Спосіб лікування субклінічного гіпотиреозу вагітних в умовах природного дефіциту йоду на тлі забруднення довкілля

Реферат: UA 68059 U UA 68059 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до акушерства і може знайти використання для лікування субклінічного гіпотиреозу вагітних в умовах природного дефіциту йоду та забруднення довкілля. Згідно рекомендацій ВООЗ (2000 р.) і міжнародної ради по контролю за йододефіцитними захворюваннями, мінімальна потреба вагітних у йоді складає 250 мкг/добу. У жінок, які проживають у йододефіцитній місцевості, під час вагітності відбувається стимуляція щитовидної залози, що призводить до прогресивного підвищення рівня тиреотропного гормону (ТТГ) до терміну пологів більш, ніж у 80 % вагітних жінок і може призвести до формування зобу. В той же час, вміст вільного тироксину (Т4) знижується на 10-15% від такого поза вагітністю, але залишається в межах норми. Це, в свою чергу, призводить до розвитку гіпотиреозу, клінічні прояви якого залежать від ступеня важкості. При субклінічних порушеннях клінічні прояви часто подібні до симптомів вагітності, що призводить до того, ще субклінічний гіпотиреоз нерідко не діагностується. При вагітності у цих жінок підвищується ризик таких ускладнень як затримка внутрішньоутробного розвитку плода, відшарування плаценти, гіпертензія, підвищення перинатальної смертності, збільшення частоти вроджених аномалій плоду. Окрім рівня йодного забезпечення, який характеризується показником йодурії, ймовірність розвитку субклінічного гіпотиреозу під час вагітності також залежить від чинників довкілля, як природних, так і антропогенних, які несприятливо впливають на структуру і функцію щитовидної залози, збільшуючи ризик її захворювань. Незважаючи на чіткі рекомендації щодо йодопрофілактики серед вагітних, діапазон препаратів, які застосовуються, залишається доволі широким, тому актуальним є вибір критерію надання переваги певному способу лікування субклінічного гіпотиреозу, враховуючи зростаюче забруднення навколишнього середовища та широке використання побутової хімії. Це зумовлює необхідність використання таких препаратів, які б поряд із йодом містили сполуки, здатні нейтралізувати ендокринні дизраптори, які потрапляють в організм. Найбільш близьким по сутності та досягненню результату до заявленої корисної моделі є спосіб лікування йодної недостатності у вагітних, що включає дослідження рівня тиреоїдних гормонів та вибору дози препарату йодиду калію в залежності від ступеня йодної недостатності впродовж усього строку вагітності, який відрізняється тим, що досліджують рівень екскреції йоду з сечею вагітної, рівень загального трийодтироніну, загального тироксину в крові вагітної, розраховують значення відношення трийодтироніну до тироксину (ТЗ/Т4), і в разі, коли виявляють нижчу за 100 мкг/л екскрецію йоду з сечею, а відношення Т3/Т4 0,025, то нарівні зі щоденним прийомом препарату йодиду калію в дозі 250-350 мкг/добу додатково призначають щоденний прийом препарату "Левотироксин натрію" у дозі 25-50 мкг/добу під контролем показників екскреції йоду та тиреоїдного статусу кожні 6-8 тижнів [1]. Недоліком відомого способу [1] є те, що незважаючи на забезпечення надходження достатньої кількості йоду в організм вагітних жінок, у ньому не враховано щоденний вплив зобогенних чинників довкілля, які можуть спричиняти трансформацію щитовидної залози, впливаючи на неї як безпосередньо, так і через регуляторні механізми, периферичний метаболізм або екскрецію тиреоїдних гормонів. Крім того, у даному способі використовується недостатньо інформативний засіб контролю ефективності лікування, зокрема загального тироксину і трийодтироніну, які не в достатній мірі, порівняно із їх вільними фракціями відображають ефективність відновлення саме активних, тобто не зв'язаних із білками крові фракцій тиреоїдних гормонів, В той же час, контроль за вмістом ТТГ у сироватці крові не проводиться. При застосуванні даного способу виникає необхідність проведення складних процедур, визначення загальних ТЗ і Т4, а також обчислення їх співвідношення, що робить метод більш коштовним та трудомістким, а відтак обмежує його використання у повсякденній клінічній практиці. Задача корисної моделі полягає у підвищенні ефективності лікування субклінічного гіпотиреозу у вагітних, спричиненої дефіцитом йоду шляхом урахування зобогенного ефекту антитиреоїдних сполук. Поставлена задача вирішується таким чином, що спосіб лікування субклінічного гіпотиреозу у вагітних в умовах природного дефіциту йоду на тлі забруднення довкілля, який включає дослідження рівня екскреції йоду із сечею вагітної, рівень вільного тироксину та тиреотропного гормону у сироватці крові вагітної, який відрізняється тим, що при виявленні нижчої за 100 мкг/л екскреції йоду із сечею, концентрації вільного тироксину близької до нижньої межі норми, а саме 10,0 пмоль/л, тиреотропного гормону вище 4,0 мкМО/мл, то вагітній призначають щоденний 1 UA 68059 U 5 10 15 20 25 30 35 прийом препарату "Ламінарин" в дозі 1,0-1,5 г/добу в залежності від ступеня йодурії з контролем щомісяця, а в разі отримання значень йодурії менше 100 мкг/л, вільного тироксину нижче 10,0 пмоль/л, тиреотропного гормону вище 4,0 мкМО/мл, поряд із щоденним прийомом 1,0 г/добу препарату "Ламінарин" призначають щоденний прийом препарату "Левотироксин натрію" в дозі 25-50 мкг/добу із одночасним контролем показників сироваткового вільного тироксину та тиреотропного гормону щомісяця. Спосіб здійснюють наступним чином; досліджують рівень екскреції йоду з сечею вагітної, рівень вільного тироксину та тиреотропного гормону в сироватці крові вагітної і в разі, коли виявляють нижчу за 100 мкг/л екскрецію йоду з сечею, концентрацію вільного тироксину близьку до нижньої межі норми (10,0 пмоль/л), тиреотропного гормону вище 4,0 мкМО/мл, то вагітній призначають щоденний прийом препарату "Ламінарин" у дозі 1,0-1,5 г/добу в залежності від ступеня йодурії з контролем щомісяця, а в разі отримання значень йодурії < 100 мкг/л, вільного тироксину близького до нижньої межі норми, тиреотропного гормону вище 4,0 мкМО/мл, поряд із щоденним прийомом 1,0 г/добу препарату "Ламінарин" призначають щоденний прийом препарату левотироксину в дозі 25-50 мкг/добу під контролем показників сироваткового вільного тироксину та тиреотропного гормону щомісяця. Можливість здійснення способу ілюструється витягом з медичної документації. Приклад. Вагітна О.С., 22 роки. Дана вагітність перша, 14 тижнів. До настання вагітності патології щитовидної залози діагностовано не було. В терміні 14 тижнів, одночасно із проведенням скринінгового обстеження маркерів перинатального ризику, визначено рівень екскреції йоду з сечею (86,8 мкг/л), рівень вільного тироксину 10,4 пмоль/л, тиреотропного гормону вище 5,8 мкМО/мл, тобто діагностовано субклінічний гіпотиреоз, у зв'язку з чим призначено 1,5 г/добу препарату "Ламінарин". На момент повторного обстеження (через 4 тижні) виявлено наступні параметри: йодурія 89,3 мкг/л, вільний тироксин - 12,2 пмоль/л, тиреотропний гормон 4,1 мкМО/мл. Тому, поряд із продовженням прийому 1,0 г "Ламінарину" призначено препарат "Левотироксин натрію" у дозі 50 мг/добу. При черговому обстеженні йодурія складала 98,4 мкг/л, вільний тироксин - 13,7 пмоль/л, тиреотропний гормон 3,2 мкМО/мл, тобто досягнуто еутиреоїдного стану. Виявлений ефект декомпенсації субклінічного гіпотиреозу під час вагітності, підвищення шляхом корекції рівня вільного тироксину та зниження вмісту тиреотропного гормону у крові вагітної із урахуванням ступеня її йодної забезпеченості дає підстави рекомендувати запропонований спосіб для лікування субклінічного гіпотиреозу вагітних в умовах природного дефіциту йоду та антропогенного забруднення довкілля. Корисна модель може бути використана в акушерстві як засіб лікування субклінічного гіпотиреозу вагітних в умовах зростаючого забруднення навколишнього середовища в ендемічних за вмістом йоду регіонах. Результатом застосування корисної моделі буде можливість раннього виявлення та лікування субклінічного гіпотиреозу вагітних в умовах природного йодного дефіциту та несприятливого впливу довкілля. 40 Джерела інформації: Спосіб вибору лікування йодної недостатності у вагітних: Патент України №35040, МПК (2006) А6ІВ 10/02, А61В 17/42, А61К 33/18. / Чайка В.К., Дьоміна Т.М., Фірсова И.О. - № и200805237 - Заявл. 22.04.2008; Опубл. 26.08.2008, Бюл. №16.-те. прототип. 45 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 55 Спосіб лікування субклінічного гіпотиреозу у вагітних в умовах природного дефіциту йоду на тлі забруднення довкілля, який включає дослідження рівня екскреції йоду із сечею вагітної, рівень вільного тироксину та тиреотропного гормону у сироватці крові вагітної, який відрізняється тим, що при виявленні нижчої за 100 мкг/л екскреції йоду із сечею, концентрації вільного тироксину близької до нижньої межі норми, а саме 10,0 пмоль/л, тиреотропного гормону вище 4,0 мкМО/мл, то вагітній призначають щоденний прийом препарату "Ламінарин" в дозі 1,0-1,5 г/добу в залежності від ступеня йодурії з контролем щомісяця, а в разі отримання значень йодурії менше 100 мкг/л, вільного тироксину нижче 10,0 пмоль/л, тиреотропного гормону вище 4,0 мкМО/мл, поряд із щоденним прийомом 1,0 г/добу препарату "Ламінарин" призначають щоденним прийом препарату "Левотироксин натрію" в дозі 25-50 мкг/добу із одночасним контролем показників сироваткового вільного тироксину та тиреотропного гормону щомісяця. 2 UA 68059 U Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3