Стаціонарна установка для аварійного спуску

Стаціонарна установка для аварійного спуску, що включає встановлений на краю даху будівлі засіб закріплення і намотки гнучкої тяги, оснащеної зв'язуючим з поверхнею землі тягарем і несучої на собі засоби розміщення і спуску підтримувачів з потерпілими, який відрізняється тим, що засіб закріплення і намотки гнучкої тяги виконано у вигляді опорного стаціонарно встановленого на стійках шківа, а його гнучку тягу - безкінцевою, і її відтягуючий тягар - у вигляді коромисла з охопленими нею кінцевими шківами, а засіб розміщення і спуску потерпілих - у вигляді закріплених до опорного шківа двох огороджених сіткою платформ, на одній із яких встановлені механізми їх ручного переміщення впродовж швелерної рейки, вертикально закріпленої на стіні будівлі, виконані у вигляді черв'ячної пари, де черв'як зв'язаний з штурвальним ободом з рукояткою і з черв'ячним колесом, що має зачіпні механізми з можливістю вміщення їх у опорні отвори перфорації швелерної рейки, а на гнучкій тязі закріплені підтримувачі потерпілих, які виконані у вигляді стрічкових петель з прикріпленими до них м'якими сидіннями, поперековими поясами і зачіпними рукоятками. UA (21) a200705686 (22) 23.05.2007 (24) 27.04.2009 (46) 27.04.2009, Бюл.№ 8, 2009 р. (72) ИВАНЧЕНКО ГРИГОРИЙ МИХАЙЛОВИЧ, UA, КАНІШЕВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ, UA, МАЛИШ ІГОР ПАВЛОВИЧ, UA, УБАЙДУЛЛАЕВ ЮСУФЖОН НУРУЛЛАЙОВИЧ, UA, ПЕТРУШЕВСЬКИЙ ІВАН ІВАНОВИЧ, UA (73) ПЕТРУШЕВСЬКИЙ ІВАН ІВАНОВИЧ, UA (56) UA 79006, 10.05.2007 US 4512438, 23.04.1985 US 816495, 27.03.1906 US 710686, 07.10.1902 US 688436, 10.12.1901 US 619105, 07.02.1899 US 598370, 01.02.1898 UA a200600723, 10.08.2007 UA u200500550, 15.12.2006 UA 64970, 15.03.2004 RU 2071663, 10.01.1997 RU 2029578, 27.02.1995 SU 1563708, 15.05.1990 US 4553636, 19.11.1985 C2 2 (19) 1 3 випускні знизу частини і контейнер для їх розташування, а також лебідку для монтажу і підвіски до кронштейна, установленого на даху будівлі для підвіски відповідних тросів [РФ №2029578, А62В1/20, 07.09.90]. Недолік цього аналогу подібний уже приведеному пристрою - дуже складне обладнання, потребує багато часу на доставку і монтаж, високого рівня техобслуговування і професійності обслуговуючої бригади фахівців. Він також непридатний для обслуговування хмарочосів. Відомий рятувальний пристрій, який включає доставлений на автомобілі до місця аварії піднімальний важільний пристрій з кабіною, рама якої прилаштовується до рами вікна на висотному поверсі і до неї підвішено рятувальний рукав, розміщений між двома гілками підвішеного троса, знизу якого прикріплена нахилена спускаюча дошка, а усередині рукава виконані гальмуючі секції із пружних перетинок, а для піднімання рукава застосована лебідка. Недолік цього пристрою в тому, що хоч він і зручний тим, що має мобільну техніку доставки і відомий стандартний підіймач (кран), але цей пристрій може досягти не вище 16-го поверху, тому відносно хмарочосів нема чого і розраховувати. Відомі різноманітні мобільні і стаціонарні пристрої зменшеної технічної складності, деякі встановлюються і застосовуються вручну. Це, насамперед, мобільний пристрій для рятування людей із висотних адміністративних споруд, який включає встановлену на транспортному засобі систему підняття і фіксації рятувального еластичного рукава з вхідним і вихідним отворами і гальмуючим засобом у його середині, установленими з застосуванням гнучкої тяги з "кішкою", підвішеної до верхньої частини споруди, і піднятих разом з рукавом [п. У, з-ка №200500550, А63В1/00, 21.01.05], а також пристрій верхолаза [п. У, №64970А, А62В1/00, 15.03.04]; комплекс рятування людей із висотних споруд [з-ка У. №200600723, 27.01.06] і ряд інших пристроїв аналогічного призначення. Недоліком всіх цих пристроїв є те, що вони розраховані і розроблялись з тією метою, щоб якомога скоріше доставити пристрій до місця аварії і мати змогу швидко розвернути і включити їх у рятувальну роботу. Але при всіх варіантах використання такого рода пристроїв, коли завжди важливу роль грає час - термін виконання підготовчих процедур, ця проблема не вирішується. Радикальним вирішенням проблеми часу підготовки було б рішення коли пристрій при всякій вірогідності виникнення аварії був би уже на її місці і зразу ж вступив би в дію, але до цієї пори поки що цю проблему вирішити не вдалось, особливо це стосується рятування людей із хмарочосів. Найбільш близьким по технічній суті є апарат для евакуації із висотних будівель, який включає встановлену на даху високого адміністративного будинку лебідку з вогнестійким тросом, оснащеним тягарем, який зв'язує її з земною поверхнею і несе на собі підвішені до нього засоби підтримки потерпілих у вигляді контейнерів, кожний із яких виконано у вигляді капсули із пружних ґрат, і засіб захва 86460 4 ту у вигляді дротяних роз'ємних кілець [п. США, №4, 553, 636, NOK 19, 1985, Sheet 2 of 2]. Недолік цього апарата-прототипу в тому, що хоча він і призначений для спуску людей, захищених контейнерами, і без них і разом з ними, при тому передбачено зняття людей із даху і вікон будь-якого поверху, але звільнені внизу контейнери неможливо підняти на дах для продовження спуску після застосування всього комплекту наявних контейнерів. Підняти вгору ці засоби можливо тільки після застосування всього наявного комплекту, а для підняття чергового набору треба зупинити процес спуску, або застосувати другу лебідку, другий трос і другий комплект контейнерів. Все це значно зменшує можливості процесу евакуації, збільшує його час і повністю припиняє його в період такої перелаштовки. В основу винаходу поставлена задача з урахуванням всіх позитивних якостей прототипуапарата для евакуації із висотних будівель, і особливо його недоліки, створити подібний, але більш надійний і довгостроковий пристрій, основною особливістю якого було б те, щоб він конструювався б і архітектурно облаштовувався, виготовлявся і споруджувався сучасними методологіями і встановлювався б на даху чи на верхньому поверсі кожного хмарочоса завчасно в період зведення будівлі, на місці, найбільш придатному для збору потерпілих і відправки їх на поверхню землі з урахуванням того, що у майбутньому аварійна евакуація великих мас людей із адміністративних і житлових будівель має відбуватися вертольотами саме із дахів висотних споруд, як найбільш приємливих стартових площадок у сучасних і особливо майбутніх умовах урбанованих міст. Це передбачалось досягти завдяки застосуванню своєрідного фунікулера, чи імпровізованого зовнішнього "ліфту - засобів вміщення і спуску людей на підвішених на безкінцевому тросі двох огороджених сіткою платформ для загрузки і спуску до землі потерпілих будь-якого віку, росту і ваги. Поставлена задача вирішена тим, що стаціонарна установка для аварійного спуску, що включає встановлений на краю даху будівлі засіб закріплення і намотки гнучкої тяги, оснащеної зв'язуючим з поверхнею землі тягарем і несучої на собі засоби розміщення і спуск підтримувачів потерпілих, яка відрізняється тим, що засіб закріплення і намотки гнучкої тяги виконано у вигляді опорного стаціонарно встановленого на стійках шківа, а його гнучка тяга - без кінцевою, і її відтягуючий тягар - у вигляді коромисла з охопленими нею кінцевими шківами, а засіб розміщення і спуску потерпілих - у вигляді підвищених нею до опорного шківа двох огороджених сіткою платформ, на одній із яких встановлені механізми їх ручного переміщення впродовж швелерного рельса, вертикально закріпленого на стіні будівлі, і виконаний у вигляді черв'ячної пари - черв'як, з'єднаний з штурвальним обором з рукояткою і з черв'ячним колесом, що має зачіпні механізми з можливістю вміщення їх у опорні отвори перфорації швелерного рельса, а закріплені на гнучкій тязі підтримувачі потерпілих виконані у вигляді стрічкових петель з підкріпленими до них м'якими сидіннями, попере 5 ковими поясами і зачіпними рукоятками. Технічний і споживчий результат, досягнутий завдяки використанню всієї сукупності відрізняючих ознак пропонованого пристрою, полягає в тому, що вдалося створити відрізняючий від аналогів і прототипу пристрій, придатний по нашій впевненості, забезпечити поточне рятування персоналу із висотних адміністративних споруд з більш високою вірогідністю безпеки потерпілих, швидкістю і надійністю спуску їх на землю. Впевнені, що цю задачу, що поставлена перед пропонованим пристроєм, можливо здійснити лише в тому разі, коли об'єкт рятування буде створено на кожному будинку, особливо це стосується висотних будівель - сучасних хмарочосів. В сучасних умовах при зненацьких аваріях, коли виключається електроенергія, наповняються внутрішні приміщення і сходинки димом, полум'ям і пилом і цей жах охоплює також і внутрішню ліфтну систему, єдиний вихід - це зовнішня артерія зв'язку персоналу висотних будівель з землею, а саме - зовнішній імпровізований фунікулер, або зовнішній "ліфт" у вигляді пристрою, який пропонується у даному описі, функціональні можливості якого не залежні від будь-яких енергоносіїв, а виключно від людського фактора - здоров'я і сили людини. Суть пропонованого поясняється кресленням, де на Фіг.1 зображено стаціонарну установку для аварійного спуску людей із висотних будівель; на Фіг.2 - те ж саме, вигляд збоку; на Фіг.3 - те ж саме, збільшено, з розривами гнучкої тяги; на Фіг.4 - те ж саме, без платформ, вигляд збоку; на Фіг.5 - те ж саме, вигляд зверху; на Фіг.6 - посадочна платформа установки; на Фіг.7 - те ж саме, вигляд збоку; на Фіг.8 - те ж саме, вигляд зверху; на Фіг.9 - гальмувально-фіксуючий пристрій; на Фіг.10 - те ж саме, при гальмуванні і фіксації платформи, схематично; на Фіг.11 - те ж саме, вигляд з торця; на Фіг.12 - фрагмент вертикального швелерного рельсу (П-подібного розтину), вигляд спереду, збоку, ззаду і зверху; на Фіг.13 - те ж саме, між фрагментами посадочних платформ, схематично; на Фіг.14 - механізм ручного спуску і підйому посадочних платформ; на Фіг.15 - те ж саме, вигляд збоку; на Фіг.16 - те ж саме, вигляд зверху; на Фіг.17- застосування потерпілим засобу фіксації при спуску; на Фіг.18 - засіб фіксації потерпілого; на Фіг.19 - захватна рукоятка з темляком; на Фіг.20 - те ж саме, вигляд збоку; на Фіг.21 - те ж саме, при захваті гнучкої тяги (зверху і знизу) і фіксації її на гнучкій тязі; на Фіг.22 - захват руками гнучкої тяги потерпілим при застосуванні ним засобу фіксації при спуску. Конкретно стаціонарна установка включає опорну П-подібну стійку 1, вмонтовану у покриття даху 2, або установлену на верхньому поверсі, на 86460 6 перетинці якої створена вісь 3 опорного шківа 4, через який перекинуто безкінцеву гнучку тягу у вигляді корда, або троса (сталевого чи капронового), або ланцюга (кільцевого, чи роликового) 5. Знизу установка має охоплені гнучкою тягою 5 відтягуючі шківи 6, установлені на кінцях коромисла 7, рухомо за допомогою обійми 8 закріпленого на прикріпленому до стіни 9 будівлі стержнями 10 швелерному рельсі 11 (у вигляді швелеру з Пподібним розтином) і підпружиненого до нього пружиною 12. На бокових гілках безкінцевої гнучкої тяги 5 прикріплені посадочні платформи, одна зверху - ведуча 13, друга знизу - відома 14 (Фіг.1, 2, 3, 4, 5). Кожна із них має решітчасту підлогу 15 і грати із сітки 16, відкритої з боку стіни 9 будівлі. Зверху ґрат прикріплена поперечна балка 17, через отвори якої пропущена гнучка тяга 5 підвісу посадочної платформи до шківа 4. До ґрат платформ з боку рельсу 11 встановлені і прикріплені підлоги 15 вертикальні направляючі 18 з опорними роликами-котками19 для стабілізації платформ 13 і 14 при їх переміщенні повздовж швелерного рельсу 11 сумісно з гілками гнучкої тяги 5 (Фіг.6, 7, 8, 12, 13). З'єднання гнучкої тяги з платформами 13 і 14 виконано у вигляді гальмувально-фіксуючих засобів 20. У кожній платформі засіб 20 має прикріплений до балки 17 знизу коробчатий корпус 21, усередину якого через отвори зверху і знизу пропущено гнучку тягу 5, яка спирається на гальмуючі ролики 22, між якими в торцеву стінку корпуса 21 вгвинчено у різьбовий отвір гвинт-товкач 23, торець якого теж має опорний ролик, а проти нього внутрішня поверхня протилежної стінки корпуса має гальмуюче покриття 24 (Фіг.6, 7, 8, 9, 10, 11). Пропущена через корпус 21 тяга 5 спускається до підлоги 15 платформи і через її люк 25 далі - донизу, до шківів коромисла 7. Люк 25 оснащено відкидною кришкою-трапом 26 (Фіг.6, 7, 8). Для стабілізації руху платформ 13 і 14 виконані відбивні амортизуючі буфери 27 (Фіг.5, 6, 7, 8). Усередині ведучої 13 платформи змонтовано ліворуч механізм спуску і підйому 28, який в основі має черв'ячну пару - черв'ячне з'єднання черв'яка 29 з черв'ячним колесом 30, вісі 31 і 32, які встановлені і прикріплені до ґрат і підлоги відповідної платформи. Рядом з черв'ячним колесом 30 на вісі 32 насаджене і закріплене ведуче колесо 33 зі механізмами 34 на його ободі, якими воно з'єднується і взаємодіє з рельсом 11 через його отвори 35. При пропуску і опорі механізмів у ці отвори, які виконані на бокових направляючих рельса у два ряда в шахматному порядку (Фіг.9, 10), вони відповідають закріпленим зубам - механізмам обода ведучого колеса 33. Для обертів черв'яка 28 на кінці його вісі 31 насаджена і закріплена шестерня 36, прямі зуби якої входять в защеплення з прямими зубами штурвального обода 37, який має вісь 38, закріплену на гратах і підлозі 15, і рукоятку 39 (Фіг.6, 7, 8, 14, 15, 16). Для масового прискореного спуску потерпілих передбачено комплект індивідуальних засобів 40 для закріплення потерпілих на тязі 5. Кожний засіб має капронову стрічку 41 з двома петлями і поясом 42, з'єднаних з захватами рукоятками 43, оснащеними страхуючими петлями 44 з кільцеви 7 ми розрізними захватами 45. Пояс 42 прикріплено до кожної петлі стрічки 41 і його кінцівки мають швидко з'єднуючу "пряжку" - звичайний простий вузол 46, і гнучке сидіння 47 (Фіг.17, 18, 19, 20, 21, 22). Користуються установкою у трьох режимах роботи аварійних спусків персоналу адміністративних будівель і житлових споруд: 1) спуск дітей і осіб похилого віку; 2) спуск жінок і хворих чоловіків; 3) спуск адаптованих до висоти чоловіків, дівчат, юнаків. На початку першого режиму фахівці займають місця на платформах 13 і 14 і, користуючись штурвальним ободом 39, виводять платформи у вихідне положення і приступають до спуску по першому варіанту роботи - впускають на верхню платформу похилих людей і дітей і спускають їх до землі, забезпечують при цьому безпеку руху і виходу із платформи установки. При цьому переміщуються обидві платформи 13 і 14 - одна з потерпілими направляється донизу, а друга вільно рухається вгору - до покрівлі даху. Зрушення і переміщення платформ виконується вручну. Рятівник рукояткою 39 обертає обод 37, який через свої зуби передає це ручне зусилля на зуби шестерні 36, що понукає до обертів черв'яка 29 і черв'ячного колеса 30, а разом з ним і до ведучого колеса 33, яке прикріплено до колеса 30 через вісь 32. При обертах колеса 33 його зуби - механізми 34, спираючись на отвори 35 рельса 11, переміщають платформи вгору чи вниз, залежно від потреби і відповідного напрямку обертів ободи 37 по часовій стрільці, чи навпаки - проти. Рух платформ зупиняється і вони фіксуються при зупинці цих обертів, що забезпечено черв'ячною парою 29 і що дає можливість зупиняти платформи проти вікон будьякого поверху будинку і брати із них потерпілих, користуючись відкидним трапом 26. Число осіб одного рейсу обмежено, тому передбачено багаторазовий спуск і з поверхні даху і із вікон будівлі; 2) на другому етапі спуску - при рятуванні жінок обов'язково використання кришки трапу 26, який перекриває при виході із вікна будівлі пройом між краєм платформи і підвіконником або краєм даху; 3) на третьому етапі рятування платформи використовуються тільки для посадки потерпілих які через люк 25 кожної платформи спускаються із даху і вікон будівлі за допомогою індивідуальних засобів рятування, що дає можливість значно підвищити пропускну можливість установки на кожній гільці гнучкої тяги 5 (Фіг.17, 18, 19, 20, 21, 22). Механізм спуску і підйому 28 застосовується при цьому лише для зйому потерпілих із даху і вікон будівлі при використанні люків і трапів платформ, а переміщення потерпілих вниз при спуску виконується завдяки переміщенню гілок тяги 5 під впливом навантаження, яке створює прикріплені до них потерпілі. Для цього гілки тяги 5 відстопуруються від балок 17 обох платформ гвинти 23 вигвинчуються і вони вільно пропускаються через отвори корпуса 21 і отвір балки 17 під впливом навантаження, а швидкість і інші параметри руху тяги 5, а з ними і рух потерпілих, закріплених на гілках цієї тяги, регулюється цим гвинтом 23 фахівцем-рятувальником залежно від кількості одноча 86460 8 сно спускаючих потерпілих. При цьому платформи залишаються зафіксованими механізмом спуску завдяки особливості його черв'ячної пари (черв'яка 29). На третьому етапі використовують обидві гілки тяги 5, а платформи застосовуються лише для старту потерпілих в місцях, де вони фіксуються гвинтами 23. Спускаються потерпілі вниз на навантаженій гільці, до якої приєднуються і прикріпляються індивідуальні засоби 40 закріплення потерпілих у висі на цій тязі. На даху, чи біля пройому вікна будинку, де згуртовані потерпілі, зупиняють і фіксують гвинтами 23 ту чи іншу платформу (13 чи 14), відкривають люк 25 у її підлозі і відкидають на опору його кришку - трап 26. Потерпілий заздалегідь вдіває ноги у середину петель стрічки 41, прикріпляє себе поясом 42 до тяги 5, бере рукоятку 43, надіває на руку петляк 44 і накладає збоку захвати 45 рукоятки і пояса 42 на гілку тяги і повертає їх із горизонтального положення у вертикальне, що "переламує"(згинає) тягу і забезпечує утримання потерпілого поясом і двома руками, петлями і поясом у вісі на тязі 5 і відповідно на шківу 4. Потім вигвинчують гвинт 23 і спускають потерпілого вниз, регулюючи швидкість спуску його, чи групи потерпілих тим же гвинтом 23. Цей процес закріплення потерпілих на тязі 5 виконується як при зупинці її руху (гвинтом 23), так і без зупинки - при швидкому захваті захватів 45 рукоятками 43 рухомої тяги і утримання тіла у вісі на засобі 40, як показано на Фіг.22. Рух тяги 5 управляється механізмами спуску і підйому 28 при фіксованих, або звільнених від фіксації платформах 13, 14. Так навантажуються послідовно з переміною обидві гілки цієї тяги. В кінці спуску потерпілий швидко знімає з себе засіб 40 і за допомогою фахівця відправляють ці засоби вгору на протилежній гільці для використання черговими потерпілими. Випуск урятованих потерпілих виконується із опущеної донизу платформи - через її звернутий до стіни 9 пройом у сітці 16 огорожі, або безпосередньо на землю, чи на якусь опору. Технічною перевагою пропонованої установки над прототипом є те, що вдалося створити такий пристрій, який можливо заздалегідь виконати і встановити на висотних будівлях для термінового застосування при аварії і без будь-якої підготовки, терміново і швидко включити у поточну евакуацію людей будь-якого віку і ступеня адаптації до висоти. Хоча ця установка потребує включення в розробку, виконання і установку на будівлі фахівців конструкторів, будівельників і архітекторів і тому необхідні для її створення не абиякі кошти, але в умовах пожеж і інших аварій найважливішим фактором є час прийняття відповідних засобів в подолання кризи, а це можливо лише у тому разі, коли ці засоби у вигляді технічних установок будуть заздалегідь розміщені на всіх висотних будинках, особливо на хмарочосах, до верхніх поверхів яких поки що немає надійного зовнішнього обладнання. Це тим більше важливо, що стихія зненацьких аварій моментально розгортується і розповсюджується усередині споруди і в жилих, і робочих приміщеннях - на всіх шляхах евакуації людей в тому числі вона охоплює внутрішні ліфтні блоки. Найбільша ефективність такого облаштування буде до 9 86460 сягнута при завчасній установці його на дахах будівель з забезпеченням доступу до них із всіх приміщень внутрішніми шляхами евакуації. Такий зв'язок цих імпровізованих зовнішніх ліфтів і фуні Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 10 кулерів з дахами будівель буде у пригоді і при рятуванні людей за допомогою гелікоптерів і інших літаючих засобів. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601