Спосіб моделювання синдрому коліне-каплана

Реферат: Спосіб моделювання синдрому Коліне-Каплана включає введення в корінь хвоста тварини повного ад′юванту Фрейда, внутрішлунково - цитостатику та імуностимулятора, та інтратрахеальну завись вугільно-порідного пилу. UA 77478 U (54) СПОСІБ МОДЕЛЮВАННЯ СИНДРОМУ КОЛІНЕ-КАПЛАНА UA 77478 U UA 77478 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини і може бути використана для одержання моделі синдрома Коліне-Каплана на дрібних лабораторних тваринах (щурах). Відомий спосіб моделювання вибрано нами як найближчий аналог [1]. Він полягає у тому, що щурам під ефірним інгаляційним наркозом в корінь хвоста вводять повний ад'ювант Фрейнда (ПАФ) і розчин селезіночної дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) крупного рогатого скота (по 5 мг/кг тварини). Через 2 тижні через спеціальний зонд в шлунок вводять азатіоприн (50 мг/кг), а в корінь хвоста - ПАФ і ДНК (по 2,5 мг/кг). З наступної доби протягом одного тижня тваринам в шлунок кожен день вводили метилурацил (200 мг/кг), після чого повторювали введення азатіоприну (50 мг/кг), ПАФ (1,5 мг/кг) і ДНК (1,5 мг/кг). Потім протягом тижня давали метилурацил (100 мг/кг). На фоні внутрічеревного нембутамолового наркозу (50 мг/кг) тварин виводили з експерименту. Приведений спосіб моделювання системного червоного вовчаку має такі недоліки: - відображує тільки аутоімунні порушення - не відтворює порушень в легенях від вугільно-порідного пилу, схожих на пневмокоіоз; - більш складний у виконанні. В основу корисної моделі поставлена задача створення способу моделювання синдрому Коліне-Каплана, в якому забезпечується у 100 % тварин розвиток синдрому. Поставлена задача вирішується тим, що в способі моделювання синдрому Коліне-Каплана, який включає введення в корінь хвоста щура повного ад'юванта Фрейнда, внутрішлунково цитостатик та імуностимулятор, згідно з корисною моделлю додатково вводять завись вугільнопорідного пилу, що містить 50,2 % SiO2. Спосіб моделювання виконують таким чином. Тварині в корінь хвоста вводять повний ад'ювант Фрейнда 0,5 мл, що містить 0,5 мг вакцини БЦЖ, який викликає розвиток вторинної імунної відповіді. На 7-му добу тварині, яка фіксується на спині, під поверхневим ефірним наркозом в голосову щілину через вушну лійку за допомогою затупленої голки довжиною 10 см вводять 1 мл суспензії вугільно-порідного пилу з розрахунку 50 мг пилу на одного щура. Відразу після введення щуру надається вертикальне положення. Вся операція введення в трахею пилової суспензії продовжується 2-4 хв. На 15 і 34 добу в корінь хвоста щуру вводять повний ад'ювант Фрейнда 0,5 мл. На 29 і 40 добу вводять цитостатик - азатіоприн в дозі 50 мг/кг, який викликає в такій дозі загибель лімфоцитів під їх максимального поділу, перш за все Т-лімфоцитів-супресорів. Доза азатіоприну, яку використовують, значно менша за ту, яка здатна викликати тотальну загибель клітин кісткового мозку, а з 16 по 29 добу та з 43 по 49 добу вводять з молоком метилурацил в дозі 0,2 г/кг, який стимулює і підсилює імунну відповідь. Дослідження проводиться 49 діб. У експерименті використані дві групи білих щурів - самці лінії "Вістар" з масою тіла 200-250 г: 1 група - здорові тварини (25 щурів), 2 група - тварини з моделлю синдрому Коліне- Каплана (25 щурів). Через 10 діб після останнього введення пилу тварин забивали. Вивчення вмісту антитіл в сироватці крові у щурів за допомогою РПГА виявило відсутність їх в значних титрах в контрольній групі та вірогідне їх підвищення у тварин з моделлю синдрому Коліне- Каплана. Титри аутоантитіл у модельних тварин з синдромом Коліне-Каплана підвищені до антигенів: легенів (4,38±0,12)у.о. у порівнянні з контрольними щурами (0,85±0,12) у.о. (MW=6,18, p