Спосіб зведення димової труби

Реферат: Спосіб зведення димової труби включає встановлення арматурного каркаса, монтаж зовнішніх і внутрішніх щитів опалубки несучого залізобетонного стовбура, бетонування стовбура. Перед бетонуванням стовбура у зазор між зовнішніми і внутрішніми щитами опалубки встановлюють розділовий елемент. Бетонування стовбура здійснюють шляхом одночасного укладання в простір між зовнішніми щитами опалубки стовбура труби і розділового елемента важкого бетону, а в простір між розділовим елементом і внутрішніми щитами опалубки теплоізоляційного бетону. UA 85775 U (54) СПОСІБ ЗВЕДЕННЯ ДИМОВОЇ ТРУБИ UA 85775 U UA 85775 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі будівництва і може бути використана в якості технології укладання бетону в знімну опалубку, переважно у зазор між внутрішньою та зовнішньою знімними опалубками з встановленим у зазор розділовим елементом при зведенні димових труб, будівель і споруд з монолітного бетону. Розділові елементи незнімної опалубки залишаються після бетонування в конструкції і виконують в ряді випадків функції переточних мембран, гідроізоляції, облицювання, утеплювача. Найбільша частина таких конструкцій виконується з важкого бетону з об'ємною 3 масою 2400 кг/м . Відомий спосіб зведення димових труб [авт.св. СРСР № 337484, МПК Е04Н 12/28, опубл. 1970г.], згідно з яким спочатку здійснюють бетонування залізобетонного стовбура димової труби, а після його завершення викладають з цегли футерувальну стінку на кислотостійкому розчині, з утворенням кільцевого зазору між футеровкою та стволом труби, додатково на поверхню футеровки наносять андезитову шпаклівку, а стовбур труби захищають епоксидною смолою. Цей спосіб не знайшов широкого застосування в даний час у зв'язку з його складністю і трудомісткістю. Відомий також спосіб зведення труб шляхом укладання бетону у зазор між футеровкою і несучим стовбуром димової або вентиляційної труби [патент РФ №2355855, МПК Е04Н 12/28 (2006.01), Е04С 5/00 (2006.01), опубл. 10.12.2008 г.], який включає укладання бетону в простір між внутрішніми поверхнями несучого стовбура труби і футеровкою, причому в якості теплоізоляційного бетону використовують перлітоцементний бетон з полімерними або піноутворюючими добавками попередньо розігрітий до температури 50-60 °C, а внутрішні поверхні незнімної опалубки заздалегідь покривають полімерним клеючим складом і мають більш низьку температуру, ніж бетонна суміш, а для ущільнення бетону використовують пневмопригруз. Відомий також найбільш близький за технічною суттю до способу, що заявляється, спосіб зведення димової труби [авт. св. СССР № 958642, МПК Е04Н 12/28 опубл. 15.09.1982, Бюл.№ 34], який включає встановлення арматурного каркасу, монтаж зовнішніх щитів і елементів футерувальної стінки, в якості внутрішніх щитів опалубки несучого залізобетонного стовбура, бетонування стовбура, зведення футерувальної стінки з окремих елементів, причому зведення футерувальної стінки з окремих елементів роблять після встановлення арматурного каркасу на висоту ярусу і кріплять їх до арматурного каркасу, а бетонування несучого стовбура здійснюють на висоту не менше 2/3 висоти футерувальної стінки, після чого встановлюють елементи наступного по висоті ярусу. В описаному способі футерувальна стінка є елементом опалубки і виготовляється окремо з подальшим монтажем за допомогою піднімальних механізмів, внаслідок чого значно збільшується час зведення димової труби, істотно підвищується трудомісткість і, як наслідок, знижується його продуктивність. Недоліком цього способу є також зниження міцності цементного каменю в зоні контакту важкого бетону і футерувальної стінки за рахунок відтягування вологи з цементного тіста і локального зниження цементно-водного співвідношення нижче критичного рівня. Цей чинник призводить до розкиду міцності бетону за об'ємом стовбура труби. Технічними результатами пропонованого способу є спрощення процесу укладання бетону у зазор між футеровкою і несучим стовбуром димової труби, зниження його трудомісткості і, як наслідок, підвищення продуктивності процесу зведення димової труби; стабілізація міцності бетону за об'ємом стовбура труби, внаслідок чого поліпшується якість монолітизації і міцність в цілому одержуваної конструкції труби. Суть пропонованої корисної моделі полягає в тому, що в способі зведення димової труби, який включає установку арматурного каркасу, монтаж зовнішніх і внутрішніх щитів опалубки несучого залізобетонного стовбура, бетонування стовбура згідно корисної моделі перед бетонуванням стовбура у зазор між зовнішніми щитами опалубки і внутрішніми щитами опалубки встановлюють розділовий елемент з водопроникного матеріалу, а бетонування стовбура роблять шляхом одночасного укладання в простір між зовнішніми щитами опалубки стовбура труби і розділового елемента важкого бетону, а в простір між розділовим елементом і внутрішніми щитами опалубки - теплоізоляційного бетону; при цьому в якості розділового елемента використовують металеву сітку; розмір чарунок металевої сітки плавно зменшується у вертикальному напрямі від основи труби; важкий і теплоізоляційний бетони перед укладанням нагрівають, причому теплоізоляційний бетон подають на укладання при температурі на 10-20 °C вище, ніж розігрітий до температури 45-55 °C важкий бетон; важкий і теплоізоляційний бетон 1 UA 85775 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 подають на укладання покроково по висоті труби з кроком 280-320 мм на годину і з витримкою між кроками не менше однієї години. За рахунок реалізації сукупності ознак за п. 1 формули забезпечується можливість здійснити одночасне укладання важкого бетону в простір між щитами опалубки стовбура труби і розділового елемента і теплоізоляційного бетону в простір між розділовим елементом і щитами опалубки, це дозволить скоротити час зведення труби не менш, ніж в 3 рази. Використання при цьому розділового елемента з водопроникного матеріалу, наприклад, у вигляді металевої сітки (або пористої кераміки), дозволить підвищити міцність цементного каменю в зоні контакту важкого бетону і футерувальної стінки за рахунок виключення відтягування вологи з цементного тіста і локального зниження цементно-водного співвідношення нижче критичного рівня, а значить і значно знизити розкид міцності бетону за об'ємом стовбура труби. А за рахунок виконання розділового елемента у вигляді металевої сітки з чарунками, розмір яких плавно зменшується у вертикальному напрямі від основи труби, додатково забезпечується можливість розділити дві бетонні структури (важкий і теплоізоляційний бетон) при одночасному їх укладанні і в той же час селективна взаємна проникність через різнорозмірні чарунки металевої сітки цементного молока сприяє утворенню скріплюючої матриці, що значно підвищує міцність ствола і футеровки димової труби. Нагрівання важкого і теплоізоляційного бетону з різницею по температурі 10-20 °C дозволяє вирівняти кінетику процесу схоплювання двох різних бетонів і тим самим зняти внутрішні напруження при твердінні цементного каменю, при цьому підвищується якість монолітизації і міцність використовуваних бетонів, а тому що криві залежності міцності легкого бетону від цементно-водного співвідношення розташовуються нижче кривих для важкого бетону взаємна дифузія через чарунки розділового елемента скоректує збіжність кривих цементно-водного співвідношення, подача на укладання важкого і теплоізоляційного бетонів покроково по висоті труби з кроком 280-320 мм на годину і витримкою між кроками не менше однієї години дозволяє, як показала практика, виконати головне правило монолітного укладання бетонів: укладання наступного шару бетонної суміші допускається до початку схоплювання бетону попереднього шару. Суть пропонованої корисної моделі пояснюється кресленнями, де на фіг. 1 представлений загальний вигляд, а на фіг. 2 - поперечний розріз А-А на фіг. 1 труби, зведеної пропонованим способом, яка складається з арматурного каркаса 1, зовнішніх щитів 7 і внутрішніх щитів 4 опалубки несучого залізобетонного стовбура 2, розміщеного в зазорі між зовнішніми щитами 7 і внутрішніми щитами 4 опалубки розділового елемента 3, в даному прикладі металевої сітки, розмір чарунок якої плавно зменшується у вертикальному напрямі від 5 до 2 мм з повторенням циклу від кроку до кроку від основи труби, доцільно також встановлювати розділовий елемент з кроком по висоті (280-320 мм), у просторі між зовнішніми щитами опалубки 7 стовбура труби і розділового елемента З укладений важкий бетон 5, а в просторі між розділовим елементом 3 і внутрішніми щитами опалубки 4 укладений теплоізоляційний бетон 6. Розділовий елемент 3 може бути виконаний у вигляді металевої сітки або пористої кераміки, тобто повинен мати при цьому водопроникні властивості. Конкретний приклад реалізації пропонованого способу зведення димової труби. Встановлюють арматурний каркас 1, роблять монтаж зовнішніх 7 і внутрішніх 4 щитів опалубки несучого залізобетонного стовбура 2, перед бетонуванням стовбура у зазор між зовнішніми щитами 7 опалубки і внутрішніми щитами 4 опалубки встановлюють розділовий елемент 3, а бетонування стовбура 2 роблять шляхом одночасного укладання в простір між зовнішніми щитами опалубки 7 стовбура 2 труби і розділового елемента 3 заздалегідь підготовленого важкого бетону 5, а в простір між розділовим елементом 3 і внутрішніми щитами 4 опалубки - теплоізоляційного бетону 6. Попередня підготовка бетону необхідна при реалізації найбільш оптимального варіанту пропонованого способу, який полягає в наступному: важкий і теплоізоляційний бетон перед укладанням нагрівають, причому теплоізоляційний бетон подають на укладання при температурі на 10-20 °C вище, ніж розігрітий до температури 4555 °C важкий бетон. Для підвищення ступеня монолітизації бетону важкий і теплоізоляційний бетон подають на укладання покроково по висоті труби з кроком 280-320 мм на годину і витримкою між кроками не менше однієї години. Для корекції і оптимізації часу схоплювання бетону, не більше двох годин, у важкий бетон і теплоізоляційний бетон вводять модифікуючі добавки, при цьому у важкому і теплоізоляційному бетоні застосовують нормований цемент з однаковою усадкою; найбільш доцільне в даній технології використання комплексного (спеціальна форма робочої булави) вібратора, що працює в діапазоні частот 0,2-0,3 кГц. 2 UA 85775 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 15 20 1. Спосіб зведення димової труби, що включає встановлення арматурного каркаса, монтаж зовнішніх і внутрішніх щитів опалубки несучого залізобетонного стовбура, бетонування стовбура, який відрізняється тим, що перед бетонуванням стовбура у зазор між зовнішніми і внутрішніми щитами опалубки встановлюють розділовий елемент, а бетонування стовбура здійснюють шляхом одночасного укладання в простір між зовнішніми щитами опалубки стовбура труби і розділового елемента важкого бетону, а в простір між розділовим елементом і внутрішніми щитами опалубки - теплоізоляційного бетону. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що як розділовий елемента використовують металеву сітку. 3. Спосіб за п. 1-2, який відрізняється тим, що використовують металеву сітку, розмір чарунок якої плавно зменшується у вертикальному напрямі від основи труби. 4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що важкий і теплоізоляційний бетон перед укладанням нагрівають, причому теплоізоляційний бетон подають на укладання при температурі на 10-20 ° С вище, ніж розігрітий до температури 45-55 °С важкий бетон. 5. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що важкий і теплоізоляційний бетон подають на укладання покроково по висоті труби з кроком 280-320 мм на годину і витримкою між кроками не менше однієї години. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3