Спосіб оцінки перебігу туберкульозу легень у хворих з дисфункцією щитоподібної залози

Спосіб оцінки перебігу туберкульозу легень у хворих з дисфункцією щитоподібної залози, що 3 муванні протитуберкульозного імунітету. Туберкульозна інфекція, впливаючи на гіпоталамогіпофізарно-тиреоїдну систему, приглушує продукцію тироксину. Відповідна запальна реакція організму на туберкульоз супроводжується ростом рівня цитокінів, особливо ФНП-  і IL-6, і утворенням антитіл до тиреопероксидази (ТПО). Дані антитіла ушкоджуючи діють на щитоподібну залозу, що приводить до подальшого ослаблення продукції тиреоїдних гормонів, росту рівня тиреотропного гормону (ТТГ) і компенсаторного збільшення об'єму щитоподібної залози. У той же час, гормони щитоподібної залози здатні виконувати модулюючий ефект на продукцію медіаторів імунітету - цитокіни, можливо, через протеїнкіназу-С. Спосіб виконують наступним чином: У хворих на туберкульоз легень та дисфункцію щитоподібної залози в пробі крові визначають рівні ФНП-  , IL-2, IL-4, IL-6. Якщо рівні ФНП-  30,77±16,77 пг/мл, IL-2 - 4,88±1,5 пг/мл, IL-4 0,030±0,027 пг/мл, a IL-6 -16,98±11,81 пг/мл - перебіг туберкульозу оцінюють як тяжкий. Ефективність способу доказана експериментально. Згідно попереднього скринінгу тиреоїдної патології хворі були розділені на дві групи: група 2 (хворі з нормальною ехоструктурою ЩЗ) і група 3 (хворі з патологічною ехоструктурою ЩЗ). Групу 1 склали здорові особи. При дослідженні гормонального профілю у хворих із вперше діагностованим туберкульозом (ВДТБ) і нормальною структурою ЩЗ виявлені низьконормальні значення Т4св. У хворих ВДТБ з патологією ЩЗ (група 3) цей показник опустився до пограничного значення. При порівнянні середніх значень вільного тироксину виявлене достовірне зниження його рівня в групі хворих з патологією ЩЗ. Рівень вмісту ТТГ у системному кровотоку в групі хворих ВДТБ із нормальною ехоструктурою ЩЗ знаходився в межах фізіологічної норми. Рівень ТТГ у групі хворих ВДТБ із патологією ехоструктури ЩЗ вірогідно підвищувався в порівнянні з групою 1. Останні рекомендації Національної академії клінічної біохімії США пропонують звузити діапазон норми для рівня ТТГ від 0,4 до 2,5 мМЕ/л [Brabant G. Is there a need to redefine the upper normal limit of TSH? / G. Brabant, P.Beck-Peccoz, B. Jarzab et al. // Eur. J. of Endocrinol. -2006 - V.I54. P. 633-637; Ladel C.H. Lethal tuberculosis in interleukin-6 deficient mutant mice / C.H. Ladel, С Blum, A. Dreher et al // Infect. Immun. - 1997 - V.65 P. 4843-4849.], тому що в 95 % з обстежених осіб рівень ТТГ складає 2,12мМЕ/мл [Hollowell J.G. 2002 serum TSH, T4 and thyroid antibodies in the United States population (1988-1994): National 66307 4 Health and Nutrition Examination (NHANES 111) / J.G. Hollowell, N.W.Staehling, W.D. Flanders et al. // J.Clin. Endocrinol. Metabol. - 2002 - V.87 - P. 489499.]. «Нормально» високий рівень ТТГ відображає найбільш ранню легку тиреоїдну недостатність [Waise A. The upper limit of the reference range for thyroid-stimulating hormoneshould not be confused with a cut-off to define subclinical hypothyroidism / A. Waise, H.C. Price / Ann. Clin. Biochemistry. - 2009 - V.46. - P. 93-98.]. Таким чином, рівень ТТГ можна вважати маркером мінімальної тиреоїдної патології. Рівні вмісту антитіл до тиреоглобуліну (ТГ) з вірогідністю підвищувалися в обох групах хворих ВДТБ у порівнянні з групою 1 здорових осіб без достовірної різниці цього показника між групами 2 і 3. Вміст антитіл до ТПО виріс більш ніж у 4 рази в групі хворих із ВДТБ та патологією ехоструктури ЩЗ в порівнянні зі здоровими особами і хворими з ВДТБ та нормальною ЩЗ. Таким чином встановлено, що у хворих групи 3 у порівнянні з хворими групи 2 відзначалися більш низькі значення Т4св, підвищений рівень ТТГ, а також підвищення рівнів антитіл до ТГ і до ТПО. Зміна тиреоїдного профілю у хворих з патологічної ехоструктурою ЩЗ є маркером патологічного стану тиреоїдного обміну, що приводить надалі до прогресуючого зниження функції ЩЗ. При порівняльній оцінці тяжкості клінічних проявів установлений більш тяжкий перебіг туберкульозного процесу у осіб з патологічними змінами ехоструктури ЩЗ. Крім того, у хворих із ВДТБ установлена негативна кореляція між рівнем вмісту Т4св і тяжкістю клінічного перебігу туберкульозу (r = - 0,389). При вивченні цитокінового профілю (табл. 1) в групах хворих з ВДТБ легень встановлено значне підвищення в порівнянні з контролем рівнів ФНП (з 0,53±0,81 у групі 1 до 60,84±25,01 у групі 2 і до 30,77±16,77 пг/мл у групі 3) і IL-6 (з 2,05±0,59 у групі 1 до 51,87±33,54 у групі 2 і 51,87±33,54 пг/мл у групі 3). Вміст інтерферону- (ΙΗΦ-) помірковано зріс в порівнянні з контролем у групі 2 (з 2,03±0,81 до 3,7,4±2,45 пг/мл) і знизився до 1,22±0,81 пг/мл у групі 3. Рівень IL-2 у порівнянні з контролем підвищився з 0,80±1,59 пг/мл у групі 1 до 7,08±1,97 пг/мл у групі 2 і 4,88±1,05 пг/мл у групі 3. Рівень IL4 підвищився в порівнянні з контролем з 0,001 ±0,001 пг/мл до 0,002±0,003 у групі 2 і до 0,030±0,027 у групі 3. При порівняльному вивченні цитокінового профілю в групах 2 і 3 хворих із ВДТБ у осіб з патологічними змінами ехоструктури ЩЗ встановлений більш низький рівень значень усіх досліджуваних цитокінів у порівнянні з особами без патологічних змін ехоструктури ЩЗ. 5 66307 6 Таблиця Показники цитокінового профілю у хворих з ВДТБ в залежності від ехоструктури щитоподібної залози Показник (пг/мл) ФНП-  ΙΗΦ-  IL-2 IL-4 IL-6 Група 1 (здорові осо- Группа 2 (ВДТБ) Группа 3 (ВДТБ+патологічні змі- Коефіцієнт вірогіби) (n=10) (n=21) ни ехоструктури ЩЗ) (n=22) дності Р1,2