Спосіб вирощування томатів для переробки

Реферат: Спосіб вирощування томатів для переробки включає основний і передпосівний обробіток ґрунту, основне внесення мінеральних добрив, посів (садіння розсади), догляд за рослинами та збирання врожаю. За допомогою краплинного зрошення при проведенні вегетаційних поливів підтримують диференційований рівень передполивної вологості ґрунту 80-85-70 % від найменшої вологомісткості, проводять фертигацію шляхом дискретного внесення дози мінеральних добрив NPK, яку розраховують балансовим методом на проектну врожайність з урахуванням вмісту у ґрунті рухомих елементів живлення NPK, їх використання із ґрунту та добрив, а також використовують двострічкову схему садіння (сівби), де одним поливним трубопроводом зрошують дві посівні (садивні) стрічки рослин. UA 78549 U (12) UA 78549 U UA 78549 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, до технологій вирощування сільськогосподарських культур. Відомий спосіб вирощування томатів, який включає основну і передпосівну підготовку ґрунту, основне внесення мінеральних добрив, посів (садіння розсади), догляд за рослинами, зрошення краплинним способом поливу та збирання врожаю (Технології вирощування овочевих культур при краплинному зрошенні в умовах України (рекомендації) / За ред. Ромащенка М.І. К.: ІПМ УААН, 2006. - С. 23-29). Недоліком цього способу є те, що він не враховує комплексну взаємодію трьох основних абіотичних факторів життєдіяльності: водно-поживного режиму та схеми розміщення (живлення) рослин і, відповідно, не забезпечує підвищення урожайності плодів томатів нормативної якості з вмістом сухих речовин більше 4,5 %. В основу корисної моделі поставлена задача підвищення урожайності плодів томатів нормативної якості з вмістом сухих речовин більше 4,5 %. Поставлена задача вирішується тим, що оптимізацією трьох основних факторів росту і розвитку рослин: - водного режиму ґрунту - підтримання диференційованого рівня передполивної вологості ґрунту 80-85-70 % від найменшої вологомісткості (НВ); - мінерального живлення - фертигації шляхом дискретного внесення дози мінеральних добрив NPK, яку розраховують балансовим методом на проектну врожайність з урахуванням вмісту у ґрунті рухомих елементів живлення NPK, їх використання із ґрунту та добрив; - використання двострічкової схеми садіння (сівби), де одним поливним трубопроводом зрошують дві посівні (садивні) стрічки рослин. Дослідження проводили на землях Брилівської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації НААН протягом 2009-2011 pp. за схемою: фактор А - рівень передполивної вологості ґрунту: 1. Призначення вегетаційних поливів при зниженні волого запасів у розрахунковому шарі ґрунту до 60 % НВ; 2. Призначення вегетаційних поливів при зниженні волого запасів у розрахунковому шарі ґрунту до 80 % НВ; 3. Призначення вегетаційних поливів при зниженні волого запасів у розрахунковому шарі ґрунту до 80 % НВ у фазу "посів-цвітіння", 85 % НВ у фазу "цвітіння-формування плодів" та 70 % НВ у фазу "формування плодів-збір плодів"; 4. Призначення вегетаційних поливів при зниженні волого запасів у розрахунковому шарі ґрунту до 70 % НВ у фазу "посів-цвітіння", 80 % НВ у фазу "цвітіння-формування плодів" та 70 % НВ у фазу "формування плодів-збір плодів"; 5. Призначення вегетаційних поливів при зниженні волого запасів у розрахунковому шарі ґрунту до 90 % НВ; 6. Призначення вегетаційних поливів при зниженні волого запасів у розрахунковому шарі ґрунту до НВ; 7. Контроль (без зрошення). Дослідження проводили за загальноприйнятою методикою на ділянці з системою краплинного зрошення сезонно-стаціонарної дії змонтованої ІВПіМ НААН у 2009 р. Джерело зрошення - дніпровська вода Північнокримського каналу з мінералізацією води від 0,33 до 0,54 3 г/дм . Ґрунт дослідної ділянки - темно-каштановий легкосуглинковий, вміст гумусу - 1,44 %, 3 щільність будови - 1,6 т/м , НВ метрового шару - 16,5 %, рН -6,0-6,5. За вегетаційний період 2009 р. (червень-вересень) випало 96,8 мм опадів або 64,1 % норми, 2010 р.-201,8 мм (133,6 % норми), 2011 р.-64,4 мм (42,6 мм). 2 Розміщення дослідних ділянок - систематичне, площа облікової ділянки - 20 м , повторність - чотириразова. Гібрид томата Перфектпил F1 висаджували розсадосадильною машиною двострічковим методом. Як поливні використовували плівкові краплинні трубопроводи з інтегрованими водовипусками, які слід розміщувати на поверхні ґрунту у середині меншого міжряддя. Величину норми поливу розраховували за формулою О.М. Костякова з урахуванням локального характеру зволоження ґрунту. Зону зволоження вивчали за допомогою тензіометрів типу ВВТ-І, розташованих на різних глибині і відстані від точки водоподачі на всіх варіантах досліду. Облік поливної води проводили за допомогою крильчастого лічильника СК-40Х-11. Добрива вносили за допомогою Інжектора "Venturi 1,5"». 1 UA 78549 U 5 Дозу мінеральних добрив NPK розраховували на основі результатів агрохімічного аналізу зразків ґрунту. Метод розрахунку - балансовий на проектну врожайність з урахуванням вмісту у ґрунті рухомих елементів живлення NPK, їх використання із ґрунту та добрив (додаток А). На дослідних ділянках урожайність та якість плодів залежала від рівня передполивного порогу (фактично - режиму краплинного зрошення) і погодних умов у період проведення досліджень. Результати свідчать, що застосування оптимального режиму краплинного зрошення у середньому за три роки підвищило врожайність томатів у 2,96 разу (таблиця 1). Таблиця 1 Водоспоживання та продуктивність томатів залежно від рівня передполивної вологості ґрунту (2009-2011 pp.) Норма Сумарне Коефіцієнт Урожайність, Варіанти досліду зрошення, водоспожи- водоспожит/га 3 3 3 м /га вання, м /га вання, м /т Без зрошення 1641 32,0 51,3 60 % НВ 1960 3357 29,2 115 70-80-70 % НВ 3027 4380 31,6 138,6 80 % НВ 3378 4708 31,6 149,2 80-85-70 % НВ 3257 4588 30,2 151,9 90 % НВ 3936 5200 34,5 150,9 НВ 5996 7143 62,0 115,2 НІР 0,5 т/га 3,21 Приріст урожайності т/га % 63,7 87,3 97,9 100,6 99,6 63,9 124,2 170,2 190,8 196,1 194,1 124,6 10 15 20 25 Максимальну врожайність плодів томату забезпечив варіант з рівнем передполивної вологості ґрунту 80-85-70 % від найменшої вологомісткості (НВ) ґрунту - 151,9 т/га, що перевищило контроль (без зрошення) на 100,6 т/га або на 196 %. Аналіз отриманих результатів досліджень засвідчує, що найбільш оптимальним щодо використання вологи та поживних речовин рослинами томату є рівень передполивної вологості ґрунту 80-85-70 % НВ. У цьому варіанті для формування плодів було використано 4588 м вологи, що забезпечило використання мінімального об'єму води на формування одиниці 3 врожаю - 30,2 м /т. Біохімічний склад плодів томатів також залежав від фактору, який вивчався у досліді, та метеорологічних умов вегетаційного періоду. У таблиці 2 наведено дані біохімічних аналізів залежно від рівня перед поливної вологості ґрунту. Найбільший вміст сухих речовин спостерігався у варіанті без зрошення (6,00 %). На всіх інших варіантах вміст сухих речовин істотно не відрізнявся і знаходився в межах від 4,17 до 4,68 %. Найбільший вихід сухих речовин 6,83 т/га отримано у варіанті з РПВҐ 80-85-70 % НВ. Вміст нітратів на всіх варіантах знаходиться у межах ГДК. В цілому треба відзначити, що істотного впливу дослідних варіантів на якість плодів томату не відмічено (окрім контрольного варіанта - без зрошення). З метою максимального накопичення плодами сухих речовин вегетаційні поливи необхідно припиняти за 10 днів до збирання. Таблиця 2 Біохімічний склад плодів томату залежно від рівня передполивної вологості ґрунту Варіант досліду без зрошення 60 % НВ 80 % НВ 70-80-70 % НВ 80-85-70 % НВ 90 % НВ  НВ сухих речовин, % 6,00 4,57 4,68 4,42 4,50 4,45 4,17 Вміст у плодах активна кількість нітрати, мг/кг (ph) сирої речовини 4,12 35,5 4,26 36,5 4,34 36,93 4,29 39,1 4,3 41,1 4,33 40,53 4,30 43,7 2 Вихід сухих речовин з 1 га, тонн 3,12 5,24 6,67 6,41 6,83 6,71 4,81 UA 78549 U 5 Дослідження показали, що підтримання диференційованого рівня передполивної вологості ґрунту 80-85-70 % від найменшої вологомісткості, застосування фертигації, шляхом дискретного внесення дози мінеральних добрив NPK, яку розраховують балансовим методом на проектну врожайність, з урахуванням вмісту у ґрунті рухомих елементів живлення NPK, їх використання із ґрунту та добрив у поєднанні з використанням двострічкової схеми садіння (сівби), де одним поливним трубопроводом зрошують дві посівні (садивні) стрічки рослин забезпечує високий рівень врожайності плодів томатів - 145-151 т/га з вмістом сухих речовин більше 4,5 %. Додаток А 10 Приклад розрахунку норми внесення мінеральних добрив під урожайність плодів томатів 100 т/га № з/п Показники N Елементи живлення Р2О5 К2О Вміст елементів живлення (ЕЖ) в орному шарі ґрунту, 18 11 10 мг/100 г 2 Вміст ЕЖ у шарі ґрунту 0-30 см, кг/га 702 429 390 3 Коефіцієнт використання ЕЖ із ґрунту, % 19 5 38 4 Буде використано із ґрунту, кг/га 133,4 21,5 148,2 5 Винос ЕЖ з врожаєм, кг/т продукції 3,3 1,3 4,5 6 Винос із врожайністю 100 т/га, кг/га 330 130 450 Необхідно внести додатково ЕЖ з добривами на 7 196,6 108,5 301,8 заплановану врожайність, кг/га 8 Коефіцієнт використання ЕЖ з добрив, % 70 25 70 Спосіб внесення: основне внесення + підживлення з поливною водою (КЗ) Необхідно внести ЕЖ з добривами з урахуванням їх 196,6 (325,5 (301,8 (9 використання на заплановану врожайність, кг/га д.р. 30 %) 25 %) 30 %) 10 За вмістом ЕЖ у мінеральних добривах, % 34,4 46,0 40,0 Необхідно внести мінеральних добрив у фізичній вазі 11 571,5 708,5 754,5 на заплановану врожайність, кг/га 1 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 Спосіб вирощування томатів для переробки, який включає основний і передпосівний обробіток ґрунту, основне внесення мінеральних добрив, посів (садіння розсади), догляд за рослинами та збирання врожаю, який відрізняється тим, що за допомогою краплинного зрошення при проведенні вегетаційних поливів підтримують диференційований рівень передполивної вологості ґрунту 80-85-70 % від найменшої вологомісткості, проводять фертигацію, шляхом дискретного внесення дози мінеральних добрив NPK, яку розраховують балансовим методом на проектну врожайність з урахуванням вмісту у ґрунті рухомих елементів живлення NPK, їх використання із ґрунту та добрив, а також використовують двострічкову схему садіння (сівби), де одним поливним трубопроводом зрошують дві посівні (садивні) стрічки рослин. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3