Спосіб оцінки ефективності лікування генералізованого пародонтиту у вагітних із залізодефіцитною анемією

Спосіб оцінки ефективності лікування генералізованого пародонтиту у вагітних із залізодефіцитною анемією, що включає дослідження слини, який відрізняється тим, що до та після лікування досліджують слину, визначають вміст прозапальних цитокінів - фактора некрозу пухлин-α (ФНП-α), інтерлейкіну-1β (ІЛ-1β), інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) та протизапального інтерлейкіну-4 (ІЛ-4) і при зниженні концентрації прозапальних цитокінів ФНП-α, ІЛ-1β, ІЛ-6 після лікування та зростанні вмісту протизапального ІЛ-4 до значень, які не відрізняються від норми, оцінюють лікування як ефективне. (19) (21) u201109519 (22) 29.07.2011 (24) 26.12.2011 (46) 26.12.2011, Бюл.№ 24, 2011 р. (72) БИЧКОВА НІНА ГРИГОРІВНА, ТІМОХІНА ТЕТЯНА ОЛЕКСАНДРІВНА, БОРИСЕНКО АНАТОЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, ТИМОХІНА ВАЛЕНТИНА ОЛЕКСАНДРІВНА, КАРПЕНКО НАТАЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ 3 На фоні зниженої резистентності капілярів пародонта та вторинного фізіологічного імунодефіциту значно підвищується роль місцевих подразнюючих факторів в розвитку патологічного процесу в пародонті. Встановлено кореляційний зв'язок між тяжкістю захворювань пародонта та показниками місцевого секреторного імунітету. Зв'язок з показниками загальної неспецифічної резистентності менш виражений [13, 16]. Відомо, що коливання показників місцевого секреторного імунітету порожнини рота обумовлені не станом пародонта, а самою вагітністю. Тобто, не дивлячись на відносну автономність місцевого імунітету, вагітність здатна викликати в ньому значні зміни, які, потенціюючись із стоматологічною патологією, сприяють запуску основних імунних механізмів системної запальної реакції і які можна характеризувати як місцевий фізіологічний імунодефіцит [13, 17]. Встановлено, що на фоні залізодефіцитної анемії у вагітних виникають суттєві порушення в імунній системі, що проявляються зниженням кількості CD3+, CD4+ CD8+ лімфоцитів, гальмуванням синтезу IgG та компенсаторною активацією NKланки імунної відповіді, а також суттєвими змінами цитокінового профілю прозапальних ФНП-α та ІЛ1β, які можуть виступати прогностичними маркерами як розвитку анемії, так тяжкості перебігу вагітності [18, 19, 20]. На даний час відомі лише поодинокі роботи, в яких наведено результати дослідження рівня різних цитокінів в сироватці крові та ротовій рідині у хворих на ГП. Роботи, присвячені дослідженню імунного та цитокінового статусу у вагітних із ЗДА та супутнім ГП, відсутні. Існуючі на даний час способи оцінки ефективності лікування ГП у вагітних із ЗДА також відсутні, а оцінка ефективності лікування лише ЗДА або ГП без їх поєднання не дозволяє повною мірою оцінити результат проведеного лікування. Так, відомий спосіб корекції мукозального імунітету ротової порожнини у хворих на ГП, що підлягають дентальній імплантації [21], в якому на основі позитивної динаміки прозапальних (ФНП-α та ІЛ-1β) та протизапального ІЛ-10, клінічного результату, встановлено позитивний ефект застосування препарату Тимоген у хворих на ГП, проте в даному дослідженні не проводилось обстеження вагітних із ЗДА. Найближчим аналогом-прототипом способу, що заявляється, є спосіб, що включає дослідження рівня ІЛ-1β, ІЛ-4 та ФНП-α в рідині пародонтальних кишень у хворих на ГП з легким та середнім ступенем тяжкості в динаміці лікування лініментом циклоферону, в якому на основі вивчення основних показників клітинного та гуморального імунітету та рівня цитокінів (ІЛ-2 та ФНП-α) розроблено диференційований підхід до профілактики та лікування ЗДА у вагітних [22]. Однак даний спосіб має недоліки: Дозволяє оцінити лише клініко-імунологічну ефективність лікування ГП за динамікою прозапальних цитокінів, але не дає можливості оцінити ефективність лікування при його поєднанні із ЗДА. 66355 4 З огляду на вищезазначене очевидно, що вирішення проблеми оцінки ефективності лікування ГП у вагітних із ЗДА є надзвичайно актуальним. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає у створенні способу оцінки ефективності лікування ГП у вагітних із ЗДА, який би був швидким, точним, інформативним та дозволив отримати найбільш достовірні дані, які б сприяли адекватній оцінці результатів проведеного лікування. Технічний результат, що досягається від вирішення задачі, на відміну від прототипу, полягає у підвищенні точності оцінки ефективності лікування за рахунок дослідження в слині концентрації прозапальних цитокінів - ФНП-α, ІЛ-1β та ІЛ-6 та протизапального ІЛ-4 - та можливості призначення в подальшому адекватного лікування ГП у вагітних із ЗДА. За доступними літературними даними такий спосіб оцінки ефективності лікування ГП у вагітних із ЗДА невідомий. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає дослідження слини, згідно з корисною моделлю, до та після лікування досліджують слину, визначають вміст прозапальних цитокінів - фактора некрозу пухлин-α (ФНП-α), інтерлейкіну-1β (ІЛ-1β), інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) та протизапального інтерлейкіну-4 (ІЛ-4) і при зниженні концентрації прозапальних цитокінів ФНП-α, ІЛ-1β, ІЛ-6 після лікування та зростанні вмісту протизапального ІЛ-4 до значень, які не відрізняються від норми, оцінюють лікування як ефективне. Спосіб, що заявляється, здійснюється наступним чином. Для проведення дослідження у вагітних до та після лікування натщесерце беруть слину в кількості 5 мл. В досліджуваній слині до та після лікування визначають вміст ФНП-α, ІЛ-1β, ІЛ-6 та ІЛ-4 за допомогою сертифікованих в Україні наборів реагентів для імуноферментного аналізу Pro Con TOB "Протеиновый контур" (Росія). Стандартний протокол аналізу. 1. В лунки планшета А1-Д1 вносять по 100 мкл стандартів ФНП-α, ІЛ-1β, ІЛ-6 та ІЛ-4 із відомою концентрацією, в лунку Е1 вносять 100 мкл буфера (нульовий стандарт), в решту лунок вносять по 100 мкл слини для тестування. 2. Інкубують 1 годину при t +37 °C при безперервному струшуванні. 3. Видаляють рідину із лунок, промивають лунки тричі біфосфатним буфером та двічі дистильованою водою. 4. В кожну лунку вносять по 100 мкл розчину вторинних антитіл. 5. Інкубують 1 годину при t +37 °C при безперервному струшуванні. 6. Видаляють рідину із лунок, промивають лунки тричі біфосфатним буфером та двічі дистильованою водою. 7. В кожну лунку планшета вносять по 100 мкл розчину кон'югату стрептавідину з пероксидазою хрону. Інкубують 30 хвилин при t +37 °C при безперервному струшуванні. 5 8. Видаляють рідину із лунок, промивають лунки тричі біфосфатним буфером та двічі дистильованою водою. Осушують планшет. 9. В усі лунки вносять розчин субстрату із фарбником. Інкубують 20 хвилин при кімнатній температурі в місці, захищеному від прямих сонячних променів. 10. Зупиняють реакцію внесенням в кожну лунку по 50 мкл розчину сірчаної кислоти. 11. Виконують облік реакції за допомогою автоматичного фотометра при довжині хвилі 450 нм. Конкретні приклади виконання. Приклад 1. Хвора П., 29 р. вагітність II, 16-ий тиждень, звернулася зі скаргою на свербіж та кровоточивість ясен. Об'єктивне обстеження: в порожнині рота відмічається гіперемія, набряк міжзубних ясенних сосочків на нижній щелепі. На зубах незначні зубні відкладення. Слизова оболонка порожнини рота блідо-рожевого кольору. Індекс гігієни за Федоровим-Володкіною становив 2,37, папілярно-маргінально-альвеолярний індекс (індекс ПМА) - 31,3 %. Глибина пародонтальних кишень у межах 1-3 мм, вони заповнені незначною кількістю серозно-гнійного ексудату. Діагноз: ГП, І ступінь, хронічний перебіг. В анамнезі ЗДА легкого ступеня тяжкості. Показники гемограми та біохімічного аналізу крові: гемоглобін (Нb) - 103 g/l, гематокрит (Hct)=32,7 %, рівень сироваткового заліза 6,6 мкмоль/л. Через 4 сеанси лікування відмічене значне зменшення рівня запалення в яснах: проба Шіллера-Писарєва негативна, індекс гігієни за Федоровим-Володкіною становив 1,5, індекс ПМА 10,7 %. Отримані результати свідчать про ефективність запропонованого медикаментозного засобу для лікування захворювань пародонту, зокрема ГП. В імунограмі рівень ФНП-α до лікування - 4,90 пг/мл, після лікування - 1,80 пг/мл, рівень ІЛ-1β до лікування - 13,80 пг/мл, після - 6,50 пг/мл, концентрація ІЛ-6 до лікування - 4,30 пг/мл, після лікування - 2,60 пг/мл., рівень ІЛ-4 до лікування - 1,50 пг/мл, після лікування - 3,70 пг/мл. Приклад 2. Хвора С., 30 р. вагітність І, 17 тижнів, звернулася зі скаргою на кровоточивість ясен, свербіж та неприємні відчуття в яснах, також на болючість в кутах рота. Об'єктивне обстеження: в порожнині рота відмічається дифузна гіперемія, набряк міжзубних ясенних сосочків на нижній щелепі. На зубах - незначні зубні відкладення. Індекс гігієни за Федоровим-Володкіною становив 2,66, індекс ПМА - 37 %. Глибина пародонтальних кишень у межах 1-3 мм, вони заповнені незначною кількістю серозно-гнійного ексудату. Діагноз: ГП, І ступеня тяжкості, хронічний перебіг. В анамнезі ЗДА середнього ступеня тяжкості. Показники гемограми та біохімічного аналізу крові: гемоглобін (Нb) - 85 g/l, гематокрит (Hct)=26,9 %, рівень сироваткового заліза - 3,4 мкмоль/л. Через 4 сеанси лікування відмічене значне зменшення рівня запалення в яснах: проба Шіллера-Писарєва негативна, індекс гігієни за Федоровим-Володкіною становив 1,3, індекс ПМА - 12,5 %. Отримані результати свідчать про ефективність запропонованого медикаментозного засобу для лікування захворювань 66355 6 пародонту, зокрема генералізованого пародонтиту. В імунограмі рівень ФНП-α до лікування - 6,20 пг/мл, після лікування -2,10 пг/мл, рівень ІЛ-1β до лікування - 14,80 пг/мл, після - 6,20 пг/мл, концентрація ІЛ-6 до лікування - 5,00 пг/мл, після лікування - 2,70 пг/мл., рівень ІЛ-4 до лікування - 1,10 пг/мл, після лікування - 3,20 пг/мл. Приклад 3. Хвора С., 31 р. вагітність І, 22 тижні, звернулася зі скаргою на значну кровоточивість ясен, свербіж, болючість в яснах, також на болючість в кутах рота. Об'єктивне обстеження: в порожнині рота відмічається дифузна гіперемія, набряк міжзубних ясенних сосочків на нижній щелепі. Слизова оболонка порожнини рота блідо-рожевого кольору. Індекс гігієни за Федоровим-Володкіною становив 2,83, індекс ПМА - 42 %. Глибина пародонтальних кишень у межах 2-3 мм, вони заповнені значною кількістю серозно-гнійного ексудату. Діагноз: ГП І ступеня тяжкості, загострений перебіг В анамнезі ЗДА середнього ступеня тяжкості. Показники гемограми та біохімічного аналізу крові: гемоглобін (Нb) - 82 g/l, гематокрит (Hct)=27,9 %, рівень сироваткового заліза - 2,6 мкмоль/л. Через 4 сеанси лікування відмічене значне зменшення рівня запалення в яснах: проба Шіллера-Писарєва негативна, індекс гігієни за Федоровим-Володкіною становив 1,5, індекс ПМА - 15 %. Отримані результати свідчать про ефективність запропонованого медикаментозного засобу для лікування захворювань пародонту, зокрема ГП. В імунограмі рівень ФНП-α до лікування - 7,90 пг/мл, після лікування -2,40 пг/мл, рівень ІЛ-1β до лікування - 18,20 пг/мл, після - 7,10 пг/мл, концентрація ІЛ-6 до лікування - 6,80 пг/мл, після лікування - 3,20 пг/мл., рівень ІЛ-4 до лікування - 0,90 пг/мл, після лікування - 3,10 пг/мл. Проведені дослідження після етапу лікування показали достовірне зниження концентрації ФНПα, ІЛ-1β, ІЛ-6 та зростання вмісту ІЛ-4 в групі вагітних із ЗДА при наявності супутнього ГП. Статистична обробка отриманих результатів виконана на персональному комп'ютері з використанням пакета прикладних програм Microsoft ХР "Ехеl". По запропонованому способу було обстежено 125 вагітних із ЗДА, які мали супутній ГП різного ступеня тяжкості, і отримані результати виявили високу інформативність запропонованого способу в порівнянні зі способами-прототипами (табл. 1, 2). Контрольну групу склали 30 здорових осіб, співставлюваних за віком та статтю. Ступінь тяжкості ГП визначали за класифікацією захворювань пародонта М.Ф. Данилевського, 2000 р. Діагноз ЗДА встановлювали за Міжнародною класифікацією хвороб X перегляду, яка заснована за рекомендаціями ВООЗ, 1998 р. Лікування ГП проводили шляхом професійного чищення зубів, повного видалення зубних відкладень та інших пошкоджуючих пародонт факторів зубів нижньої та верхньої щелепи. Для нормалізації біоценозу порожнини рота призначали "Симбітер ацидофільний" по 1 флакону на добу під час/після їжі. Місцево застосовували "Сангвіритрин" у вигляді полоскань та для інстиляції в пародонтальну кишеню в співвід 7 66355 ношенні 1:5 з персиковою олією. З метою зменшення запальних проявів для стимуляції епітелізації та регенерації призначали вітамін А та його похідні, комбінації вітамінів Е, А, K, олії шипшини, обліпихи. Для лікування ЗДА використовувався препарат Хеферол по 1 капсулі за 30 хвилин до їжі 2 рази на добу протягом 1 місяця. Імунологічне 8 обстеження проводилося двічі: до лікування та через 1 місяць постійної терапії. Проведені дослідження показали зниження рівня прозапальних цитокінів, що клінічно виявлялося у вигляді досягнення клінічної ремісії ГП у вагітних. Динаміка рівня основних прота протизапальних цитокінів наведена в табл. 1 та 2. Таблиця 1 Вміст інтерлейкінів у слині вагітних із ЗДА при наявності ГП легкого ступеня тяжкості в динаміці комплексної терапії (М±m) Показник ФНП-α, пг/мл ІЛ-1β, пг/мл ІЛ-6, пг/мл ІЛ-4, пг/мл До лікування (n-56) 5,14±0,29* 18,91±0,85* 4,52±0,25* 1,68±0,09* Після лікування (n-56) 2,18±0,25** 7,38±0,78** 2,37±0,12** 3,42±0,41** Контрольна група (n=30) 1,69±0,08 5,73±0,32 2,66±0,15 3,95±0,21 Примітки: * - достовірність різниці показників порівняно з контрольною групою (р