Пристрій для зберігання стерильних виробів

Винахід відноситься до медичної техніки та являє собою пристрій для зберігання заздалегідь стерилізованих виробів. Відомі численні пристрої для зберігання стерильних виробів. Найбільш близьким аналогом пристрою, що заявляється, вибраним як прототип, є пристрій для зберігання стерильних виробів, який містить корпус з камерою опромінення, в якій розміщена бактерицидна лампа, що з'єднана з пускорегулювальним апаратом, зв'язаним з живильною мережею, та індикатор стану те хнологічного процесу стерилізації, описаний в патенті Російської Федерації №2137504, МПК 7 А61L 2/10,1998. Під час роботи відомого пристрою бактерицидна лампа включена постійно і при відкритті шторки в деяких випадках можливі опіки персоналу. В відомому пристрої відсутній контроль за станом технологічного процесу стерилізації, який залежить від цілого ряду факторів. В основу винаходу поставлена задача в пристрої для збереження стерильних виробів шляхом змінення принципової електричної схеми забезпечити вимикання бактерицидної лампи при відкритті шторки камери та, тим самим, охоронити персонал від можливих опіків, а також забезпечити контроль та індикацію технологічних процесів підтримання стерильності в камері. Другою задачею винаходу є забезпечення контролю роботи бактерицидної лампи, що дозволяє визначити термін її експлуатації і своєчасне інформування персоналу про вичерпання ресурсу лампи. Третє завдання винаходу є забезпечення контролю напруж мережі, яка необхідна для підтримки стерильності всередині камери. Це викликано тим, що при зменшенні напруги мережі нижче, наприклад, на 14%, падає величина бактерицидного потоку на 20% і порушується технологічний процес підтримання стерильності. Четвертою задачею винаходу є забезпечення контролю справності бактерицидної лампи. П'ятою задачею винаходу є забезпечення контролю відсутності напруги живильної мережі більш визначеного інтервалу часу. Перша поставлена задача вирішується тим, що в пристрій для зберігання стерильних виробів, який містить корпус з камерою опромінювання, в якій розміщена бактерицидна лампа, що з'єднана з пускорегулювальним апаратом, зв'язаним з живильною мережею, та індикатор стану те хнологічного процесу стерилізації, згідно з винаходом, введені датчик положення шторки камери, обчислювальний блок, ключ і додатковий індикатор стану те хнологічного процесу стерилізації, при цьому пускорегулювальний апарат підключений до ключа, один із керуючих входів якого підключений до живильної мережі, а другий керуючий вхід до обчислювального блока, який підключений до датчика положення шторки камери та до індикаторів стану технологічного процесу підтримання стерильності. Наявність датчика положення шторки, обчислювального блока, ключа і додаткового індикатора, а також зміна блок-схем и пристрою забезпечують вимикання лампи при відкритті шторки і контроль індикації технологічного процесу підтримання стерильності в камері. Друга поставлена задача вирішується тим, що в базовий пристрій введені два індикатора відліку часу роботи бактерицидної лампи, які підключені до обчислювального блока. Наявність індикаторів відліку часу дозволяє своєчасно замінювати бактерицидну лампу, яка вичерпала ресурс. Третя поставлена задача вирішується тим, що в базовий пристрій введені випрямляч напруги, інтегруючий блок і пороговий пристрій, при цьому вхід випрямляча напруги підключений до живильної мережі, вихід - до входу інтегруючого блока, вихід якого з'єднаний із входом порогового пристрою, а вихід останнього підключений до обчислювального блока. Запропонована блок-схема дає можливість постійно контролювати напругу мережі та її вплив на працю бактерицидної лампи і, в разі зниження напруги, своєчасно реагувати на порушення технологічного процесу підтримання стерильності. Четверта поставлена задача вирішується тим, що в базовий пристрій введені випрямляч напруги, інтегруючий блок, два порогових пристроя та індикатор, при цьому випрямляч напруги підключений до бактерицидної лампи, вихід випрямляча напруги підключений до входу інтегруючого блока, вихід останнього підключений до введеного індикатора. Таке виконання запропонованої блок-схеми дає можливість постійно контролювати справність бактерицидної лампи. П'ята поставлена задача вирішується тим, що в базовий пристрій введені випрямляч напруги, інтегруючий блок, стабілізатор напруги, хімічне джерело струму, ключ і перемикач, при цьому вхід перемикача напруги підключений до живильної мережі,вихід - до входу інтегр уючого блока, підключеного до обчислювального блока, та до входу стабілізатора напруги, ви хід якого з'єднаний з входом перемикача, другий вход якого підключений до виходу ключа, входи якого підключені до хімічного джерела струму та обчислювального блока, а вихід перемикача підключений до обчислювального блока. Для підзарядки хімічного джерела струму в пристрій може бути введений додатковий ключ, входи якого підключені до виходу стабілізатора напруги та до одного з виходів обчислювального блока, а виходи ключа підключені до входу хімічного джерела струму та до одного з входів обчислювального блока. Запропонована блок-схема дозволяє відсліджувати випадки, коли відсутня напруга в живильній мережі, що може привести до порушення технологічного процесу підтримання стерильності в камері. Наявність додаткового ключа дозволяє здійснювати підзарядку хімічного джерела струму. Суть запропонованого винаходу пояснюється кресленнями, на яких зображені: на Фіг.1- загальний вигляд пристрою; на Фіг.2 - блок-схема керування бактерицидною лампою та індикаторами стану те хнологічного процесу підтримання стерильності; на Фіг.3 - блок-схема контролю терміну роботи бактерицидної лампи; на Фіг.4 - блок-схема контролю напруги живильної мережі; на Фіг.5 - блок-схема контролю справності бактерицидної лампи, на Фіг.6 - блок-схема контролю відсутності напруги живильної мережі більше визначеного інтервалу часу. Пристрій для зберігання стерильних виробів містить корпус 1, камеру опромінення 2 зі шторкою 3 та бактерицидну лампу 4, яка розміщена в камері 2. На блок-схемі (Фіг.2) позначені пускорегулювальний апарат 5, ключ 6, обчислювальний блок 7, датчик положення 8 шторки 3 камери 2 та індикатори 9 і 10 стану технологічного процесу зберігання стерильності. Бактерицидна лампа 4 з'єднана з пускорегулювальним апаратом 5, який підключений до ключа 6, один вхід якого підключений до живильної мережі, а другий (керуючий) вхід до обчислювального блока 7. До обчислювального блоку 7 також приєднані датчик положення 8 шторки 3 та індикатори 9 і 10. Пристрій працює таким чином. В обчислювальний блок 7 вводяться дані про становище шторки 3 камери 2 з допомогою датчика положення 8. При одержуванні сигнала від датчика положення 8 "закрито" обчислювальний блок 7 подає на ключ 6 сигнал, який відкриває ключ 6, і напруга живлення поступає на бактерицидну лампу, вона запалюється. При відкриванні шторки 3 в обчислювальний блок 7 поступає сигнал про те, що шторка 3 відкрита, при цьому обчислювальний блок 7 знімає керуючий сигнал з ключа 6, останній переходить в непровідний стан і бактерицидна лампа 4 гасне. Одночасно з відкриванням шторки 3 камери 2 запускається внутрішній таймер обчислювального блока 7, запам'ятовуючий інтервал часу, протягом якого шторка 3 була відкрита. Для зберігання стерильності виробів встановлено, що час, протягом якого камера відкрита, не повинен перевищувати 5 хвилин. Якщо шторка 3 камери 2 відкрита понад допустимого часу (5 хвилин), обчислювальний блок 7 подає одночасно сигнали на індикатори 9 і 10, попереджуючи про порушення технологічного режиму праці камери 2, що викликає необхідність перезавантаження камери 2. Якщо камеру 2 закривають шторкою 3 до закінчення допустимого часу знаходження камери 2 в відкритому стані, то обчислювальний блок переходить в стан відліку часу, необхідного для підтримання стерильності всередині камери 2, при цьому включається індикатор 9. Чим більше довготривалість перебування камери 2 в відкритому стані, тим більше вимагається часу для підтримання стерильності змісту камери 2. Нами запропонований та перевірений наступний алгоритм, який внесений в пам'я ть обчислювального блока 7. Ê × Òâ³äêð. , де 60 Τзакр - мінімальний необхідний час знаходження камери 2 в закритому стані, в хвилинах. 5 хвилин - час заборони доступа в камеру 2 за факт її відкриття. Τвiдкр. - час знаходження камери 2 в відкритому стані, в сек. к - коефіцієнт пропорційності, який вибраний з розрахунку - за кожну секунду відкритого стану камери 2 необхідні додаткові 4сек. знаходження її в закритому стані. к=4 Після того, як закінчується мінімальний необхідний час Τзакр., обчислювальний блок 7 переходить в стан очікування, відключається внутрішній таймер, індикатор 9 і вмикається індикатор 10, сигналізуючий про те, що в камері 2 виконані вимоги технологічного режиму по підтриманню стерильності і можливо здійснювати черговий доступ в камеру 2. Якщо камера 2 буде відкрита до закінчення часу Τзакр., відбудеться порушення технологічного режиму та обчислювальний блок 7 подасть одночасно сигнали на індикатори 9 і 10. При умові додержання інтервалів часу доступу в камеру 2 і відсутності порушень технологічного режиму обчислювальний блок 7 подає дозвільний сигнал на ключ 6 після закриття камери 2 з мінімальною затримкою (менше 0,05сек.), яка визначається внутрішньою структурою обчислювального блока 7. Якщо зчинилось порушення технологічного режиму, яке супроводжується вищеописаною індикацією (9,10), то обчислювальний блок 7 подає сигнал на ключ 6 з часовою затримкою не менш 5сек. Із зображеної на Фіг.3 блок-схеми видно, що в пристрій введені два індикатори 11 і 12 відліку часу роботи бактерицидної лампи 4, які подключені до обчислювального блока. Індикатор 11 включений постійно. Обчислювальний блок 7 забезпечує рахунок часу напрацювання бактерицидної лампи 4 шляхом підрахунку інтервалів часу, коли на ключ 6 подається дозвільний сигнал. При досягненні часу напрацювання бактерицидної лампи 4, наприклад, 90% від гарантованого ресурсу, обчислювальний блок 7 подає одночасно сигнали на індикатори 11 і 12. Після досягнення повного ресурсу напрацювання бактерицидної лампи 4 обчислювальний блок знімає дозвільний сигнал з ключа 6 і вимикає бактерицидну лампу 4. Індикатор 11 відключається, а індикатор 12 сигналізує про вичерпання ресурсу роботи бактерицидної лампи 4, наприклад, циклічним вмиканням індикатора 12. Варіант виконання пристрою, при якому забезпечується контроль напруги мережі, необхідної для нормальної ефективної роботи бактерицидної лампи, наведений на блок-схемі Фіг.4. В пристрій додатково введені випрямляч напруги 13, інтегруючий блок 14 та пороговий пристрій 15. Вхід випрямляча напруги 13 підключений до живильної мережі, вихід - до входу інтегр уючого блока 14, вихід якого з'єднаний з входом порогового пристрою 15, а вихід останнього підключений до обчислювального блока 7. При роботі напруга мережі надходить на випрямляч напруги 13, випрямляється там і згладжується та через інтегруючий блок 14 надходить на пороговий пристрій 15. При зниженні напруги живильної мережі нижче межі, встановленої в пороговому пристрої 15, пороговий пристрій 15 подає відповідний сигнал на один із входів обчислювального блока 7 і видається сигнал на індикатори 9 і 10. Варіант виконання пристрою, при якому забезпечується контроль справності бактерицидної лампи 4, наведений на блок-схемі Фіг.5. В пристрій додатково введені випрямляч напруги 16, інтегруючий блок 17, два порогових пристрія 18 і 19 та індикатор 20. Випрямляч напруги 16 підключений до бактерицидної лампи 4, вихід випрямляча напруги 16 підключений до входу інтегруючого блока 17, вихід останнього підключений до входів порогових пристроїв 18 і 19. Індикатор 20 підключений до одного із виходів обчислювального блока 7. Òçàêð. = 5õâ + . Напруга з працюючої бактерицидної лампи 4 надходить на випрямляч напруги 16, де випрямляється та згладжується і через інтегруючий блок 17 надходить до порогових пристроїв 18 і 19. Межі порогових пристроїв 18 і 19 встановлені таким чином, що, при нормальній роботі бактерицидної лампи 4, пороговий пристрій 18 подає сигнал на один із входів обчислювального блока 7, а сигнал порогового пристрою 19 відсутній. В разі, коли бактерицидна лампа 4 не ввімкнулася, наприклад, відсутній або несправний стартер, пороговий пристрій 18 подає сигнал на відповідний вхід обчислювального блока 7. В разі, коли несправна бактерицидна лампа 4 (наприклад, згоріло коло розжарювання лампи) або обрив в колі лампи, обидва порогових пристрія 18 і 20 не будуть подавати сигнали на відповідні входи обчислювального блока 7 і видається сигнал на індикатор 20. Варіант виконання пристрою, при якому забезпечується контроль відсутності напруги живильної мережі більш визначеного інтервалу часу відображений на блок-схемі Фіг.6. В базову блок-схему (Фіг.2) додатково введені випрямляч напруги 21, інтегруючий блок 22, стабілізатор напруги 23, хімічне джерело струму, наприклад, акумулятор 24, ключ 25 і перемикач 26. Вхід випрямляча напруги 21 підключений до живильної мережі, вихід - до входу інтегруючого блока 22, підключеного до обчислювального блока 7, та до входу стабілізатора напруги 23, вихід якого з'єднаний з входом перемикача 26, другий вхід якого підключений до виходу ключа 25, входи якого до акумулятора 24 та обчислювального блока 7, а вихід перемикача 26 підключений до обчислювального блока 7. При роботі пристрою змінна напруга живильної мережі випрямляється випрямлячем напруги 2 і подається на стабілізатор напруги 23, а також на інтегруючий блок 22 і далі на один із входів обчислювального блока 7. Інтегруючий блок 22 служить для згладжування пульсації випрямленої напруги. Після стабілізатора напруги 23 постійна живильна напруга проходить через перемикач 26, який являє собою аналогову схему "ИЛИ" та далі поступає на вхід живлення обчислювального блока 7. З другої стороні напруга з акумулятора 24 проходить через ключ 25 і поступає на другий вхід перемикача 26. Через те, що в нормальному режимі роботи напруга акумулятора 24 нижче напруги стабілізатора 23, то в цьому разі акумулятор 24 не бере участі в живленні обчислювального блока 7. На ключ 25 в нормальному режимі роботи з обчислювального блока 7 подається керуюча напруга, яка підтримує ключ 25 в відкритому стані. У випадку зникнення електроживлення обчислювальний блок 7 одержує цей сигнал з виходу інтегр уючого блока 22 і з цього моменту включається внутрішній таймер обчислювального блока 7, котрий починає відраховувати час відсутності електроживлення. Живлення обчислювального блока 7 в цьому випадку здійснюється від акумулятора 24 через відкритий ключ 25 і перемикач 26. В цьому випадку живлення бактерицидної лампи 4 припиняється. Якщо пропадає електроживлення короткочасно (менше заздалегідь встановленого інтервалу часу), то, при відновленні електроживлення, пристрій переходить в звичайний режим роботи, при цьому обчислювальний блок 7 переходить в становище технологічної витримки та сигналізує про це становище поданням відповідних сигналів на індикатори 9 і 10. В випадку тривалого зникнення електроживлення (більше заздалегідь встановленого інтервалу часу) обчислювальний блок 7 після закінчення заздалегідь установленого інтервалу часу записує значіння про зникання електроживлення у свою внутрішню енергонезалежну пам'ять, після чого знімає дозвільний сигнал з ключа 25 і вимикається. В цьому випадку при відновленні електроживлення обчислювальний блок 7 переходить в становище звичайної нормальної роботи, за винятком того, що на індикатори 9 і 10 обчислювального блока 7 подають сигнали, які відповідають факту зникнення живлення та вимагають перезавантаження камери. Вихід з цього становища здійснюється під час перезавантаження, коли спрацьовує датчик положення 8 шторки 3 і на відповідний вхід подається сигнал, по якому обчислювальний блок зтирає значення в своїй енергонезалежній пам'яті про факт зникнення електроживлення. В пропонованому пристрою передбачена можливість підзарядки акумулятора 24. В блок-схему Фіг.6 введений додатковий ключ 27, входи якого підключені до виходу стабілізатору напруги 23 та до одного з виходів обчислювального блока 7, а ви ходи ключа 27 підключені до входу акумулятора 24 та до одного з входів обчислювального блока 7. В процесі роботи напруга з акумулятора 24 подається на аналоговий вхід обчислювального блока 7. В обчислювальном блоці 7 напруга акумулятора 24 порівнюється з опорною та в залежності від міри зарядженості акумулятора 24 обчислювальний блок 7 видає сигнали вмикання вимикання ключа 27, через який здійснюється підзарядка акумулятора 24 від стабілізатора напруги 23.