Спосіб попередження виникнення капсулярної контрактури молочних залоз

Реферат: UA 85814 U UA 85814 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до пластичної хірургії, і може бути використана для попередження виникнення капсулярної контрактури молочних залоз. Капсулярна контрактура молочних залоз (ККМЗ) до теперішнього часу залишається одним із найсерйозніших ускладнень аугментаційної мамопластики (AM) із застосуванням силіконових імплантатів. Конструктивний фіброз утвореної навколо ендопротезу капсули із сполучної тканини не тільки зводить нанівець отриманий естетичний результат, але й досить часто потребує повторних оперативних втручань. Незважаючи на велику кількість наукових досліджень та клінічних спостережень, ККМЗ до теперішнього часу залишається недостатньо вивченою та складною медичною проблемою (Боровиков A.M. Увеличивающая маммопластика /под ред. К.П. Пшениснова //Курс пластической хирургии: руководство для врачей. - Ярославль: Рыбинский дом печати, 2010. - С. 805-912.). В останній час, зважаючи на переважну більшість серед встановлюваних імплантатів медичних виробів із текстурованою поверхнею, все більшу увагу викликає забезпечення умов для "якісного" вростання текстурованої оболонки до оточуючих тканин - відсутність гематом або залишків іншої рідини у порожнині хірургічної кишені та обмеження скорочень великого грудного м'яза (ВГМ) (Ковынцев Н.Н. Клинико-морфологические параллели аугментационной маммопластики различными эндопротезами. Автореф. дисс. д. мед. наук. - Новосибирск, 2003. - 23 с.). Широко застосовуються активне дренування порожнини сформованої хірургічної кишені, носіння компресійної формоутворюючої білизни, обмеження фізичних навантажень на верхні кінцівки (Ковынцев Н.Н. Клинико-морфологические параллели аугментационной маммопластики различными эндопротезами. Автореф. дисс. д. мед. наук. - Новосибирск, 2003. - 23 с; A long-term study of outcomes, complications, and patient satisfaction with breast implants /[Handel N., Cordray Т., Gutierrez J., Jensen J.A.] //Plast. Reconstr. Surg. - 2006. - Vol. 117(3). - P. 757-767.). Недоліки вказаних способів полягають в недостатній можливості обмеження укорочення великого грудного м'яза (ВГМ) у ранньому післяопераційному періоді, що не тільки впливає на термін формування та структуру оточуючої силіконовий імплантат капсули, а й може призводити до повороту встановлених анатомічних ендопротезів, триває пошук дієвих засобів тимчасової "іммобілізації" ВГМ. В останні роки для розслаблення ВГМ під час виконання AM стали застосовуватися препарати ботулінічного нейротоксину типу А, які попри свої переваги мають і суттєві недоліки необхідність введення до організму досить високих доз препарату, ризик виникнення порушень лімфовідтоку, можливість розвитку алергічної реакції (Xiao Z. Effect of botulinum toxin type A on the capsule around a subpectoral implant for breast augmentation //Aesthetic Plastic Surgery. - 2009. - Vol.33. - P. 782-783.). Найбільш близьким та вибраним за прототип є спосіб попередження виникнення капсулярної контрактури молочних залоз під час проведення AM, під час якої здійснюють активне дренування порожнини сформованої хірургічної кишені (Боровиков A.M. Увеличивающая маммопластика /под ред. К.П. Пшениснова //Курс пластической хирургии: руководство для врачей. - Ярославль: Рыбинский дом печати, 2010. - С. 805-912). Недоліки способу полягають в недостатній можливості обмеження укорочення великого грудного м'яза (ВГМ) у ранньому післяопераційному періоді, що не тільки впливає на термін формування та структуру оточуючої силіконовий імплантат капсули, а й може призводити до повороту встановлених анатомічних ендопротезів, триває пошук дієвих засобів тимчасової "іммобілізації" ВГМ. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу попередження виникнення капсулярної контрактури молочних залоз, в якому за рахунок часткового ушкодження м'язових волокон без повного їх пересічення, забезпечується відновлення структури та функції вказаної частини ВГМ у термінах 4-6 тижнів та викликає обмеження скорочень м'язу на строк, який необхідний для формування капсули із сполучної тканини навколо встановленого силіконового імплантату. Поставлена задача вирішується в способі попередження виникнення капсулярної контрактури молочних залоз, при якому шляхом тупої дисекції під контролем зору формують хірургічну кишеню шляхом відшарування ВГМ від ребер у проекції молочної залози для встановлення силіконового імплантату, згідно з корисною моделлю, у груднино-ребровій частині великого грудного м'яза із внутрішнього боку на рівні IV-V ребер виконують 3-4 надрізи м'язових волокон, довжиною 2 см, надріз виконують паралельно щодо спрямування м'язових волокон, глибина не перевищує половини товщини великого грудного м'яза. 1 UA 85814 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Часткова хірургічна іммобілізації груднино-ребрової частини великого грудного м'яза дозволяє попередити виникнення капсулярної контрактури молочних залоз. При розробці запропонованого способу розташування надрізів м'язової тканини визначалося із огляду на вектор навантаження, який досліджувався під час скорочення або розтягнення ВГМ у пацієнток після перенесеної AM. Місце втручання визначено у зоні найвищої проекції встановленого імплантату - на рівні IV-V ребер (груднино-реброва частина ВГМ). Також обрана локалізація є оптимальною щодо запобігання ятрогенного ушкодження латерального та медіального грудних нервів. Кількість та довжина надрізів м'яза залежить від об'єму встановленого імплантату. Спосіб, що заявляється, виконують таким чином. Оперативне втручання виконують під загальним знеболенням. Положення пацієнтки: лежачи на спині. Верхні кінцівки приведені до тулуба для максимального розслаблення ВГМ та забезпечення спрямування пучків м'язу паралельно розташуванню ребер. Оперативний доступ: розріз шкіри довжиною 4,5 см у субмамарній складці відповідно щодо передопераційної розмітки. Оперативний прийом: шляхом тупої дисекції під контролем зору формують хірургічну кишеню шляхом відшарування ВГМ від ребер у проекції молочної залози із розрахунку +1 см більше за діаметр силіконового імплантату, який планується встановити. У груднино-ребровій частині ВГМ із внутрішнього боку (порожнина сформованої хірургічної кишені) на рівні IV-V ребер (для запобігання ушкодження латерального та медіального грудних нервів) виконують 3-4 надрізи м'язових волокон, довжиною 2 см. Надріз виконують паралельно щодо спрямування м'язових волокон, глибина не перевищує половини товщини ВГМ. Ретельний гемостаз. Через операційний доступ встановлюють активну вакуумну дренажну систему. В порожнині хірургічної кишені розміщують силіконовий імплантат молочної залози. Виконують пошарове накладення швів. Асептична пов'язка. Одягання індивідуально підібраної компресійної білизни. Для виконання поставлених у роботі задач нами було обстежено 36 жінок, віком від 26 до 35 років, вагою від 52 до 72 кг, без соматичних захворювань та за відсутності алергічного анамнезу. До основної групи спостереження увійшли 18 пацієнток, яким під час операції AM була виконана часткова хірургічна іммобілізація груднино-ребрової частини ВГМ. Групу порівняння склали 18 жінок, яким виконана стандартна операція AM. Перед госпіталізацією до стаціонару всі пацієнтки пройшли передопераційне обстеження, включаючи обов'язкову консультацію мамолога. В усіх жінок показники загального гематологічного дослідження відповідали віковій нормі, у біохімічному аналізі крові відхилень, які свідчать про порушення функції печінки, не виявлено, за результатами коагулограми порушень згортаючої системи крові не зафіксовано. Під час ультразвукового обстеження об'ємних новоутворень або порушень у структурі молочних залоз не виявлено. Усі оперативні втручання виконувались у першій половині менструального циклу одним і тим же хірургом. Пацієнткам була виконана імплантація силіконових ендопротезів анатомічної форми із текстурованою поверхнею від одного виробника ("Mentor", США). Як наповнювач у імплантатах був когезивний гель. В усіх випадках імплантати були розміщені субмускулярно. 3 Об'єм встановлених ендопротезів коливався від 225 до 375 см . Відразу по закінченню оперативного втручання кожній пацієнтці одягали індивідуально підібраний компресійний формоутворюючий бюстгальтер, який рекомендували носити протягом 6 тижнів після операції. У післяопераційному періоді усім пацієнткам був призначений профілактичний курс антибактеріальної терапії протягом 3-5 діб. Усім жінкам перед випискою зі стаціонару дренажі були видалені. Показанням щодо видалення дренажів вважалися кількість виділень менше 50 мл протягом 12 годин або серозний характер виділень. У післяопераційному періоді усім пацієнткам призначався курс стандартних профілактичних заходів, що спрямований на зменшення ризику появи ККМЗ: носіння компресійної (формоутворюючої) білизни протягом 6 тижнів після операції; обмеження фізичних навантажень (особливо пов'язаних із підняттям рук догори) протягом 12 тижнів; прийом вітаміну Є по 10 мг на добу протягом 1 місяця. Для визначення ступеня набутої ККМЗ користувалися клінічною класифікацією за Baker J.L. (1976). 2 UA 85814 U 5 10 15 20 25 Мультиспіральна комп'ютерна томографія (МКТ) молочних залоз у першій половині менструального циклу без попередньої підготовки в умовах та на обладнанні ТОВ "МДЦ Експерт - Харків" Інституту медичної радіології ім. С.П. Григор'єва Національної академії медичних наук України. Тривалість дослідження склала 2 роки. Жінки викликалися для проходження обстеження у термінах 1 рік, 2 роки після перенесеної операції AM. Обстеження включало аналіз скарг та огляд пацієнтки, мануальне обстеження молочних залоз, інструментальне дослідження молочних залоз (МКТ). Пацієнтки обох груп спостереження цілком задоволені отриманим результатом, не виказують скарг, набута форма молочних залоз збережена, больовий синдром відсутній. При мануальному обстеженні у 16 із 18 (89 %) жінок основної групи спостереження протезовані молочні залози за м'якістю не відрізняються від звичайних (Бейкер І); у 2 пацієнток із 18 (11 %) структура молочних залоз щільніша за звичайну, форма збережена. Встановлені імплантати доступні пальпації, але контури їх візуально не помітні (Бейкер II). При обстеженні у 10 із 18 жінок групи порівняння (56 %) протезовані молочні залози за м'якістю не відрізняються від звичайних (Бейкер І), у 8 із 18 пацієнток (44 %) структура молочних залоз щільніша за звичайну, форма збережена. Встановлені імплантати доступні пальпації, але контури їх візуально не помітні (Бейкер II). Середня товщина капсули навколо встановлених ендопротезів у пацієнток основної групи через 1 рік після операції AM становила 124,7±13,6 мкм; через 2 роки - 279,8±24,9 мкм. У жінок, які склали групу порівняння середнє цифрове значення товщини утвореної капсули із сполучної тканини після 1 року перебування медичних виробів у тканинах організму склало 145,9±14,5 мкм; після 2 років - 305,8±22,5 мкм. Аналіз та узагальнення результатів дослідження показали ефективність розробленого способу хірургічної профілактики виникнення ККМЗ. Профілактична спрямованість часткової іммобілізації груднино-ребрової частини великого грудного м'яза підтверджується наявністю більш тонкої капсули із сполучної тканини навколо встановлених силіконових імплантатів молочної залози та кращими клінічними результатами - у 4 рази менше випадків II ступеня контракції капсули за Baker J.L. (1976). 30 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 Спосіб попередження виникнення капсулярної контрактури молочних залоз, при якому шляхом тупої дисекції під контролем зору формують хірургічну кишеню шляхом відшарування великого грудного м’яза від ребер у проекції молочної залози для встановлення силіконового імплантату, який відрізняється тим, що у груднино-ребровій частині великого грудного м'яза із внутрішнього боку на рівні IV-V ребер виконують 3-4 надрізи м'язових волокон, довжиною 2 см, надріз виконують паралельно щодо спрямування м'язових волокон, глибина не перевищує половини товщини великого грудного м'яза. 40 Комп’ютерна верстка М. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3