Спосіб оцінки морфофункціональних особливостей щитоподібної залози

Реферат: Спосіб оцінки морфофункціональних особливостей щитоподібної залози включає визначення розмірів основних компонентів щитоподібної залози, а також використання співвідношення цих розмірів для обчислення індексу оцінки стану. Ступінь морфофункціональної напруги визначають шляхом попереднього виміру в зразку тканини щитоподібної залози внутрішнього діаметра фолікули, висоти фолікулярних тиреоцитів, відносного об'єму строми і відносного об'єму паренхіми, з наступним визначенням індексу морфофункціональної напруги. UA 72332 U (54) СПОСІБ ОЦІНКИ МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ UA 72332 U UA 72332 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до патологічної анатомії, і може бути використана для визначення ступеня морфофункціональної напруги щитоподібної залози. Морфофункціональна напруга органа відбиває результат компенсаторно-пристосувальної реакції цього органа на ендогенні й екзогенні фактори, які впливають на нього. Індекси морфофункціонального стану - це широко використовуваний відносний діагностичний показник, що з великою точністю в порівнянні з абсолютними показниками стану органів і систем людини, що беруть участь в утворенні індексу, визначають стан обмінних процесів організму людини, а також його антропометричні, морфологічні і функціональні характеристики. Так, наприклад, відомий індекс маси тіла, що використовують у своїй практиці кардіологи, ендокринологи, терапевти й інші фахівці-медики для оцінки стану обмінних процесів організму. Для оцінки індексу маси тіла (ІМТ) вимірюють масу тіла і довжину тіла, а сам індекс обчислюють 2 2 за формулою: ІМТ (кг/м ) = [m(кг)]/[L(м )], де m - маса тіла, a L - довжина тіла [Ощевенский Л.В. Изучение состояния здоровья человека по функциональным показателям организма / Л.В. Ощевенский, Е.В. Крылова, Е.А. Уланова. - Нижний Новгород, 2007. - 67 с.]. Індекс Скібінського (ІС) використовують для оцінки стану кардіореспіраторної системи і системи забезпечення киснем [Ощевенский Л.В. Изучение состояния здоровья человека по функциональным показателям организма / Л.В. Ощевенский, Е.В. Крылова, Е.А. Уланова. Нижний Новгород, 2007.-67 с.]. ІС = ЖЄЛ (мл) × Т (сек)/ЧСС (уд/хв), де: Т - час затримки дихання, ЖСЛ - життєва ємність легень, ЧСС - частота серцевих скорочень. Для визначення індексу Скібінського необхідно виконати ряд діагностичних досліджень, таких як пульсометрія в спокої за 1 хвилину, при цьому життєву ємність легень визначають за допомогою спірометрії. Індекс Робінсона використовують для оцінки рівня обмінно-енергетичних процесів у міокарді. Даний показник характеризує стан регуляції серцево-судинної системи (ССС), тобто інформує про регуляцію діяльності ССС і характеризує соматичну роботу серця [Ощевенский Л.В. Изучение состояния здоровья человека по функциональным показателям организма / Л.В. Ощевенский, Е.В. Крылова, Е.А. Уланова. - Нижний Новгород, 2007.-67 с]. Індекс Робінсона = (ЧСС × CAT) / 100, де ЧСС - частота серцевих скорочень, CAT - систолічний артеріальний тиск. Відоме визначення життєвого індексу (ЖІ) чи ЖП (життєвого показника). Індекс допомагає -1 визначити частину ЖЄЛ, що приходиться на 1 кг маси тіла. ЖІ (мл × кг ) = [ЖЄЛ (мл)/маса тіла (кг)] [Круцевич Т.Ю. Рекреация в физической культуре разных групп населения: уч. пособие / Т.Ю. Круцевич, Г.В. Безверхняя. - К.: Олимп, л-ра, 2010. - 248 с.]. Відомий індекс функціональних змін (ІФЗ). Для його визначення вимірюють ріст, масу тіла, CAT, діастолічний артеріальний тиск (ДАТ), ЧСС. Значення ІФІ визначають за формулою: ІФІ = (А + Б) / 100, де А - співвідношення артеріального тиску і віку (індекс А), Б - співвідношення дефіциту маси тіла (ДМ): [ДМ = М - (Р - 100), де М - маса тіла (кг), а Р - ріст (см)] до ЧСС (Індекс Б) [Круцевич Т.Ю. Рекреация в физической культуре разных групп населения: уч. пособие / Т.Ю. Круцевич, Г.В. Безверхняя. - К.: Олимп, л-ра, 2010. - 248 с.]. Індекс Кердо (ІК) визначає ступінь впливу вегетативної нервової системи на ССС. ІК = (1 ДАТ / ЧСС) × 100 [Одинцов В.В. Методические рекомендации относительно подготовки практических занятий по дисциплине "Безопасность жизнедеятельности" (для бакалавров) / В.В. Одинцов. - К.: МАУП, 2008.-28 с.; Ощевенский Л.В. Изучение состояния здоровья человека по функциональным показателям организма / Л.В. Ощевенский, Е.В. Крылова, Е.А. Уланова. Нижний Новгород, 2007. - 67 с.]. Проба Руфьє Діксона дає можливість оцінити стан тренованості за даними серцевосудинної і дихальної систем організму, а також фізичне навантаження. Крім того, ця проба інформує про хід адаптаційних до фізичного навантаження процесів в організмі за результатами пульсометри. Індекс Руфьє = 4(Р1 + Р2 + Р3) - 200 / 10, де Р - результат пульсометрії [Одинцов В.В. Методические рекомендации относительно подготовки практических занятий по дисциплине "Безопасность жизнедеятельности" (для бакалавров) / В.В. Одинцов. - К.: МАУП, 2008. - 28 с.]. Розроблений спосіб оцінки морфофункціонального стану серця плодів і новонароджених для морфологічного визначення гіпертрофії, що розвивається внутрішньо утробно, і характеристики змінених співвідношень між відділами серця при патології вагітності. Сутність способу зводиться до роздільного зважування частин серця з визначенням абсолютних вагових показників, відносних величин, що характеризують стан маси окремих частин серця: індекс правого шлуночка (ІПШ) - відношення маси правого шлуночка до чистої маси серця; індекс лівого шлуночка (ІЛШ) - відношення маси лівого шлуночка до чистої маси серця; шлуночків індекс (ШІ) - відношення маси правого шлуночка до маси лівого шлуночка; індекс Фултона (ІФ) відношення суми мас вільної стінки лівого шлуночка і міжшлуночкової перегородки до маси 1 UA 72332 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 вільної стінки правого шлуночка [Пат. № 2068652 RU. МПК А61В5/117. Способ оценки морфофункционального состояния сердца трупа плода или новорожденных / Яковцова А.Ф., Марковский В.Д., Васюта B.C.; ХМИ. - З. № 506761114; заявл. 16.09.1992; опубл. 10.11.1996] Відомий також спосіб оцінки морфофункціональних особливостей щитоподібної залози (ЩЗ) плодів і новонароджених, що включає визначення ваги, розмірів ЩЗ, об'ємів її основних компонентів, їхніх розмірів, а також ядерно-цитоплазматичного співвідношення фолікулярних тиреоцитів - індекс морфофункціональної оцінки ЩЗ [Сорокина И.В., Гаргин В.В., Наумова О.В. Щитовидная железа плодов от матерей с отдельными видами патологии // Тезисы 2-го съезда Международного Союза Ассоциации Патологоанатомов. - М., 1999. - с. 291-292]. Даний спосіб визначення морфофункціональних особливостей щитоподібної залози є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутим, тому його обрано за прототип. В основу корисної моделі поставлена задача розширення арсеналу способів оцінки морфологічного стану ЩЗ плодів і новонароджених шляхом визначення ступеня морфофункціональної напруги. Поставлену задачу вирішують тим, що у відомому способі оцінки морфофункціональних особливостей ЩЗ, що включає визначення розмірів основних компонентів ЩЗ, а також використання співвідношення цих розмірів для обчислення індексу оцінки стану, згідно з корисною моделлю, ступінь морфофункціональної напруги визначають шляхом попереднього виміру в зразку тканини ЩЗ внутрішнього діаметра фолікули, висоти фолікулярних тиреоцитів, відносного об'єму строми і відносного об'єму паренхіми, з наступним визначенням індексу морфофункціональної напруги за формулою: ІН = [Оп/Ос] × [Дф/(Вфе × 2)], де: Оп - відносний об'єм паренхіми, Oс - відносний об'єм строми, Дф - внутрішній діаметр фолікул, Вфе - висота фолікулярного епітелію, при цьому, якщо величина ІН 3,0-3,4 діагностують перший ступінь функціональної напруги, якщо величина ІН 2,1-2,4 - діагностують другий ступінь функціональної напруги, а при величині ІН 1,3-1,8 - діагностують третій ступінь функціональної напруги. Технічний ефект способу обумовлений гідністю отриманого діагностичного критерію, що дозволяє встановити не тільки характер ушкоджень ЩЗ плоду чи новонародженого під впливом патологічної вагітності, але й оцінити ступінь цих ушкоджень, що робить діагноз більш точним і достовірним. Спосіб виконують наступним чином: у зразку тканини ЩЗ вимірюють внутрішній діаметр фолікули, висоту фолікулярних тиреоцитів, відносний об'єм строми і відносний об'єм паренхіми. Індекс морфофункціональної напруги розраховують за формулою: ІН = [Оп / Ос] × [Дф / (Вфе × 2)], де: Оп - відносний об'єм паренхіми,Ос - відносний об'єм строми, Дф - внутрішній діаметр фолікул, Вфе - висота фолікулярного епітелію. При величині ІН 3,0-3,4 діагностують перший ступінь функціональної напруги. При величині ІН 2,1-2,4 діагностують другий ступінь функціональної напруги. При величині ІН 1,3-1,8 - діагностують третій ступінь функціональної напруги ЩЗ. Ефективність способу ілюструють наступні приклади. Приклад 1 Морфометричне дослідження основних структурних компонентів ЩЗ із 1 ступенем морфофункціональної напруги. Внутрішній діаметр фолікулів (31,62±2,72) мкм. Висота фолікулярного епітелію (13,41±0,33) мкм. Відносний об'єм паренхіми (72,98 ± 2,23) %. Відносний об'єм строми (27,02 ± 1,13) %. Індекс морфофункціональної напруги: відносний об'єм паренхіми / відносний об'єм строми × (внутрішній діаметр фолікула)(висота фолікулярного епітелію × 2)) ІН = 72,98 / 27,02 × (31,62 / (13,41 × 2)) = 3,18 (3,0 - 3,4) ІН = 75,21 / 28,15 × (34,34 / (13,74 × 2)) = 3,34 ІН = 70,75 / 25,89 × (28,9 / (13,08 × 2)) = 3,02. Приклад 2 Морфометричне дослідження основних структурних компонентів ЩЗ із 2 ступенем морфофункціональної напруги. Внутрішній діаметр фолікула (26,21±2,21) мкм. Висота фолікулярного епітелію (12,42±0,28) мкм. Відносний об'єм паренхіми (67,95±2,11) %. Відносний об'єм строми (32,05±1,34) %. ІН = 67,95 / 32,05 × (26,21 / (12,42 × 2)) = 2,24(2,1-2,4) 2 UA 72332 U 5 10 15 ІН = 70,06 / 33,39 × (28,42 / (12,7 × 2)) = 2,35 IH = 65,84 / 30,71 × (24,0 / (12,14 × 2)) = 2,12. Приклад 3 Морфометричне дослідження основних структурних компонентів ЩЗ із 3 ступенем морфофункціональної напруги. Внутрішній діаметр фолікула (23,51±3,62) мкм. Висота фолікулярного епітелію (10,82±0,23) мкм. Відносний об'єм паренхіми (59,49±1,81) %. Відносний об'єм строми (40,51±1,45) %. ІН = 59,49/40,51 × (23,51/(10,82 × 2)) = 1,60(1,3-1,8) ІН = 61,3/41,96 × (27,13/(11,05 × 2)) = 1,80 ІН = 57,68/39,06 × (19,89/(10,59 × 2)) = 1,39. Приклад 4 Морфометричне дослідження основних структурних компонентів ЩЗ групи контролю. Внутрішній діаметр фолікула (36,81±3,32) мкм. Висота фолікулярного епітелію (12,71±0,25) мкм. Відносний об'єм паренхіми (84,21±2,11) %. Відносний об'єм строми (15,79±1,25) %. ІН = 84,21/15,79 × (36,81/(12,71 × 2)) = 7,72(7,5-7,9) ІН = 86,32/17,04 × (40,31/(12,96 × 2)) = 7,88 ІН = 82,1/14,55 × (33,49/(12,46 × 2)) = 7,58. 20 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 35 Спосіб оцінки морфофункціональних особливостей щитоподібної залози, що включає визначення розмірів основних компонентів щитоподібної залози, а також використання співвідношення цих розмірів для обчислення індексу оцінки стану, який відрізняється тим, що ступінь морфофункціональної напруги визначають шляхом попереднього виміру в зразку тканини щитоподібної залози внутрішнього діаметра фолікули, висоти фолікулярних тиреоцитів, відносного об'єму строми і відносного об'єму паренхіми, з наступним визначенням індексу морфофункціональної напруги за формулою: ІН = [Оп / Ос] × [Дф / (Вфе × 2)], де: Оп - відносний об'єм паренхіми; Ос - відносний об'єм строми; Дф - внутрішній діаметр фолікул; Вфе - висота фолікулярного епітелію, при цьому, якщо величина IH 3,0-3,4 - діагностують перший ступінь функціональної напруги, якщо величина ІН 2,1-2,4 - діагностують другий ступінь функціональної напруги, а при величині ІН 1,3-1,8 - діагностують третій ступінь функціональної напруги. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3