Спосіб діагностики хронічного катарального гінгівіту у дітей

Реферат: UA 74053 U UA 74053 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до стоматології, і може бути використана для діагностики хронічного катарального гінгівіту у дітей. Відомо, що надзвичайно актуальною проблемою сучасної стоматології є постійно зростаюча розповсюдженість захворювань пародонту, в тому числі, серед дитячого населення. За даними літератури хронічний катаральний гінгівіт діагностується у 70-80 % дітей віком 12-15 років, сягаючи 98-100 % в окремих регіонах України [1]. При відсутності своєчасної діагностики та раціональної профілактики з віком розповсюдженість та важкість патологічних змін в пародонті невпинно зростає, що з часом може призвести до прогресування захворювань, а в майбутньому й до втрати зубів.[2, 3, 6]. На даний час відомо, що провідним етіологічним чинником розвитку захворювань пародонту є анаеробні пародонтопатогенні мікроорганізми, такі як: Actinobacillus actinomycetemcomitans, Aggregatibacter actinomycetemcomitans, Tannerella forsythia (Tannerella forsythia, Bacteroides forsythus), Treponema denticola, Porphyromonas gingivalis, Prevotella intermedia, що зосереджені в під'ясенній частині зубної бляшки. Результатом їх впливу на тканини пародонту є поява таких симптомів, як кровоточивість ясен, розвиток змін запального характеру, а в подальшому відкладення зубного нальоту та каменю, в більш тяжких випадках - утворення пародонтальних кишень, руйнування альвеолярної кістки та втрата зубів [4]. Своєчасна діагностика наявності цих мікроорганізмів в зубному нальоті надає можливість до більш точного прогнозування розвитку захворювань тканин пародонту та їх своєчасної диференційованої профілактики. Найбільш близьким до способу, що заявляється, вибраний як прототип, є спосіб діагностики хронічного катарального гінгівіту за допомогою клінічного обстеження хворих з визначенням індексів гігієни та ступеня гінгівіту за методикою ВОЗ [5]. Однак, недоліком цього способу є відсутність даних про видовий склад мікрофлори в зубному нальоті та слині при різних ступенях гінгівіту. Задачею корисної моделі, що заявляється, є розробка такого способу діагностики хронічного катарального гінгівіту у дітей, який забезпечив би більш високу точність дослідження за рахунок використання полімеразної ланцюгової реакції в нальоті та слині з метою виявлення різних комбінацій видового складу пародонтопатогенної мікрофлори з подальшим аналізом та рекомендаціями щодо профілактики. Технічний результат, отриманий при вирішенні задачі, полягає у підвищенні ефективності профілактики захворювань тканин пародонту у дітей шляхом удосконалення методів їх ранньої діагностики та прогнозування. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, що включає клінічне обстеження хворих з визначенням індексів гігієни та ступеня гінгівіту, згідно з корисною моделлю, додатково за допомогою полімеразної ланцюгової реакції проводять ідентифікацію наступних пародонтопатогенних мікроорганізмів: Actinobacillus actinomycetemcomitans, Prevotella intermedia, Treponema denticola, Porphyromonas gingivalis, Tannerella forsythensis (Bacteriodes forsythus), за результатами виявлення їх в нальоті та слині, а також аналізуючи присутність їх в матеріалі в різноманітних комбінаціях, діагностують розвиток хронічного катарального гінгівіту у дітей. Спосіб, що заявляється, дозволяє більш точно дослідити та ідентифікувати пародонтопатогенні мікроорганізми в зубному нальоті та ротовій рідині за допомогою найсучаснішого методу молекулярної діагностики анаеробів - полімеразно-ланцюгової реакції. Спосіб здійснюється наступним чином. В процесі стоматологічного обстеження пацієнта за методикою ВОЗ виконують забір слини та зубного нальоту з метою проведення полімеразної ланцюгової реакції в діагностичній лабораторії. Для цього необхідно мати стерильні пронумеровані пробірки (для забору слини), стерильні пронумеровані епендорфи з транспортуючою рідиною (для забору нальоту), зонди парадонтологічні, переносну холодову камеру для транспортування. Забір нальоту здійснюють стерильним пародонтологічним зондом з язикової поверхні різців та молярів нижньої щелепи та вестибулярної поверхні молярів верхньої щелепи. Для дослідження достатньо об'єму 1-2 мм. Зібраний наліт переноситься в спеціальну ємність (епендорф), в якій знаходиться транспортуюча рідина (отримана перед тим в лабораторії). Забір слини виконується в стерильні пробірки в об'ємі 3-5 мл. Зібраний матеріал транспортується в лабораторію в холодовій камері або зберігається в морозильній при температурі -18 С. В умовах діагностичної лабораторії за допомогою полімеразної ланцюгової реакції проводять ідентифікацію наступних пародонтопатогенних мікроорганізмів: Actinobacillus 1 UA 74053 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 actinomycetemcomitans, Prevotella intermedia, Treponema denticola, Porphyromonas gingivalis, Tannerella forsythensis (Bacteriodes forsyth us). Прилади, якими визначається наявність ДНК пародонтопатогенних мікроорганізмів: полімеразну ланцюгову реакцію для виявлення ДНК пародонтопатогеник бактерій у біологічному матеріалі проводять за допомогою ампліфікатора "Thermocycler" фірми "Biometra"; продукти ампліфікації аналізують методом горизонтального електрофорезу; перегляд та фотографування гелів проводять за допомогою УФ-трансілюмінатора "BDA Digital" фірми Biometra". Результати документуються за допомогою цифрової фотокамери "Canon Powershot". За результатами виявлення пародонтопатогенних мікроорганізмів в нальоті та слині, а також аналізуючи присутність їх в матеріалі в різноманітних комбінаціях, стає можливим більш точне прогнозування розвитку хронічного катарального гінгівіту у дітей. Спираючись на ці дані та порівнюючи їх з клінічною картиною, розробляються більш ефективні заходи щодо профілактики розвитку цього поширеного серед молоді захворювання пародонту. Виконання способу ілюструється прикладами. Пацієнтка Т., 15 років, звернулася зі скаргами на кровоточивість ясен при прийомі їжі, зміну зовнішнього вигляду ясен, неприємний запах з рота, швидке накопичення зубних відкладень. При об'єктивному обстеженні виявлено зміну кольору, рельєфу та консистенції ясен. Міжзубні сосочки мали куполоподібну форму, маргінальний край ясен був валикоподібно потовщений, ясна легко кровоточили при механічному подразненні. При оцінці стану тканин пародонту за допомогою індексу СРІ встановлена наявність симптому кровоточивості в 5 секстантах пародонту, зубного каменя - в 4, є навіть пародонтальні кармани. Кількість уражених секстантів була 5. У відповідності до значення індексу РМА (43 %) ступінь тяжкості хронічного катарального гінгівіту був оцінений як середній. Оцінка гігієнічного стану порожнини рота за допомогою індексу Green-Vermillion свідчила про незадовільний стан, так як значення індексу дорівнювало 2,1. При цьому в пришийковій ділянці перших постійних молярів верхньої та нижньої щелепи, а також нижніх постійних різців було виявлено наявність м'якого нальоту та мінералізованих зубних відкладень. Згідно зі способом, що заявляється, було проведено полімеразну ланцюгову реакцію зубного нальоту та слини. Отримані наступні результати. В нальоті виявлено присутність наступних пародонтопатогенних мікроорганізмів: Actinobacillus actinomycetemcomitans, Aggregatibacter actinomycetemcomitans, Tannerella forsythia (Tannerella forsythia, Bacteroides forsythus), Treponema denticola, Prevotella intermedia. В слині - Tannerella forsythia (Tannerella forsythia, Bacteroides forsythus), Treponema denticola. Це пояснює клінічну картину, що склалася на даний момент, та високий ризик подальшого розвитку та прогресування хронічного катарального гінгівіту у пацієнтів з подібними результатами. Пацієнт К., 15 років. Скарги відсутні. Плановий профілактичний огляд. За даними індексної оцінки: гарний рівень гігієни за Грін-Вермільоном, ступінь гінгівіту легкий (за РМА), здорових секстантів 4 (за СРІ). В нальоті пародонтопатогенних мікроорганізмів не виявлено, в слині також. Це свідчить про сприятливий прогноз для даного пацієнта щодо розвитку захворювань пародонту. Таким чином, спосіб діагностики за допомогою полімеразної ланцюгової реакції, що заявляється, є більш точним та сучасним способом молекулярної діагностики, що дозволяє на підставі отриманих даних більш диференційовано підходити до питання своєчасного прогнозування та профілактики розвитку хронічного катарального гінгівіту у дітей. Джерела інформації: 1. Хоменко Л.А. Заболевания пародонта у лиц молодого возраста: проблема риска и диагностики / Хоменко Л.А., Биденко Н.В., Остапко Е.И. // Стоматолог. - 2006. - № 1-2. - С. 54-58. 2. Болезни пародонта. Патогенез, диагностика, лечение / А.С.Григорьян, А.И.Грудянов, Н.А.Рабухина, О.А.Фролова. М.: Медицинское информационное агентство, 2004. - 320 с. 3. Лукиных Л. М. Профилактика кариеса зубов и болезней пародонта / Лукиных Л. М. - М.: Мед книга, 2003. - 196 с. 4. Michala Shata 2000; Hillman G., Krause S., 1999; Godovsky K.C. et al.,1999). 5. Авторы: Л. А. Хоменко, А. В. Савичук, Е. И. Остапко, В. И. Шматко, Н. В. Биденко, Е. М. Зайцева, И. Д. Голубева, Л. А. Вовченко, Е. А. Воевода, Ю. М. Трачук. - К.: Книгаплюс, 2007. 128 с. 6. Кузьмина Э.М. Профилактика стоматологических заболеваний: учебное пособие. - М.: Поли Медиа Пресс, 2001. - 216 с. 2 UA 74053 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб діагностики хронічного катарального гінгівіту у дітей, що включає клінічне обстеження хворих з визначенням індексів гігієни та ступеня гінгівіту, який відрізняється тим, що додатково за допомогою полімеразної ланцюгової реакції проводять ідентифікацію наступних пародонтопатогенних мікроорганізмів: Actinobacillus actinomycetemcomitans, Prevotella intermedia, Treponema denticola, Porphyromonas gingivalis, Tannerella forsythemis (Bacteriodes forsythus), і за результатами виявлення їх в нальоті та слині, а також аналізуючи присутність їх в матеріалі в різноманітних комбінаціях, діагностують розвиток хронічного катарального гінгівіту у дітей. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3