Антимікробна композиція для перорального введення з лактулозою

УКРАЇНА (19) UA (11) 85608 (13) C2 (51) МПК (2009) A61K 47/26 A61K 31/43 (2008.01) A61K 31/545 A61K 31/65 A61P 31/04 (2008.01) МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ Д ЕПАРТАМЕНТ ІНТЕЛ ЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ОПИС ДО ПАТЕНТУ НА ВИНАХІД (54) АНТИМІКРОБНА КОМПОЗИЦІЯ ДЛЯ П ЕРОРАЛЬНОГО ВВЕДЕННЯ З ЛАКТУЛОЗОЮ (13) отиків набуває глобальних масштабів, що вимагають рішення. Однією з актуальних проблем клінічної медицини є розвиток у пацієнтів на фоні застосування антимікробних препаратів антибіотик-асоційованих діарей та колітів. * Недостатня інформованість лікарів про дану проблему приводить до того, що діареї у пацієнтів, що одержують антибактеріальну терапію, найчастіше пояснюють "дисбактеріозом кишечнику", що може служити лише фоном для колонізації кишечнику потенційно патогенною мікрофлорою. На сьогоднішній день як один з найбільш важливих етіологічних факторів розвитку діарей та колітів розглядається C.difficile, але вони можуть бути -обумовлені й іншими мікробами, такими як [Salmonella spp., Clostridium perfringens типу A, 85608 Винахід належить до області медицини та хіміко-фармацевтичної промисловості і стосується препаративних форм антибіотиків. Протягом всієї історії людства саме інфекційні хвороби були найбільшою загрозою для здоров'я людей. Найбільшою віхою на шляху боротьби людства з інфекційними хворобами виявилося відкриття та впровадження в клінічну практику антимікробних препаратів. Завдяки високій ефективності лікування інфекційних хвороб антибіотики спочатку навіть називали диво-препаратами. Тривалий час на небажані ефекти при застосуванні антибіотиків просто не звертали належної уваги, хоча ніхто й не заперечував їхньої присутності: занадто вражаючими були результати їхнього застосування. Однак сьогодні проблема побічних ефектів антибі (11) антибіотик, вибраний із групи, що включає: пеніциліни широкого спектра дії, цефалоспорини, тетрацикліни, лінкозаміди, макроліти, та лактулозу при співвідношенні активних компонентів 1:1 - 1:100, причому середній розмір частинок лактулози становить 100нм - 200мкм. 2. Антимікробна композиція за п. 1, яка відрізняється тим, що вона додатково містить фармацевтично прийнятні допоміжні речовини. 3. Антимікробна композиція за п. 2, яка відрізняється тим, що вона виконана у формі таблетки. 4. Антимікробна композиція за п. 2, яка відрізняється тим, що вона виконана у формі порошку. 5. Антимікробна композиція за п. 2, яка відрізняється тим, що вона виконана у формі капсули. 6. Антимікробна композиція за п. 2, яка відрізняється тим, що вона виконана у формі гранули. 7. Антимікробна композиція за п. 2, яка відрізняється тим, що вона виконана у формі сиропу. 8. Антимікробна композиція за п. 2, яка відрізняється тим, що вона виконана у формі суспензії. UA (21) a200702431 (22) 25.08.2005 (24) 10.02.2009 (86) PCT/RU2005/000434, 25.08.2005 (31) 2004126203 (32) 30.08.2004 (33) RU (46) 10.02.2009, Бюл.№ 3, 2009 р. (72) КІСЄЛЬОВ НІКОЛАЙ АЛЄКС АНДРОВІЧ, RU/RU, ЧІЧЄРІН ДМІТРІЙ СЄРГЄЄВІЧ, RU/RU (73) КІСЄЛЬОВ НІКОЛАЙ АЛЄКС АНДРОВІЧ, RU/RU (56) RU 2 155 605 C2, 10.09.2000 WO 00/52037 A1, 08.09.2000 BY 4791 C1, 30.12.2002 NEBRA Y.: "A new Selective Medium for Bifidobacterium spp", APPLIED AND ENVIRON MENTAL MICROBIOLOGY, [Online] vol. 65, no. 11, November 1999, pages 5173 - 5176 (57) 1. Антимікробна композиція для перорального введення, яка відрізняється тим, що вона містить C2 2 (19) 1 3 85608 Staphylococcus aureus і, можливо, грибами роду Candida]. Основними антибактеріальними препаратами, застосовуваними при інфекції C.difficile, є метронідазол та ванкоміцин, що є порівнянними за своєю клінічною ефективністю, і деякі інші менш ефективні антибіотики. На жаль, практично жодна із застосовуваних схем етіотропної терапії інфекції C.difficile не гарантує санацію кишечнику від спор клостридій, у зв'язку із чим, як правило, виникають рецидиви. Оскільки ключовим фактором небажаних ефектів, пов'язаних із застосуванням антибіотиків, є порушення складу ендогенної мікрофлори кишечнику, перспективними виглядають рекомендації із застосуванні біопрепаратів, зокрема, непатогенних дріжджів Saccharomyces boulardii. Однак їхній прийом також не гарантує запобігання рецидивів. У клінічній практиці антибіотки використовують у вигляді різних лікарських форм: таблеток, капсул, парентеральних розчинів, свіч, сиропів і т.п. Як традиційні носії використовують лактозу та інші цукри, а також цукрові -спирти, похідні целюлози, крохмаль, органічні харчові кислоти або їхні солі, що дозволяють поліпшити органолептичні властивості препарату [патент РФ 2202340 С1, опубл. 20.04.2003, патент РФ 2085190 С1, опубл. 27.07.1997, патент РФ 1805953 A3, опубл. 30.03.1993]. Відомі пероральні форми антибіотиків у вигляді гелетвірних композицій, що включають поліетиленоксид та гідрофільну основу [патент РФ 2220715 С2, опубл. 10.04.2004, А61К 9/22]. Створення даної композиції спрямовано на стабілізацію препаратів при зберіганні, але не вирішує проблем побічної дії антибіотиків. Відомий антимікробний комбінований препарат «Тетрациклін з ністатином», що містить тетрациклін - бактеріостатичний антибіотик широкого спектра дії, та ністатин - протигрибковий пепарат [Ма шковский М.Д., Лекарственные средства, Μ., Медицина, 2001, т.2, с.255]. Додавання в лікарські форми антибіотиків ністатину попереджає розвиток кандидозів, однак не запобігає розвитку інших побічних ефектів антибіотиків. Задачею винаходу є одержання препарату антибіотика у формі, придатній для перорального введення, що має високу активність і стабільність при зберіганні та попереджає розвиток побічних ефектів. Задача вирішується новою антимікробною композицією, яка містить антибіотик, вибраний з групи: лінкозаміди (наприклад, кліндаміцин), пеніциліни широкого спектра дії (наприклад, ампіцилін, амоксицилін), цефалоспорини (наприклад, цефалексин, цеф'ексим), тетрацикліни (наприклад, доксициклін, " тетрациклін), макроліди (наприклад, еритроміцин), та лактулозу при співвідношенні 1:(1-100), причому середній розмір частинок лактулози становить 100нм - 200мкм. При необхідності в композицію можуть бути введені фармацевтично прийнятні ексципієнти для надання прийнятної для перорального введення форми. 4 Пероральна форма може "бути сиропом, суспензією, порошком, таблеткою, капсулою, гранулами. Лактулоза є синтетичним неадсорбованим дисахаридом (4-Ο-β-D-галактопіранозил-Dфр уктоза), який є оптичним ізомером лактози. У природі лактулоза зустрічається в неведиких кількостях тільки в материнському молоці. її унікальність полягає, по-перше, в тому, що вона є потужним стимулятором життєдіяльності тієї частини мікрофлори людини, з якою він живе в симбіозі, по-друге, вона не всмоктується в кров у шлунку та кишечнику (не передбачена природа відповідних ферментів), а надходить практично повністю до місцеперебування лактобацил і біфідобактерій, де вони, утилізуючи її на 90-100%, виділяють молочну та оцтову кислоти, при цьому реакція середовища в товстій кишці міняється зі слабколужної - оптимальної для гнильної мікрофлори - на кислу. Таким чином, незважаючи на те, що молекула лактулози складається з легко засвоюваних залишків галактози, та фруктози, людина не одержує ці вуглеводи, а замість них одержує продукти .їхньої мікробної ферментації, що складаються в основному з молочної, оцтової, пропіонової та масляної кислот. У кислому середовищі продукти метаболізму гнильної мікрофлори, в основному аміак, дисоціюють на іони, які не всмоктуються слизовою товстої кишки, завдяки чому запобігається інтоксикація організму. Зниження рН у товстій кишці сприяє припиненню гниття білків. В 1957p. F.Petuely відкрив біфідогенну активність препарату та позначив лактулозу як "біфідогенний агент". Лактулоза, що є ідеальним живильним середовищем для біфідобактерій і лактатпродукуючих мікроорганізмів, модифікує склад мікрофлори, збільшуючи кількість біфідобактерій та лактобактерій. Крім того, відзначене значне зниження фузобактерій, клостридій, бактероїдів, що є мірою потенційно патогенних мікроорганізмів. Лактулоза деконтамінує хронічних носіїв сальмонел. Як відомо, раціональним поєднанням лікарських препаратів, а також підбором допоміжних речовин - ексципієнтів, вдається в ряді випадків підвищити їхню терапевтичну активність, змінити особливості фармакокінетики та фармакодинаміки, зменшити токсичність. Однак комбінування може призвести також до протилежного ефекту. Необґрунтоване поєднання приведе до зниження, спотворення або повної втрати лікувальної дії препарату. Це відбувається головним чином через явища комплексоутворення, адсорбції або розкладання, здатні різко змінити швидкість і повноту всмоктування речовин. У випадку антибіотиків, крім вищевказаних небажаних побічних ефектів, проблемою є також їхня нестабільність. Несподівано було виявлено, що при використанні заявлених сполучень антибіотиків з лактулозою при певному співвідношенні та при попередньому подрібнюванні порошку останньої до розмірів 100нм - 200мкм можливе одержання стабільних форм, причому запобігається та/або нормалізується порушення нормофлори кишечнику, і 5 85608 відповідно запобігаються антибіотик-асоційовані порушення. Можна було б очікувати, що адсорбуючі властивості лактулози можуть призвести до уповільнення або зниження ефективності антибіотиків. Однак, як показали дослідження, навпроти, при заявленому поєднанні засіб виявляє високу ефективність. Антибіотики, як і більшість лікарських субстанцій, не мають здатності до прямого таблетування і потребують введення допоміжних речовин. При цьому використання технології вологого гранулювання часто приводить до розкладу препаратів і зниження активності. Лактулоза дозволяє уникнути необхідності введення даної стадії процесу'таблетування. Крім того, не потрібне введення великих кількостей допоміжних речовин. Сама лактулоза є прекрасним наповнювачем. Ще однією проблемою, пов'язаною з виробництвом препаративних форм антибіотиків, є їхні погані органолептичні характеристики. Введення лактулози дозволяє поліпшити смакові якості композицій. Антибіотики входять до складу композиції в загальноприйнятих, терапевтично ефективних для них дозах. При необхідності можуть бути введені різні добавки допоміжних речовин, наприклад, ароматизатори, смакові речовини, барвники, прийнятні органічні кислоти, крохмаль, його похідні, ПВП, мікрокристалічна целюлоза або похідні целюлози, маніт, стеарати, тальк тощо. Можливість здійснення винаходу може бути проілюстрована наступними прикладами: Приклад 1 Сироп: - Цефалексин 1,5 г - Лактулоза 30 г - Лактоза 10 г - Галактоза 30 г - Кислота лимонна 1 г - Ароматизатор полуничний 1 г - Вода до 100 мл. Приклад 2 Таблетки вагою 0,5г: - Ампіцилін 50мг - Лактулоза (100мкм) 250мг - Мікрокристалічна целюлоза 95мг - Крохмаль 100мг - Стеарат магнію 5мг. Приклад 3 Таблетки, покриті оболонкою: Ядро: - Тетрациклін 100мг - Лактулоза (200мкм) 100мг - Крохмаль 44мг - Тальк 2мг - Стеарат магнію 4мг. Оболонка включає оксипропілметилцелюлозу, ПЕГ 6000, двоокис титану, узяті в співвідношенні 6,5:1:1. Приклад 4 Желатинові капсули, що містять порошок: - Кпіндаміцин 150мг - Лактулоза (100нм) 450мг Приклад 5 6 Суспензія для перорального прийому: - Натрієва сіль феноксиметилпеніциліну 1,2г - Лактулоза (200мкм) 3,6г. - Вода до 100мл. Приклад 6 Капсули желатинові: - Оксациліну натрієва сіль 250мг - Лактулоза (100мкм) 250мг. Приклад 7 Гранули в пакетиках: - Цефаклор 125мг - Лактулоза (100мкм) 12,5г. Приклад 8 Таблетки: - Еритроміцин 100мг - Крохмаль 37,5мг - Мікрокристалічна целюлоза 10мг - Лактулоза (100мкм) 100мг - Кальцію стеарат 2,5мг. Приклад 9 Проведені порівняльні експериментальні дослідження впливу перорального введення антибіотиків та антибактеріальної композиції, що включає антибіотик і лактулозу, на кишкову мікрофлору, стан печінки у лабораторних мишей лінії СВА. Були використані експериментальні моделі патології, викликаної , пероральним застосуванням великих доз ампіциліну та тетрацикліну. Ампіцилін у дозі 350мг/кг після 10-денного перорального застосування викликав деяке зниження вмісту біфідобактерій у травному тракті мишей. При застосуванні заявленої антимікробної композиції, що включає ампіцилін та лактулозу за прикладом 2, спостерігався виражений біфідогенний ефект (на 4-5 lg вище, ніж у інтактних тварин).' Ампіцилін також викликав значне (в 100 разів) пригнічення росту лактобактерій. Застосування ж композиції за прикладом 2 запобігало зниженню рівня лактобактерій. їхній вміст на 3 lg перевищував рівень такого у мишей, що одержували один антибіотик, і був навіть трохи вище, ніж у контролю. Тетрациклін у дозі 750мг/кг після 10-денного перорального застосування викликав зниження вмісту бі фідобактерій у товстому кишечнику. Введення антибактеріальної композиції, що містить тетрациклін і лактулозу за прикладом 3, запобігало пригніченню біфідофлори, вміст біфідобактерій був навіть трохи вище вихідного рівня (на 2 lg). ' При пероральному застосуванні антибактеріальних композицій за прикладом 2 і прикладом 3 протягом 10 днів спостерігалася нормалізація морфології слизової оболонки тонкої та товстої кишки, а також попередження токсичного медикаментозного гепатиту. Схожі результати були отримані при дослідженні композицій, що включають кліндаміцин і лактулозу за прикладом 4, еритроміцин і лактулозу за прикладом 8, цефалексин і лактулозу за прикладом 1. Приклад 10 Експериментальне вивчення біологічної активності 7 85608 Вивчення антимікробної активності було проведено методом серійних розведень в рідкому живильному середовищі - м'ясопептонному бульйоні. Для проведення дослідів використовували добову агарову тест-культуру Staphyiococcous aureus. В 10 стерильних пробірок розливали бульйон по 1мл, вносили 1мл суспензії за прикладом №5, перемішували, 1мл переносили в другу пробірку і т.д. Так само готували розведення з ' використанням суспензії промислового виробництва. В усі пробірки з антибіотиком і контрольні пробірки вносили суспензію мікробної суміші, витримували їх в термостаті при 37°С протягом доби та відбирали пробірки з видимою затримкою росту мікроорганізмів Вивчення показало, що як у суміші, що заявляється, так і у відомій були отримані подібні результати: активність 0,1-0,2мкг/мл. Таким чином, введення лактулози не зменшує активність антибіотика. Приклад 11 Лікувальний ефект препаратів вивчався також на групі хворих з гострою кишковою інфекцією. Хворим призначали ампіцилін та ністатин перорально за загальноприйнятою схемою. Поліп 8 шення стану та нормалізація випорожнення відзначалися на 9-10 день лікування. Ще одній групі пацієнтів був призначений препарат за прикладом 2. Поліпшення стану на 3 день, поліпшення випорожнення на 4-5 день. Мікробіологічне дослідження складу мікрофлори кишечнику показало у першої гр упи на 10 день наявність Escherichia coli (Іас), у хворих другої групи при дослідженні на 5 день - негативні результати на умовно-патогенну флору. Приклад 12 Вивчення стабільності препаратів Стабільність препаратів вивчалася на моделях прискореного старіння при температурі 37°С. Проби брали кожні 10 днів. Як контроль 1 використовували приклад без здрібнювання лактулози. Як контроль 2 використовували препарат без лактулози. Стабільність оцінювали за зміною мінімальної інгібуючої активності по відношенню до стандартного штаму Staphylococcus aureus. Результати представлені· в таблиці 1. Таблиця 1 Дослідний зразок Композиція за прикладом 6 Контроль 1 (6) Контроль 2 (6) Композиція за прикладом 8 Контроль 1 (8) Термін експериментального збе- Еквівалентний термін Мінімальна інгібуюча активрігання, діб зберігання, років ність (мкг/мл) 10 0,5 0,1-0,2 20 1 0,1-0,2 30 1,5 0,3-0,4 40 2 0,4-0,5 50 2,5 0,7-0,8 60 3 1,0-1,2 10 0,5 0,1-0,2 20 1 0,2-0,3 30 1,5 0,3-0,4 40 2 0,6-0,8 50 2,5 1-1,2 60 3 1,5-2 10 0,5 0,1-0,2 20 1 0,4-0,6 30 1,5 0,8-1,0 40 2 2,2-2,4 50 2,5 3,6-3,8 60 3 4,5-5 10 0,5