Спосіб корекції дисбіозу піхви при невиношуванні вагітності

Реферат: UA 85335 U UA 85335 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, зокрема акушерства, та може бути використана з метою лікування дисбіозу піхви у вагітних із не виношуванням. Серед важливих і складних проблем сучасного акушерства одне з перших місць займає невиношування вагітності. Частота цієї патології складає від 10 до 25 % від загальної кількості вагітностей і не має тенденції до зниження [1]. Однією з головних причин невиношування вагітності залишається інфекція статевих шляхів. Високий інфекційний індекс, що визначається у жінок з невиношуванням вагітності, може свідчити про зниження резистентності макроорганізму в цілому і про порушення місцевих захисних факторів, у тому числі і вагінального мікробіоценозу. Значну роль у захисті статевих шляхів жінки від будь-якої інфекції відіграє мікрофлора піхви, яка складається з аеробних і факультативно-аеробних, факультативних та облігатних анаеробних мікроорганізмів. В нормі у 8 10 виділеннях з піхви жінок репродуктивного віку знаходиться від 10 до 10 мікроорганізмів в 1 мл, при цьому співвідношення анаеробів до аеробів складає від 2:1 до 10:1. Перекис-продукуючі лактобацили займають провідне місце у вагінальному мікробіоценозі здорових жінок репродуктивного віку і складають 90-95 % від усіх мікроорганізмів. Зменшення кількості лактобацил і збільшення умовно-патогенної мікрофлори розцінюється як дисбіоз; у вагітних тривалий стан дисбіозу може викликати не тільки загрозу переривання вагітності, але й привести до таких ускладнень, як передчасний розрив плідних оболонок, передчасні пологи, внутрішньоутробне інфікування плода, його антенатальна загибель, післяпологові септичні захворювання [2]. Відомий спосіб лікування дисбіозу піхви при невиношуванні вагітності, що включає використання антибіотиків системної та місцевої дії [3].Тривале, а деколи необґрунтоване їх призначення при лікування хронічної інфекції у вагітних погіршує стан мікробіоценозу піхви, може викликати формування резистентності мікрофлори. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалити спосіб лікування дисбіозу піхви при невиношуванні вагітності шляхом корекції та відновлення фізіологічного мікробного пейзажу піхви і функції вагінального епітелію з використанням пробіотиків. Поставлена задача вирішується тим, що у способі корекції дисбіозу піхви при невиношуванні вагітності, що включає використання антибіотиків системної та місцевої дії, згідно з корисною моделлю, антибіотики застосовують протягом 6-10 днів, після чого призначають лікування пробіотиком-біоентеросептиком "Ентерожерміна" з курсом лікування 6-12 днів. Використання пробіотиків вважається доцільним з точки зору створення нормоценозу, який буде сприяти активації лактобацил у їх боротьбі з умовно-патогенною флорою, і є обов'язковим до використання у вагітних із невиношуванням вагітності. За визначенням ВООЗ, пробіотики являють собою гетерогенну групу непатогенних бактерій та наділені такими вимогами: відповідність здоровій мікрофлорі піхви, висока життєздатність та біологічна активність, антагонізм по відношенню до умовно-патогенної та патогенної флори, стійкість до фізико-хімічних факторів (кислотність, осмотичний шок, температура, дія жовчних кислот), антибіотикостійкість, наявність в препараті симбіонтних штамів [4]. Сучасний пробіотик-біоентеросептик "Ентерожерміна" ("Sanofl aventis", Франція) містить активний інгредієнт - поліантибіотикорезистентні спори штамів Bacillus clausii [5]. Спори Bacillus clausii, на відміну від традиційних пробіотиків на основі лакто- та біфідобактерій, наділені високою антагоністичною активністю по відношенню до опортуністичної флори, в т.ч. до стафілококів, дріжджів, основних грампозитивних бактеріальних агентів S.aureus, С.difficile, E.faecium, адено- та ротавірусів. Бактерії роду Bacillus clausii синтезують субтілізин та каталазу, тим самим активуючи ріст Lactobacillus [6]. Запропонований спосіб здійснюють у два етапи: І етап - протиінфекційна терапія - включає використання антибіотиків системної та місцевої дії з курсом лікування 6-10 днів; II етап відновлення мікробіоценозу - після протиінфекційного курсу лікування передбачає відновлення мікрофлори пробіотиком-біоентеросептиком "Ентерожерміна" протягом 6-12 днів. Для підтвердження ефективності запропонованого способу корекції дисбіозу піхви при невиношуванні вагітності були проведені дослідження, результати яких підтвердили зниження частоти рецидивів бактеріального вагінозу, купування симптомів невиношування та пролонгування вагітності до фізіологічних термінів розродження. Під спостереженням перебувало 48 вагітних жінок із явищами загрози переривання вагітності в терміни 20-28 тижнів, які були розділені на дві групи. У основну групу увійшли 32 вагітних, у яких загроза переривання вагітності розвинулась на тлі дисбіозу піхви. Групу порівняння склали 16 жінок із загрозою переривання вагітності та явищами дисбіозу піхви за відсутності проведення протибіотичної терапії. Вік пацієнток коливався від 21 до 35 років. 1 UA 85335 U 5 10 15 Санація статевих шляхів проводилась згідно із ідентифікованим збудником та визначеною чутливістю. Дослідження передбачало проведення двоетапного лікування в основній групі пацієнток (використання антибіотиків системної та місцевої дії з курсом лікування 6-10 днів та відновлення мікрофлори після цього курсу лікування пробіотиком "Ентерожерміна" протягом 6-12 днів), а у групі порівняння пацієнток лікували за відсутності проведення пробіотичної терапії. Діагноз дисбіозу піхви встановлювали шляхом бактеріоскопічного та бактеріологічного 4 досліджень: вміст лактобацил менше 10 КУО/мл, збільшення вмісту умовно-патогенних 4 мікроорганізмів більше 10 КУО/мл або їх асоціації більше двох із виду, а також наявність гемолізуючих мікроорганізмів. Діагноз бактеріального вагінозу встановлювали за критеріями Amsel і шкалою Nugent; рН-метрія виділень із статевих шляхів у досліджуваних складала (М±m) 5,8±0,1. Корекцію дисбіотичних станів статевих шляхів проводили пробіотиком-біоентеросептиком для перорального використання "Ентерожерміна". Повторне обстеження проводили через 15 днів. Бактеріальний вагіноз діагностовано у 4 (12,5 %) вагітних основної групи і 12 (75 %) - у вагітних групи порівняння (р 10 КУО/мл 3 6 Lactobacillus 10 10 КУО/мл 3 Lactobacillus