Спосіб відновлення іридо-кришталикової діафрагми при повному вивиху кришталика у вітреальну порожнину

Реферат: UA 70803 U UA 70803 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до офтальмології, і може бути використана для підвищення якості реабілітації пацієнтів з повним вивихом кришталика у вітреальну порожнину. Імплантація задньокамерних інтраокулярних лінз (ІОЛ) в капсульний мішок є методом вибору і "золотим стандартом" при інтраокулярній корекції афакії [1, 2, 3]. Даний шлях імплантації та фіксації ІОЛ дозволяє істотно знизити частоту інтра- та післяопераційних ускладнень (дистрофія рогівки, кістозний макулярний набряк, глаукома, кератопатія, відшарування сітківки, гемофтальм) і представляється найбільш фізіологічним. Таким чином, обов'язковою умовою для адекватної імплантації ІОЛ є наявність зв'язковокапсулярного апарату кришталика. Капсульний мішок є одним з основних компонентів іридо-кришталикової діафрагми. Іридокришталикова діафрагма необхідна людині для нормального функціонування зорової системи, оскільки вона зменшує сферичні і хроматичні аберації, збільшує глибину різкості, оберігає сітківку від зайвого засвіту. Збереження капсульного мішка та імплантація ІОЛ внутрішньокапсульно є основними перевагами екстракапсулярної екстракції катаракти в порівнянні з інтракапсулярними методами. Відсутність капсульного мішка, а відповідно, і неповноцінність іридо-кришталикової діафрагми, тягне за собою порушення топографоанатомічних взаємовідносин передньої камери і скловидного тіла ока, а отже, збільшується ймовірність дислокації лінзи і виникнення несприятливих наслідків в суміжних структурах ока. Таким чином, існують вагомі причини для збереження і відновлення капсульної підтримки кришталика з наступною внутрішньокапсульною імплантацією задньокамерної ІОЛ. Заявлений спосіб лікування дає можливість відновити іридо-кришталикову діафрагму і топографоанатомічні взаємовідносини. У той же час, внутрішньокапсульна фіксація ІОЛ з використанням існуючих загальноприйнятих методик не завжди є можливою. Однією з найбільш частих причин цього є вихідний повний вивих кришталика в порожнину скловидного тіла, який зустрічається при вродженій патології органу зору, травмах, синдромі Морфана. Проблема збереження капсульного мішка, що є важливою умовою правильного розташування ЮЛ в оці, зберігає свою актуальність. Це пов'язано з тим, що саме розташування і фіксація ІОЛ без капсульного мішка веде до порушення іридо-кришталикової діафрагми і, як наслідок цього, до функціональних порушень, недостатності гостроти зору і післяопераційних ускладнень. Чисельна вітчизняна та зарубіжна література присвячена аналізу способів імплантації та фіксації ІОЛ в умовах повного вивиху кришталика в вітреальну порожнину. Це доводить необхідність продовження вивчення даної проблеми і пошуку оптимальних шляхів її вирішення. В іншому випадку, відсутність іридо-кришталикової діафрагми і неможливість внутрішньокапсульної імплантації штучного кришталика будуть головними причинами незадовільної зорової реабілітації пацієнтів. Так, відомим є спосіб імплантації задньокамерної ІОЛ при повному вивиху кришталика в скловидне тіло, при якому гаптичні елементи ІОЛ підшиваються до райдужної оболонки [4]. Даний спосіб характеризується такими головними недоліками, як децентрація ІОЛ, розвиток вторинної глаукоми і гіфеми. Рухливість ІОЛ в післяопераційному періоді здатна призвести до дислокації штучного кришталика, що, в свою чергу, буде причиною неповноцінного відновлення якості зору і реабілітації хворих з вихідним повним вивихом кришталика в порожнину скловидного тіла. Найближчим аналогом (прототипом) є сучасний спосіб імплантації ІОЛ на очах з повним вивихом кришталика у порожнину скловидного тіла, при якому виконується транссклеральна шовна фіксація задньокамерної ІОЛ [5,6]. Об'єктивною перевагою даного методу перед вищевказаним вважається більш впевнена і надійна фіксація ІОЛ з найменшою вірогідністю децентрації і дислокації ІОЛ в післяопераційному періоді. В результаті положення інтраокулярної лінзи після втручання є центрованим і стабільним. Однак недоліком цієї методики є імплантація задньокамерної ІОЛ не в капсульний мішок і, відповідно, відсутність повноцінної іридо-кришталикової діафрагми. Задача, яку вирішує заявлена корисна модель, полягає у створенні безпечного та ефективного способу відновлення повноцінності іридо-кришталикової діафрагми ока. Технічний результат, який досягається корисною моделлю, буде полягати в отриманні можливості інтракапсулярної імплантації ІОЛ. Поставлена задача вирішується тим, що в способі імплантації інтраокулярної лінзи при повному вивиху кришталика в порожнину скловидного тіла згідно з корисною моделлю, за допомогою розчина перфтор-n-октана виконують механічний підйом: дислокованого кришталика з порожнини скловидного тіла в задню камеру ока з наступним проведенням 1 UA 70803 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 факоемульсифікаціі, транссклеральною фіксацією капсульного мішка і внутрішньокапсульною імплантацією ІОЛ. Відмінною особливістю заявленого способу є виконання експресії дислокованого кришталика з порожнини скловидного тіла в задню камеру ока з використанням розчину перфтор-n-октана і проведення всіх етапів факоемульсифікації з внутрішньокапсульною імплантацією ІОЛ, що дає можливість провести відновлення іридо-кришталикової діафрагми ока. Цим досягається найбільш близьке до фізіологічного післяопераційне розташування ІОЛ, значне поліпшення гостроти зору і максимальна якість реабілітації пацієнтів з вихідним повним вивихом кришталика у вітреальну порожнину. За відомими літературними даними такий спосіб відновлення іридо-кришталикової діафрагми при повній люксаціі кришталика невідомий. Запропонований спосіб відновлення іридо-кришталикової діафрагми при повному вивиху кришталика в порожнину скловидного тіла виконують наступним чином. Операція виконується під ретробульбарною анестезією. Хворий перебуває в горизонтальному положенні. Кон'юнктивальну порожнину промивають 0,02 % водним розчином хлоргексидину. Обробляють операційне поле 0,5 % спиртовим розчином хлоргексидину двічі. Покривають офтальмологічним простирадлом та двома одноразовими стерильними серветки. Накладають блокатори інтрамаргінального краю і повікорозширювач. Розтини кон'юнктиви виконують протилежно в косому меридіані на 1 і на 7 годинах на відстані 1 мм від лімба довжиною 3 мм кожен. Додаткові парацентези рогівки виконуються алмазним ножем шириною 1,2 мм на 2, 4, 8 та 10 годинах. Рогівковий тунельний розтин (ССІ) шириною 2,5 мм - з темпорального боку. Вводять в передню камеру мезатон. Для захисту рогівкового ендотелію в передню камеру вводиться дисперсивний віскоеластичний препарат "Віскот". Через додаткові парацентези в передню камеру вводиться 4 полімерних гачки-ретрактори, які фіксуються на райдужній оболонці і в подальшому використовуються для підтримки і фіксації капсульного мішка за край капсулорексиса. Через склеротомію в зоні плоскої частини циліарного тіла на 11 годинах під кришталик в порожнину скловидного тіла вводиться розчин перфтор-n-октану, після чого кришталик механічно переміщується з порожнини скловидного тіла в задню камеру ока. Цанговим пінцетом виконується передній круговий капсулорексис діаметром близько 5,0 мм з використанням чотирьох полімерних гачків-ретракторів. Виконують гідродиссекцію ядра кришталика розчином "BSS+". Проводять емульсифікацію ядра кришталика за допомогою мікронаконечника 30° Kelman та аспіраційної касети "Infiniti" з постійною іригацією передньої камери розчином "BSS+". Залишки кортикальних мас видаляють аспіраційноіригаційною системою. Після чого для збереження капсульного мішка в розправленому стані і рівномірного його натягу мішок наповнюється когезивним віскоеластиком: "Провіск" та виконується імплантація внутрішньокапсульного кільця (капсулотензоррінга) діаметром 11-13 мм за допомогою пінцета і гачка. Закріплення капсульного мішка до склери полягає в імплантації двох пристроїв для фіксації капсульного мішка (European Journal of ophthalmology, Vol.19, № 1, 2009; патент України на винахід № 83401) під передню капсулу за допомогою пінцета і штовхача таким чином, що сегмент розташовується в екваторіальній зоні мішка. Гаптичний елемент пристрою, з прикріпленою до нього подвійний поліпропіленової ниткою 10-0 із голкою, огинає край капсулорексиса. Голка з ниткою виводиться назовні під райдужною оболонкою в проекції циліарної борозни на відстані 1,5-2,0 мм від лімба на 1 годині в зоні попередньо сформованого кон'юнктивального розтину і підшивається до склери безперервним зигзагоподібним швом. Діаметрально протилежно на 7 годинах виконується ідентична імплантація і підшивання другого пристрою для фіксації капсульного мішка. Імплантація монолітної ІОЛ AcrySof (Alcon, США) через картридж Monarch II проводиться стандартно інжекторним способом в капсульний мішок. Попередньо для підтримки обсягу капсульного мішка додатково вводиться віскоеластик "Провіск". Після імплантації ІОЛ за допомогою вітреотому виконують видалення перфтор-nоктану з порожнини скловидного тіла. Після чого за допомогою іригаційно-аспіраційної системи видаляються залишки віскоеластика. Передня камера відновлюється розчином "BSS+». Гідроадаптація рогівкових розтинів. Вузлові шви на кон'юнктиву. Парабульбарно вводяться 1,0 мл діпроспану. У кон'юнктивальний мішок закапують 0,02 % водний розчин декаметоксину, цилоксан та тобрекс. Накладають асептичну монокулярну пов'язку. Використання заявленої корисної моделі дає можливість зберегти капсульний мішок повністю дислокованого у порожнину скловидного тіла кришталика, провести внутрішньокапсульну імплантацію задньокамерної ІОЛ, відновити анатомічну структуру іридокришталикової діафрагми і значно підвищити рівень імплантації інтраокулярних лінз у пацієнтів з вихідним вивихом кришталика, що в свою чергу приведе до вдосконалення технології 2 UA 70803 U 5 10 15 20 оперативного втручання з приводу імплантації ІОЛ в умовах повної люксаціі кришталика і підвищення якості реабілітації хворих. Джерела інформації:. 1. Сергиенко Н.М. Интраокулярная коррекция. - К.: Здоровья, 1990. 2. Федоров С.Н. Имплантация искусственного хрусталика - М.: Медицина, 1977. 3. Федоров С.Н. Ошибки и осложнения при имплантации искусственного хрусталика. - М.: Медицина, 1992. 4. Malbran E.S., Malbran E.Jr., Negri I. Lens guide suture for transport and fixation in secondary IOL implantation after intracapsular extraction-Int Ophthalmol, 1986. 5. Por Y. M., Lavin M. J. Techniques of intraocular lens suspension in the absence of capsular/zonular support-Surv Ophthalmol., 2005. 6. Wagoner M.D., Cox T.A., Ariyasu R.G., et al. Intraocular lens implantation in the absence of capsular support. A report by the American Academy of Ophthalmology-Ophthalmology., 2003. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб відновлення іридо-кришталикової діафрагми при повному вивиху кришталика у вітреальну порожнину, що включає імплантацію задньокамерної інтраокулярної лінзи, який відрізняється тим, що виконують механічну експресію кришталика з порожнини скловидного тіла за допомогою розчину перфтор-n-октану з подальшим проведенням факоемульсифікації з внутрішньокапсульною імплантацією інтраокулярної лінзи. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3