Спосіб діагностики ступеня порушення метаболізму сполучної тканини у дітей

Спосіб діагностики ступеня порушення метаболізму сполучної тканини у дітей, що включає клінічне обстеження дитини, який відрізняється тим, що додатково виявляють фенотипові ознаки дисплазії сполучної тканини та визначають рівні 3 ностувати патологічний метаболізм сполучної тканини. Проте як першому, так і другому способу притаманні деякі недоліки: перш за все необхідність наявності ультразвукового обладнання в клініках, високої кваліфікації спеціалістів, негативний вплив ультразвуку на дитячий організм. Даний спосіб прогнозування патології різних органів та систем дозволяє виявити грубі анатомічні порушення, вимагає значних затрат, що перешкоджає його широкого і до того ж не в повній мірі впровадження особливо в умовах сільської місцевості. Другий спосіб складний в плані отримання добової сечі особливо у дітей раннього віку, складність отримання реактивів для проведення біохімічних обстежень. Задача корисної моделі, що заявляється, полягає в створенні доступного способу діагностики ступеня порушення метаболізму сполучної тканини у дітей без втрати точності та специфічності шляхом визначення в еритроцитах венозної крові рівнів гідроперекисів ліпідів, малонового діальдегіду, відновного глутатіону, активності глутатіонпероксидази, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази з подальшим аналізом результатів та співставлення з клінічними та лабораторними даними обстежених дітей. Технічний результат, що досягається від вирішення задачі, полягає в підвищенні точності діагностики. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі діагностики, який включає клінічне обстеження дитини, згідно з корисною моделлю, додатково виявляють фенотипові ознаки дисплазії сполучної тканини та в еритроцитах венозної крові визначають рівні гідроперекисів ліпідів, малонового діальдегіду, відновного глутатіону, активності глутатіонпероксидази, глюкозо-6фосфатдегідрогенази і при значенні гідроперекисів ліпідів та малонового діальдегіду вище 4,065±0,018 мкМоль/1 мл ер., 94,29±0,33 мкМоль/1 мл ер., відповідно та відновного глутатіону, активності глутатіонпероксидази, глюкозо-6фосфатдегідрогенази нижче 0,484±0,002 мМольGSН/1 мл ер., 15,53±0,02 мМоль GSН/1 мл ер., 1,415±0,011 мкМольНАДФН2/1 мл ер., відповідно - діагностують підвищений розпад колагену з подальшим формуванням різних патологічних станів в органах та системах, навіть до анатомічних змін. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є те, що порушення метаболізму сполучної тканини у дітей можна діагностувати при визначенні в еритроцитах венозної крові гідроперекисів ліпідів та малонового діальдегіду - вище 4,065±0,018 мкМоль/1 мл ер., 94,29±0,33 мкМоль/1 мл ер., відповідно та відновного глутатіону, активності глутатіонпероксидази, глюкозо-6фосфатдегідрогенази - нижче 0,484±0,002 мМоль GSН/1 мл ер., 15,53±0,02 мМоль GSН/1 мл ер., 1,415±0,011 мкМоль НАДФН2/1 мл ер., відповідно, оскільки дисбаланс в системі перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) - антиоксидантної системи захисту (АОСЗ) призводить до змін білковоліпідної взаємодії в мембранах клітин організму, 65264 4 порушень їх структури, навіть до повної руйнації клітинних та внутрішньоклітинних мембран, зміни активності мембранозв'язаних ферментів, виходу лізосомальних ферментів у клітину, переходу її у новий метаболічний стан з посиленням процесів катаболізму та порушенням різних функцій організму, сприяють прогресуванню дисплазії сполучної тканини з патологічним розпадом колагену та підвищеним виділенням оксипроліну і ГАГ з сечею. За доступними нами літературними даними такий спосіб діагностики порушення метаболізму сполучної тканини у дітей є невідомий. Запропонований спосіб здійснюється наступним чином. Для верифікації діагнозу НДСТ використовують клінічні критерії за Нью-Йоркською асоціацією кардіологів [10]. Серед дітей з ознаками НДСТ найчастіше спостерігався MASS-фенотип - у 20 (64,5 %) дітей, Елерсоподібний тип дисплазії сполучної тканини (ДСТ) виявлено у 4 (12,9 %) дітей, Морфаноподібний тип ДСТ - у 7 (22,5 %). У 24 (77,4 %) дітей з НДСТ виявлено аномалії розвитку внутрішніх органів: пролапс мітрального клапану у 13 (54,2 %) дітей, додаткові хорди лівого шлуночка у 9 (37,5 %) дітей, аномалії розвитку жовчного міхура у 17 (70,8 %) дітей, нирок (подвоєння лоханок) у 7 (29,2 %) дітей, селезінки (додаткові долі) у 5 (20,8 %) дітей. Причому у 13 (81,3 %) з 16 дітей було виявлено 2 та більше аномалій внутрішніх органів. Основними ознаками НДСТ з боку опорнорухового апарату у обстежених дітей було наявність кіфо-сколіозу, порушення статури, деформації грудної клітки, плоскостопості, гіпермобільності суглобів та їх дисплазії, скривлення та скорочення пальців кистей рук та стоп ніг, гіпереластоз шкіри. Згідно з проведеними клінічними спостереженнями переважає MASS - феномен НДСТ. Слід відмітити, що чим більше зовнішніх фенотипових проявів дисплазії сполучної тканини, тим частіше виявляються аномалії внутрішніх органів. За допомогою анкетувального методу дослідження обстежено анкетні дані сімейного анамнезу 31 дітей з НДСТ та 30 дітей без диспластичних змін. Згідно з отриманими даними при І ступені споріднення - батьки, рідні брати та сестри, в родинах дітей з НДСТ у 2 рази частіше спостерігається проведення тонзилектомії та аденектомії на фоні хронічного тонзиліту декомпенсованої форми, ніж в родинах дітей без диспластичних змін, в 2 рази частіше зустрічається хронічний бронхіт, патологія суглобів майже в 4 рази, радикуліт в 3,5 разу, грижі в 2 рази, депігментовані плями в 9 разів, множинні пігментні плями в 4 рази, вище або нижче за середні показники росту в 3 рази. Причому серед родичів дітей з дисплазією сполучної тканини у 7 разів частіше спостерігався метаболічний синдром з артеріальною гіпертензією та в 3 рази частіше зустрічалися ранні інфаркти (28-45 років) серед батьків-чоловіків. При поглибленому вивченні анамнезу обстеженої групи дітей виявилося, що обтяжений перинатальний анамнез переважав у дітей, що мали прояви НДСТ. У матерів цих дітей майже у 5 разів частіше спостерігалася загроза викидня, в 3 рази частіше перебіг вагітності був з токсикозом 1 половини та прояви вегетативно-судинної дисфункції 5 за гіпотензивним типом відмічалися у 3 рази частіше. Серед дітей з НДСТ кожна 8 дитина народилася недоношеною, на відміну від групи дітей без дисплазії, де усі народилися в строк. Серед дітей з ознаками НДСТ у 2 рази частіше спостерігалося їх народження шляхом кесаревого розтину, тобто кожна 4 дитина. Застосування спеціально розробленої комп'ютерної програми дозволило довести, що при наявності у ранньому анамнезі дитини впливу 2 та більше несприятливих чинників на плід, що викликають гіпоксію плоду (загроза викидня, токсикоз першої половини вагітності, вегетативно-судинна дисфункція за гіпотензивним типом у вагітної жінки, недоношеність, пологи шляхом кесаревого розтину та інші) з великою вірогідністю народжується дитина з НДСТ. Слід зазначити, що діти з НДСТ у подальшому створили групу, що часто хворіла на гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ), і за останній рік у середньому частота ГРВІ у них була до 6-8 разів. В той же час частота ГРВІ у дітей без ознак НДСТ не перевищувала 1-2 рази на рік. При клінічному обстеженні дітей звертав увагу на себе зовнішній вигляд дітей з ознаками НДСТ. Більшість з них відставала у фізичному розвитку за даними росту дитини, обводу її грудної клітки та маси тіла на два сигмальні відхилення від вікової норми і у 27 (87,1 %) дітей з НДСТ спостерігалася астенічна будова тіла (за даними росту - масового показника (РМП), який у цієї групи дітей був менше 18,5. У решти 4 (12,9 %) дітей з НДСТ РМП був у межах норми. У дітей без ознак НДСТ відставання у фізичному розвитку спостерігалося у 2 (6,7 %). У такого ж відсотка дітей без ознак НДСТ відмічалося ожиріння 1-2 ступеня. В обстежених дітей з НДСТ прояви хронічної неспецифічної інтоксикації спостерігалися у вигляді скарг на підвищену втомлюваність, емоційну лабільність, неспокійний сон, підвищену пітливість, головний біль у другій половині дня, артралгії, міалгії. Так, за нашими даними, симптомокомплекс хронічної неспецифічної інтоксикації спостерігався у 25 (80,6 %) дітей з ознаками НДСТ та у 2 (6,7 %) дітей без проявів НДСТ. В обстежених дітей виявлені також ознаки диспептичного синдрому у вигляді зниження апетиту, періодичної нудоти, розладів стільця у 24 (77,4 %) дітей з НДСТ та 2 (6,7 %) без дисплазії СТ). Слід відмітити, що незважаючи на перелічені скарги, загальне самопочуття дітей залишалося задовільним. Більшість дітей були активними, добре вступали в контакт, відвідували навчальні заклади, спортивні секції та гуртки. Обстеження лімфатичної системи дітей виявило збільшення регіональних лімфовузлів (задньошийних, підщелепних, пахвових, пахвинних) у вигляді мікрополіаденії спостерігалося у 25 (80,6 %) дітей з ознаками НДСТ та у 2 (6,7 %) дітей без НДСТ У 19 (62,3 %) дітей з ознаками НДСТ та у 2 (6,7 %) дітей без НДСТ спостерігалася гіперплазія мигдаликів та зернистість слизової оболонки задньої стінки глотки. Хронічний тонзиліт діагностовано у 22 (71,0 %) дітей з НДСТ та у 3 (10,0 %) дітей без дисплазії СТ. 65264 6 Зміни з боку серця, які проявлялися функціональними шумами на верхівці серця та в V точці Боткіна та деякою приглушеністю серцевих тонів, були зареєстровані у 25 (80,6 %) дітей з НДСТ та 2 (6,7 %) дітей без дисплазії СТ(ДСТ). На електрокардіограмі дітей без ДСТ відмічалися метаболічні зміни у серцевому м'язі, а у дітей з НДСТ спостерігалися також порушення ритму у вигляді синусової браді- та тахіаритмії, провідності - неповні блокади ніжок пучка Гіса. Артеріальний тиск був знижений нижче вікової межи норми у 23 (74,2 %) дітей з ознаками НДСТ та 1 (3,3 %) дітей без ознак ДСТ. Знижений артеріальний тиск, у певній мірі, може пояснювати приглушеність серцевих тонів, обумовлених, очевидно, загальною гіпотонією організму та, зокрема, серцевого м'язу. При клінічному обстеженні дітей на момент обстеження патологічних змін із боку легенів виявлено не було. При пальпації живота збільшення розмірів печінки, яка в середньому виступала на 1-2 см з-під краю реберної дуги по L. mediaclavicularis dextra спостерігався у 20 (64,5 %) дітей з ознаками НДСТ та 2 (6,7 %) дітей без ознак НДСТ. При пальпації у цих дітей край печінки був м'яким, округлим, безболісним. Практично у всіх дітей реєструвалися симптоми Ортнера, Мерфі, Кера-Гаусмана, Єгорова та інші. УЗД органів черевної порожнини дітей з основної групи дозволило виявити у 100 % дискінезію жовчних шляхів (ДЖШ), яка у 2/3 сполучалася з аномалією розвитку жовчного міхура. У дітей без дисплазії сполучної тканини ДЖШ виявлена лише у 10,0 %. Ультразвукові ознаки хронічного холецистохолангіту були виявлені у 27 (87,1 %) з 31 обстеженої дитини з НДСТ. У 10 (32,3 %) дітей з ознаками НДСТ, які скаржилися на болі в животі у зв'язку з прийомом їжі, нудоту, зниження апетиту, було діагностовано: "Хронічний гастрит, Нр - позитивний", - підтверджений гостро-фібро-дуоденоскопією (ГФДС), гістологічним дослідженням слизової оболонки шлунку та дихальним тестом на Нр. У дітей без дисплазії СТ клінічних ознак хронічного гастриту не було. При пальпації кишечнику у 23 (74,2 %) дітей з ознаками НДСТ та 3 (10,0 %) дітей без ознак ДСТ відмічалося спазмованість та чутливість сигмовидної кишки. Ці ж діти мали скарги на порушений характер випорожнень. Виявлені зміни з боку кишечнику обстежених дітей може бути пояснено порушенням функціонального стану кишечнику та явищами дисбіозу. Дослідження показників ПОЛ та АОСЗ в еритроцитах венозної крові дітей з НДСТ у порівнянні з групою дітей без дисплазії сполучної тканини представлено в табл. 1. Виходячи з отриманих результатів дослідження, у дітей з НДСТ відмічалося підвищення рівня ПОЛ у еритроцитах венозної крові у порівнянні з такими у контрольній групі здорових дітей. Підвищувався рівень як початкових (гідроперекисів ліпідів), так і кінцевих (малоновий діальдегід) продуктів ПОЛ. 7 65264 Поряд з цим, виявили значне зниження показників АОСЗ (відновний глутатіон, глутатіонпероксидаза та глюкозо-6-фосфатдегідрогеназа). Таким чином, підвищення продуктів ПОЛ (гідроперекисів ліпідів та малонового діальдегіду) та зниження окремих показників АОСЗ (глутатіонпероксидази, глутатіону та Г-6-ФДГ) у дітей з НДСТ 8 викликає осторогу, так як надмірна пероксидація ліпідів, внаслідок дисбалансу процесів ПОЛ та АОСЗ, може призводити до руйнації мембран клітин організму з розвитком патологічних процесів в різних органах та системах організму дитини та поглиблення розпаду колагену. Таблиця 1 Характеристика ПОЛ та АОСЗ у дітей з НДСТ № п/п 1 2 3 4 5 Показники ПОЛ и АОСЗ в еритроцит. Малоновий діальдегід мкМмоль 1 мл ер. Гідроперекисі ліпідів мкМмоль1 мл ер. Глутатіон відновний мМоль GSH 1 мл ер. Глутатіонпероксидаза мМоль GSH 1 мл ер. Г-6-ФДГ мкМоль НАДФН2 1 мл ер. Діти з НДСТ N=31 Здорові діти N=30 Р 94,29±0,33 55,63±0,45