Спосіб нормалізації підвищеного артеріального тиску

Реферат: Спосіб нормалізації артеріального тиску включає призначення блокаторів бетаадренорецепторів, блокаторів кальцієвих каналів. Додатково діагностують реакцію системи регуляції артеріального тиску при компресійному впливі на передню черевну стінку. UA 84112 U (12) UA 84112 U UA 84112 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до терапії, і може бути використана для лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією, яка сприяє прогресуючому та ускладненому перебігу серцево-судинних уражень, підвищує летальність від мозкових інсультів та ішемічної хвороби серця тощо. Відомий спосіб нормалізації підвищеного артеріального тиску (AT), який рекомендований асоціацією кардіологів України [Рекомендації Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії / Посібник до національної програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії // Артеріальна гіпертензія. - 2009. - № 1 (3). - С. 38-72]. Цей метод передбачає призначення для нормалізації AT у хворих на артеріальну гіпертензію діуретиків, блокаторів бета-адренорецепторів, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту, блокаторів рецепторів ангіотензину II, блокаторів кальцієвих каналів, альфа-адреноблокаторів. Спільними суттєвими ознаками аналогу і корисної моделі, що пропонується, є такі: призначення для корекції підвищеного AT бета-адренорецепторів, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту, блокаторів кальцієвих каналів; Але цей спосіб має такі недоліки: - призначення антигіпертензивних препаратів для нормалізації AT проводиться незалежно від функціонального стану системи регуляції AT; - не враховується ступінь напруженості та функціональний резерв системи регуляції AT; - антигіпертензивні препарати призначають лише на підставі стабільно підвищених цифр AT (більше 139/89 мм рт. ст.) без визначення і врахування важливих компонентів (тонус судин, частота серцевих скорочень), за рахунок яких підвищений AT. Неврахування функціонального резерву системи регуляції AT призводить до необґрунтованого призначення високих доз антигіпертензивних препаратів, що призводить до низької прихильності пацієнтів до лікування, більшої кількості небажаних явищ, серйозних побічних ефектів, зростанні економічних витрат. В зв'язку з цим, більшість пацієнтів з такою патологією не можуть дозволити собі прийом цих препаратів. Найбільш близьким за технічною суттю та результатом, що досягається, є спосіб нормалізації підвищеного AT шляхом призначення препаратів групи інгібіторів аніготензинперетворюючого ферменту та блокаторів бета-адренорецепторів. Цей спосіб передбачає призначення комбінації антигіпертензивних препаратів - блокатора бетаадренорецепторів "Егілок" і блокатора кальцієвих каналів дігідроперидинової групи "Кордафлекс-ретард" [Марцевич С.Ю. Лечение артериальной гипертонии дигидропиридиновыми антагонистами кальция в виде монотерапии и в комбинации с бетаадреноблокаторами / С.Ю. Марцевич / Российский кардиологический журнал. - 2002. - № 3 (35). - С. 72-75]. Але вищезазначений спосіб не дозволяє проводити диференційоване лікування підвищеного AT (в залежності від функціонального стану і функціонального резерву системи регуляції кровообігу (СРК), з урахуванням механізмів, які залучені до підвищення AT). Спосіб Марцевич С.Ю. передбачає призначення блокаторів бета-адренорецепторів для нівелювання збільшення частоти серцевих скорочень, яка виникає як побічний ефект при призначенні препарату "Кордафлекс-ретард". Бета-адереноблокатор "Егілок" призначається за способом Марцевич С.Ю. по 50 мг 2 рази на добу і має період напіввиведення з організму 3-6 годин, що недостатньо для забезпечення цілодобової блокади бета-адренорецепторів і зниження протягом цілої доби частоти серцевих скорочень. В основу корисної моделі, що заявляється, поставлено задачу розробити спосіб нормалізації підвищеного AT з врахуванням функціонального стану системи регуляції AT, який дозволяв би призначати антигіпертензивну терапію диференційовано - в залежності від індивідуальних механізмів, що спричиняють підвищення AT і, таким чином, підвищити ефективність антигіпертензивної терапії і зменшити кількість побічних явищ від лікування, вартість лікування. Поставлена задача удосконалення способу нормалізації підвищеного AT вирішується за рахунок того, що у способі, який включає призначення антигіпертензивних препаратів групи бета-адреноблокаторів і блокаторів кальцієвих каналів, новим є те, що перед призначенням антигіпертензивної терапії встановлюють основний тип реагування СРК в умовах компресійного впливу на передню черевну стінку (ПЧС) і, в залежності від того, який механізм залучений до підвищення AT - серцевий (збільшення частоти серцевих скорочень (ЧСС) при компресійному впливі на ПЧС), чи судинний (збільшення тонусу судин в умовах компресійного впливу на ПЧС) проводять медикаментозну нормалізацію підвищеного AT. 1 UA 84112 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Спільними суттєвими ознаками прототипу і корисної моделі, що заявляється, є використання для нормалізації підвищеного AT препаратів групи бета-адреноблокаторів і блокаторів кальцієвих каналів. Спосіб виконують таким чином. За день до проведення дослідження обстежуваному рекомендують утримання від споживання алкоголю та кофеїнвмісних речовин, від куріння тютюну не менш ніж за 40 хвилин до дослідження. Вісцеро-компресійну пробу для визначення функціонального стану системи регуляції AT проводять наступного дня в умовах температурного комфорту, тиші та відсутності небажаних 00 00 подразників. Зранку (8 -12 ), в сидячому положенні та розслабленому стані, після роз'яснювальної бесіди на передній черевній стінці досліджуваного розміщують манжету типового артеріального тонометра та фіксують її шляхом оперізування пришитими до чохла тасьмами таким чином, щоб це не утруднювало дихання. Спочатку визначають вихідні дані. Вимірюють у досліджуваного показники AT (СТ та ДТ) за загальноприйнятою методикою М.С. Короткова та ЧСС за 1 хвилину. Реєструють грудну реограму за загально прийнятим методом Кубічека. Далі, таким же чином, після 5 хв. адаптації (з нульовим рівнем тиску в манжеті компресійного тонометра), вимірюють показники ЧСС та AT, реєструють грудну реограму - при кожному зростаючому за величиною компресійному впливі на передню черевну стінку другим тонометром шляхом дозованого, контрольованого манометром нагнітання повітря в манжету до рівня 10; 20; 40; 60; 80; 100 мм рт. ст. Нагнітання повітря до манжети компресійного тонометра припиняють кожного разу після досягнення вказаних величин компресійного тиску на час вимірювання показників AT та ЧСС і реєстрації грудної реограми, продовжують через 2 хв. до досягнення наступного рівня компресійного тиску. Після останнього вимірювання, в умовах тиску в манжеті 100 мм рт. ст., відкривають повністю кран системи компресійного тонометра, випускають повітря з манжети до тиску "0" мм рт. ст. і реєструють показники AT та ЧСС, грудну реограму безпосередньо після такої декомпресії, а також через 3 і 5 хв. після декомпресії. Усі отримані показники AT, ЧСС, грудної реограми заносять у таблицю протоколу дослідження. На основі цих даних будують комплексний координатний графік. При цьому на осі абсцис позначають умови визначення показників кардіогемодинаміки (вихідний стан, стан під дією компресійного впливу на передню черевну стінку (10, 20, 40, 60, 80, 100 мм рт. ст.), стан одразу та через 3 і 5 хвилин після припинення компресійного впливу). На осі ординат - відповідні величини показників кардіогемодинаміки (ЧСС, СТ, ДТ, дикротичного індексу (ДКІ), діастолічного індексу (ДСІ), ударного об'єму крові (УОК). Значення ДКІ, ДСІ, розраховують за даними усереднених цифр з 5 реографічних циклів для складових того чи іншого показника. Діастолічний індекс (ДСІ): h ДСІ  6  100,% , (3) h3 де h 6 - амплітуда діастолічної хвилі, Ом; h 3 - амплітуда основної хвилі РГ, Ом. Дикротичний індекс (ДКІ): h ДКІ  5  100,% , (4) h3 де h 5 - амплітуда дикротичної хвилі, Ом. В залежності від виявлених змін показників AT, ЧСС, ДСІ та ДКІ грудної РГ призначають лікування: - якщо збільшення систолічного і діастолічного AT супроводжувалось суттєвим (більше 5 % від вихідного рівня) збільшенням ЧСС при компресійному впливі на ПЧС, призначають бетаадреноблокатор (бетаксолол 20 мг на добу); - при збільшенні AT за рахунок підвищення тонусу судин (збільшення ДКІ, ДСІ за даними грудної реограми) призначають блокатор кальцієвих каналів (амлодипін 10 мг на добу); - при збільшенні AT за рахунок серцевої (ЧСС) і судинної (ДКІ, ДСІ) складової призначають і бета-адреноблокатор (бетаксолол 10 мг на добу) і блокатор кальцієвих каналів (амлодипін 5 мг на добу). Приклад 1. Пацієнтка Б., 1950 року народження. Діагноз: Гіпертонічна хвороба II. Помірний ризик. Гіпертрофія лівого шлуночка. 2 UA 84112 U 5 10 15 20 25 30 При дослідженні функціонального стану СРК в умовах компресійного впливу на ПЧС діагностовано гіпертонічний тип реагування системи регуляції кровообігу, який характеризувався суттєвим збільшенням тонусу судин (збільшення ДКІ, ДСІ) при відсутності суттєвих змін ЧСС. Призначено для нормалізації AT блокатор кальцієвих каналів амлодипін 10 мг на добу. Приклад 2. Хворий Г., 1951 року народження. Діагноз: Гіпертонічна хвороба II стадії, ступінь 3, гіпертензивне серце, помірний ризик. При дослідженні функціонального стану СРК в умовах компресійного впливу на ПЧС діагностовано гіпертонічний тип реагування системи регуляції кровообігу, який характеризувався суттєвим збільшенням AT за рахунок судинної (збільшення ДКІ, ДСІ) і серцевої складових (суттєве збільшення ЧСС). Призначено для нормалізації AT блокатор кальцієвих каналів амлодипін 5 мг на добу і бетаадреноблокатор бетаксолол 10 мг на добу. Застосування диференційованого, в залежності від залучених механізмів, підходу до нормалізації AT дозволяє зменшити дозу препаратів, які призначаються пацієнтам, зменшити кратність їх прийому, що призводить до зменшення кількості побічних ефектів, підвищення ефективності лікування, зменшення економічних витрат на лікування. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб нормалізації артеріального тиску, що включає призначення блокаторів бетаадренорецепторів, блокаторів кальцієвих каналів, який відрізняється тим, що додатково діагностують реакцію системи регуляції артеріального тиску при компресійному впливі на передню черевну стінку та при підвищенні артеріального тиску за рахунок збільшення частоти серцевих скорочень призначають блокатори бета-адренорецепторів, при підвищенні артеріального тиску за рахунок збільшення тонусу артеріальних судин призначають блокатори кальцієвих каналів, а при збільшенні артеріального тиску за рахунок збільшення і частоти серцевих скорочень і збільшення тонусу судин призначають і бета-адреноблокатор, і блокатор кальцієвих каналів. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3