Спосіб одержання біологічно активної речовини з гепатопротекторними та гастроентерологічними властивостями
Формула / Реферат
Спосіб одержання біологічно активної речовини з гепатопротекторними і гастроентерологічними властивостями шляхом культивування мікроорганізму Lactobacillus bulgaricus з подальшим виділенням і сушінням біологічно активної речовини, який відрізняється тим, що як культуру-продуцент використовують штам Lactobacillus delbrueckii sp. bulgaricus 9702, депонований в колекції Депозитарію Інституту мікробіології і вірусології НАН України (реєстраційний номер ІMB В-7085), а одержану при культивуванні біомасу клітин піддають ферментативному гідролізу почергово розчином лізоциму в концентрації 0,4-0,6% і розчином трипсину в концентрації 0,4-0,6% при оптимальних для цих ферментів умовах.
Текст
Винахід відноситься до мікробіологічної і медичної промисловості, до галузі біотехнології і стосується способів одержання біологічно активної речовини з гепатопротекторними і гастроентерологічними лікувальними властивостями. З давніх пір і в теперішній час для лікування гастроентерологічних захворювань (виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки, гастритів) і захворювань печінки використовується велика кількість препаратів хімічного і біологічного походження, які представлені в основному засобами рослинного і тваринного походження. В останній час вважаються більш перспективними і розроблюються нові препарати з гепатопротекторними і гастроентерологічними властивостями мікробного походження. Це обумовлено широкою можливістю одержання нових препаратів за рахунок відбору штамів і штучного мутагенезу продуцентів для направленого біосинтезу. Відомі способи одержання препаратів на основі живих клітин мікроорганізмів-симбіонтів природньої мікрофлори шлунково-кишкового тракту ссавців (пробіотики, нормофлори). Препарати біфідумбактерін, колібактерін, бактилсубтін, лактобактерін проявляють антагоністичну дію на патогенні мікроорганізми і застосовуються при різних шлунково-кишкових захворюваннях (Машковский М.Д. „Лекарственные средства”, справочник, М., Медицина. 1993). Проте, при одержанні цих препаратів приходиться вирішувати основні проблеми - збереження життєздатності клітин в процесах впровадження, консервації, зберігання і реактивації, які ускладнюють і роблять дорожчою технологію виготовлення вказаних препаратів. Увагу дослідників давно приваблюють штами мікроорганізму Lactobacil-lus bulgaricus, які відомі своїм сприятливим впливом на організм ссавців. Так, відомий спосіб одержання гастроентерологічного і біостимулюючого засобу шляхом гомогенізації нативних клітин Lactobacillus bulgaricus, пектину та бджолиного молочка (а.с. Болгарії № 46478, 1990 р.). Даний спосіб пропонує введення таких дороговартісних і дефіцитних компонентів, як пектин і бджолине молочко. Відомий також спосіб одержання лікарського засобу шляхом культивування лактобацил на білковому середовищі з подальшим висушуванням цільового продукту. Останній препарат має тільки симптоматичну дію. Найбільш близьким (прототипом) до заявленого є спосіб одержання біоактивного засобу для профілактики і лікування шлунково-кишкових захворювань шляхом культивування Lactobacilms bulgaricus на соєвому середовищі в анаеробних умовах з подальшим висушуванням біомаси і виготовленням лікарської форми (а.с. Болгарії,№ 38806, 1986 р.). Препарат ефективний тільки при лікуванні гастриту і виразкової хвороби шлунку. Задача, яку вирішують автори запропонованого способу, складається з розробки промислового способу одержання біологічного активної речовини з гастроентерологічними властивостями з додатковими терапевтичними функціями (стимулюючий ефект по відношенню до біоелектричної активності шлунку і тонкого кишечника, сприятливий вплив на травну функцію шлунково-кишкового тракту), а також з гепатопротекторними властивостями (лікування захворювань печінки), без токсичного ефекту. Поставлена задача вирішується способом одержання біологічно активної речовини (БАР) з гепатопротекторними і гастроентерологічними властивостями шляхом культивування мікроорганізму Lactobacillus bulgaricus з подальшим виділенням і сушкою біологічно активної речовини, який відрізняється тим, що в якості культури-продуцента використовують штам Lactobacillus delbrueckii sp. bulgaricus 9702, депонований в колекції Депозитарію Інституту мікробіології і вірусології НАН України (реєстраційний номер 1MB В-7085), а одержану при культивуванні біомасу клітин піддають ферментативному гідролізу почергово розчином лізоциму концентрацією 0,4-0,6% і розчином трипсину концентрацією 0,4-0,6% при оптимальних для цих ферментів умовах. Спільними з прототипом ознаками є: - використання мікроорганізму Lactobacillus bulgaricus; - культивування в анаеробних умовах; - висушування біологічно активної речовини. Відмінними ознаками є: - використання в якості вихідної культури нового штаму Lactobacillus delbrueckii sp. bulgaricus 9702; - обробка одержаної в результаті культивування біомаси розчином лізоциму концентрацією 0,4-0,6% і розчином трипсину концентрацією 0,4-0,6% при оптимальних для цих ферментів умовах. Для реалізації способу використовують новий штам Lactobacillus delbrueckii sp. bulgaricus 9702, виділений із асоціативної культури молочнокислих бактерій. Штам депонований в колекції Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України як Lactobacillus delbrueckii sp. bulgaricus 1MB В-7085. Дата депонування 18.12.2002 p. Штам характеризується слідуючими властивостями: Морфологія клітин Грампозитивні, нерухомі, рівні палички 0,5х3-8мкм з заокругленими кінцями, розташовуються ланцюжками різної довжини. Фізіологічна характеристика штама. Факультативний анаероб, оптимальна температура (40±1)°С. Оптимум рН 6,0-6,2. Каталазонегативний, нітрати і нітрити не відновлює, желатину не розріджує, аміак із аргініну не утворює. Молоко згурджує, утворюючи кислоту (1,3%), молоко з лакмусом відновлює без утворення газу, відновлює молоко з метиленовою синькою, на середовищах з підвищеним вмістом (більше 4%) зористого натрію і рН більше 9,6 не росте. Не виживає після прогрівання при температурі 63°С протягом 30 хвилин, слиз не утворює, росте на середовищах з жовчю (40%). Зброджує: глюкозу, фруктозу, лактозу, сахарозу. Не зброджує: арабінозу, мальтозу, дульцит, ксилозу, рафінозу, інозит, рибозу, манніт, інулін, целобінозу, галактозу, ескулін, сорбозу, амігдалін, трегалозу, маннозу. Штам відноситься до групи delbrueckii роду Lactobacillus, ріст можливий від 28 до 50°С і рН від 3,5 до 8,5, оптимальна температура від 36 до 40°С, рН від 5,6 до 6,4. Культурально-морфологічні особливості штаму. Штам росте на середовищах, селективних для молочнокислих бактерій. На поверхні агаризованих середовищ утворює напівпрозорі, білуваті колонії, гладенькі з блиском, слабовипуклі, круглі з нерівним краєм діаметром 1-3мм. В товщі агару - білуваті дисковидні колонії діаметром 1-2мм. В рідкому середовищі утворює однородну муть і дрібнодисперсний осад. Спосіб, умови і склад середовищ для зберігання: На рідкому середовищі MRS з вмістом 0,5% глюкози і 2% крейди протягом 2-х місяців при температурі 4°С. Тривале зберігання в ліофілізованому стані при температурі (4-8)°С. Захисні середовища при висушуванні: сахароза - 10%, желатин - 1%, рН - 7,0±0,2 або сахароза - 10%, поліглюкін - 2%. Спосіб, умови і склад середовищ для розмноження штаму: Температура росту (39±1) °С, час 18-24 години, рН - 6,6-6,8. Середовище MRS; середовище Р-4 слідуючого складу, г/л: Рибний гідролізат -10,0; Дріжджовий екстракт - 10,0; Цукор -10,0; Магній сірчанокислий 7-водний - 0,2; Марганець сірчанокислий 5водний - 0,005; Натрій лимоннокислий - 5,0. Умови і склад середовищ для ферментації: Температура росту (39 ±1) °С, рН - 6,6-6,8. Середовище В-1 з вмістом амінного азоту слідуючого складу, %: Ферментолізат казеїну - 50% по амінному азоту; Ферментолізат соєвого борошна - 23% по амінному азоту; Дріжджовий екстракт - 17% по амінному азоту; Кукурудзяний екстракт - 10% по амінному азоту; Цукор - 0,5-1,5; Магній сірчанокислий 7-водний - 0,2; Марганець сірчанокислий 5-водний - 0,005; Калій фосфорнокислий двозаміщеіїий - 2,0; Вода дистильована - до 1 літра. Активність культури: накопичення біомаси 1-108 кл/мл. Титр визначають методом граничних розведень в стовпчиках агаризованого середовища MRS. Вирішення поставленої задачі обумовлене сукупністю властивостей нового штама-продуцента і запропонованим способом лізісу біомаси клітин ферментами лізоцимом і трипсином в названій послідовності і певній концентрації. Саме ця сукупність ознак забезпечує одержання біологічно активної речовини з широким спектром фармакологічної дії. Культивування штаму здійснюють в анаеробних умовах при температурі (39±1)°С на збалансованому поживному середовищі, яке містить: Калій фосфорнокислий однозаміщений -0,18-0,22 Магній сірчанокислий 7водний -0,01-0,03 Марганець сірчанокислий 5водний -0,005-0,007 Цукор-пісок -0,5-1,5 Ферментолізат казеїну -1,8-2,2 Ферментолізат борошна соєвого -0,8-1,2 Екстракт дріжджовий -1,8-2,4 Екстракт кукурудзяний -0,3-0,6 Після культивування протягом 14-24 годин проводять відокремлення біомаси клітин сепаруванням. Одержану біомасу змішують зі стерильною очищеною водою в співвідношенні 1:10 для промивки біомаси. Одержану суспензію сепарують для відокремлення біомаси. Промиту біомасу подають на сублімаційну сушарку для одержання сухої біомаси. Одержана суха біомаса повинна мати слідуючі показники: - порошок від світло-бежевого до світло-коричневого кольору; - масова частка вологи не більше 5%; - загальна кількість мікроорганізмів, не більше 1-103кол/г; - нешкідливість - 10мг/1 мишу; - наявність бактерій групи кишкової палички не допускається; - вміст глюкозаміну не менше 1,0%; - кількість життєздатних клітин не менше 1-105кол/г; Далі проводять ферментативний гідроліз сухої біомаси. Для чого одержану біомасу суспендують в стерильній очищеній воді, доводять рН суспензії до значення (7,0±0,1) 20% розчином натрію гідроокису. До суспензії біомаси приливають 0,5% розчин лізоциму в кількості 0,4-0,6% до вихідної біомаси. Для виключення бактеріального забруднення додають хлороформ. Гідроліз проводять при температурі (38±1)°С, перемішуванні з числом обертів мішалки 60 хв-1 протягом 8-10 годин. В процесі гідролізу щогодинно корегують рН суспензії до значення (6,9=0,2) 20% розчином натрію гідроокису. Контроль лізису проводять по змінюванню оптичної густини суспензії. Вимірювання оптичної густини проводять на фотоколориметрі КФК при довжині хвилі 540нм в кюветах товщиною 0,5см. Розведення вихідної суспензії підбирають таким чином, щоб значення оптичної густини ОГ540 складало 0,4-0,6 од. ОГ. Замір оптичної густини проводять через годину. Після проходження 7 годин гідролізу, ступінь гідролізу К розраховують по формулі: ОГ вих - ОГ кін К= ОД вих При К = 0,55-0,60 лізис клітин пройшов практично повністю. У випадку, якщо К менше вказаного значення, процес проводять протягом однієї години і повторюють вимірювання. Після закінчення лізису біомаси лізоцимом встановлюють рН суспензії (8,0±0,1), добавляючи невеликими порціями 20% розчин натрію гідроокису і доливають 1,0% розчин трипсину концентрацією 0,4-0,6% до вихідної біомаси. Процес гідролізу з трипсином проводять на протязі 8-10 годин, щогодинно корегуючи рН до значення (7,9±0,2) 20% розчином натрію гідрокису. Контроль закінчення процесу гідролізу трипсином здійснюють спектрофотометричне. Через 8 годин з інтервалом в 30 хвилин відбирають проби суспензії об'ємом 5,0мл, проби центрифугують при 10 000хв-1, підбираючи розведення розчину таким чином, щоб величина ОГ складала 0,4-0,6од, при довжині хвилі 280нм вимірюють оптичну густину. Процес обробки клітинного матеріалу трипсином вважається закінченим, якщо значення ОГ проб не відрізняються більше, ніж на 10%. У випадку, якщо різниця ОГ проб, взятих послідовно через 30хв., складає більше 10%, процес продовжують протягом однієї години і повторюють вимірювання. По закінченню лізису доводять рН до значення (7,0±0,2) 14%-ним розчином соляної кислоти. Далі проводять відокремлення продуктів ферментативного гідролізу на ультрафільтраційній установці. Концентрат після ультрафільтраційної установки подають на центрифугування (n = 18000 хв-1). Одержаний осад збирають в ємкість і передають на стадію знешкодження відходів. Одержаний ультрафільтрат разом з супернатантом від центрифуги подають на стерилізуючу фільтрацію на мембранній установці. Стерильний фільтрат передають на установку сублімаційної сушарки. Сушку ведуть при заданому режимі. Одержаний препарат фасують по 100г або 1000г в подвійні пакети із поліетиленової плівки і запаюють. Одержана біологічно активна речовина (субстанція) зберігає активність протягом двох років. Відокремлення і очистку продуктів ферментативного гідролізу можна проводити і іншими відомими способами. Одержана біологічно активна речовина (субстанція екстрабіол) являє собою: - порошок світло-коричневого кольору зі слабким специфічним запахом; - помірно розчинна у воді; - білок відсутній; - вміст золи не більше 20%; - рН 1% водного розчину від 6,5 до 7,5; - масова частка вологи не більше 7%; - не має антимікробної дії; - загальна кількість мікроорганізмів не більше 1-103кол/г, дріжджових і пліснявих грибів (сумарно) не більше 100кол/г; - вміст глюкозаміну не менше 2%; - вміст нуклеїнових кислот не менше 2%; - вміст пептидів не менше 40%. Такий біохімічний склад забезпечує заданий спектр фармакологічної дії (гастроентерологічної і гепатопротекторної властивості), підтвердженої експериментами по перевірці властивостей субстанції. За даними звітів 2 МОЛГМІ ім. M.I. Пирогова (м. Москва), препарат, одержаний по описаній вище технології, не кумулюється, не токсичний в межах дозувань, що перевищують терапевтичну дозу в 10 разів, відсутня токсична дія на репродуктивну систему. Препарат вводили внутрішньочеревне, підшкірне, перорально в широкому діапазоні концентрацій від 0,02 до 1500мг/кг ваги експериментальної тварини. При цьому виявлено, що субстанція не має алергенних властивостей, проявляє тенденцію до імуностимулюючої дії (посилюється гуморальна імунна відповідь), не викликає подразнюючої дії на слизову оболонку шлунково-кишково тракту. Дослідження специфічної активності субстанції показали найбільш сильну дію на репаративні процеси, значно скорочуючи строки загоювання виразок дванадцятипалої кишки. Субстанція має помірно виражену спазмолітичну і антацидну дію. За даними інституту проблем онкології ім. Р.Є. Кавецького ПАН України встановлена ЛД50 в 5000мг/кг маси тварини, що свідчить про нетоксичність терапевтичних доз з високою глибиною запасу. Дослідженнями ДНЦЛЗ (Україна, м. Харків) встановлено, що одержана субстанція проявляє виражену гепатопротекторну дію яка проявляється в результаті відновлення синтетичної, детоксицируючої і екскреторної функції печінки. В експериментах на тваринах використовували, як одержану субстанцію, так і її лікарські форми (препарати гастроентерологічної і гепатопротекторної дії, пігулки). Виявлені при дослідженні субстанції закономірності підтвердились і при використанні готової лікарської форми препаратів. При розробці ефективних доз і схем введення був вибраний оптимальний варіант, який дозволив підготувати інструкцію по клінічному вивченню препаратів. Одночасно з врахуванням ефективних доз і схеми введення проведений комплекс досліджень по хронічній токсичності і показана нешкідливість субстанції і її лікарських форм (в обсязі вимог ФК України) Українським науково-дослідним інститутом фармакології і токсикології (УНДІФТ). Промислове застосування способу показано в нижче наведених прикладах. Приклад 1. Вирощування культури Lactobacillus delbrueckii sp. bulgaricus 9702 здійснювали в досліднопромислових умовах в ферментаторі ємкістю 10м3 з інокулятором ємкістю 1,2м3 на середовищі слідуючого складу, %: Калій фосфорнокислий однозаміщений - 0,2 Магній сірчанокислий 7-водний - 0,02 Марганець сірчанокислий 5водний - 0,006 Цукор-пісок - 0,8 Ферментолізат казеїну - 2,0 Ферментолізат борошна соєвого - 1,0 Екстракт дріжджовий - 2,2 Екстракт кукурудзяний - 0,5 Ферментолізати і екстракт дріжджовий використовували готові, в сухому вигляді, для економії часу, енерговитрат і з метою одержання стабільних результатів. Змішували всі компоненти поживного середовища, стерилізували в ферментаторі при температурі (126-128)°С 40хв. Після охолодження середовища до 40°С проводили засів інокулятора однодобовою посівною культурою, вирощеною на середовищі MRS (8-10)л. Культивування проводять в анаеробних умовах при температурі (39±1)°С. Корегування рН в процесі росту культури не проводять. Через 6-10 годин інокулят в асептичних умовах пересівають в підготовлене поживне середовище в ферментатор (5,0м3 поживного середовища). Ріст культури супроводжується закисанням поживного середовища до рН 3,8-4,2, накопичення біомаси контролюють під мікроскопом і шляхом вимірювання оптичної густини культуральної рідини. Через 14-16 годин при стабілізації росту культури процес культивування припиняють шляхом охолодження культуральної рідини оборотною водою до температури (15-18)°С. Потім проводять сепарування біомаси на сепараторі Westfalia (швидкість подачі 250-300л/год). Після закінчення сепарації біомасу клітин (24кг) за допомогою спеціального пристрою виймають із сепаратора. Суспендують в 240л очищеної води і повторно сепарують. Промиту вологу біомасу (19,2кг) передають на сублімаційну сушарку. Вихід біомаси після сушки - 4,0кг (W = 8%). Беруть 250г сухої біомаси, добавляють 4,5л стерильної очищеної води, перемішують суспензію до гомогенного стану 30-40хв., корегують рН до значення (7,0±0,1) 20%-ним розчином натрію гідроокису. До суспензії біомаси добавляють розчин лізоциму (1г лізоциму розчиняють в 200мл стерильної води). Для виключення бактеріального забруднення доливають 30мл хлороформу. Нагрівають суміш до температури 38°С, число обертів мішалки встановлюють на позначку 60хв-1 і при даних параметрах проводять гідроліз протягом 8-10 годин, контролюючи рН і температуру. Час закінчення гідролізу визначають по зміні оптичної густини ( l = 540нм). При ступені гідролізу (К), рівному 0,55, лізис проведений повністю. Після закінчення гідролізу лізоцимом встановлюють рН суспензії (8,0±0,1) 20%-ним розчином натрію гідроокису і доливають розчин трипсину (1г трипсину розчиняють в 100мл стерильної води). Процес гідролізу трипсином проводять протягом 7-10 годин, контролюючи рН. Час закінчення гідролізу також визначають по зміні оптичної густини ( l = 280 нм). Час закінчення гідролізу визначають по різниці оптичних густин проб, взятих послідовно через 30 хвилин. При різниці оптичних густин менше 10% процес закінчують. Далі доводять рН суспензії до (7,0±0,2) 14%-ним розчином соляної кислоти і передають одержаний лізат на ультрафільтрацію. Ультрафільтрацію проводять на установці УМТ-Л при температурі менше 40°С. Фільтрат збирають в бутель. Концентрат центрифугують при 18000 хв-1 протягом 40 хвилин, супернатант збирають в ємкість і вливають в бутель з фільтратом, а одержаний осад передають на знешкодження. Далі фільтрат передають на стерилізуючу фільтрацію на мембранну установку Владипор типу МФА-А. Стерильний фільтрат висушують на сублімаційній сушарці ТГ-50 при температурі мінус 35°С протягом 38 годин. Висушену субстанцію фасують в подвійні мішки із поліетиленової плівки по 100-1000г. Вихід субстанції з порції склав 140г з вологістю 5%, або 56% від вихідної сухої біомаси (9,4% від вологої біомаси) (або 2,0 кг субстанції з однієї операції ферментації об'ємом культуральної рідини (к.р.) 5,5м3). Субстанція - порошок світло-коричневого кольору помірно розчиннний у воді. Вологість - 5%. Має стабільний склад (глюкозаміни не менше 2%, нуклеїнові кислоти не менше 2%, пептиди не менше 40%) і біологічну активність по підсиленню фагоцитозу не менше 30%. Субстанція зберігає активність на протязі 2 років. Приклад 2. Біомасу клітин штаму Lactobacillus delbrueckii sp. bulgaricus 9702 одержували так само, як в прикладі 1, але при обробці ферментами використовували розчин лізоциму і розчин трипсину в кількості 0,6% по відношенню до вихідної біомаси. Останні операції проводили аналогічно прикладу 1. При цьому було одержано 135г субстанції з вологістю 5% або 54% від вихідної сухої біомаси (7,7% від вологої біомаси або 1,92кг субстанції з однієї операції ферментації з об'ємом к.р. 5,5м3). Вихід БАР в технологічному циклі склав 5400 лікарських доз гастроентерологічної властивості і 67000 доз гепатопротекторної властивості, що практично однаково з прикладом 1. Властивості одержаної субстанції аналогічні одержаній в прикладі 1. Приклад 3. Біомасу штаму Lactobacillus delbrueckii sp. bulgaricus 9702 одержували способом, описаним в прикладі 1, а обробку біомаси розчинами лізоциму і трипсину проводили в кількості 0,8% по відношенню до вихідної біомаси. Процес лізісу при цьому пройшов за 2-3 години, одержано субстанції 120г. По якісним показникам препарат відповідав вимогам НТД, тільки по вмісту нуклеїнових кислот (їх було 1,8%) препарат одержаний некондиційний. Таким чином, при використанні для стадії ферментативного гідролізу лізоциму в концентрації 0,4-0,6% і трипсину в концентрації 0,4-0,6% до вихідної біомаси вдається одержати продукт з заданими виходом і якістю, які відповідають вимогам розробленої НТД.
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюA method for preparing the biologically active substance with hepatoprotective and gastoenterological properties
Автори англійськоюBolokhovska Valentyna Antonivna
Назва патенту російськоюСпособ получения биологически активного вещества с гепатопротекторными и гастроэнтерологическими свойствами
Автори російськоюБолоховская Валентина Антоновна
МПК / Мітки
МПК: A61P 1/04, C12N 1/20, A61K 35/74, C12R 1/225, A61P 1/16
Мітки: властивостями, гепатопротекторними, гастроентерологічними, речовини, біологічно, спосіб, одержання, активної
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/5-64163-sposib-oderzhannya-biologichno-aktivno-rechovini-z-gepatoprotektornimi-ta-gastroenterologichnimi-vlastivostyami.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб одержання біологічно активної речовини з гепатопротекторними та гастроентерологічними властивостями</a>
Попередній патент: Спосіб визначення орієнтації і місцеположення транспортного засобу
Наступний патент: Спосіб автономної автоматичної посадки літальних апаратів
Випадковий патент: Спосіб виготовлення термічно зміцненного прокату