Спосіб визначення рівня накладання товстокишкового анастомозу на відновному етапі після операції гартмана

Реферат: Спосіб визначення рівня накладання товстокишкового анастомозу на відновному етапі після операції Гартмана включає резекцію патологічно зміненої ділянки кишки. На відновному етапі оперативного втручання проводять оцінку кровообігу проксимальної кукси товстої кишки за допомогою інфрачервоної термометрії, визначають рівень накладання анастомозу. UA 86380 U (12) UA 86380 U UA 86380 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, точніше хірургії і такого її розділу як абдомінальна хірургія, та призначена для покращення результатів хірургічного лікування хворих, яким проводиться операція Гартмана, зокрема, зниження частоти ускладнень при цій групі оперативних втручань. В останні роки в Україні спостерігається значне збільшення кількості виконуваних операцій Гартмана. Широке використання даного оперативного втручання при обтуруючих пухлинах кишечнику обумовлено рядом переваг перед іншими багатоетапними втручаннями [2]. Технічна простота операції робить її популярною серед хірургів. Літературні дані свідчать про велику кількість недоліків даного оперативного втручання в післяопераційному періоді під час відновних етапів операції: неможливість накладання анастомозу без масивної мобілізації кишки, неспроможність анастомозу. Частота даних ускладнень варіює від 35 до 75 % [3]. Таким чином, незадовільні результати лікування, невирішеність ряду питань і їх суперечливість змушують шукати шляхи удосконалення лікувально-профілактичних заходів при операції Гартмана. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб класичної операції [1] (прототип). На першому етапі виконується резекція патологічно зміненої ділянки кишки. Дистальна кукса кишки наглухо зашивається дворядним швом, проксимальна - виводиться товстокишкова стома. На відновному етапі відновлюється безперервність кишечнику анастомозом "кінець в кінець". Спосіб-прототип має наступні недоліки: у 35-75 % хворих є неможливим накладання анастомозу без натягу та без попередньої мобілізації кишки, після чого відмічається неспроможність анастомозу у 55-68 % випадків. В основу корисної моделі поставлена задача, яка полягає у визначенні мікроциркуляції у привідній петлі методом інфрачервоної термометрії, з метою визначення місця накладання анастомозу на відновному етапі операції. Технічний результат, що досягається, буде полягати у значному зменшенні частоти ускладнень, що виникають після відновного етапу операції та зменшенні тривалості оперативного втручання. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає резекцію патологічно зміненої ділянки кишки, згідно з корисною моделлю, на відновному етапі оперативного втручання проводять оцінку кровообігу проксимальної кукси товстої кишки за допомогою інфрачервоної термометрії, визначають рівень накладання анастомозу, що зводить ризик розвитку післяопераційних ускладнень. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є проведення інфрачервоної термометрії проксимальної кукси на відновному етапі операції з метою визначення в ній мікроциркуляції для подальшого накладання анастомозу на рівні з адекватною мікроциркуляцією в стінці кишки. За доступними літературними даними такий спосіб підготовки товстої кишки при операції Гартмана невідомий. Запропонований спосіб здійснюється наступним чином. Операція розпочинається класичною методикою. Виділяють уражений сегмент кишки. Проводять перев'язку судин, які кровопостачають уражену ділянку. Виконують резекцію патологічно зміненої ділянки по попередньо відмічених лініях. Проводять ушивання дистальної кукси товстої кишки дворядним швом. Проксимальну куксу виводять на передню черевну стінку у вигляді стоми. Відновний етап операції проводять в термін через 3-6 міс. за відсутності протипоказань. Після проведення лапаротомії закривають стому із пошаровим закриттям стомічного отвору в передній черевній стінці. Проводять вісцероліз та мобілізацію проксимальної кукси. За допомогою стерильного лазерного термометра DT-8855 (інфрачервона термометрія) виконується оцінка інфрачервоного випромінювання на поверхні проксимальної кукси, яке прямо пропорційно коливається із інтенсивністю мікроциркуляції. В незміненому сегменті кишки, за нормального мікроклімату, середня температура поверхні кишки коливається в межах 37,15±0,2 °C [5]. Накладання анастомозу ми рекомендуємо на ділянці з Τ36,5 °C, оскільки у 2 пацієнтів з 10, в яких було проведено накладання анастомозу на ділянку з Τ36,5 °C, відмічалась нездатність анастомозу. Відшукують дистальну куксу товстої кишки, проводять підготовку останньої для накладання анастомозу. Відновлюється безперервність кишечнику анастомозом "кінець-в-кінець", при цьому проксимальна кукса товстої кишки забезпечена адекватною мікроциркуляцією та достатньо рухома для проведення відновного етапу. В післяопераційному періоді нездатність анастомозу не відмічалась (0 %). Конкретний приклад застосування. Хвора М. Вік - 59 років. Історія хвороби № 670. Госпіталізована 29.09.2012 у відділення загальної хірургії Олександрівської клінічної лікарні м. Києва в ургентному порядку з діагнозом "Гостра товстокишкова непрохідність". 1 UA 86380 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Протокол операції №129 від 29.09.2012. Операція виконувалась під ендотрахеальним знеболюванням у положенні хворої на спині. Після обробки операційного поля виконано серединну лапаратомію. При ревізії було виявлено пухлину сигмовидної кишки. Привідна петля товстої кишки була ектазована, D=12 см. При подальшій ревізії органів черевної порожнини, метастазів у регіональних л/в, печінці, брижі та великому чепці не було виявлено. Прийнято рішення виконати резекцію ділянки товстої кишки з пухлиною в межах здорових тканин з підготовкою проксимального сегмента кишки для подальшого відновного етапу операції, оскільки довжина проксимального сегменту кишки та її ектазія не дозволить накласти ректо-десцендо анастомоз без ризику, що є не припустимим. Виділено та перев'язано судини, які безпосередньо кровопостачають уражену ділянку. Візуально оцінювали границі відсічення ураженої ділянки кишки. Виконували резекцію патологічно зміненої ділянки по попередньо відмічених лініях. Проводили ушивання дистальної культі товстої кишки дворядним швом. Проксимальну куксу вивели на передню черевну стінку у вигляді стоми. Гемостаз по ходу операції - сухо. Санація та дренування черевної порожнини ПХВ дренажами. Рахунок серветок та інструментарію - все в наявності. Пошарові шви на рану. Асептична пов'язка на рану. В післяопераційному періоді проводили антибактеріальну терапію: цефтріаксон 1,02 р/д., антикоагулянтну терапію: фраксипарин 0,31 р/д., інфузійно-спазмолітичну та симптоматичну терапію. Розбортування стоми на 3 добу. Через 4 міс. (20.01.13) хвора госпіталізована в плановому порядку для відновного етапу операції. Історія хвороби № 670. Хворій проведено дообстеження: УЗД ОЧП, Ro ОГК та ОЧП, ФЕГДС, КТ ОЧП та онкомаркери (Са 19-9), колоноскопія дистальної кукси. 22.01.13 хвора підготовлена для оперативного лікування. Операція: лапаротомія, вісцероліз. Ревізія черевної порожнини - метастазів не виявлено. Проведення закриття стоми з пошаровим зашиттям колостомічного отвору. Підготовка проксимальної і дистальної кукси товстої кишки для накладання анастомозу. Проксимальна кукса мобілізована. Проведено інфрачервону термометрію проксимальної кукси, виявлено ділянку кишки з Τ36,5 °C, відсічення дистальної частини. Було вирішено накласти анастомоз "кінець в кінець" дворядним швом, що було проведено без натягу. Трансанальна інтубація товстого кишечнику. Гемостаз по ходу операції сухо. Рахунок інструментарію та марлевих серветок - всі в наявності. Пошарові шви на рану. Асептична пов'язка на рану. Післяопераційний період проходив без ускладнень, трансанальна інкубаційна трубка була видалена на 5 добу. Хвора виписана в задовільному стані на 7 добу для подальшого амбулаторного лікування. В післяопераційному періоді проводили антибактеріальну терапію: цефтріаксон 1,02 р/д., антикоагулянтну терапію: фраксипарин 0,31 р/д., інфузійно-спазмолітичну, переливання СЗП та білкових препаратів, симптоматичну терапію. За період з 2012 по 2013 роки у клініці кафедри хірургії № 4 способом, що заявляється, було проліковано 29 хворих з діагнозом: "Гостра кишкова непрохідність". За час спостереження ні у одного пацієнта не спостерігалось неможливості відновлення безперервності кишечнику через недостатню довжину привідної кукси та неспроможність анастомозу (0 %). Як вже вказувалось, при використанні способу-прототипу відповідна цифра становить: 35-75 % (за літературними даними) [4]. Таким чином, запропонований спосіб хірургічного лікування забезпечує суттєве поліпшення результатів операції, що можна віднести на рахунок визначення мікроциркуляції в куксі кишки за допомогою інфрачервоної термометрії. Джерела інформації:. 1. Hotouras А (2008). "Henri Hartmann and his operation". Grand Rounds 8: L1-2. doi:10.1102/1470-5206,2008.90018/. 2. Александров Н.Н., Лыткин М.И., Петров В.П. и др. Неотложная хирургия при раке толстой кишки. - Минск,1980. - 303 с. 3. Алиев С.А. Внутрибрюшные гнойно-воспалительные осложнения в хирургии колоректального рака, осложненного непроходимостью и перфорацией оболочной кишки. // Проблемы колопроктологии. - Вып. 18. – М. – 2002. - С. 294-300. 4. John N.R.Frye, Peter W.G.Garne, Greg M.Robertson, Frank A.Frirelle. Abdomino perinealresection or low Hartmann's procedure. // ANZ Journal of Surgery. - 2004. - Vol.74. - № 7. - P. 537. 5. Sherwood, Lauralee (2010). Human Physiology from cells to systems (Hardcover) (7 ed.). Pacific Grove, СА: Brooks/cole. ISBN 978-0-495-39184-5. 2 UA 86380 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб визначення рівня накладання товстокишкового анастомозу на відновному етапі після операції Гартмана, що включає резекцію патологічно зміненої ділянки кишки, який відрізняється тим, що на відновному етапі оперативного втручання проводять оцінку кровообігу проксимальної кукси товстої кишки за допомогою інфрачервоної термометрії, визначають рівень накладання анастомозу, що зводить ризик розвитку післяопераційних ускладнень. Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3