Спосіб визначення критерію оцінки ліпідних порушень в жовчі у дітей з холілітіазом

Реферат: UA 83273 U UA 83273 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до педіатрії, точніше до ліпідології, і може використовуватися для покращення результатів лікування холелітіазу у дітей. Захворювання жовчовидільної системи відіграють значну роль в структурі дитячої патології. За даними різних авторів, частота їх складає від 55 до 80 % у дітей з захворюваннями травної системи (1). Серед захворювань травної системи питома вага жовчокам'яної хвороби у дітей нашої країни складає більше 1 %, що не відображає справжньої частоти захворюваності, оскільки враховуються лише випадки "кам'яної" стадії холелітіаза, тоді як ранні його прояви з біохімічними та біофізичними порушеннями властивостей жовчі не діагностуються і поглинаються діагноза ми "біліарна дисфункція" (дискінезія) або "хронічний холецистит" (2). Серед основних факторів, що сприяють зростанню частоти жовчекам'яної хвороби у дітей, слід назвати, насамперед, покращення діагностики за рахунок широкого впровадження в педіатричну практику ехосонографічних методів дослідження. Однак, без сумніву, має місце і істинне збільшення числа випадків жовчекам'яної хвороби, пов'язане з особливостями харчування, росту, способу життя дитини, екологічними та іншими зовнішніми факторами, що діють на організм дитини. Це змушує розглядати холелітіаз як загальнопедіатричну проблему (3). Жовчокам'яна хвороба на сьогоднішній день розглядається як хвороба печінки, для якої характерна наявність дефектів в механізмі синтезу або переносу ліпідів жовчі з формуванням конкрементів в жовчному міхурі (холецистолітіаз) та/або в жовчних протоках (холедохолітіаз). З огляду на вище приведені дані, подальше вивчення причин та механізмів розвитку жовчокам'яної хвороба є актуальним для обґрунтування профілактично-лікувальних заходів, направлених на запобігання розвитку холелітіазу у дітей. Таким чином важливою частиною прогнозування і лікування дітей з холелітіазом є визначення порушень ліпідного метаболізму. Відомо багато способів діагностики і тактики лікування захворюванням печінки та жовчовивідних шляхів у дітей [4]. Найбільш близьким аналогом до способу, що заявляється, є спосіб оцінки ліпідних порушень у дітей раннього віку із захворюванням печінки [5]. Однак, цей спосіб має неналежну інформативність. В основу корисної моделі поставлено задачу покращення результатів лікування дітей з холелітіазом. Технічний результат, який досягається, полягає в можливості підвищення ефективності діагностики, своєчасній профілактиці, прогнозу та призначення коректної терапії, що дає можливість знизити захворюваність та строки лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який передбачає визначення ліпідних показників крові, згідно з корисною моделлю, у сироватці крові та жовчі методом газорідинної хроматографії визначають вміст пальмітинової, олеїнової та лінолевої жирних кислот, розраховують їх співвідношення за формулою: C C K1  16:0 , K 2  18:2 , де C18:1 C18:1 і K 2 - коефіцієнти, які характеризують розвиток холелітіазу, K1 C16:0 - насичена жирна кислота; C18:1 - мононенасичена жирна кислота; C18:2 - есенціальна жирна кислота і при зростанні K 1 і K 2 відносно до контролю прогнозують розвиток холелітіазу. Перевага цього способу: швидкість аналізу, висока інформативність. За допомогою цього способу можна перевірити ліпідні порушення в динаміці, прогнозувати подальший перебіг захворювань, постійно контролювати загальний стан, правильність призначення ліків та ефективність лікування. Спосіб здійснювався наступним чином: 1. Підготовка біологічних проб: кров - вранці, натщесерце із вени беруть в кількості 5,0 мл одноразовим шприцом у центрифужну пробірку об'ємом 10 мл і центрифугують 15 хвилин при швидкості ±1500 об/хв., потім верхній шар - (сироватку) відбирають піпеткою Пастера у центрифужну пробірку для екстракції ліпідів. 2. У хворих натще беруть пробу жовчі у кількості 3-5 мл поміщають у пробірки з притертою пробкою ємністю 10 мл, додають 5-7 мл хлороформ-метанольної суміші (у співвідношенні 2:1) і 1 UA 83273 U тримають 30 хв у холодильнику. Для аналізу відбирають хлороформну нижню фазу, яка містить ліпіди. Підготовку і газохроматографічний аналіз проводять згідно методики [6]. Результати запропонованого способу представлені у таблиці. Зміна жирнокислотного складу ліпідів сироватки крові та жовчі у дітей з холелітіазом(в %) 5 Таблиця 1 ЖК Сироватка Жовч C16:0 хворі 29,5±1,5* контроль 40,0±1,0 хворі 37,9±1,6* контроль 23,7±1,5 C18:1 13,8±1,0* 24,2±0,6 8,9±0,7* 16,9±1,0 C18:2 20,0±1,0*16,0±1,0 31,9±1,5* 45,6±1,0 C K1  16:0 C18:1 2,1 1,7 4,3 1,4 C18:2 C18:1 1,4 0,7 3,6 2,7 K2  *) - р