Синхронний генератор

Реферат: Синхронний генератор містить двопакетний ротор, на якому розміщено 2  p постійних магнітів для збудження, де p - кількість пар полюсів, та статор, що складається зі стрижнів з котушками якірної обмотки. Статор містить m  n стрижнів, де m - число фаз, а n будь-яке ціле число, причому m  n  2  p . При розподілі стрижнів по колу вони поділяються на m фазних груп, стрижні однієї фазної групи розташовані поруч та зміщені на кут стрижнями, що входять в різні фазні групи дорівнює 2  p  m  n     . mp p  , а кут між сусідніми p UA 79977 U (54) СИНХРОННИЙ ГЕНЕРАТОР UA 79977 U UA 79977 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до електротехніки і може бути використана як генератор електричної енергії з тихохідним механічним приводом, наприклад, вітрогенератор. Відомий синхронний електричний генератор, у якого є ротор з системою збудження і статор, магнітопровід якого має форму порожнього циліндра, на внутрішній поверхні якого в пазах розміщена обмотка (Костенко М.П., Пиотровский Л.Μ., Электрические машины. В 2-х ч. 4.2 Машины переменного тока. Учебник для студентов высш. техн. учеб. заведений. Изд. 3-е, перераб. Л., "Энергия", 1973, с. 15-21). Недоліком вказаного пристрою є складність виконання такого генератора невеликої потужності з великим числом пар полюсів. Відомо також пристрій, у якого є статор, що складається з стрижнів з котушками якірної обмотки, які рівномірно розміщені по колу, та двопакетний ротор з постійними магнітами для збудження, які розміщені з боку торцеві частини стрижнів. Постійні магніти та торцева частина стрижнів утворюють робочій зазор, через який проходить магнітний потік (А.С № 1169094 Η02К19/16, Б.И. № 27 от 23.07.85 г.). Недоліком вказаного пристрою є складність виконання такого генератора трифазним, а при однофазному виконанні на валу генератора з'являється паразитний синхронний момент, що може призвести до "залипання" якоря. Другий недолік - радіального розташування магніту - це те, що при такому розташуванні індукція в стержні обмежується індукцією насичення магніту, що призводить до низького використання матеріалу стрижнів. Найбільш близьким за своєю технічною сутністю є пристрій, у якого є статор, що складається з стрижнів з котушками якірної обмотки, які рівномірно розміщені по колу, та двопакетний ротор з основними постійними магнітами для збудження, які розміщені з боку торцеві частини стрижнів, та додатковими магнітами, які розміщені з боку внутрішніх поверхонь стрижнів. Постійні магніти та торцева частина стрижнів утворюють основний робочій зазор, а додатковий магніт та внутрішня поверхня стержня утворюють додатковий магнітний зазор, через ці зазори проходить магнітний потік (АС № 610549, Н02К19/22, Б. В. № 44 від 30.11.90). Недоліком вказаного пристрою є те, що при рівномірному розміщені стрижнів і, якщо n=2р, де n - число стрижнів, а р - число пар полюсів, з'являється сильний синхронний паразитний момент, який призведе до "залипання" ротора. Якщо n≠p, то ЕРС, яка наводиться в котушках, зсувається на кут   2p   - і з'єднувати n котушки між собою послідовно або паралельно в одну або декілька фаз (наприклад, в три) можна тільки за певних умов. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити синхронний генератор, в якому, за рахунок розподілу стрижнів по колу у певному порядку, отримана багатофазна обмотка та значно знижено синхронний паразитний момент. Поставлена задача досягається тим, що в синхронному генераторі, що має двох пакетний ротор, на якому розміщено 2·р постійних магнітів для збудження, де p - кількість пар полюсів, та статор, що складається зі стрижнів з котушками якірної обмотки, згідно корисної моделі статор містить m·n стрижнів, де m - число фаз, а n будь-яке ціле число, причому m·n