Спосіб паліативного біліодигестивного шунтування при механічній жовтяниці

Реферат: Спосіб паліативного біліодигестивного шунтування при механічній жовтяниці включає формування холецистоєюноанастомозу на ділянці петлі тонкої кишки. Холецистоєюноанастомоз формують разом із шийкою жовчного міхура. UA 71787 U (12) UA 71787 U UA 71787 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до хірургії, зокрема до хірургічних способів, і може бути використаною в хірургічній гастроентерології, онкохірургії для паліативного лікування хворих на нерезекційний рак голівки підшлункової залози, великого дуоденального сосочку, дистального відділу холедоху, які ускладнені механічною жовтяницею. Відомий спосіб паліативного біліодигестивного шунтування при механічній жовтяниці переважно злоякісного ґенезу, що включає мобілізацію проксимальної частини жовчного міхура зі збереженням міхурової артерії, анастомозування дна міхура та співустя за допомогою петлі тонкої кишки, проведеною позаободово в ізольованому вигляді за Броунівським, мобілізацію проксимальної частини жовчного міхура, його відсічення вище ділянки обструкції з боку пухлини, поздовжнє розітнення культі міхура на ендобіліарному дренажі, її ушивання через передню стінку загальної печінкової протоки однорядними вузловими швами, заглушення привідної частини тонкої кишки кисетним швом, що перитонізована вузловою лігатурою, та анастомозування дна міхура разом зі співустям петлі тонкої кишки, проведеної позадобово та ізольованої за Броунівським [1]. Недоліками способу є складність відтворення й низька ефективність надання медичної допомоги, з причини високої ймовірності виникнення реканалізації, переважно, з-поза заглушення привідної кишки кисетним швом, що часто призводить до онтогенезу холециститу, холангіту або гіпертензії у загальній жовчній протоці у післяопераційному періоді. Відомий також спосіб паліативного біліодигестивного шунтування при механічній жовтяниці злоякісного ґенезу, що включає формування сполучення між дном жовчного міхура й тонкою кишкою, попередньо вимкнутої за Ру-Герценим, та формування арефлюксного циркулярного інвагінаційного клапана за рахунок утворення дуплікатури, яку інвагінують у просвіт кишки за допомогою лігатури [2]. Недоліками даного способу є низька ефективність надання медичної допомоги, з-поза можливості виникнення післяопераційного холециститу та холангіту, внаслідок проникнення кишкового вмісту до жовчних шляхів, а також складність відтворення. Більш наближеним до даної корисної моделі серед об'єктів аналогічного призначення за найбільшою кількістю істотних ознак є спосіб паліативного біліодигистивного шунтування при механічній жовтяниці, що включає формування холецистоєюноанастомозу на ділянці петлі тонкої кишки, відокремленої за Ру-Герценим, і вимагає висічення жовчного міхура до власної шийки та застосування, під час формування анастомозу, дефіцитного пристосування [3]. Недоліком найближчого аналога, як і у попередніх випадках, є низька ефективність надання медичної допомоги, потрапляння кишкового вмісту до жовчного міхура і жовчних шляхів, що призводить до онтогенії післяопераційного холангіту та холециститу, а також складність здійснення. Задача корисної моделі створити такий спосіб паліативного біліодигистивного шунтування при механічній жовтяниці, застосування котрого сприяло б спрощенню та підвищенню ефективності за рахунок виключення надходжень кишкового вмісту до жовчного міхура та жовчних шляхів або обмежень онтогенії холангіту, холециститу у післяопераційному періоді. Поставлена задача вирішується тим, що при використанні у відомому способі паліативного біліодигестивного шунтування при механічній жовтяниці, що включає формування холецистоєюноанастомозу на ділянці петлі тонкої кишки, відокремленої за Ру-Герценим, відповідно до корисної моделі, холецистоєюноанастомоз формують разом із шийкою жовчного міхура або карманом Гартмана. Формування холецистоєюноанастомозу разом із шийкою жовчного міхура або карманом Гартмана і тонкою кишкою виключає потрапляння кишкового вмісту до жовчного міхура і жовчних шляхів, як етіологічну передумову появи холециститу або холангіту у післяопераційному термінові, що, разом із цим, збільшує ефективність надання медичної допомоги на ~20-30 %. Ентеро-ентероанастомоз, що утворюється шляхом «бік-у-бік» - є одним із стандартних шляхів з'єднання ділянки тонкої кишки, що відводить жовч від міхура та шлунково-кишковим трактом. На рис. зображена техніка формування холецистоєюноанастомозу, де позначені холецистоєюноанастомоз 1, петля тонкої кишки 2, шийка жовчного міхура 3, карман Гартмана 4, ентеро-ентероанастомоз 5, привідна 6 та відвідна 7 кишки, пухлина гепатопанкреатобіліарної зони 8, зв'язка Трейца 9. Спосіб паліативного біліодигестивного шунтування при механічній жовтяниці відтворюють наступним чином. Показаннями до застосування способу є наявність неоперабельної пухлини гепатопанкреатобіліарної зони або хронічного індуративного панкреатиту, що ускладнені механічною жовтяницею. 1 UA 71787 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Виконують верхньосерединну лапаротомію, ревізію черевної порожнини. Знаходять пухлину гепатопанкреатобіліарної зони 8, оцінюють її резектабельність і прохідність міхурової протоки. Надалі мобілізують петлю тонкої кішки 2 за Ру, на відстані 40-50 см від зв'язки Трейца 9. Проксимальний відділ тонкої кишки 2 анастомозують із шийкою жовчного міхура 3 або карманом Гартмана 4 дворядним вузловим швом шляхом «бік-у-бік», аналогічним чином утворюють і ентеро-ентероанастомоз 5 за Брауном, між привідною 6 та відвідною 7 кишками. За цих умов збільшують ефективність на ~20-30 %, виключаючи можливість проявів холециститу або холангіту, й досягають спрощення процесу завдяки виключенню необхідності висічення жовчного міхура і зайвих маніпуляцій при формування анастомозу, виконуваних за допомогою дефіцитного пристосування. Приклад. Хворий А. 68 років, перебував у Дніпропетровській ОКЛ ім. І. І. Мечникова, з приводу лікування раку підшлункової залози та механічної жовтяниці важкого ступеня (і/хв. № 23212 від 06.08.11). За обстеженням - тривалість жовтяниці більше 5 тижнів, рівень білірубіну - 380 мкмоль/л. Проведена передопераційна підготовка. Надалі під загальним знеболенням була здійснена верхньосерединна лапаротомія. При ревізії пухлина (аденокарцинома) була кам'янистої щільності, габарити голівки підшлункової залози становили 2,02,5 см, розширеного холедоху ~2,5 см, жовчного міхура – 14,06,5 см. Останній спорожнявся при вдавленні, спостерігали також збільшення регіональних лімфовузлів, множинні метастази у правій долі печінки. Під час операції жовчний міхур був збільшеним, напруженим і щільним за консистенцією, голівка підшлункової залози збільшеною, печінкові та міхурова протоки - розширеними, діаметр супрадуоденальної частини загальної жовчної протоки становив 2 см. Після пункційної аспірації жовчного міхура, на ділянці петлі тонкої кишки, відокремленої за Ру-Герценим, формували холецистоєюноанастомоз, залучаючи шийку жовчного міхура, а шляхом «бік-у-бік» утворювали ентеро-ентероанастомоз, між привідною та відвідною кишками. Кишковий вміст до жовчного міхура та жовчних шляхів не потрапляв. Післяопераційний термін перебігав без ускладнень. Надавали детоксикаційну, антибактеріальну терапію. Больовий синдром зник, явища жовтяниці поступово зникли, нормалізувалася Т °С. На 10 добу хворого у задовільному стані перевели на амбулаторне лікування. На огляді через 3-6 місяців - добре самопочуття, відсутність ознак жовтяниці, симптомів холангіту, холециститу. Таким чином, запропоноване рішення задачі відповідає умові «промислова придатність», як таке, що може бути використаним у хірургічній гастроентерології, онкохірургії для паліативного лікування хворих на нерезекційний рак голівки підшлункової залози, великого дуоденального сосочку, дистального відділу холедоху, які ускладнені механічною жовтяницею, з можливістю перевершення вищенаведеного технічного результату на основі засобів, що стали відомими за подією пріоритету та поєднаними з рішенням поставленої задачі. При цьому характеристика заявленого способу, що зазначена у Формулі, визначає відмінність його від об'єктів аналогічного призначення і допускає набуття правового статусу як корисної моделі процесу. Джерела інформації: 1. Спосіб паліативного біліодигестивного шунтування при механічній жовтяниці злоякісного ґенезу. Пат. 36980А України, МПК А61В 17/00 / Короткий В. М., Безродний Б. Г. (Україна), Убаначі Ібеабучі Огандіма (Нікарагуа); Національний мед. університет ім. О. О. Богомольця (Україна). - № 2000031272; заявл. 03.03.00; опубл. 16.04.01. 2. Спосіб біліодигестивного та панкреатодигестивного шунтування при механічній жовтяниці та панкреатичній обструкції у хворих на рак голівки підшлункової залози, фіброз та цироз підшлункової залози. Пат. № 51589 України, МПК А61В 17/00 / Сусак Я. М., Ткаченко О. А. (Україна); Національний мед. університет ім. О. О. Богомольця (Україна). - № u2002086723; заявл. 14.08.02; опубл. 15.11.02. 3. Способ наложения холецистодигестивного соустья. Авторское свидетельство № 1195984 / Гусарев В. Ф., Ярешко В. Г., 1985. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 Спосіб паліативного біліодигестивного шунтування при механічній жовтяниці, що включає формування холецистоєюноанастомозу на ділянці петлі тонкої кишки, відокремленої за РуГерценом, який відрізняється тим, що холецистоєюноанастомоз формують разом із шийкою жовчного міхура або карманом Гартмана. 2 UA 71787 U Комп’ютерна верстка M. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3