Спосіб розпізнання під час операції перфоративної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки

Реферат: Спосіб розпізнання під час операції перфоративної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки включає видалення шлункового вмісту, введення в порожнину шлунка за допомогою запропонованого пристрою повітря до створення тиску у 20-40 мм рт. ст., заповнення рани епігастральної ділянки фізіологічним розчином хлориду натрію до повного покриття шлунка, створення додаткового тиску в окремих ділянках органів шляхом переміщення повітря у порожнині органа до появи бульбашок повітря у рідині або отримання переконання у відсутності очікуваного ефекту. UA 80920 U (12) UA 80920 U UA 80920 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, і може бути використана під час операції для пошуку прикритої та невеликої за розмірами перфорації виразки шлунка та дванадцятипалої кишки. Розпізнання перфоративної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки у клініці має два етапи: до оперативного втручання та у процесі його виконання. Вони тісно між собою поєднані. Отримані на першому етапі розпізнання дані про наявність перфорації на другому етапі змушують вдаватися до енергічного пошуку перфоративного отвору. Усунення його вважається головним у врятуванні життя хворому. Існує кілька способів розпізнання до операції ознак перфорації порожнистого органу черевної порожнини, серед них: оглядова рентгенограма черевної порожнини, ФГДС, пневмогастрографія, УЗД черевної порожнини, лапаротомія. Згадані обстеження виявляють ознаки перфорації порожнистого органа, але не визначають його чіткої локалізації. Це належить здійснити тільки у процесі термінової операції (Яицкий Н.А., Седов В.М., Морозов В.П. Язвы желудка и двенадцатиперсной кишки. М.: МЕД пресс-информ, 2002. Хирургия острого живота. Руководство. Под ред. Г.И. Синенченко, А.А. Курыгина, С.Ф. Багненко СПб.: ЭЛБИ. - СПб, 2007, - 512 с., Неотложная абдоминальная хирургия справочное пособие для врачей. Под ред. А.А. Гринберга. М. Триада-Х. 2010.; Хірургічні хвороби. Підручник, за ред. проф. П.Г. Кондратенка. X.: Факт. 2006.) Способам відшукання перфоративної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки у процесі операції у сучасній літературі приділяється незначна увага. Опрацювання та постійного вдосконалення вимагають окремі форми перфорації виразки. Серед них прикрита перфорація, що зустрічається у 5-8 % хворих, атипова - у 1-2 % пацієнтів, висока субкардіальна виразка малої кривизни шлунка - у 0,6 % хворих, перфорація між листки печінково-шлункової зв'язки. Перфоративні виразки типової локалізації (згідно прийнятої класифікації) з невеликим перфоративним отвором-мікроперфорацією. До окремої групи віднесено хворих, що не своєчасно звертаються за медичною допомогою таких серед захворілих до 21 %. Уражений процесом орган покривається щільним шаром фібрину, що закриває перфоративний отвір, робить утрудненим візуально, та пальпаторний пошук місця перфорації. (Неотложная абдоминальная хирургия справочное пособие для врачей. Под ред. А.А. Гринберга. М. Триада-Х. 2010.; Показники здоров'я населення та використання ресурсів охорони здоров'я в Україні за 2010-2011 роки. МОЗ України Центр медичної статистики. Київ, 2012 р.) Визначеними обставинами створюються умови, за яких після лапаротомії констатуються явні ознаки перфорації порожнистого органа. Візуально та пальпаторно визначити місце перфорації органа не вдається. Як найближчий аналог взято розповсюджений спосіб інтраопераційного пошуку перфоративного отвору, який вимагає врахування напрямку витікання вмісту, пальпацію незручних для огляду ділянок малої кривизни шлунка та дванадцятипалої кишки. Знайдений інфільтрат охоплюється пальцями обох рук і обережно видавлюється вміст шлунка або дванадцятипалої кишки. (Руководство по неотложной хирургии органов брюшной полости B.C. Савельев, М.М. Абакумов, Л.П. Бакулев и др.: под ред. B.C. Савельева. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. Медицина, 1986, - 608с.) Недоліки запропонованого методу: - При затриманні з оперативним втручанням накопиченням рідини і гною можна знайти у багатьох ділянках черевної порожнини. - Зазвичай вже через 2-3 години перфоративний отвір може прикритися сусіднім органом, залишками їжі, нашаруваннями фібрину, що значно утруднює пальпацію. - Запізніле звернення хворих за медичною допомогою та розвиток внаслідок цього перитоніту сприяє появі набряку стінок органу. При пальпації за виразковий інфільтрат можна визначити інфільтровану стінку органа. - Здавлення між пальцями підозрілої щодо перфорації ділянки стінки органа небезпечне її пораненням. - Видавлення вмісту порожнистого органа супроводжується появою додаткової кількості чужорідного вмісту у черевній порожнині. - При пальпації порожнистого органа з метою локалізації виразки варто пам'ятати про можливість одночасного перебігу кількох виразок. Пальпація їх може сприяти появі додаткових ускладнень. В основу корисної моделі поставлена задача створити спосіб розпізнання під час операції перфоративної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, що включає огляд, пальпацію шлунка після перетину шлунково-ободової зв'язки, дванадцятипалої кишки після мобілізації її за 1 UA 80920 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Кохером. Наповненням їх повітрям під обмеженим тиском через шлунковий зонд. Заповнення простору навколо шлунка та дванадцятипалої кишки фізіологічним розчином до повного покриття органів. Дозовану почергову тампонацію органів під шаром рідини шляхом переміщення повітря, що відрізняється від загальноприйнятих способів (найближчих аналогів) створенням надлишкового тиску в окремих ділянках органів з метою досягнення виділення повітря у рідину через прикритий фібрином, сусідньою тканиною, домішками їжі перфоративний отвір. Перевірка здійснюється послідовно від рівня нижньої горизонтальної гілки дванадцятипалої кишки до місця переходу стравоходу в шлунок, дно шлунка. Просвіт дванадцятипалої кишки та стравоходу перекривається при дослідженні між пальцями. Поставлена задача вирішується наступним чином: створенням пристрою для дозованого введення повітря у шлунок під час операції, що включає тонкий еластичний шлунковий зонд, манометр від апарату для вимірювання артеріального тиску, грушу для нагнітання повітря, перехідний кран.(Фіг. 1) Передбачається наступна черговість дій: 1. Здійснюється верхньосерединна лапаратомія. Єпігастральна ділянка черевної порожнини серветками ізолюється від інших ділянок. 2. Заводиться зонд у шлунок під контролем руки хірурга у рані, видаляється вміст шлунка. 3. Оглядається передня стінка шлунка, дванадцятипалої кишки, після видалення вмісту з черевної порожнини, що утворився в наслідок запального процесу. 4. Здійснюється пальпація підозрілих ділянок органів після обережного видалення нашарувань фібрину. 5. Перетинається шлунково-ободова зв'язка, досліджується задня стінка шлунка. 6. Виконується за Кохером мобілізація дванадцятипалої кишки, оцінюється стан задньої стінки кишки. 7. Шлунок наповнюється повітрям до тиску 20-40 мм рт. ст. та відчуття легкого напруження стінки органа під рукою хірурга. 8. Через лапаратомний розтин єпігастральна ділянка черевної порожнини заповнюється фізіологічним розчином натрію хлориду до повного покриття шлунка. 9. Поетапним переміщенням повітря у порожнині органів створюється додатковий тиск на окремі ділянки. 10. Якщо перфоративний отвір прикритий рихлим фібриновим нашаруванням, сусіднім органом, домішками їжі - для визначення локалізації отвору: через нього у рідину окремими бульбашками, або безперервним потоком виділяється повітря. (Фіг. 2) 11. Спроба знайти перфоративний отвір згаданим способом може виявитися невдалою за умов, коли перфорація органу настала 2-3 доби тому. Місце перфорації у таких випадках надійно закривається нашаруваннями фібрину. Нестримне бажання знайти перфоративний отвір у таких хворих небезпечне ускладненнями. Усі зусилля хірурга направляються на попередження утворення абсцесів черевної порожнини. 12. Фізіологічний розчин, що заповнює рану у процесі роботи використовується для відмивання черевної порожнини. Даний спосіб має такі відмінності, що обумовлюють позитивний ефект: 1. На початку маніпуляції дозволяє видалити вміст шлунка і тим самим покращити дихання, попередити подальший вихід вмісту порожнистих органів у вільну черевну порожнину, забезпечити фізіологічний спокій органу у післяопераційному періоді. 2. Дозволяє виявити мікроперфорацію шлунка та дванадцятипалої кишки, у тому числі при активних перфораціях. 3. При закритті перфоративного отвору рихлими нашаруваннями фібрину та сусідніми тканинами введене у порожнину шлунка повітря під помірним тиском відкриває отвір, надходить у рідину, виявляючи тим самим локалізацію проривної виразки. 4. Запропонований спосіб зменшує час втручання, запобігає надлишковій травматизації органів черевної порожнини. 5. Якщо створенням визначеного тиску у порожнині органа виявити перфоративний отвір не вдається при ознаках перфорації порожнистого органа та при надмірних нашаруваннях фібрину, варто схилитися до думки, що порушення стінки органа відбулося більше 48 годин тому. Пошуки прикритого отвору варто зупинити заради попередження механічного пошкодження органів черевної порожнини. Виконати заходи попередження абсцесу черевної порожнини. 2 UA 80920 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб розпізнання під час операції перфоративної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, що включає видалення шлункового вмісту, введення в порожнину шлунка за допомогою запропонованого пристрою повітря до створення тиску у 20-40 мм рт. ст., заповнення рани епігастральної ділянки фізіологічним розчином хлориду натрію до повного покриття шлунка, який відрізняється тим, що створюють додатковий тиск в окремих ділянках органів шляхом переміщення повітря у порожнині органа до появи бульбашок повітря у рідині або отримання переконання у відсутності очікуваного ефекту, що означає надійне перекриття перфоративного отвору. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3