37,1) . Знак 7 62722 плюс біля суми ПК свідчить на користь розвитку середньотяжкої або важкої БЛД. Подальше спостереження за хворим підтвердило даний прогноз, 8 оскільки у хворого розвинулася БЛД, "нова" форма, середньотяжкий перебіг. Алгоритм діагностики формування середньотяжкої і важкої БЛД. Показник Тривалість ШВЛ, діб Маса тіла при народженні, г Постнатальна анемія 2 ст. і більше Вміст TGF-1 в сироватці крові (6-7-а доба), (нгр/мл) Гіпоксично-геморагічне ураження ЦНС з ВЖК 3-4 ст. і постгеморагічною гідроцефалією Вміст TGF-1 в сироватці крові (1-а доба), (нгр/мл) Синдром сполучнотканинної дисплазї Стать Термін гестації, тижнів Синдром зниження імунобіологічної реактивності Градація показника 28 29-60 61 700 701-800 801 є немає -7,8 -1,0 +4,8 +5,7 0 -3,4 +3,2 -1,8 28,0 28,1-35,0 35,1 є немає 24 24,1-26 26,1 є немає чоловіча жіноча 27 28 є немає +2,0 -3,2 0 +4,0 -1,2 -0,5 +4,8 -2,0 +5,8 -0,7 +1,8 -1,5 +1,8 -1,5 +3,8 -0,2 ПК І 1,48 0,84 0,65 0,65 0,56 0,53 0,46 0,42 0,31 0,14 Примітка: знак плюс свідчить на користь важкої БЛД, а знак мінус - на користь середньоважкої БЛД. Як приклад роботи з алгоритмом приводимо наступні дані одного із спостережуваних хворих. Приклад 3 Дитина: Агабабян-Арутюнян (хлопчик) № історії хвороби - 969, народжений в: ХГКРДсНС 01.06.08 р., в 08:44 год., в термін гестації: 26 тижнів, з масою: 560 г., розміри: 30-22-16. Обстеження хворого, згідно з алгоритмом, визначило наступні результати: тривалість ШВЛ - 174 діб (+4,2); маса тіла при народженні - 560 г. (+5,7); постнатальна анемія - є 2 ст. (+3,2); зміст TGF-1 у сироватці крові на 6-7-у добу 27,6 нгр/мл (+2,0); гіпоксично - геморагічна поразка ЦНС зВЖК 34 ст. і постгеморагічною гідроцефалією - немає (1,2); зміст TGF-1 у сироватці крові в 1-у добу - 22,7 нгр/мл (-0,5); синдром сполучноткнанинної дисплазії - є (+5,8); стать - хлопчик (+1,8); термін гестації - 26 тижнів (+1,8); синдром зниження імунобіологічної реактивності - є (+3,8). Підсумовування алгоритму ПК (вони дані в дужках) перших 4-х показників алгоритму дозволило досягти прогностичного порога з 95 % рівнем надійності (ПК  14,9) . Знак плюс біля суми указує на вірогідність формування важкої БЛД. Підсумовування всіх ознак алгоритму дозволило підвищити надійність даного прогнозу 98 % (ПК  28,9) . Подальше спостереження за хворим підтвердило цей прогноз і у хворого розвинулася БЛД, "нова" форма, важкий перебіг. Апробація розроблених алгоритмів на групі дослідження (n  60) встановила, що при прогностичному диференціюванні легкої і середньоважкої або важкої БЛД правильні прогнози склали 90,3 %, а невизначені - 9,7 %. При прогностичному диференціюванні середньоважкої і важкої БЛД правильні прогнози виявлені в 76,6 %, а невизначені 23,4 % випадках. Помилкових прогнозів не було відмічено. Висока надійність пропонованих алгоритмів дозволяє рекомендувати їх до клінічного використання. 9 Комп’ютерна верстка А. Рябко 62722 Підписне 10 Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601