Застосування n-(1-нафтил)аміду 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти як засобу з анксіолітичною дією

Реферат: Застосування N-(1-нафтил)аміду 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти формули: OH O C N C H O N H як засобу з анксіолітичною дією. UA 79867 U (54) ЗАСТОСУВАННЯ N-(1-НАФТИЛ)АМІДУ 2-ОКСОІНДОЛІН-3-ГЛІОКСИЛОВОЇ КИСЛОТИ ЯК ЗАСОБУ З АНКСІОЛІТИЧНОЮ ДІЄЮ UA 79867 U UA 79867 U 5 10 15 20 25 30 35 Корисна модель належить до фармації і медицини, а саме до засобів синтетичного походження з анксіолітичною дією. На початку третього тисячоліття суттєво зменшилось впровадження нових лікарських засобів [4], що пов'язане зі зростанням вимог до ефективності та безпечності нових препаратів. Витрати на дослідження одного нового лікарського засобу складають близько 1 млрд. доларів. При цьому, клінічна психіатрія і неврологія потребує створення нових ліків із складним багатокомпонентним спектром психотропної дії, оскільки психоемоційні розлади "пограничного типу" і тяжкі психічні захворювання мають високу гетерогенність і різноманітні клінічні прояви. Провідним компонентом комплексу психопатологічних невротичних станів є тривога і страх, які мають подібні риси і близьку нейробіологічну основу [5]. Тому необхідно проводити пошук і створення нових препаратів, у психотропному спектрі яких є виражена протитривожна анксіолітична дія. При цьому речовина не повинна знижувати інтелектуально-психічну діяльність, викликати міорелаксацію, толерантність та інші небажані ефекти [2]. Серед засобів з центральною нейротропною дією анксіолітики найбільш широко застосовуються при захворюваннях ЦНС та соматичній патології в амбулаторній і стаціонарній практиці. Класичним анксіолітиком є діазепам. Анксіолітична дія цього препарату пов'язана зі стимуляцією ГАМК А-бенздіазепінового рецепторного комплексу, що приводить до надходження гальмівних хлорид-іонів в нервові клітини лімбічної системи, таламуса, гіпоталамуса і проміжні нейрони спинного мозку. Анксіолітична дія діазепаму поєднуються з седативною, протисудомною, снодійною та центральною міорелаксуючою. Препарат має слабкий активуючий вплив на ЦНС. Ефективний у лікуванні неврозів, реактивно обумовлених збудженнях, безсонні, спастичних станах, премедикації та абстинентних синдромах. Недоліком даного препарату є наявність суттєвих побічних реакцій: поєднання анксіолітичної дії з сонливістю, запамороченням, зниженням концентрації уваги, уповільненням нервово-м'язової реакції. При тривалому застосуванні можливий розвиток медикаментозної залежності, порушення пам'яті та менструального циклу. В окремих випадках також відзначаються атаксія, шкірний свербіж, нудота, запори, а на початку лікування може спостерігатися стан психоемоційного збудження [2]. Відомий N-(1-нафтил)амід 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти, який проявляє церебропротекторну, антигіпоксичну та діуретичну дію [1, 3]. Задача корисної моделі полягає в розширенні арсеналу анксіолітиків за рахунок застосування N-(1-нафтил)аміду 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти за новим призначенням як анксіолітичного засобу для зменшення невротичних і тривожних розладів, емоційної напруги, страху, сенестоіпохондричних, нав'язливих, фобічних розладів і покращення настрою та якості життя пацієнтів. Поставлена задача вирішується шляхом застосування N-(1-нафтил)аміду 2-оксоіндолін-3гліоксилової кислоти формули: OH O C N C H O 40 45 50 55 N H як засобу з анксіолітичною дією. N-(1-нафтил)амід 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти утворений взаємодією етилового ефіру 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти і α-нафтиламіну в еквімолекулярних співвідношеннях у середовищі ДМФА. N-(1-нафтил)амід 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти одержують наступним чином: до розчину етилового ефіру 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти у диметилформаміді додають αнафтиламін. Реакційну суміш кип'ятять у колбі зі зворотним холодильником протягом 40 хвилин, потім охолоджують, виливають у воду, а осад, який утворився, відфільтровують, промивають водою та перекристалізовують із водного діоксану. Корисна модель ілюструється прикладом. Вивчення анксіолітичної дії N-(1-нафтил)аміду 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти проводили на білих щурах у тесті чорно-біла камера, який є одним з базових тестів для вивчення речовин з потенційними анксіолітичними властивостями, у порівнянні з референспрепаратом діазепамом. 1 UA 79867 U 5 10 15 Для визначення анксіолітичної активності використано режим профілактичного введення N(1-нафтил)аміду 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти, який уводили щурам дозою 12 мг/кг маси тіла внутрішньоочеревинно за 1 годину до початку тестування. Попередньо N-(1-нафтил)амід 2оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти суспендували ex tempore у воді для ін'єкцій, використовуючи емульгатор Твін-80. Тваринам контрольної групи вводили розчинник (вода для ін'єкцій кількістю 1 мл з емульгатором). У кожній групі було по 10 щурів. Препарат порівняння - діазепам уводили внутрішньоочеревинно також за 1 годину до початку тестування дозою 5 мг/кг, яка є адекватною для експериментальної оцінки анксіолітичної активності. Як критерій анксіолітичної дії визначали латентний період першого виглядання (рефлекс нори), кількість і загальний час виглядань у світлий відсік камери, а також латентний період першого виходу, кількість виходів, час перебування тварин у світлому відсіку камери та показники неспецифічної поведінки за кількістю болюсних кульок у обох відділах камери. Мінімальний час одного виглядання приймали за 1 сек. Серія повторних виглядань реєструвалась як декілька незалежних. Визначали відсоток тварин, що виглядали і виходили з чорного відділу камери. Одержаний цифровий матеріал обробляли за допомогою програми 2 Microsoft Statistika (з використанням критерію t Стьюдента і критерію χ ). Результати дослідження наведені в таблицях 1 та 2. Таблиця 1 Вплив N-(1-нафтил)аміду 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти на показники тривожності в тесті чорно-біла камера Виглядання в освітлений відсік Групи тварин латентний період, с 1. Інтактні + розчинник 51,21±5,81 (контроль) 2. N-(1-нафтил)амід 231,70±1,83 оксоіндолін-3гліоксилової кислоти, 12