Спосіб хірургічного лікування постлактаційної інволюції молочних залоз

Спосіб хірургічного лікування постлактаційної інволюції молочних залоз, що включає деепідермізацію шкіри молочної залози в межах майбутнього клаптя, висічення з нижнього центрального квадранту молочної залози шкірно-залозистого клаптя на живлячій ніжці, препарування та формування ложа, куди після проведення ретельного гемостазу 3 20506 Задача, яка вирішується способом, що з'являється, полягає у підвищенні ефективності хірургічного лікування постлактаційної інволюції молочних залоз за рахунок більш надійної фіксації шкірнозалозистого клаптя, а значить і силіконового ендопротеза. Технічний результат, що досягається, буде полягати у значному зменшенні частоти ускладнень, що виникають при хірургічному лікуванні постлактаційної інволюції молочних залоз. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі хірургічного лікування постлактаційної інволюції молочних залоз, що включає деепідермізацію шкіри молочної залози в межах майбутнього клаптя, висічення з нижнього центрального квадранту молочної залози шкірнозалозистого клаптя на живлячій ніжці, препаровку та формування ложа, куди після проведення ретельного гемостазу встановлюють силіконовий ендопротез, переміщують шкірно-залозистий клапоть, покриваючи ним ендопротез з наступною його фіксацією, пошарове накладання швів на рану та встановлення дренажу, згідно корисної моделі, після висічення шкірно-залозистого клаптя на живлячій ніжці, гострим та тупим шляхом проводять препаровку ретромаскулярного простору від місця прикріплення великого грудного м'яза до ребер, ложе формують під великим грудним м'я зом, в сформоване ложе встановлюють силіконовий ендопротез, а шкірно-залозистий клапоть після покриття ним ендопротезу фіксують деепідермізованою поверхнею послідовно до великого грудного м'яза та його фасції, а дренаж встановлюють в ретромаскулярний простір. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є проведення препаровки не в ретромамарному, а в ретромаскулярному напрямку, куди й встановлюють силіконовий ендопротез, який покривають шкірно-залозистим клаптем з наступною фіксацією останнього до великого грудного м'яза та фасції цього м'яза. Завдяки формуванню замка за типом „деепідермізована шкіра-великий грудний м'яз-фасція великого грудного м'яза” забезпечується більш надійна фіксація шкірно-залозистого клаптя та попереджується небажана міграція силіконового ендопротезу і, як наслідок, розвиток рецидивного птозу молочної залози в післяопераційному періоді. За доступними літературними даними такий спосіб хірургічного лікування постлактаційної інволюції молочної залози невідомий. Сутність корисної моделі пояснюється схематичними малюнками, на яких представлено окремі етапи операції: На Фіг.1 - Деепідермізація шкіри молочної залози в межах майбутнього шкірно-залозистого клаптя. На Фіг.2 - Висічення шкірно-залозистого клаптя на живлячій ніжці за Ribeiro, препаровка ретромаскулярного простору. На Фіг.3 - Встановлення силіконового ендопротеза в ложе, сформоване у ретромаскулярному просторі, покриття силіконового ендопротеза шкірно-залозистим клаптем. Фіксація шкірнозалозистого клаптя до великого грудного м'яза та його фасції. 4 На Фіг.4 - Пошарове накладання швів на рану, встановлення силіконового дренажу в ретромаскулярний простір. Запропонований спосіб хірургічного лікування постлактаційної інволюції молочної залози здійснюють наступним чином. Операцію починають з деепідермізації ділянки 1 шкіри молочної залози за схемою PitanquiRibeiro. Далі виконують висічення шкірнозалозистого клаптя 2 на живлячій ніжці за Ribeiro. Гострим та тупим шляхом проводять препаровку, починаючи від місця прикріплення великого грудного м'яза до ребер та формуючи ретромаскулярне ложе 3 (під великим грудним м'язом 4), куди після ретельного гемостазу встановлюють силіконовий ендопротез 5, який покривають шкірнозалозистим клаптем 2 з наступною фіксацією останнього до великого грудного м'яза 4 та його фасції (формуючи замок 6 за типом „деепідермізована шкіра-великий грудний м'яз-фасція великого грудного м'яза”). Операцію закінчують пошаровим накладанням швів 7 на рану та встановленням силіконового дренажу 8 в ретромаскулярний простір. Конкретний приклад застосування Хвора Л. Вік - 40 років. Історія хвороби №2030755. Поступила 10.08.2001 у відділення пластичної та реконструктивної хірур гії центральної міської клінічної лікарні м.Києва у плановому порядку на оперативне лікування з діагнозом: „Постлактаційна інволюція молочних залоз”. Протокол операції №103-104 від 11.08.2001р. Операція виконувалась під ендотрахеальним знеболюванням у положенні хворої на спині. Після обробки операційного поля виконано маркування шкіри за типом типової „замкової свердловини”, розтин по контуру розмітки та деепідермізацію шкіри у формі трикутника з розташованим в його середині сосково-ареолярним комплексом. З залозистої тканини, деепідермізованої шкіри та підшкірної жирової клітковини викроїли нижній центральний шкірно-залозистий клапоть для формування верхнього контур у молочної залози. Виконали висічення шкірно-залозистого клаптя на живлячій ніжці за Ribeiro розмірами 80´100мм. Гострим та тупим шляхом провели препаровку, починаючи від місця прикріплення великого грудного м'яза до ребер, з формуванням у ретромаскулярному просторі ложа (під великим грудним м'язом). Виконали ретельний гемостаз. В сформовану ретромаскулярну кишеню встановили силіконовий ендо-протез, який покрили шкірно-залозистим клаптем з наступною фіксацією клаптя до великого грудного м'яза та його фасції, сформувавши замок за типом „деепідермізована шкіра-великий грудний м'яз-фасція великого грудного м'яза”. Нове місце ареоли визначили вже під час операції. Проведена фіксація сосковоареолярного комплексу, пошарове накладені шви на рану. У ретромаскулярний простір встановлено силіконові трубчаті активні дренажі. Накладено асептичну пов'язку. Антибіотикопрофілактика - внутрішньовенне введення Зіноце 5 20506 фу 1,5мг за 30 хвилин до початку операції, компресійна білизна - на протязі 4 місяців. За час спостереження (5 років) рецидивного птозу молочної залози не спостерігалось. За період з 2001 по 2006 роки у клініці кафедри госпітальної хірургії №2 з курсом судинної та грудної хір ургії НМУ ім.О.О.Богомольця способом, що заявляється, було проліковано 25 хворих з діагнозом постлактаційна інволюція молочної залози. За час спостереження у жодної пацієнтки не спостерігалось ні небажаної міграції силіконового ендопротеза, ні рецидивного птозу молочної залози (0%). Як вже вказувалось, при використанні способу-прототипу відповідна цифра становить 50-60% (за літературними даними). Таким чином, запропонований спосіб хірургічного лікування постлактаційної інволюції молочних залоз забезпе Комп’ютерна в ерстка М. Ломалов а 6 чує суттєве поліпшення результатів операції, що можна віднести на рахунок більш надійної фіксації шкірно-залозистого клаптя, що покриває силіконовий ендопротез, встановлений в ретромаскулярний простір, до великого грудного м'яза та його фасції, що забезпечує притискання шкірнозалозистого клаптя та силіконового ендопротеза великим грудним м'я зом до реберних дуг. Література 1. Ribeiro L. A new technique for reduction mammoplasty. - Pl. Rec. Surg., 1975, v.55, n.3, p.330-334. 2. Адамян А.А. Мамопластика при постлактаційній інволюції // Аннали пластичної, реконструктивної та естетичної хірургії. - 2004. - №1. - С.2331. Підписне Тира ж 26 прим. Міністерств о осв іти і нау ки України Держав ний департаме нт інте лекту альної в ласності, ву л. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститу т промислов ої в ласності”, ву л. Глазу нов а, 1, м. Київ – 42, 01601