Спосіб консервативного лікування венозних тромбозів

Реферат: Спосіб консервативного лікування венозних тромбозів включає вимірювання технічних показників згортання крові у пацієнта і, при виявленні зазначених показників нижче цільових, призначення медикаментозної терапії з використанням штучного антикоагулянту непрямої дії варфарину. Додатково визначають активність в плазмі крові нативного антикоагулянту антитромбіну III на початку та впродовж терміну прийому антикоагулянту непрямої дії і при зниженні активності АТIII менше ніж 60 %, варфарин замінюють на інший антикоагулянт - групи пентозанполісульфатів. UA 77634 U (54) СПОСІБ КОНСЕРВАТИВНОГО ЛІКУВАННЯ ВЕНОЗНИХ ТРОМБОЗІВ UA 77634 U UA 77634 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, зокрема терапії та ангіології, і безпосередньо, удосконалення консервативного лікування таких небезпечних захворювань, як венозні тромбози. Тромбоз - місцеве утворення згустків крові, які повністю або частково перекривають просвіт судини і призводять до порушення гемодинаміки. Від протяжності тромбозу у венозному руслі, його локалізації та характеру (повністю перекритий просвіт венозної судини або ні) залежить наявність, вираженість клінічної симптоматики та вихід захворювання. Характерним прикладом венозного тромбозу є тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок. Несвоєчасне виявлення і недостатньо ефективне лікування венозного тромбозу підвищує ризик розвитку тромбоемболії легеневої артерії і призводить нерідко до летального виходу. Патогенез венозного тромбозу в умовах повільного венозного кровотоку на сьогодні пояснюється порушенням рівноваги між системами згортання і антизгортання крові. Рівновага між зазначеними системами підтримується нативними (тобто природними) фізіологічними антикоагулянтами - антитромбіном III і протеїном С, які знаходяться в крові і виробляються в печінці кожної людини. Недостатність в організмі зазначених нативних антикоагулянтів призводить до більш швидкого згортання крові і можливості тромбоутворення. Тому для підтримки рівноваги між системами згортання і антизгортання крові призначають штучні антикоагулянти, основна функція яких складається із сприяння менш швидкому згортанню крові і запобігання новим тромбоутворенням. Відомий спосіб консервативного лікування венозних тромбозів, який включає вимірювання технічних показників згортання крові у пацієнта (наприклад, АЧТВ - активованого часткового тромбопластинового часу) і призначення медикаментозної терапії з використанням штучного антикоагулянту гепарину, якщо ці показники нижче цільових. Гепарин - антикоагулянт прямої дії, який інактивує тромбін, механізм його заснований на активації нативного антикоагулянту АТIII (Чарная М.А., Морозов Ю.А. Тромбозы в клинической практике. - М.: ГЕОТАР - Медиа.-2009.224 с.). Недоліком відомого способу лікування є часті геморагічні ускладнення, розвиток підшкірних гематом та гепарин-індукована тромбоцитопенія на фоні прийому гепарина. Найбільш близьким до корисної моделі є відомий спосіб консервативного лікування венозних тромбозів, який включає вимірювання технічних показників згортання крові у пацієнта (наприклад, МНВ - міжнародне нормалізоване відношення) і при виявлених показниках нижче цільових - призначення медикаментозної терапії з використанням штучного антикоагулянта варфарину (антикоагулянт непрямої дії, який взаємодіє з вітамін К-залежними факторами згортання крові (II, VII, IX, X) - антагоніст вітаміну К) (Кропачева Е.С., Панченко Е.П. Практические аспекты терапии варфарином // Медицина неотложных состояний.-2007. - №1 (8). – С.25-28). Недоліком відомого способу лікування є виникнення рецидивів венозних тромбозів на фоні прийому штучного антикоагулянта варфарину протягом тривалого часу. Описаний спосіб, призначений для забезпечення менш швидкого згортання крові у пацієнта, ніж в нормі, і недопускання нових тромбоутворень. Однак при цьому не береться до уваги стан системи згортання крові конкретного пацієнта і продукція його організмом нативного антикоагулянту АТIII. В той же час використання штучних антикоагулянтів, головним чином варфарину, без врахування початкової кількості в крові нативних антикоагулянтів і їх активності в процесі лікування призводить до ситуації, коли при наявності ефекту споживання та значному пригніченні продукції нативного антикоагулянту АТIII витрачається його резерв, що викликає рецидив тромбозу. Це негативно позначається на якості і надійності лікування венозних тромбозів. В основу корисної моделі поставлена задача створення більш ефективного способу лікування вказаної патології за рахунок врахування початкової кількості і подальшого впливу прийому непрямого антикоагулянту на зміни кількості та активність нативного антикоагулянту АТIII впродовж прийому зазначеного антикоагулянту. Поставлена задача вирішується тим, що в способі консервативного лікування венозних тромбозів, який включає вимірювання технічних показників згортання крові у пацієнта і призначення медикаментозної терапії з використанням штучного антикоагулянту непрямої дії при виявленні показників нижче цільових, згідно з корисною моделлю додатково визначають активність нативного антикоагулянту АТIII на початку та впродовж терміну лікування штучним антикоагулянтом через кожні 10-15 діб на протязі проміжку часу 40-180 діб і при виявленні активності АТIII більше 60 % призначають штучний антикоагулянт варфарин, а менше 60 % 1 UA 77634 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 призначають інший штучний антикоагулянт, що не викликає ефект споживання АТIII, наприклад, сульфатований мукополісахарид пентосану полісульфат. Визначення активності в плазмі крові нативного антикоагулянту АТIII на початку та впродовж терміну лікування штучним антикоагулянтом через кожні 10-15 діб на протязі проміжку часу 40180 діб і заміна варфарина при зниженні активності АТIII менше 60 % на інший штучний антикоагулянт, що не викликає ефекту споживання нативного антикоагулянту АТIII, сприяє створенню критичного залишку зазначеного нативного антикоагулянту, при якому не виникає повного пригнічення його продукції, що попереджає рецидив тромбозу. Використання як штучного антикоагулянту пентосану полісульфату, який не викликає ефекту споживання нативного антикоагулянту АТIII, сприяє не тільки зменшенню швидкості згортання крові у пацієнта, але і підвищує вміст і активність зазначеного АТIII, що позитивно позначається на якості лікування венозних тромбозів і попереджає рецидив тромбозу. Аналогічних технічних рішень зі схожими ознаками при проведенні патентно-інформаційного пошуку не виявлено. Спосіб реалізується наступним чином. Лікування венозного тромбозу засноване на вимірюванні такого технічного показника згортання крові у пацієнтів, як міжнародне нормалізоване відношення (МНВ), яке характеризує зовнішній шлях згортання, на який діє варфарин. У нормі МНВ складає у межах 0,9-1,3. При виявленні зазначеного показника згортання крові нижче норми, це свідчить про можливість тромбоутворення і пацієнту призначають консервативне лікування з використанням штучного антикоагулянту - варфарину. Оскільки лікування венозного тромбозу є доволі подовженим у часі процесом, для контролю за ним постійно визначають МНВ, для лікування венозного тромбозу встановлено цільові значення МНВ - від 2,0 до 3,0, які досягаються шляхом підбору дози варфарина та подовженого його прийому протягом 3-6 місяців. Використання штучного антикоагулянту варфарину знижує швидкість згортання крові. Але нами зроблено висновок, що на його фоні пригнічується продукція печінкою нативного антикоагулянту АТIII, тому на проміжку контрольного проміжку часу 40-180 діб через кожні 10-15 діб додатково визначають активність в плазмі крові нативного антикоагулянту АТIII. Встановлено дослідженнями, що якщо при початковому виявленні зниження активності АТIII нижче 60 % використовувати варфарин, продукція організмом АТIII знижується до критичних значень, що викликає рецидив тромбозу. Дані про зниження активності АТIII при подовженому терміну прийому варфарину на фоні початкової зниженої активності АТIII отримані авторами в процесі власних досліджень та описані у статті Климова О.М., Калашникова Ю.В., Прасол В.А., Пуляева И.С. Примеры отрицательно динамики активности антитромбина III у больных с венозними тромбозами // Збірник наукових праць "Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології". - Київ. - Луганськ. - Харків.-2008. - Випуск 5-6 (86-87). - С.451-460. Клінічними дослідженнями встановлено, що у хворих з початково зниженою менше 60 % активністю АТIII при непереривному використанні варфарину протягом проміжку часу лікування активність нативного антикоагулянту АТIII безперервно знижується і досягає критичного значення, при якому продукція цього антикоагулянту організмом припиняється, що стає причиною рецидиву тромбозу. При здійсненні лікування венозного тромбозу на фоні використання варфарина із врахуванням активності АТIII не менше 60 % в плазмі крові повного пригнічення продукції АТIII не спостерігається, а заміна варфарину при виявленні зниження активності АТIII менше 60 %, на пентосану полісульфат, який діє на нативні антикоагулянти більш ощадливо, сприяє створенню критичного залишку зазначеного нативного антикоагулянту, при якому не виникає повного пригнічення їх продукції, а це попереджає рецидив тромбозу. Спостереження за 32 пацієнтами, які були ліковані пропонованим способом, показали, що ознак рецидиву тромбозу ні у одного із пацієнтів не було, в той час як лікування за відомою методикою супроводжувалося рецидивом тромбозу у 26 % випадків. Це свідчить про більш високу якість і надійність пропонованого способу лікування такої патології. Таким чином, виконання способу за корисною моделлю дозволяє створення більш ефективного способу лікування вказаної патології за рахунок врахування початкової кількості і подальшого впливу прийому непрямого антикоагулянта на зміни кількості та активність нативного антикоагулянту АТIII впродовж прийому штучного антикоагулянта. 55 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 60 1. Спосіб консервативного лікування венозних тромбозів, який включає вимірювання технічних показників згортання крові у пацієнта і, при виявленні зазначених показників нижче цільових, призначення медикаментозної терапії з використанням штучного антикоагулянту непрямої дії 2 UA 77634 U 5 варфарину, який відрізняється тим, що додатково визначають активність в плазмі крові нативного антикоагулянту антитромбіну III на початку та впродовж терміну прийому антикоагулянту непрямої дії, через кожні 10-15 діб протягом проміжку часу 40-180 діб і при зниженні активності АТIII менше ніж 60 %, варфарин замінюють на інший антикоагулянт - групи пентозанполісульфатів, що не викликає ефекту споживання АТIII. 2. Спосіб консервативного лікування венозних тромбозів, згідно з п. 1, який відрізняється тим, що як штучний антикоагулянт, що не викликає ефекту споживання АТIII, використовують пентосану полісульфат. Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3