Спосіб профілактики виникнення капсулярної контрактури молочних залоз

Реферат: UA 85341 U UA 85341 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до пластичної хірургії, і може бути використана для профілактики виникнення капсулярної контрактури молочних залоз (ККМЗ) після установки в тканинах організму силіконових імплантів. ККМЗ до теперішнього часу залишається одним з найбільш серйозних ризиків і ускладнень, що виникають після пластичних операцій, які пов'язані з установкою в тканинах організму силіконових імплантатів (Анализ тактических ошибок и осложнений при маммопластике /Мишалов В.Г., Храпач В.В., Балабан О.В. и соавт. // Сборник научных трудов Первой международной конференции "Проблемные ситуации в пластической, реконструктивной и эстетической хирургии". - М., 2004. - С. 66-67). Формування капсули із сполучної тканини навколо будь-якого чужорідного тіла, яке потрапляє в організм, є біологічно детермінованим процесом і так званий капсулярний фіброз є нормальним і прогнозованим результатом, супроводжуючим розміщення силіконових імплантатів в організмі жінки. У разі розвитку ККМЗ сполучнотканинна капсула, яка оточує імплантат, зморщується, стискує ендопротез, змінює його форму - молочна залоза стає твердою, деформованою, хворобливою і холодною напомацки. Косметичний дефект зникає і починається хвороба (Анализ неудовлетворительных результатов маммопластики /Мишалов В.Г., Храпач В.В., Балабан О.В. и соавт. - Ереван: "Мед. Вестник Эребуни", 2006. - № 1 (25). - С. 116.). Частота виникнення ККМЗ, за даними вітчизняних і закордонних дослідників, складає від 37 % до 30-35 % і залежить від типу встановленого імплантату, часу, який пройшов від моменту оперативного втручання, індивідуальних особливостей організму (Павлюченко Л.Л., Щербаков К.Г. Критический анализ результатов и возможностей увеличивающей пластики молочной железы //Анналы пластической, реконструктивной и эстетической хирургии.-2005. - № 3. - С. 3546.0. Переважна більшість пластичних хірургів вважають, що ККМЖ розвивається протягом першого року після імплантації і стає все більш вираженою у міру "старіння" силіконового ендопротеза [American Society of Plastic Surgeons. News & Resources: statistics //http://www.plasticsurgery.org/News-and-Resources/Press-Release-Archives.html). Контракція утвореною навколо силіконового імплантату сполучнотканинної капсули І і II ступеню утворюється в більшості випадків і вважається за прийнятний результат після аугментаційної мамопластики (AM), не викликає скарг з боку пацієнтки і не вимагає корекції. В той же час, розвиток ККМЗ III або IV ступеню відноситься до ускладнень, які виникають після імплантації і вимагають проведення спеціального, частіше хірургічного лікування (A long-term study of outcomes, complications, and patient satisfaction with breast implants /Handel N., Cordray Т., Gutierrez J., Jensen J.A. //Plast. Reconstr. Surg.-2006. - Vol. 117(3). - P. 757-767). У разі виникнення ККМЖ пластичний хірург стикається з необхідністю виправлення придбаної деформації грудей і досягнення бажаного естетичного результату в нових, складніших умовах порівняно з первинною операцією: необхідно вже вирішувати цілий комплекс проблем, а не тільки одне завдання по збільшенню об'єму молочних залоз. Для лікування ККМЗ запропонована значна кількість способів консервативної терапії і оперативної допомоги, більшість з яких направлені на боротьбу з вже існуючою ККМЗ. Останніми роками застосовуються різні способи лікування і профілактики капсулярної контрактури: медикаментозні, механічні методи гарту, використовується принцип відносної свободи переміщення протеза в порожнині його розміщення, імплантація під м'язи. Відомий і використовується двоетапний спосіб протезування (Lenperle G. Unfavorable results after breast reconstructions with sillcone-breast-prosthesis. Belg. Acta Chir., 1984. - Р. 159.). На першому етапі імплантується двопросвітний протез, що містить преднізолон, а через 6 місяців останній витягується і на його місце розміщують звичайний протез. Ще одна група прийомів належить до механічних методів і стосується гарту протеза, масажу навколишніх тканин в комбінації з тиснучою пов'язкою. Одним з варіантів такого підходу є спосіб носіння тиснучого бюстгальтера протягом 6 тижнів з подальшим масажем молочної залози і компресійними вправами. Капсулярна контрактура 3-4 ступені лікується оперативним шляхом. Цей спосіб не є ефективним і не гарантує умов, які б виключили утворення фіброзної контрактури. Найбільш близьким аналогом є спосіб загального і місцевого застосування стероїдних препаратів, які гальмують фіброплазію і біологічний синтез колагену і підсилюють розпад колагену. Для цього використовують у вигляді місцевого застосування ацетат триамцинолону, гемискуцинат Метилпреднізолону, ацетат Метилпреднізолону. Проте нерідкі випадки утворення капсулярної контрактури навіть при дачі значних кількостей стероїдних препаратів (Peterson N.D., Burt G.B., jr. The role of steroids in prevention of circumfrentiul capsular scarring in augmentation mammaplasty. Plast. Reconstr. Surg.-1974. - Vol. 54. - № 1. - P. 28-34.). 1 UA 85341 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 При цьому відомі такі ускладнення як птоз протеза, загроза його відторгнення, важкі форми екземи, пігментація і атрофія шкіри. Незважаючи на досить велику кількість повідомлень про способи консервативного лікування, більшість пластичних хірургів переконана в низькій ефективності терапевтичних заходів і відсутності здібності до запобігання подальшому розвитку ККМЖ. Неефективність капсулотомії пояснюється тим, що це оперативна допомога не змінює умов, які привели до появи констриктивного фіброзу капсули. Зміна всіх складових - хірургічної кишені, наповнювача імплантату, типу його оболонки веде до розширення об'ємів повторних втручань, збільшення тривалості післяопераційної реабілітації, підвищення фінансових витрат (Механизм развития фиброзной капсулярной контрактуры при увеличивающей маммопластике /Добрякова О.Б., Добряков Б.С, Ковынцев Н.Н. и соавт. //Анналы пластической, реконструктивной и эстетической хирургии.-2004. - № 4. - С. 73-74.). Вказані обставини визначають значний інтерес до пошуку можливостей впливу на процес формування капсули на початкових стадіях і розробці дієвих профілактичних засобів, здатних як можна раніше перервати патологічний процес. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу профілактики виникнення капсулярної контрактури молочних залоз, в якому за рахунок зміни лікарського препарату, досягається пригноблення хемотаксису лейкоцитів і інтенсивного залучення активних імунних кліток в область контакту оболонки імплантату і навколишніх тканин, за рахунок чого досягається вплив на хронічне рецидивуюче запалення, яке пов'язане з реакцією макроорганізму на силіконовий імплантат. Поставлена задача вирішується в способі профілактики виникнення капсулярної контрактури молочних залоз, який здійснюють шляхом медикаментозної терапії, згідно з корисною моделлю, після стандартно виконаної операції AM призначають селективний блокатор лейкотриєнових рецепторів "Сингуляр" (монтелукаст) по 10 міліграм 1 раз на добу увечері за 1 годину до або через 2 години після їжі протягом 6 тижнів. При вибиранні профілактичного засобу виникнення ККМЖ автори виходили з сучасних уявлень про патогенез виникнення констриктивного фіброзу сполучнотканинної капсули навколо силіконового імплантату молочної залози і значної ролі лейкотрієнів у виникненні хронічного рецидивуючого запалення в оточуючих тканинах (Funk CD. Prostaglandins and Leukotrienes: Advances in Eicosanoid Biology //Science.-2001. - Vol.294, № 5548. - P. 1871-1875.). Механізм дії вказаних речовин заснований на високій вибірковості і хімічній спорідненості до цистеніллейкотриєнових рецепторів, присутність яких визначена в багатьох прозапальних клітках, включаючи моноцити і мастоцити. Препарати здатні тривалий час блокувати вказані рецептори, що приводить до зупинки вироблення лейкотриєнів, які виступають в ролі одного з основних чинників активації і хемотаксису лейкоцитів під час неспецифічного запалення. Прогресуючі фіброзні розлади, які є суттю ККМЖ, представлені багатофакторними процесами, які складаються зі складних клітинних і гістохімічних каскадних реакцій. Спільним знаменником на шляху до ефективної профілактики і лікування даної патології є вплив на хронічне рецидивуюче запалення, яке пов'язане з реакцією макроорганізму на силіконовий імплантат. Одним з можливих варіантів медикаментозного блокування виникаючої запальної реакції може бути пригноблення хемотаксису лейкоцитів і інтенсивного залучення активних імунних клітин в область контакту оболонки імплантату і навколишніх тканин. Тривалість призначення монтелукасту була встановлена з урахуванням результатів опублікованих наукових досліджень, згідно яким встановлено, що формування сполучнотканинної капсули навколо встановленого силіконового імплантату молочної залози відбувається протягом 4-6 тижнів (A retrospective analysis of 3,000 primary aesthetic breast augmentations: Postoperative complications and associated factors / [Araco A. A., Gravante G., Araco F. et al.] //Aesthetic Plastic Surgery.-2007. - Vol. 31. - P. 532-539.). Спосіб, що заявляється, виконують таким чином. Після стандартно виконаної операції AM призначають селективний блокатор лейкотриєнових рецепторів "Сингуляр" (монтелукаст) по 10 мг 1 раз на добу вночі за 1 годину або через 2 години після прийому їжі протягом 6 тижнів. Для досягнення поставленої мети було обстежено 40 жінок віком від 26 до 36 років, вагою від 54 до 72 кг, без соматичних захворювань і за відсутності алергічного анамнезу. Наявність аутоімунних хвороб або іншого фіброзу служила критеріями виключення з дослідження. На момент початку дослідження єдиним зареєстрованим селективним блокатором лейкотриєнових рецепторів на території України був "Сингуляр" (монтелукаст) (№ UA/10208/01/03 от 30.12.2009 г. до 30.12.2014 г.). Виробник: Merck Sharp & Dohme Corp., США. 2 UA 85341 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Форма випуску: пігулки по 10 міліграм для дорослих, жувальні пігулки по 4 і 5 міліграм для дорослих і дітей. Добова доза для дорослої людини - 10 міліграм. Основну групу спостереження склали 20 пацієнток, які отримували селективний блокатор лейкотриєнових рецепторів як засіб медикаментозної профілактики виникнення ККМЗ в дозуванні 10 міліграм 1 раз на добу увечері за 1 годину до або через 2 години після їжі протягом 6 тижнів після стандартно виконаної операції AM. Залежно від структури поверхні встановлених імплантатів група розділена на 2 частини. До підгрупи Т увійшли 10 пацієнток з текстурованими ендопротезами, в підгрупу Г - 10 жінок, які віддали перевагу гладким силіконовим імплантатам. Група порівняння представлена 20 пацієнтками, яким виконана стандартна AM і проводилися загальноприйняті профілактичні заходи в післяопераційному періоді. Підгрупа Т складена з 10 жінок, яким встановлені ендопротези з текстурованою поверхнею, підгрупа Грама - 10 пацієнток з гладкими імплантатами. Перед госпіталізацією в стаціонар всі жінки, що беруть участь в клінічному дослідженні, пройшли передопераційне обстеження, включаючи обов'язкову консультацію мамолога. Під час ультразвукового обстеження об'ємних новоутворень або порушень в структурі молочних залоз не виявлено. Всі оперативні втручання виконувалися в першій половині менструального циклу одним і тим же хірургом. Пацієнткам була виконана установка силіконових ендопротезів молочної залози з текстурованою і гладкою поверхнею від одного виробника (("Mentor", США). Як наповнювач у всіх імплантатах був когезивний гель. У всіх випадках імплантати були розміщені субмускулярно. Безпосередньо після закінчення оперативного втручання кожній пацієнтці на операційному столі одягали індивідуально підібраний формоутворювальний компресійний бюстгальтер, який рекомендували носити протягом 6 тижнів після операції. У післяопераційному періоді всім жінкам був призначений профілактичний курс антибактеріальної терапії тривалістю 3-5 діб, масаж грудей (кругові рухи молочної залози разом з імплантатом відразу після зменшення больового синдрому - на 10-14 діб після втручання - стосується імплантатів круглої форми; обмеження фізичних навантажень (особливо пов'язаних з підйомом верхніх кінцівок вгору) протягом 12 тижнів; прийом вітаміну Е в дозуванні 10 міліграм 1 раз на добу протягом 1 місяця. Мультиспіральна комп'ютерна томографія (МКТ) молочних залоз пацієнток (разом зі встановленими імплантатами) виконувалася 1 раз на рік в першій половині менструального циклу без попередньої підготовки в умовах і на устаткуванні ООО "МДЦ Експерт - Харків" Інституту медичної радіології ім. С.П. Григор'єва Національної академії медичних наук України. Тривалість клінічного дослідження склала 2 роки. Дослідження завершили всі 40 жінок. Пацієнти обох груп спостереження задоволені отриманим результатом, не пред'являють скарг, придбана форма і об'єм молочних залоз збережені і стабільні, больовий синдром відсутній. Серед пацієнток основної групи спостереження через 2 роки після виконаної операції AM згідно клінічної класифікації Baker J.L. (1976) у 5 (25 %) випадках при огляді зафіксовані ознаки капсулярної контрактури сполучнотканинної капсули II ступеня і у 15 (75 %) - констриктивний фіброз І ступеня. Обстеження пацієнток групи порівняння показало наступні результати. Визначені 1 (5 %) випадок утворення капсулярної контрактури III ступеня, 12 (60 %) випадків констриктивного фіброзу II ступеня і 7 (35 %) випадків капсулярної контрактури І ступеня. Таким чином, застосування селективних блокаторів лейкотриєнових рецепторів в ранньому післяопераційному періоді є патогенетично обґрунтованим засобом попередження виникнення ККМЖ. Розроблений спосіб по своїй ефективності перевершує стандартні профілактичні заходи. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб профілактики виникнення капсулярної контрактури молочних залоз, який здійснюють шляхом медикаментозної терапії, який відрізняється тим, що після стандартно виконаної операції аугментаційної мамопластики (AM) призначають селективний блокатор лейкотриєнових рецепторів "Сингуляр" (монтелукаст) по 10 міліграм 1 раз на добу увечері за 1 годину до або через 2 години після їжі протягом 6 тижнів. 3 UA 85341 U Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4