Спосіб лікування базально-клітинного раку шкіри

Реферат: Спосіб лікування базально-клітинного раку шкіри включає кріодію на пухлину під контролем її радикальності в області кріодеструкції. Попередньо проводять інфільтраційну анестезію пухлини, а потім виконують апаратну кріодеструкцію шляхом створення всередині об'єму пухлини температури -50 °C терміном кріодії до виходу на незмінену шкіру білого фросту, після відтаювання пухлини її обробляють розчином йоду. При цьому контроль радикальності здійснюють імуногістохімічним дослідженням зіскрібка із області кріодеструкції. UA 78354 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ БАЗАЛЬНО-КЛІТИННОГО РАКУ ШКІРИ UA 78354 U UA 78354 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до онкодерматології, і може бути використаною для лікування базально-клітинного раку шкіри. При лікуванні базально-клітинного раку шкіри використовують електрокоагуляцію й кюретаж, вирізування, кріодеструкцію, променеву терапію та інші методи. Найсучаснішими, ефективними і безпечними на даний момент вважаються оперативне й кріогенне лікування базаліоми. Кріогенне лікування базально-клітинного раку шкіри вважається найсучаснішим і оптимальним рішенням проблеми. Суть цього методу складається в заморожуванні новоутворення на поверхні шкіри і його деструкції під локальною анестезією. Кріодеструкція є самим фізіологічним способом одержання некрозу патологічної тканини, тому що летальні негативні температури створюються локально в об'ємі патологічної тканини. Примітно, що зазначені лікувальні ефекти так чи інакше присутні при різних способах кріодії. Саме тому кріогенний метод належить до розряду найбільш універсальних і ефективних як при терапевтичному, так і при хірургічному лікуванні. Так, наприклад, відомий спосіб лікування базально-клітинного раку шкіри, згідно з яким, клінічний діагноз базально-клітинного раку верифікують гістологічно, або цитологічно. Діаметр насадки аплікатора підбирають із перекриттям пухлини на 0,5 см. Сумарний час одного сеансу кріодеструкції складає 3-5 хв. з 2-х кратним заморожуванням (однократне заморожуваннявідтаювання може бути летальним не для всіх клітин злоякісного новоутворення, якщо в повному обсязі пухлини не була створена температура нижче -50 °C). Час кріодії на базальноклітинний рак шкіри при поверхневій формі - 180-240 сек, при вузликовій формі - 240-300 сек, при виразковій формі -240-300 сек. Контроль радикальності: у процесі загоєння з області кріодеструкції на 3, 10 день беруть зіскрібки для цитологічного дослідження з метою виявлення пухлинних клітин. Число сеансів залежить від розмірів пухлини: до 1 см - 1, до 2 см - 2 із інтервалом в 10-15 днів, до 3 см - 2-3 із інтервалом в 10-15 днів. Область кріодеструкції після процедури рекомендують обробляти спиртовим розчином брильянтового зеленого, а в стадії утворення струпа - обліпиховою олією. Необхідності в анестезії немає [А.С. Беренгольц, А.И. Кац Криовоздействия при опухолевых поражениях кожи // Актуальные вопросы развития здравоохранения и клинической медицины: Матер. научн.-практ. конф. - Биробиджан, 1997. - С. 180-182]. Даний спосіб лікування базально-клітинного раку шкіри є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за прототип. Основним недоліком способу-прототипу є його недостатня ефективність, обумовлена тим, що заморожування пухлини відбувається зверху вниз, що унеможливлює візуальний контроль промерзання. У зв'язку з вищевикладеним, в основу корисної моделі поставлена задача підвищення ефективності способу лікування базально-клітинного раку шкіри шляхом створення низьких температур всередині об'єму пухлини та додаткового візуального контролю за процесом кріодії. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі лікування базально-клітинного раку шкіри, який включає кріодію на пухлину під контролем її радикальності в області кріодеструкції, згідно з корисною моделлю, попередньо проводять інфільтраційну анестезію пухлини, а потім виконують апаратну кріодеструкцію шляхом створення всередині об'єму пухлини температури -50 °C терміном кріодії до виходу на незмінену шкіру білого фросту, після відтаювання пухлини її обробляють розчином йоду, при цьому контроль радикальності здійснюють імуногістохімічним дослідженням зіскрібка із області кріодеструкції. Технічний ефект способу обумовлений синергізмом етапів способу та властивостями кріодії. Відомо, що одним з найбільш перспективних у сучасній медицині взагалі й при нехірургічному лікуванні шкіри зокрема є кріогенний спосіб з використанням наднизької температури рідкого азоту. Навіть при дуже короткочасному заморожуванні шкірного покриву настають терапевтичні лікувальні ефекти: полегшується лущення ороговілих шарів шкіри, відкриваються й очищаються пори й сальні залози, оптимізується динаміка тонусу кровоносних судин, відкриваються резервні шляхи кровотоку, збільшується оксигенація крові й тканин, посилюється лімфоток, зменшується набряклість, підвищується фагоцитарна активність лейкоцитів, прискорюється регенерація. Більш тривале заморожування робить нежиттєздатними й чужорідними патогенні вірусні, мікробні, грибкові елементи в осередку патологічного процесу, полегшує знаходження їхніх антигенних структур, запускає механізм вироблення специфічних антитіл. Кріонекротизована тканина відторгається поступово, по мірі регенерації здорового епітелію під кріонекрозом, безкровно, без утворення помітних рубців. Гальмування кровотворення й імунітету немає, навпаки, спостерігається їхня стимуляція. А створення низьких температур 1 UA 78354 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 всередині об'єму пухлини та можливість візуального контролю заморожування сприяє підвищенню ефективності лікування та зниженню травматичності способу. Спосіб виконують наступним чином. Перед проведенням внутрішньоосередкової апаратної кріодеструкції виконують інфільтраційну анестезію пухлини розчином ультракаїну ДС. Операційне поле двічі обробляють 70 % розчином етилового спирту й 5 % спиртовим розчином йоду. Операційне поле накривають стерильною серветкою 90 × 90 см з вікном у центрі. Далі, через товщу пухлини, по найбільшій її довжині вводять стерильну одноразову голку для спинномозкової пункції довжиною 100 мм і діаметром 1,6 mm (G-16), виводячи кінець голки назовні на 1,5-2 см. Щоб уникнути зіткнення голки з неураженою шкірою й, як наслідок, її примерзання, під канюлю й гострий кінець голки підкладають стерильну марлеву серветку, складену в 10-12 шарів. До канюлі за допомогою спеціального перехідника приєднають силіконову магістраль довжиною 50 см і діаметром 4 мм. Другий кінець магістралі також за допомогою перехідника приєднують до сопла кріогенної системи "Cry-Ac Tracker" (Brymill, USA). Натисканням рукоятки клапана кріогенної системи подають у голку через магістраль рідкий азот. При проходженні рідкого азоту через голку відбувається кріодія на пухлину, яку продовжують до заморожування всього її масиву. Як тільки заморожування у вигляді білого фроста виходить на незмінену шкіру подачу рідкого азоту припиняють і після повного відтаювання при необхідності проводять повторне заморожування (1-2 цикли заморожування-відтаювання). Після останнього відтаювання пухлини голку витягають, а місця введення й виведення голки обробляють 5 % спиртовим розчином йоду й накладають стерильну серветку. Для здійснення контролю температурних показників в осередку кріодеструкції система "CryAc Tracker" оснащена лазерним сканером температури, що дозволяє контролювати температуру в осередку кріодії. Для досягнення повноцінного заморожування пухлини при внутрішньоосередковій апаратній кріодеструкції підтримують температуру заморожування 50 °C. При розмірі пухлини до 2 см проводять 1 цикл заморожування й відтаювання, більше 2 см - 2 цикли заморожування й відтаювання. Для проведення кріодеструкції застосовують особливо чистий рідкий азот - 99,999 % з об'ємними частками кисню не більше 0,0005 %, водяної пари - не більше 0,0007 %, водню 0,0002 %, вуглецевмісних сполук у перерахуванні на СН4 - не більше 0,0003 %. Контроль радикальності терапевтичного впливу кріодеструкції на осередок базальноклітинного раку шкіри здійснюють імуногістохімічним дослідженням зіскрібка з області кріодеструкції. Дослідження проводять відповідно до методики Taylor C.R., Cote R. і Sternberger L.A. Для дослідження біопсійний матеріал фіксують в 10 %-ному забуференому формаліні (рН 7,2), проводять по батареї спиртів і ксилолів, заливають у парафін за стандартною методикою. Використовують парафін з температурою плавлення 54 °C. Потім за допомогою одноразових лез марки R35 готують серійні парафінові зрізи товщиною 3-5 мкм і наносять їх на стекла з адгезивним покриттям (полілізинові), депарафінують за стандартним протоколом. Далі зрізи по 5 хвилин промивають у деіонізованій дистильованій воді й фосфатному буфері (рН 7,4). Перед інкубацією з первинними антитілами застосовують метод відновлення антигенних детермінант тканини (за методикою Shi S.R. і співавт.) за допомогою попередньої обробки зрізів, занурених у цитратний буфер (рН 6,0) у мікрохвильовій печі при потужності 690 Вт 2 рази по 5 хвилин. Потім зрізи охолоджують 20 хвилин при кімнатній температурі, акуратно підсушують, і на них наносять первинні антитіла до Е-Кадгерину (Клон 36В5, Розведення 1:50, Novocastra). Антитіла застосовують у робочих розведеннях, а для посилення специфічної реакції застосовують більш тривалу інкубацію з первинними антитілами: 30 хвилин при кімнатній температурі, потім 14-18 годин при 4 °C. Використовують відповідні позитивні й негативні контролі - імунні й неімунні сироватки. Зрізи ретельно відмивають у буфері, підсушують, потім на них наносять на 30-40 хв комплекс En Vision (anti-mouse і anti-rabbit, фірми DAKO, Данія) при кімнатній температурі. Зрізи ретельно промивають у фосфатному буфері при рН 7,4-7,6, підсушують навколо, r" потім, для візуалізації реакції, на них наносять розчин DAB+ (З, 3 діамінобензидин) (фірма DAKO), що дозволяє одержувати специфічне коричневе забарвлення. Інтенсивність імуногістохімічної реакції в кожному препараті контролюють під мікроскопом: після досягнення необхідної інтенсивності забарвлення зрізи відмивають у дистильованій воді, а потім протягом 2-5 хвилин дофарбовують гематоксиліном Майера. 2 UA 78354 U 5 10 15 20 Потім їх знову промивають і занурюють у проточну воду, у яку для одержання лужного середовища додають декілька крапель нашатирного спирту. Після того як зрізи набули блакитного відтінку, стекла витягають, зневоднюють у батареї спиртів і ксилолів за стандартною схемою, заключають в бальзам і досліджують під мікроскопом. Ефективність способу ілюструє наступний приклад. Приклад. Хворий Р. 56 років. Був прийнятий у відділення дерматовенерології і дерматоонкології із діагнозом базально-клітинний рак шкіри, бородавчаста форма. При огляді на шкірі бічної поверхні шиї праворуч визначається пухлина діаметром 1,4 см. Щільний, виступаючий над шкірою напівкулевидний вузол з папіломатозними виростами на краях. В центрі осередку бородавчаста, щільно прилипаюча рогова маса. Давнина захворювання 4 роки. При патоморфологічному дослідженні - базально-клітинний рак, бородавчаста форма. При імуногістохімічному дослідженні з антитілами до Е-Кадгерину визначається мембранний (70 % клітин) і мембранно-редукований (30 % клітин) тип експресії. Враховуючи нормальну адгезивну здатність клітин даної пухлини, як метод лікування досить проведення одного сеансу кріодеструкції. Хворому виконана внутрішньоосередкова апаратна кріодеструкція рідким азотом, температурою -50 °C, одним циклом заморожування й відтаювання. Через 1 місяць після кріодії пухлина повністю редукувала, на її місці втримується нормотрофічний рубець зі стоншеною шкірою. Протягом 1 року спостереження рецидиву пухлини відзначено не було. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 Спосіб лікування базально-клітинного раку шкіри, який включає кріодію на пухлину під контролем її радикальності в області кріодеструкції, який відрізняється тим, що попередньо проводять інфільтраційну анестезію пухлини, а потім виконують апаратну кріодеструкцію шляхом створення всередині об'єму пухлини температури -50 °C терміном кріодії до виходу на незмінену шкіру білого фросту, після відтаювання пухлини її обробляють розчином йоду, при цьому контроль радикальності здійснюють імуногістохімічним дослідженням зіскрібка із області кріодеструкції. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3