Спосіб оцінки жирнокислотного складу ліпідного комплексу корисних рослин

Реферат: UA 83272 U UA 83272 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до фітотерапії, точніше до ліпідології, і може використовуватися для покращення ліпідних показників хворих. Рослини - найдавніша сировина для виготовлення ліків. Упродовж всієї історії людства рослинний світ був джерелом не тільки харчових продуктів, а й цінних лікарських засобів. До середини 50-х років XX століття ліки, виготовлені з рослин, становили 70-80 % усіх медикаментів. Навіть сьогодні третину лікувальних препаратів виготовляють із рослинної сировини. За останні десятиріччя значного розвитку набула фітотерапія - наука про профілактику і лікування хвороб за допомогою лікарських рослин. Перша, найважливіша, особливість рослин полягає в тому, що наявні в них біологічно активні чинники, яким притаманна лікувальна дія, мають у своєму складі речовини, що належать до найрізноманітніших хімічних класів органічного та неорганічного світу. Конче важлива друга особливість лікарських рослин їхні складові компоненти за хімічною структурою подібні або навіть ідентичні фізіологічно активним речовинам людського організму, зокрема йога метаболітам (амінокислоти, вітаміни, ферменти тощо) тому вони більш природно включаються в біохімічні процеси організму, ніж хімічні, частіше чужі для організму синтетичні ліки. Третьою особливістю лікарських рослин є те, що вони рідше викликають ускладнення, особливо алергічні реакції, на відміну від синтетичних медикаментів. Лікарські рослини, нормалізуючи функцію окремих органів, позитивно впливають на обмін речовин в організмі. Тому їх можна призначати для тривалого вживання. Наявність у рослинах комплексу діючих речовин з різноманітним проявом фармакологічної активності сприяє ефективному лікуванню захворювань і майже не справляє побічної дії на організм. П'ятою особливістю лікарських рослин і добутих з них фізіологічно активних речовин є широкий спектр їхньої фармакологічної дії [1, 2]. В даний час в медичній практиці важливе місце займають лікарські засоби рослинного походження, так як вони характеризуються широким спектром біологічної дії в поєднані з низькою токсичністю, що дозволяє використовувати їх для профілактики і лікування багатьох захворювань [3]. Значний інтерес представляє дослідження корисних рослин: Звіробій (1) - препарати використовують як в'яжучий і протизапальний засіб у стоматології та при лікуванні інфікованих ран, опіків. Конюшина (2) - відома як тонізуючий, знеболюючий і антитоксичний засіб. Подорожник (3) - препарати мають тонізуючу дію, збуджують апетит, "сприяють підвищенню гемоглобіну в крові, екстракт рослини має протисклеротичну дію. Відомостей про вивчення жирнокислотного складу ліпідів даних лікарських рослин не знайдено, тому це і стало метою даної роботи. Таким чином, важливою частиною застосування досліджених рослин є визначення їх корисності при порушенні обмінних процесів. Відомий спосіб застосування деяких рослин в медицині на основі фармакологічних властивостей і цілого ряду діючих речовин. Це свідчить про те, що ці рослини мають лікувальні властивості [4]. Однак, вказаний спосіб не дозволяє оцінити корисність застосування досліджених рослин при деяких патологіях. Найбільш близьким аналогом до способу, що заявляється, є спосіб визначення якісного складу оксикоричних кислот методом паперової хроматографії [5]. Однак, цей спосіб не дозволяє оцінити корисність застосування досліджених рослин для хворих з порушенням ліпідного обміну. Поставлена задача вирішується тим, що у способі оцінки жирнокислотного складу ліпідного комплексу корисних рослин, що включає дослідження порушень обміну речовин, у якому визначають жирнокислотний склад ліпідів за допомогою газорідинної томографії, визначають вміст пальмітинової та лінолевої кислот, розраховують їх в процентах і оцінюють жирнокислотний склад ліпідів. Корисна модель, що заявляється, вирішує задачу нормалізації вищих жирних кислот в організмі хворих з мієлолейкозом, ішемічною хворобою серця та поліпозом шляхом використання досліджених рослин. Досягнутий технічний результат від використання корисної моделі полягає в застосуванні цих рослин у деяких патологічних станах, що дасть можливість знизити захворюваність та зменшити термін лікування. 1 UA 83272 U -10 5 10 Перевага цього способу: чутливість газорідинної хроматографії - 10 А, висока інформативність, що дозволяє визначити ефективність лікування. За допомогою цього способу можна постійно контролювати стан та правильність призначення фітотерапії. Спосіб здійснюють наступним чином: 1) аналіз жирнокислотного складу ліпідів досліджених рослин проводили згідно з [6]. 2) підготовку і газохроматографічний аналіз ліпідів плазми крові проводили за методикою [6]. Результати запропонованого способу наведено в таблицях 1, 2. Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до фітотерапії, точніше до ліпідології, і може використовуватися для покращення ліпідних показників хворих. Таблиця 1 Жирнокислотний склад ліпідів досліджених рослин в % № п/п 1 2 3 жк C14 :0 C15 :0 C16 :0 C17 :0 C18 :0 C18 :1 C18 :2 C18 :3 нжк ннжк пнжк Звіробій 6,7±0,5 4,0±0,1 41,8±1,5 1,3±0,3 8,1±0,6 16,6±1,0 20,2±1,1* 1,3±0,3 61,9±1,8 38,1±1,8 21,5±1,6* Конюшина 6,8±0,7 4,2±0,1 43,2±4,6 0,8±0,1 8,5±0,6 12,8±1,0 22,9±1,3* 0,8±0,1 63,5±1,6 36,5±1,6 23,7±1,5* Подорожник 6,0±0,1 4,3±0,1 53,4±1,8 0,9±0,1 5,2±0,1 8,6±0,6 20,7±1,0* 0,9±0,1 69,8±1,6 30,2±1,6 21,6±1,4* Результати досліджень наведені в % Таблиця 2 Назва ЖК Досліджені рослини 2 43,2±1,3 C16 :0 C18 :2 20,2±1,0 22,9±1,1 20,7±0,9 25,7±1,0 2,1 1,9 2,6 1,3 K1 C16 :0 C18 :2 3 53,4±1,5 Контроль плазми 1 41,8±1,0 33,6±1,4 * - р