Спосіб визначення стану фіброзу печінки у хворих на цироз печінки невірусного походження у динаміці лікування

Реферат: Спосіб визначення стану фіброзу печінки у хворих на цироз печінки невірусного походження у динаміці лікування включає загальноприйняте дослідження діагностичними методами (загальний та біохімічний аналіз крові, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини тощо). Пацієнтам з метою визначення змін стану фіброзу печінки до та після проведеного лікування додатково проводять визначення рівня трансформуючого фактора росту-β1 у крові. UA 72181 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ ФІБРОЗУ ПЕЧІНКИ У ХВОРИХ НА ЦИРОЗ ПЕЧІНКИ НЕВІРУСНОГО ПОХОДЖЕННЯ У ДИНАМІЦІ ЛІКУВАННЯ UA 72181 U UA 72181 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до гепатології та може бути використаний у визначенні змін стану фіброзу у хворих на цироз печінки (ЦП) невірусного походження. Загальновідомо, що цитокіни є середниками апоптозу та некрозу гепатоцитів, відіграючи важливу роль у процесах запалення, холестазу та фіброзу печінкової тканини. Характерною рисою фіброгенезу є різноспрямованість (одна клітина виробляє декілька цитокінів) і поліпотентність (різні клітини впливають на одну функцію) клітин печінки. Стійка гіперсекреція прозапальних цитокінів у печінці - як результат хронічного запалення - призводить до розвитку таких захворювань, як гепатит та ЦП. Отже, прозапальні цитокіни є важливими чинниками у розвитку захворювань печінки, водночас протизапальні цитокіни відіграють вагому роль у її регенерації, тому пригнічення останніх може негативно позначитися на відновленні печінкової тканини. Проте, роль окремих цитокінів у процесі фіброзування печінкової тканини, особливо при ЦП, недостатньо вивчена. Аналогом способу визначення стану фіброзу печінки у хворих на цироз печінки невірусного походження у динаміці лікування, що пропонується, є спосіб діагностики декомпенсованого цирозу печінки (47896 МПК (2006) А61В10/00 Інститут хірургії та трансплантології АМН України (UA), Гомоляко Ірина Володимирівна (UA); Янченко Віталій Ігорович (UA); Тумасова Катерина Петрівна (UA); Дєєв Валерій Аркадійович (UA); Донцова Лариса Степанівна (UA). Недоліками аналога є необхідність виконання пункції біопсії печінки, що є інвазивним методом та важкість визначення змін стану фіброзу печінки у динаміці комплексного лікування таких хворих. Прототипом розробленого методу є спосіб визначення стану розвитку цирозу печінки у хворого на хронічний гепатит С (31300 МПК (2006) G01N33/50, А61В10/00 Одеський державний медичний університет (UA) Нікітін Євген Васильович (UA); Сервецький Костянтин Леонідович (UA); Чабан Тетяна Володимирівна (UA). Недоліком прототипу є те, що у даному способі не передбачена можливість комплексної оцінки стану фіброзу печінки у динаміці лікування хворих на ЦП. Нами пропонується рішення, що усуває вказані недоліки. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб визначення змін стану фіброзу у хворих на ЦП невірусного походження в динаміці комплексного лікування таких хворих шляхом додаткового дослідження у комплексній діагностичній схемі таких пацієнтів вмісту трансформуючого фактора росту-β1 (TGF-β1), вміст якого прямо корелює із активністю біохімічних маркерів цитолітичного, холестатичного та мезенхімально-запального синдромів. Для вирішення поставлених задач додатково до загальноприйнятої діагностичної програми (загальний та біохімічний аналіз крові, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини тощо) хворих на ЦП невірусного походження досліджували рівень TGFβ, у плазмі крові методом імуноферментного аналізу за допомогою набору реактивів для визначення вмісту людського TGF-β1 виробництва компанії "Bender MedSystems GmbH" (Австрія). Достовірність змін показників у динаміці лікування у разі нормального розподілу у вибірках визначали за парним критерієм Стьюдента, коли ж розподіл даних у вибірці відрізнявся від нормального, користувались критерієм Вілкоксона. Достовірною вважали ймовірність помилки менше 5 % (р