Спосіб профілактики хірургічних ускладнень після оперативного лікування хворих на рак молочної залози похилого віку

Номер патенту: 84327

Опубліковано: 10.10.2013

Автори: Бородай Наталья Володимирівна, Грибач Сергій Михайлович

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб профілактики хірургічних ускладнень після оперативного лікування хворих на рак молочної залози похилого віку, який включає радикальну мастектомію та квадрантектомію з пахвово-підключичною лімфаденектомією, який відрізняється тим, що додатково під час оперативного втручання застосовують метод місцевого гемостазу шляхом обробки операційної рани в пахвовій області гемостатичним, стерильним, розсмоктувальним препаратом на основі окисленої целюлози для зупинення капілярної та венозної кровотеч.

Текст

Реферат: Спосіб профілактики хірургічних ускладнень після оперативного лікування хворих на рак молочної залози похилого віку включає радикальну мастектомію, квадрантектомію, пахвовопідключичну лімфаденектомію. Додатково під час оперативного втручання застосовують метод місцевого гемостазу шляхом обробки операційної рани в пахвовій області гемостатичним, стерильним, розсмоктувальним препаратом на основі окисленої целюлози. UA 84327 U (54) СПОСІБ ПРОФІЛАКТИКИ ХІРУРГІЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ ПІСЛЯ ОПЕРАТИВНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ ПОХИЛОГО ВІКУ UA 84327 U UA 84327 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до онкології, і може бути застосований у комплексному лікуванні хворих на рак молочної залози (РМЗ) похилого віку. Рак молочної залози займає третє місце в структурі загальних онкологічних хвороб та перше місце серед злоякісних новоутворювань у жінок. Маючи на увазі демографічні зміни у сучасному суспільстві, які проявляються зростанням середньої тривалості життя, збільшенням кількості жінок похилого віку, хірургічне лікування хворих на рак є актуальною проблемою клінічної онкології [Національний канцер-реєстр, Київ 2009; www.ucr.gs.com.ua., Гріневич Ю.Я., Шалімов C.O., Возіанов О.Ф. та ін. Довідник з онкології. - К.: Здоров'я, 2000]. Відомі роботи, які присвячені вивченню факторів, що впливають на частоту і тривалість виникнення післяопераційних ускладнень [Савран В.В. Радикализм хирургического лечения рака молочной железы: особенности хирургической техники и профилактика осложнений. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук. Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого. Львов 2005]. Мета роботи: покращити ефективність лікування хворих на РМЗ похилого віку шляхом модифікації ведення операційної рани. Хірургічне лікування з приводу РМЗ супроводжуються пахвово-підключично-підлопатковою лімфаденектомією, що призводить до перетину значної кількості кровоносних та лімфатичних судин даних областей і до утворення порожнини, розміри якої впливають на частоту післяопераційних ускладнень. Чим більше розміри порожнини, тим більше вірогідність розвитку ранніх і пізніх післяопераційних ускладнень. Внаслідок недостатнього прилягання шкірних клаптів до грудної стінки і перетину значного числа лімфатичних судин в рані накопичується серозна і геморагічна рідина, що, у свою чергу, сприяє формуванню лімфоцеле в області післяопераційної рани. Частіше всього лімфоцеле локалізується в пахвовій області і трохи рідше в області широких відсепарованих шкірних клаптів. Тривала втрата лімфи у великих кількостях обумовлює зниження рівня загального білка, порушення процентного вмісту фракцій плазми і вільних амінокислот в крові і лімфі, перерозподіл електролітів. Велика лімфорея призводить до вираженого розростання рубцевої сполучної тканини в областях лімфаденектомії, в ділянках відсепарованих шкірних клаптів, що сприяє розвитку постмастектомічного синдрому. Інколи тривало існуюче лімфоцеле є причиною повторних оперативних втручань. Післяопераційні ускладнення у хворих на РМЗ призводять до відстрочення початку ад'ювантної терапії, супроводжується тривалим терміном госпіталізації хворих, а отже, великими фінансовими витратами медичної установи. Встановлено, що основними чинниками, які призводять до розвитку великої і тривалої лімфореї, є: похилий вік (65-80 років), ожиріння І, II, III ступеня, супутні захворювання, такі як цукровий діабет і гіпертонічна хвороба. Найближчим аналогом є "Способ профилактики лимфореи после радикальных мастэктомий с использованием воздушно-плазменных потоков" [Патент РФ № 2334485 от 27.09.08]. Розроблений спосіб профілактики лімфореї при радикальних мастектоміях полягає в тому, що використовують методику обробки пахвово-підключично-підлопаткової ділянки повітряноплазмовим потоком аргону, що дозволяє скоротити загальний об'єм лімфореї і тривалість евакуації лімфи. Недоліком найближчого аналога є його обмежені функціональні можливості: профілактика стосується в основному лімфореї. Крім того, необхідне застосування додаткового обладнання в операційній. Задачею запропонованої корисної моделі є спосіб профілактики хірургічних ускладнень після оперативного лікування хворих на рак молочної залози похилого віку, модифікація ведення операційної рани шляхом застосування гемостатичного, стерильного порошку на основі окисленої целюлози для зупинення капілярної кровотечі, модифікація ведення операційної рани та покращення результатів хірургічного лікування хворих на РМЗ. Застосування місцевих гемостатиків при мастектоміях приводить до зниження частоти ускладнень. В основу корисної моделі поставлено задачу розроблення способу профілактики ускладнень після оперативного лікування хворих на рак молочної залози, який включає мастектомію, при якому додатково під час оперативного втручання застосовують метод місцевого гемостазу шляхом обробки операційної рани в пахвовій області гемостатичним, стерильним, розсмоктувальним препаратом на основі окисленої целюлози для зупинення капілярної та венозної кровотеч. Поставлена задача вирішується тим, що у запропонованому способі під час операційного втручання у хворих похилого віку використовується препарат Traumastem Ρ в кількості двох грамів при капілярній та венозній кровотечах, який забезпечує швидкий та ефективний місцевий гемостаз вже через дві хвилини після його нанесення, 1 UA 84327 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Дія порошку Traumastem Ρ полягає в тому, що при взаємодії окисленої целюлози з кров'ю вона перетворюється у клейку масу - адгезивний гель, що механічно перешкоджає кровотечі Це мінімізує втрату крові та ускладнення під час самої операції і у ранньому післяопераційному періоді, зменшує ризик кровотечі. Застосування вищезазначеного порошку сприяє прискоренню біологічних процесів загоєння і не впливає на рівень тромбоемболічних ускладнень у хворих на РМЗ цієї вікової групи. Принцип гемостатичної дії окисленої целюлози полягає в тому, що при контакті з кров'ю створюється кисле середовище (рН 2,5-3,0), що посилює гемостатичні властивості цієї речовини, які основані на її всмоктуючих властивостях. У кислому середовищі тромбоцити та еритроцити, що руйнуються, виділяють кислий гематин, при цьому вони виступають у ролі каркаса для утворення тромбоцитарного згустка. Кисле середовище у зоні післяопераційної рани створює умови для вираженої протимікробної активності окисленої целюлози, в тому числі і відносно антибіотико-резистентних мікроорганізмів, оскільки низький рН середовища впливає на широкий спектр бактерій і, на відміну від антибіотиків, не має вузькоспецифічного механізму дії. Радикальні операції на молочній залозі належать до так званих "чистих" хірургічних втручань. Частота нагноєння операційної рани після таких операцій перебуває в межах 2-5 %. Частіше це ускладнення спостерігається серед хворих на РМЗ похилого віку. Поява антибіотико-резистентних мікроорганізмів створює значну небезпеку для хворих при хірургічних втручаннях. При виникненні інфекцій, які викликані цими мікроорганізмами, лікування та видужування хворих ускладнюється. Препарати на основі окисленої целюлози мають протимікробну активність на відносно широкий спектр патогенних мікроорганізмів. Кисле середовище, яке утворює окислена целюлоза, пошкоджує більшість мікроорганізмів, які викликають хірургічні інфекції, що можуть передаватися через медичні інструменти тощо. Перевагою використання препаратів на основі окисленої целюлози як гемостатичного засобу місцевої дії є біологічна сумісність цього матеріалу і його швидке розсмоктування. Основними властивостями окисленої целюлози є наступні: наявність іоногенних функціональних груп, здатність розсмоктуватися у організмі, гемостатична дія, відсутність в макромолекулі структурних одиниць, які могли б проявити небажану дію на організм (IV клас небезпеки - практично нетоксична сполука), наявність антимікробних та бактерицидних властивостей, відсутність власної біологічної активності. Порошок Traumastem Ρ є повністю біосумісний, атравматичний, повністю розпадається та виводиться із організму не спричиняючи побічних ефектів. Він добре переноситься організмом і не викликає небажаних імунних чи алергічних реакцій при застосуванні. Порошок Traumastem Ρ при контакті з кров'ю не збільшується у об'ємі, не розширюється, тому немає необхідності його евакуації із області, де він був застосований. Методика застосування місцевого гемостатика Traumastem P була використана на 30 хворих на РМЗ, у 25 хворих при виконанні радикальної мастектомії по Маддену і 5 хворих при квадрантектомії з пахвово-підключичною лімфаденектомією в віці від 65 до 78 років. Використання даної методики дозволило зменшити об'єм лімфореї після радикальної мастектомії по Маддену в цілому на 35,9 % (591 мл), а тривалість евакуації скоротити на 6 днів. При аналізуванні даних в віковій категорії від 65 до 78 років виявилось, що у хворих із застосуванням Traumastem Ρ при нормальній масі тіла об'єм і тривалість лімфореї скоротилися на 46,2 % (701 мл) і 7 днів, у хворих з надлишковою вагою - на 48,3 % (715 мл) і 8 днів, у хворих з ожирінням - на 40,4 % (825 мл) і 6 днів, в порівнянні з хворими в контрольній групі. Аналізування показників лімфореї у хворих після радикальних мастектомій показало, що використання даної методики дозволило скоротити об'єм і тривалість лімфореї у хворих на РМЗ похилого віку на 38,8 % (1110 мл) і 9 днів відповідно. Слід зазначити, що використання цього методу дозволило зменшити, але не ліквідувати повністю післяопераційну лімфорею після радикальних мастектомії, тому оперативне втручання завершувалося обов'язковою установкою вакуумного дренажу. Об'єм оперативного втручання впливає на показники лімфореї у хворих на рак молочної залози. Після радикальних розширених модифікованих мастектомій середній об'єм лімфореї склав 2536±1369,1 мл при середній кількості днів евакуації лімфи - 24±9, після радикальних мастектомій по Маддену 1646±1010,3 мл і 19±6 днів, після радикальних резекцій 1821±999,7 мл і 21±6 днів відповідно. Суть запропонованої корисної моделі пояснюється наступними прикладами: Приклад 1 2 UA 84327 U 5 10 15 20 25 30 35 Хвора А, 1944 року народження, № історії хвороби 2345 госпіталізована у мамологічне відділення КЗ КОР "КООД" 12.08.10. З анамнезу: пухлина в лівій молочній залозі виявлена в квітні 2010 року, звернулася до лікаря за місцем проживання в червні 2010 року і з діагнозом "пухлина лівої молочної залози" направлена в КЗ КОР "КООД". При обстеженні в поліклініці КЗ КОР "КООД" виконана пункція пухлини лівої молочної залози. Цитологічний аналіз 8967-70: помірно диференційована карцинома. З діагнозом "рак лівої молочної залози, стадія 1, клінічна група 2" хвора госпіталізований у мамологічне відділення КЗ КОР КООД. 13.08.10 виконана операція радикальна мастектомія по Маддену із застосуванням препарату Traumastem P. Післяопераційний гістологічний аналіз № 843356: інфільтруючий протоковий рак; 843367-77: в 10 лімфовузлах метастазів немає. Післяопераційний діагноз: рак лівої молочної залози, T2N0M0, стадія 2а, клінічна група 2. Післяопераційний період проходив гладко, без ускладнень. Об'єм лімфореї склав 1936 мл, кількість днів евакуації лімфи - 18. Шви зняті на 11 добу. З 28.08.10 проведений курс дистанційної гамма-терапії на апараті "Агат Р" на шляхи лімфовідтоку по 2 Гр щодня, 5 фракцій в тиждень (всього 20 фракцій). Сумарна осередкова доза склала 40 Гр. Хвора виписана в задовільному стані. При контрольних оглядах в поліклініці КЗ КОР "КООД" протягом 2 років після лікування даних про наявність рецидиву і метастазів не виявлено. Самопочуття хворої задовільне, косметичний ефект оцінюється як задовільний. Приклад 2 Хвора С, 1938 року народження, № історії хвороби 1895, 24.09.11 госпіталізована у мамологічне відділення КЗ КОР "КООД". 25.09.11 виконана операція - квадрантектомія з пахвово-підключичною лімфаденектомією із застосуванням препарату Traumastem P. Післяопераційний гістологічний аналіз № 96754: інфільтруючий часточковий рак; 98867-77: у 8 лімфовузлах метастазів немає. Післяопераційний діагноз: рак правої молочної залози, T1N0M0, стадія 1, клінічна група 2. Післяопераційний період проходив гладко, без ускладнень. Об'єм лімфореї склав 2216 мл, кількість днів евакуації лімфи - 21. Шви зняті на 14 добу. З 10.09.11 проведений курс дистанційної гамма-терапії на апараті "Агат Р" на молочну залозу та шляхи лімфовідтоку по 2 Гр щодня, 5 фракцій в тиждень (всього 40 фракцій). Сумарна осередкова доза склала 60 Гр. Хвора виписана в задовільному стані. При контрольних оглядах в поліклініці КЗ КОР "КООД" протягом 1 року після лікування даних про наявність рецидиву і метастазів не виявлено. Самопочуття хворої задовільне, косметичний ефект оцінюється як задовільний. Виходячи з прикладів застосування запропонованого способу, можна зробити висновок, що він дозволяє здійснювати профілактику ранових ускладнень: нагноєння післяопераційної рани, розходження країв рани, виникнення крайового некрозу шкірних клаптів, септицемії і зменшити постмастектомічний набряк верхньої кінцівки, поліпшити косметичний результат. Запропонований спосіб дозволяє зменшити лімфорею, запобігти утворенню лімфоцеле в пахвовій області і тим самим запобігти утворенню виражених рубцевих змін. Даний спосіб є новим та промислово застосовним. Сукупність суттєвих ознак корисної моделі, що заявляється, не відома за рівням технічного виконання, є новим перспективним напрямком у сфері хірургії та може знайти широке застосування в онкології. 40 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 Спосіб профілактики хірургічних ускладнень після оперативного лікування хворих на рак молочної залози похилого віку, який включає радикальну мастектомію та квадрантектомію з пахвово-підключичною лімфаденектомією, який відрізняється тим, що додатково під час оперативного втручання застосовують метод місцевого гемостазу шляхом обробки операційної рани в пахвовій області гемостатичним, стерильним, розсмоктувальним препаратом на основі окисленої целюлози для зупинення капілярної та венозної кровотеч. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3

Дивитися

Додаткова інформація

МПК / Мітки

МПК: A61B 17/00

Мітки: рак, ускладнень, похилого, лікування, хворих, спосіб, молочної, залози, хірургічних, віку, оперативного, профілактики

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/5-84327-sposib-profilaktiki-khirurgichnikh-uskladnen-pislya-operativnogo-likuvannya-khvorikh-na-rak-molochno-zalozi-pokhilogo-viku.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб профілактики хірургічних ускладнень після оперативного лікування хворих на рак молочної залози похилого віку</a>

Подібні патенти