Спосіб оцінки ліпідних порушень у хворих на хронічну обструктивну хворобу легень у поєднанні з супутнім хронічним панкреатитом

Реферат: UA 68917 U UA 68917 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до терапії, точніше до ліпідології, і може використовуватись для покращення результатів діагностики та лікування хворих на хронічну обструктивну хворобу легень у поєднанні з супутнім хронічним панкреатитом. Хронічна обструктивна хвороба легень належить до розповсюджених захворювань людини. По даним ВОЗ, їм уражено 0,8 % населення планети, частіше особи старше 40 років, причому рівень захворюваності серед чоловіків вище (0,9 %), ніж серед жінок (0,7 %). Проблема лікування хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) є однією з найбільш актуальних у клініці внутрішніх хвороб внаслідок значного його розповсюдження, високої захворюваності, швидкого виникнення інвалідності і недостатньої ефективності сучасних засобів лікування [1]. Хронічний панкреатит (ХП) по розповсюдженості, зростанню захворюваності, тимчасової непрацездатності та причин інвалідизації також є важливою соціальною та економічною проблемою сучасної медицини і в структурі захворюваності органів шлунково-кишкового тракту. Згідно з світовими статистичними даними у структурі захворюваності органів травлення хронічний панкреатит складає від 5,1 до 9 %, а у структурі загальної клінічної практики - від 0,2 до 0,6 %. Ранні ускладнення хронічного панкреатиту розвиваються у 30 % випадків, пізні - у 7085 %; 20-річний анамнез хронічного панкреатиту підвищує ризик розвитку рака підшлункової залози у 5 разів [2]. Поєднання хронічного обструктивного захворювання легень з супутнім хронічним панкреатитом призводить до погіршення якості життя пацієнтів, швидшого прогресування симптомів обох захворювань, і, як наслідок, виникнення рефракторних до розроблених схем медикаментозного лікування пацієнтів, що становить актуальну проблему у широкому діапазоні [3]. Таким чином, важливою частиною діагностики та лікування хворих на хронічну обструктивну хворобу легень у поєднанні з супутнім хронічним панкреатитом є визначення порушень ліпідного метаболізму. Відомий спосіб визначення ліпідних порушень у хворих на ішемічну хворобу серця [4]. Однак, вказаний спосіб не дозволяє оцінити ліпідні порушення у хворих на хронічну обструктивну хворобу легень у поєднанні з супутнім хронічним панкреатитом. Найбільш близьким за технічним вирішенням до способу, що заявляється, є спосіб визначення ліпідних порушень у хворих на ішемічну хворобу серця та гіпертонічну хворобу, який вибрано як прототип. Цим способом визначають вміст арахідонової кислоти у ліпопротеїдах сироватки крові [5]. Однак, цей спосіб не дозволяє оцінити ліпідні порушення на хронічну обструктивну хворобу легень у поєднанні з супутнім хронічним панкреатитом. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає у підвищенні ефективності діагностики ліпідних порушень у хворих на хронічну обструктивну хворобу легень у поєднанні з супутнім хронічним панкреатитом. Технічний результат від використання корисної моделі полягає в підвищенні ефективності діагностики, своєчасній профілактиці, прогнозі та призначенні обумовленої терапії хворим на хронічну обструктивну хворобу легень у поєднанні з супутнім хронічним панкреатитом та більш точному контролі її результативності, що дасть можливість знизити захворюваність та зменшити строки лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі шляхом дослідження жирнокислотного складу ліпідів ліпопротеїнів сироватки крові методом газорідинної хроматографії, згідно з корисною моделлю, визначають вміст вищих жирних кислот: пальмітинової, стеаринової та суми поліненасичених жирних кислот, розраховують співвідношення їх по відношенню до контролю за формулою: K 50 C16:0  C18:0 Сума ПНЖК , де K - коефіцієнт, що характеризує ліпідні порушення, C16:0 - основна насичена кислота лецитинової фракції фосфоліпідів, C18:0 - основна насичена кислота сфінгомієлінової фракції фосфоліпідів, Сума ПНЖК - вміст есенціальних жирних кислот, 55 і при зниженні коефіцієнта визначають ступінь ліпідних порушень. -8 Переваги цього способу: чутливість газорідинної хроматографії - 10 А, висока інформативність, що дозволяє визначити важкість порушень ліпідного метаболізму. За 1 UA 68917 U 5 допомогою цього способу можна перевірити ліпідні порушення в динаміці, прогнозувати подальший перебіг захворювань, правильність призначення ліків та ефективність лікування. Спосіб здійснюють наступним чином. Забір крові виконують у ранішні години, натщесерце, поміщають у пробірку об'ємом 10,0 мл, центрифугують і отримують сироватку крові. Потім проводять газохроматографічний аналіз жирнокислотного складу ліпідів сироватки крові згідно з методикою [6]. Результати запропонованого способу представлені у таблиці. Жирнокислотний склад ліпідів сироватки крові, (в %) 10 Таблиця Назва ЖК С16:0 C18:0 Сума ПНЖК C16:0  C18:0 K Сума ПНЖК ХОЗЛ ХП Контроль 23,8±1,5* 6,9±0,8* 37,4±1,5* 39,8±1,5 11,3±1,0* 19,9±1,5 41,9±0,9 15,1±1,1 18,8±1,4 0,8 2,6 3,1 ХОЗЛ+ХП 1 гр. 2 гр. 29,1±1,5* 19,5±1,0* 7,2±0,7* 4,6±0,5* 36,7±1,6* 49,0±1,8* 1,0 0,49 * - ρ