Спосіб діагностики фіброзу печінки у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки

Реферат: Спосіб діагностики фіброзу печінки включає визначення в сироватці крові аспартатамінотрансферази (АсАТ), аланінамінотрансферази (АлАТ), гамаглутамілтранспептидази, лужної фосфатази, вмісту білірубіну та його фракцій з наступним визначенням співвідношення АсАТ/АлАТ. У хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки при підвищенні показників активності трансаміназ печінки по відношенню до контролю та при величині співвідношення АсАТ/АлАТ > 1 додатково в сироватці венозної крові методом імуноферментного аналізу визначають концентрацію лептину та адипонектину і при їх підвищенні по відношенню до контролю для жінок та до контролю для чоловіків діагностують фіброз печінки. UA 80980 U (54) СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ ФІБРОЗУ ПЕЧІНКИ У ХВОРИХ НА НЕАЛКОГОЛЬНУ ЖИРОВУ ХВОРОБУ ПЕЧІНКИ UA 80980 U UA 80980 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до гастроентерології, і може бути використаною для діагностики фіброзу печінки у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП). Морфологічний аналіз стану печінки проводять при використанні світлооптичної мікроскопії на препаратах, отриманих в результаті пункційної біопсії печінки з визначенням індексу гістологічної активності за R.G. Knodell et al. і ступеня фіброзу за V.J. Desmet, J. Sciot. Біоптати печінки отримують шляхом крізьшкірної чи лапароскопічної прицільної біопсії. Традиційно виконують забарвлення зрізів за Ван-Гізоном. При оцінці гістоструктури печінки враховують наявність атрофії, ступінь виразності хронічного запалення, вміст тучних клітин, абсорбцію епітелієм компонентів жовчі (холестерино-ліпідних комплексів) [Пирогова И.Ю. Диагностика фиброза печени: инвазивные и неизвазивные методы / И.Ю. Пирогова, С.А. Пышкин // Сибирский медицинский журнал (г. Иркутск).-2011. - Т. 102, № 3. - С. 10-15]. За даними гепатологів дані методи обмежені наявністю протипоказань, погрішностями при отриманні матеріалу і в трактуванні результатів - "помилками попадання", що виникають внаслідок нерівномірного розвитку фіброзу по всій печінковій тканині, що, в свою чергу, призводить до отримання помилкових результатів, а також необхідністю виконувати декілька біопсій протягом життя одному пацієнту. Окрім цього, як інвазійний метод пункційна біопсія печінки має ряд ускладнень. Таким чином, даний спосіб не забезпечує достовірну інформацію щодо ступеня запальних та некротичних змін в печінці. Відомий спосіб оцінки морфо-функціонального стану печінки, який проводять шляхом визначення рівня вмісту трансаміназ печінки у сироватці крові: аспартатамінотрансферази (AcAT), аланінамінотрансферази (АлАТ), γ-глутамілтранспептидази (ГГТП), лужної фосфатази (ЛФ), вмісту білірубіну та його фракцій у сироватці крові колориметрично за допомогою біохімічного аналізатора. За рівнем підвищення вмісту АсАТ, АлАТ, вмісту ГГТП, вільного білірубіну, ЛФ оцінюють наявність запальних змін в печінці: характерним для НАЖХП є підвищення АсАТ, АлАТ до 4-5 норм, підвищення вмісту ЛФ і ГГТП. Високі показники активності ферментів завжди супроводжуються фіброгенезом. Співвідношення АсАТ/АлАТ > 1 являється вірогідним показником прогресування фіброзу печінки. Визначення зазначених показників здійснюють перед початком лікування, а також на 20-у добу (після завершення лікування) [Комшилова К.А. Неалкогольная жировая болезнь печени при ожирении / К.А. Комшилова, Е.А. Трошина, С.А. Бутрова // Ожирение и метаболизм.-2011. - № 3. - С. 3-11; Мохорт Т.В. Неалкогольная жировая болезнь печени и сахарный диабет: аспекты патогенеза, диагностики и лечения / Т.В. Мохорт // Медицинские новости.-2012. - № 4. - С. 4-10]. Даний спосіб діагностики фіброзу печінки у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за прототип. Однак вищеперераховані маркери фіброзу печінки не являються специфічними для хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки. У зв'язку з вищевикладеним, в основу корисної моделі поставлено задачу підвищення ефективності діагностики фіброзу печінки у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки. Задачу, яку поставлено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі діагностики фіброзу печінки, який включає визначення в сироватці крові аспартатамінотрансферази (АсАТ), аланінамінотрансферази (АлАТ), гамаглутамілтранспептидази, лужної фосфатази, вмісту білірубіну та його фракцій з наступним визначенням співвідношення АсАТ/АлАТ, згідно з корисною моделлю, у хворихна неалкогольну жирову хворобу печінки при підвищенні показників активності трансаміназ печінки по відношенню до контролю та при величині співвідношення АсАТ/АлАТ > 1 додатково в сироватці венозної крові методом імуноферментного аналізу (ІФА) визначають концентрацію лептину (ЛН) та адипонектину (АН) і при їх підвищенні по відношенню до контролю для жінок та до контролю для чоловіків діагностують фіброз печінки. Технічний ефект корисної моделі обумовлений тим, що в діагностичну панель додатково включені показники функціонування жирової тканини. Відомо, що жирова тканина - ендокринний орган, який секретує ряд біологічно активних гормоноподібних речовин - адипоцитокінів: адипонектин, лептин, резистин, фактор некрозу пухлини альфа й інші. Виникаючий при абдомінальному ожирінні дисбаланс між адипоцитокінами може приводити до виникнення порушень ліпідного й вуглеводного обміну, що, в остаточному підсумку, приводить до розвитку запалення, апоптозу й фіброзу, до формування метаболічного синдрому і його компонентів, а також до ушкодження печінкових клітин. Спосіб виконують наступним чином: пацієнту в сироватці крові визначають аспартатамінотрансферазу (АсАТ), аланінамінотрансферазу (АлАТ), гама 1 UA 80980 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 глутамілтранспептидазу, лужну фосфатазу, вміст білірубіну та його фракцій з наступним визначенням співвідношення АсАТ/АлАТ. При підвищенні показників активності трансаміназ печінки по відношенню до контролю та при величні співвідношення АсАТ/АлАТ > 1 додатково в сироватці венозної крові методом імуноферментного аналізу визначають концентрацію лептину та адипонектину і при їх підвищенні по відношенню до контролю для жінок та до контролю для чоловіків діагностують фіброз печінки. Ефективність способу доведена експериментально. Обстежено 45 пацієнтів з НАЖХП із нормальною й підвищеною масою тіла. Першу групу порівняння склали 16 осіб (10 жінок і 6 чоловіків) без абдомінального ожиріння (АО), що мали 2 індекс маси тіла (ІМТ) менше 30 кг/м . Другу групу порівняння склали 29 пацієнтів з АО (18 жінок і 11 чоловіків). Середній вік хворих склав 49,4±4,6 років. Контрольна група (n=20) була максимально порівнянна за віком і статтю до обстежуваних хворих. Клінічне обстеження пацієнтів включало аналіз скарг, збір анамнезу, фізикальний огляд і оцінку антропометричних показників - визначали ріст, масу тіла, окружність талії (ОТ), окружність стегон (ОС), розраховували співвідношення ОТ/ОС й ІМТ. Визначення трофологічного статусу за ІМТ проводилося відповідно до рекомендацій ВООЗ (1998). Тип розподілу жирової тканини визначали шляхом виміру окружності талії й співвідношення окружності талії до окружності стегон (індекс ОТ/ОС). Діагностику абдомінального ожиріння і метаболічного синдрому проводили відповідно до критеріїв Міжнародної Федерації Діабету (IDF, 2005), Європейського товариства з артеріальної гіпертонії і Європейського товариства кардіологів (ESH-ESC, 2011). Наявність абдомінального ожиріння діагностували при ОТ 94 см або більше у чоловіків й 80 см або більше у жінок. Для верифікації діагнозу НАЖХП і оцінки функціонального стану печінки використовували біохімічні й інструментальні методи досліджень. Дослідження гепатобіліарної системи виконували за стандартною методикою (В.В. Митьков, 1996) на ультразвуковій діагностичній (УЗД) системі "Philips HDI-11". Достовірними критеріями жирової інфільтрації печінки при УЗД були гепатомегалія, середньозерниста трансформація структури, гіперехогенність паренхіми й дорзальне загасання ехосигналу. Для характеристики функціонального стану печінки в сироватці крові визначали: білірубін і його фракції (метод Ендрашика-Клеггорна-Гроффа), активність аланінамінотрансферази (АлАТ), аспартатамінотрансферази (АсАТ) (метод Райтмана-Френзеля), γ-глутаматтранспептидази (ГГТП) (уніфікована методика з використанням стандартного набору реактивів). Визначали співвідношення АсАТ/АлАТ, що є показником прогресування фіброзу печінки. Визначали концентрацію в сироватці венозної крові адипоцитокінів: лептину (ЛН) методом ІФА з використанням набору (DRG Diagnostics, Німеччина); адипонектину (АН) методом ІФА з використанням набору ("BioVendor GmbH" (Німеччина). Статистична обробка результатів досліджень здійснювалася за допомогою пакета прикладних програм Statistica-6.0. з використанням t-критерію Ст'юдента. Серед пацієнтів із сполученим перебігом захворювання ожиріння 1-го ступеня діагностовано у 64,0 %; 2-го ступеня - у 31,4 % і у 4,6 % - ожиріння 3 ступеня. У 63,0 % пацієнтів 1-ї групи діагностована надлишкова маса тіла, а у 37,0 % виявлені нормальні значення ІМТ. Індекс маси 2 2 тіла в середньому склав 25,1±3,4 (кг/м ) у пацієнтів 1-ї групи й 36,28±3,12 (кг/м ) - у пацієнтів 2-ї групи (р < 0,001), індекс ОТ/ОС у пацієнтів 2-ї групи був 1,01±0,03 (р < 0,001), що свідчило про абдомінальний тип ожиріння (р < 0,001). Індекс маси тіла у пацієнтів з АО в 1,5 рази перевищував аналогічний показник у хворих без АО (р < 0,001), а індекс ОТ/ОС - в 1,2 рази (р < 0,001). Артеріальна гіпертензія (АГ) спостерігалася у 16,8 % пацієнтів 1-ї групи й у 57,6 % - 2-ї групи. Рівень систолічного артеріального тиску (AT) у хворих з НАЖХП і АО був вище, ніж у пацієнтів 1-ї групи (162,3±0,08; 142,3±1,02 відповідно, р < 0,001). При вивченні функціонального стану печінки показники активності АлАТ, АсАТ і ГГТП у пацієнтів 2-ї групи були істотно вище в порівнянні з показниками хворих 1-ї групи й контролем (р < 0,05). Співвідношення АсАТ/АлАТ було вірогідно вище у пацієнтів з АО (p < 0,05), що свідчило про високий ризик відносно прогресування перебігу захворювання й формування фібротичних змін у печінці. У обстежених пацієнтів був проаналізований вплив дисбалансу АН і ЛН на прогресування метаболічних порушень у печінці (табл.). 2 UA 80980 U Таблиця Показники метаболічного профілю обстежених пацієнтів (М ± m) Показник, од. виміру Контрольна група (n=20) НАЖХП (n=16) Адипонектин, мкг/мл 8,18-19,79 20,2±0,2* Лептин, нг/мл 6,03±0,1 12,46±0,5* * - р < 0,001 - вірогідність розходжень у порівнянні з групою контролю; # - р < 0,001 - вірогідність розходжень у порівнянні з пацієнтами 1-ї групи 5 10 15 НАЖХП і АО (n=29) # 15,7±1,5* # 24,03±0,3* Відомо, що адипонектин належить до протективних адипоцитокінів, тому що володіє гепатопротективною дією, збільшуючи життєвий потенціал клітин печінки і їх чутливість до інсуліну. Крім цього адипонектин гальмує запалення й фіброгенез у печінковій тканині. Рівень АН у пацієнтів з АО був в 1,2 рази нижче, ніж у пацієнтів 1-ї групи (р < 0,001) (табл. 1) і корелював з ІМТ (р < 0,05) і ступенем ожиріння (р < 0,05). Рівень АН сироватки крові у чоловіків з АО був нижче, ніж у жінок (16,9±0,8 мкг/мл і 21,8±0,8 мкг/мл, відповідно; р < 0,001). Виявлено негативні зв'язки між рівнем АН і ІМТ (r = -0,3; р < 0,01), ОТ (r = -0,3; р < 0,01), співвідношенням ОТ/ОС (r = -0,3; р < 0,001). Рівень ЛН сироватки крові був в 2,1 рази вище у хворих з АО у порівнянні з пацієнтами 1-ї групи (р < 0,001). У жінок з АО рівень ЛН у сироватці крові був вище, ніж у чоловіків з АО (56,9±1,9 нг/мл і 35,0±3,2 нг/мл, відповідно; р < 0,0001). Рівень ЛН негативно корелював з показником ІМТ (r = -0,3; р < 0,001), ОТ (r = -0,3; р < 0,001), інсуліном (r = -0,3, р < 0,001), індексом НОМА-IR (r = -0,3; р < 0,001) і С-пептидом (r = -0,3; р 1 додатково в сироватці венозної крові методом імуноферментного аналізу визначають концентрацію лептину та адипонектину і при їх підвищенні по відношенню до контролю для жінок та до контролю для чоловіків діагностують фіброз печінки. 30 Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3