Спосіб оцінки онтогенетичної дисгармонійності кісткової компоненти тіла дітей та підлітків

Реферат: Спосіб оцінки онтогенетичної дисгармонійності кісткової компоненти тіла у дітей та підлітків, який включає антропометрію за лінійними та охватними показниками з подальшим обчисленням відносного вмісту кісткової компоненти тіла, причому виконують виміри довжини 3 тіла (Н, см) та його масу (МТ, кг) і розраховують зросто-ваговий індекс (ІMT=Н/МТ ), вимірюють ширину дистального епіфіза плеча (s1, см), передпліччя (s2, см), стегна (s3, см), гомілки (s4, см) і, розрахувавши їх середнє значення за формулою =(s1+s2+s3+s4)/4, визначають абсолютну масу 2 кісткової тканини (МKA, кг) за формулою МКA= ×H×1,2/1000, після чого виконують оцінку кісткової компоненти за ектоморфним показником (МKT), який визначають за формулою МKT=ІMT×Х1-Х2, враховуючи відповідні регіональні віко-статеві коефіцієнти (Х1-Х2) і варіаційність (SD) ектоморфного показника (MKTSDKT) та абсолютної кількості кісткової тканини (МKASDKA); і, коли у конкретного обстеженого МKT знаходиться поза межами MKTSDKT, а МKA знаходиться поза межами МKASDKA, кісткову компоненту тіла дитини оцінюють як онтогенетично дисгармонійну, і навпаки. UA 78523 U (12) UA 78523 U UA 78523 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини: сімейної медицини, педіатрії, топографічної анатомії, санології, інших клінічних дисциплін і може застосовуватися для врахування онтогенетичних особливостей тілобудови при оцінці його компонентного складу у дітей та підлітків. Як відомо, остеогенез, починаючись у антенатальному періоді, продовжується до 25-30 p., а вікові зміни кісткової компоненти найбільш помітні у перші роки постнатального онтогенезу (Калашникова Е.В. Ювенильный остеопороз: новый взгляд на природу заболевания и перспективы исследований / Е.В. Калашникова, А.М. Зайдман, Т.И.Арсенович / Ортопедия, травматология и протезирование.-2000.-№2.-С.112). Зміна кісткової маси може бути транзиторною або стійкою, що визначається станом метаболічних процесів у відповідному періоді онтогенезу, регіонально - екологічними відмінностями, адекватністю аліментарного забезпечення нутрієнтного гомеостазу, режимом рухової активності, станом соматичного здоров'я людини (Фролова Т.В. Структурно - функціональний стан кісткової тканини та фізичний розвиток хлопчиків Харківського регіону: клініко - популяційний аналіз // Патологія, 2006. - Т.3. №1. - С.47-50). Саме тому, урахування факторів, які сприяють формуванню кісткової компоненти маси тіла потребує інтегрального підходу, оскільки немає таких фізіологічних і патологічних процесів, перебіг яких не міг би позначитися на динаміці метаболізму, а надалі - й на мікро- та макроархітектоніці кістки і тілобудови (Фролова Т.В. Вивчення структурнофункціонального стану кісткової тканини з урахуванням екологічних та демографічних особливостей: принципи, методологія, поширення остеопенії / Т.В. Фролова, В.А. Ольховський, СП. Шкляр // Патологія, 2006. - Т.3. - №1. - С.39-43). Відомі клінічні методи визначення кісткової маси людини базуються на оцінці мінеральної щільності кісток, зокрема для опосередкованої оцінки KM застосовується одно-та двобіоенергетична рентгенівська абсорбціометрія (DEXA/DXA), рентгенографія, кількісне ультразвукове дослідження (ультразвукова кісткова денситометрія), фотонна абсорбціометрія, кількісна комп'ютерна томографія (QCT) (Пат. № 49707 A, UA, МПК A61N5/06, G01N33/48. / - 3. №2002032065; Заявл. 14.03.2002; Опубл. 16.09.2002. Спосіб ранньої діагностики виникнення остеопорозу кісткової тканини; Пат. № 49707 A, UA, МПК A61N5/06, G01N33/48. / - Заявка №2002 032065; Заявл. 14.03.2002; Опубл. 16.09.2002. Спосіб ранньої діагностики виникнення остеопорозу кісткової тканини). При цьому фотонні і рентгенівські денситометри підрозділяються на моно- і двохроматичні. Монохроматичні - дають можливість досліджувати лише кортикальну тканину кістки, тоді як двохроматичні -кортикальну і трабекулярну її компоненти, що дозволяє визначати мінеральну щільність кісток периферичного і осьового скелету, після чого за спеціальною формулою перерахувати вірогідну КМ у конкретного 7 пацієнта (Method for diagnosis and management of osteoporosis: Пат. 6249692 США, МКИ , А61В 5/00. Cowin Stephen С, The Research Foundation of City Univ. of New York. № 09/641634; Заявл. 17.08.00; Опубл. 19.06.01; НКИ 600/407). Однак, застосування фотонних та рентгенівських денситометрів дозволяє отримувати лише відносне уявлення щодо абсолютної кількості кісткової компоненти, є достатньо вартісним і технічно складним, що унеможливлює застосування при скринінгових обстеженнях дітей; Митник З.М. Можливості комп'ютерної томографії в діагностиці остеопорозу // Укр. медичний альманах.-2001.- № 2.- С. 53-55). Перелічені методи не знайшли широкого застосування у зв'язку з технічною складністю та високою вартістю процедури інструментальних досліджень (Рассохин Б.М., Зубовский Г.А., Сергеев И.Е., Пуртова Г.С. Остеопенический синдром у детей и подростков, больных сколиозом //Український медичний альманах.-2000.- Т.3, №4.- С.71-75). Ці методи не ефективні у роботі практикуючого лікаря з ряду причин: висока вартість, значна доза опромінення, великий діапазон коливання даних та відсутність їх стандартизації у різних онтогенетичних та клінічних групах пацієнтів (Рубин М.П., Чечурин Р.Е., Зубова О.М. Остеопороз: диагностика, современные подходы к лечению, профилактике //Тер. архив.-2002.-№ 1.- С. 32-37). Відомий спосіб морфометричної оцінки кісткової компоненти базується на виконанні антропометричних вимірів з подальшим застосуванням спеціального обчислювального алгоритму (Matiegka J. The testing of physical effeciecy // Amer. J. Phys. Antropol.-1921.- Vol.2, №3.- P.25-38]. Суть вказаного способу антропометричного визначення абсолютної кількості кісткової компоненти полягає в тому, що виконують виміри довжини тіла та його масу і розраховують зросто-ваговий індекс, вимірюють величини дистального епіфіза плеча, передпліччя, стегна, гомілки і, розрахувавши їх середнє значення, визначають абсолютну масу кісткової тканини за спеціальною формулою. Цей спосіб дозволяє з використанням прямих антропометричних вимірів отримувати показник абсолютної кількості кісткової тканини. Однак, застосування способу передбачає оцінку кісткової компоненти без урахування тілобудови, що зменшує точність оцінки та не повною мірою враховує особливості дитячого віку. 1 UA 78523 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Відомий також спосіб оцінки тілобудови за спеціальною схемою (Carter J., Heath В. Somatotyping-development and applications.- Cambridge University Press, 1990.-504 p.), при цьому тілобудова визначається за інтегральним критерієм, об'єднуючим три складові: ендоморфний, мезоморфний та ектоморфний. При цьому оцінку кісткової компоненти за ектоморфним показником визначають за спеціальною формулою, враховуючи відповідні віко-статеві коефіцієнти, які отримують за результатами спеціальних антропометричних досліджень. Застосування цього способу дозволяє визначити ектоморфний компонент у тілобудові людини, однак не враховує регіональні її особливості. Вищезгаданий спосіб є найбільш близьким по технічній суті та результату, який може бути досягнуто, тому його вибрано за прототип. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу оцінки онтогенетичної дисгармонійності кісткової компоненти тіла дітей та підлітків, в якому за рахунок урахування абсолютної кількості кісткової тканини та ектоморфної складової з урахуванням регіональних віко-статевих показників у дитячому віці досягається підвищення точності оцінки кісткової компоненти. Поставлена задача вирішується у способі оцінки онтогенетичної дисгармонійності кісткової компоненти тіла дітей та підлітків, який включає антропометрію за лінійними та охватними показниками з подальшим обчисленням відносного вмісту кісткової компоненти тіла, згідно з корисною моделлю, виконують виміри довжини тіла (Н, см) та його масу (МТ, кг) і розраховують -3 зросто-ваговий індекс (ІМТ=Н/МТ ), вимірюють ширину дистального епіфіза плеча (s1, см) передпліччя (s2, см), стегна (s3, см), гомілки (s4, см) і, розрахувавши їх середнє значення за формулою =(s1+s2+s3+s4)/4, визначають абсолютну масу кісткової тканини (МКA, кг) за 2 формулою МКA= ×Н×1,2/1000, після чого виконують оцінку кісткової компоненти за ектоморфним показником (МКT), який визначають за формулою М КT=ІMT×Х1-Х2, враховуючи відповідні регіональні віко-статеві коефіцієнти (Х1-Х2) і варіаційність (SD) ектоморфного показника (MKTSDKT) та абсолютної кількості кісткової тканини (SDKА); і коли у конкретного обстеженого МКТ знаходиться поза межами MKTSDKT, а МКА знаходиться поза межами MKАSDKА, кісткову компоненту тіла дитини оцінюють як онтогенетично дисгармонійну, і навпаки. Отже, підвищення точності оцінки кісткової компоненти тіла досягають шляхом одночасного урахування абсолютної кількості кісткової тканини та ектоморфної складової тілобудови залежно від регіонального показника та віко-статевої приналежності дитини. Останнє відіграє вирішальну роль у підвищенні точності оцінки кісткової компоненти тіла, оскільки ураховується вплив комплексу інформативних факторів. Спосіб виконують наступним чином. Безпосередньо у натуральних умовах при виконанні антропометрії конкретної дитини у вертикальному положенні, із застосуванням метрологічно повірених пристроїв виконують наступні виміри: універсальним антропометром вимірюють довжину тіла (Н, см) з точністю до 0,1 см, із застосуванням ваг медичних вимірюють масу тіла дитини (МТ, кг) з точністю до 0,1 кг. Після чого, застосовуючи штангенциркуль (з точністю до 0,01 см) вимірюють ширину дистального епіфіза плеча (s1, см; найбільша відстань по горизонталі між зовнішнім і внутрішнім надвиростками плечової кістки); передпліччя; ширину передпліччя (s2, см; найбільша відстань по горизонталі між шилоподібними відростками променевої і ліктьової кістки), ширину стегна (s3, см; найбільша відстань по горизонталі між внутрішніми і зовнішніми надвиростками стегнової кістки), ширину гомілки (s4, см; найбільша відстань по горизонталі між зовнішньою і внутрішньою кісточками гомілки). Після виконання антропометрії розраховують зросто-ваговий індекс конкретної дитини за формулою (Імт=Н/МТ 3 ), розраховують середнє значення охватних параметрів її тіла за формулою =(s1+s2+s3+s4)/4, 2 розраховують абсолютну масу кісткової тканини (МКА, кг) за формулою МКА= ×H×l, 2/1000 та розраховують ектоморфний показник (Мкт) конкретної дитини за формулою Мкт =Імт×Х 1-Х2. При цьому коефіцієнти X1 та Х2 і варіаційність (SD) ектоморфного показника (Мкт±SDкт), а також абсолютну кількість кісткової тканини (МКА± SDКА) для регіональної віко-статевої групи, до якої належить конкретна дитина, добирають із референтної бази регіональних даних; і коли показник Мкт конкретної дитини знаходиться поза межами Мкт±SDкт, а МКА знаходиться поза межами Мкт±SDКА, кісткову компоненту тіла цієї дитини оцінюють як онтогенетично дисгармонійну, і навпаки. Приклад застосування корисної моделі. При проведенні комплексного медичного огляду старшокласників середньої школи № 94 м. Харків, безпосередньо у натуральних умовах виконано антропометрію Олени М., 15 років; зокрема, універсальним антропометром виміряли довжину тіла дівчинки (Н=152,0 см), із застосуванням ваг медичних виміряли масу тіла (МТ=46,7 кг), штангенциркулем виміряли: ширину дистального епіфіза плеча - найбільшу відстань по горизонталі між зовнішнім і внутрішнім надвиростками плечової кістки (s1=6,2 см), 2 UA 78523 U 5 10 15 20 25 30 ширину передпліччя - найбільшу відстань по горизонталі між шилоподібними відростками променевої і ліктьової кістки (s2=4,7 см), ширину стегна - найбільшу відстань по горизонталі між внутрішніми і зовнішніми надвиростками стегнової кістки (s3=7,6 см), ширину гомілки найбільшу відстань по горизонталі між зовнішньою і внутрішньою кісточками гомілки (s4=5,5 см). Після виконання антропометрії розрахували зросто-ваговий індекс Олени М. за формулою -3 3 ІMT=Н/МТ =152,0/46,7- =152/3,6=42,2, середнє значення ширини епіфізів за формулою =(s1+s2+s3+s4)/4=(6,2+4,7+7,6+5,5)/4=24/4=6,0 та розрахували абсолютну масу кісткової тканини 2 за формулою МКA= ×H×1,2/1000=6×152×1,2/1000=6,56 і ектоморфний показник за формулою МKT=ІMT×Х1-Х2=42,2×0,732-28,6=31,9-28,6=2,29. При цьому, значення коефіцієнтів Х 1 та Х2 відповідно становлять 0,732 та 28,6, а референтні середньо-групові значення ектоморфного показника (МКT±SDKT=3,90±0,37) та показника абсолютної кількості кісткової тканини (MKA ± SDKA=6,80±0,40) для групи 15 річних дівчаток, до якої належить і Олена М. взято із референтної бази даних. Оскільки, у Олени М. показник МKT знаходиться поза межами середньогрупових значень, а показник МKA знаходиться в межах МKA ± SDKA, кісткову компоненту тіла Олени М. оцінюють як онтогентично дисгармонійну. Отже, як продемонстровано на прикладі, застосування корисної моделі дозволяє забезпечити визначення онтогентично дисгармонійної тілобудови за рахунок кісткової компоненти тіла у дитячому віці, враховуючи регіональні та віко-статеві особливості. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб оцінки онтогенетичної дисгармонійності кісткової компоненти тіла у дітей та підлітків, який включає антропометрію за лінійними та охватними показниками з подальшим обчисленням відносного вмісту кісткової компоненти тіла, який відрізняється тим, що виконують виміри 3 довжини тіла (Н, см) та його масу (МТ, кг) і розраховують зросто-ваговий індекс (ІMT=Н/МТ ), вимірюють ширину дистального епіфіза плеча (s1, см), передпліччя (s2, см), стегна (s3, см), гомілки (s4, см) і, розрахувавши їх середнє значення за формулою =(s1+s2+s3+s4)/4, визначають 2 абсолютну масу кісткової тканини (МKA, кг) за формулою МКA= ×H×1,2/1000, після чого виконують оцінку кісткової компоненти за ектоморфним показником (М KT), який визначають за формулою МKT=ІMT×Х1-Х2, враховуючи відповідні регіональні віко-статеві коефіцієнти (Х1-Х2) і варіаційність (SD) ектоморфного показника (MKTSDKT) та абсолютної кількості кісткової тканини (МKASDKA); і, коли у конкретного обстеженого МKT знаходиться поза межами MKTSDKT, а МKA знаходиться поза межами МKASDKA, кісткову компоненту тіла дитини оцінюють як онтогенетично дисгармонійну, і навпаки. 35 Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3