Лізиній 3-метил-1,2,4-триазоліл-5-тіоацетат

Лізиній 3-метил-1,2,4-триазоліл-5-тіоацетат, наступної формули: COO Винахід відноситься до медицини і фармації, зокрема до нових біологічно активних з'єднань, що є основою для створення лікарських препаратів з широким спектром біологічної активності, для лікування захворювань центральної нервової системи (ЦНС), зокрема гострих порушень мозкового кровообігу та інших захворювань. Судинні і дегенеративні захворювання головного мозку супроводжуються ішемічним пошкодженням нервової тканини і ведуть не тільки до важких неврологічних розладів, таких як порушення когнітивних, моторних, вербальних та інших функцій ЦНС, але і до погіршення роботи серця, пошкодження судинного ендотелію. Щорічно, в світі переносять інсульт близько 6 млн. чоловік. Спостерігається збільшення поширеності інсульту у осіб працездатного віку. Згідно міжнародним епідеміологічним дослідженням в світі від інсульту щорічно вмирає 4,7млн. чоловік У більшості країн світу інсульт займає 2-3 місце в структурі загальної смертності населення, а в Україні - друге місце, поступаючись лише кардіоваскулярній патології. Судинні і дегенеративні захворювання ЦНС займають перше місце, серед причин стійкої втрати працездатності. При ішемічному ураженні мозку, в результаті зниження мозкового кровотоку, відбувається: порушення функцій дихального ланцюга мітохондрій і енергетичного обміну; глутаматна N N H3C N H HC S CH2COO NH3+ CH2 CH2 NH3+ , (19) UA (11) 86668 який проявляє нейропротективну, ноотропну, кардіопротективну, ендотеліотропну, протиішемічну, антиоксидантну, протизапальну, протигіпоксичну дії та є малотоксичним. (13) CH2 C2 CH2 3 "ексайтотоксичність"; порушення іоного гомеостазу клітини, з підвищенням внутриклітинного вмісту іонів кальцію; лактат-ацидозом; активацією внутриклітинних ферментів, з підвищенням синтезу NO; розвитком оксидативного стресу; експресією генів, аноксичною деполяризацією мембран і смертю клітини; та гострої серцевої недостатності, що створює енергетичний дефіцит міокарду, розвиток оксидатавного стресу, активацію протизапальних цитокинів і формування локального запального вогнища. У комплексному лікуванні даних патологій застосовують блокатори кальцієвих каналів, антиоксиданти, антигіпоксанти, протизапальні засоби і ноотропи. Відомий лікарський засіб пірацетам [Лекарственные препараты Украины. - К.,2000, Т.2. - С.303306]. Пірацетам володіє ноотропною, нейропротективною, протиїшемічною і протизапальною діями. За результатами дослідження пірацетаму на моделі мозкового інсульту встановлено, що пірацетам сприяє зменшенню: пошкодження мембран нейронів, по зниженню гіперферментемії нейроспецифічного ізоензима креатинфосфокінази (ВВКФК); поліпшенню процесів пам'яті, по збереженню УРПУ (умовна реакція пасивного уникнення) та зниженню рівня смертності. Проте, він не спричиняє антиоксидантної дії і не ефективний в гострий період захворювання. Відомий лікарський засіб індометацин [Справочник Видань, лекарственные препараты в России. - Μ.: "Астрафарм Сервис", 1995. - С.475-476]. Індометацин є одним з найефективніших нестероїдних протизапальних засобів і його застосовують при лікуванні хвороб ЦНС. Проте, при захворюваннях нейродегенеративної природи він неефективний. Крім того, індометацин токсичний і викликає головний біль, запаморочення, диспепсію, сонливість, ураження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту і кровотечу. Відоме застосування як блокатора. кальцієвих каналів і антиангінального засобу, ізоптина [Машковській. М.Д. Довідник лікарських засобів. - M.: Медицина, 2005. - С.427]. Недоліком ізоптина є вузький спектр біологічної активності і відсутність нейропротективного ефекту. Відома біологічно активна сполука "Морфоліній 3-метил-1,2,4триазоліл-5-тіоацетат", який проявляє гепатозахисну, ранозагоючу і протизапальну активність. Патент України №1988 кл. C07D413/12, А61К31/41. Лікарські препарати з використанням цієї сполуки зареєстровані Міністерством охорони здоров'я України 31 травня 1994 [наказ №85, реєстраційний №94/85], з назвою "Тіотриазолін". За наслідками клінічних досліджень встановлено, що тіотриазолін окрім вказаних активностей володіє антиоксидантною, кардіопротекторною, протиїшемічною, мембраностабілізуючою, імуномодулюючою, холатостимулюючою та іншими видами фармакологічної дії. Проте тіотриазолін переважно використовують у відновлювальному періоді захворювання ЦНС і він не володіє позитивною дією відносно ендотеліоцитів мозкових судин. За хімічною будовою тіотриазолін приймаємо як структурний аналог В основу винаходу поставлена задача створення нового біологічно активного з'єднання, що забезпечує при його використанні в лікарських формах, 86668 4 як їх активної основи, максимальний фармакологічний ефект цих форм при лікуванні судинних і дегенеративних захворювань ЦНС. Рішення поставленої задачі забезпечує нове біологічно активне з'єднання D,L-лізиній 3-метил1,2,4-триазоліл-5-тіоацетат (М1) наступної формули: який проявляє нейропротективну, ноотропну, кардіопротективну, ендотеліотропну, протиїшемічну, антиоксидантну, протизапальну, протигіпоксичну дії та є малотоксичним. Заявлене з'єднання відрізняється від структурного аналога тим, що замість морфоліна в ньому використовується лізин. Фармакологічний ефект від використання винаходу Заявлене з'єднання М-1 має ширший спектр біологічної дії порівняно із структурним аналогом і виключає його недолік вказаний вище. Порівняно з референтними препаратами і структурним аналогом, з'єднання М-1 і лікарські форми на його основі не токсичні. Призначення М-1 при гострому порушенні мозкового кровообігу (ОПМК) призводить до зменшення загибелі нейронів і ендотеліоцитів капілярів кори головного мозку, поліпшення енергообміну мозку, гальмування вільно-радикального окислення (ВРО), зниження рівня маркерів пошкодження нейронів в крові та поліпшення пам'яті. При лікуванні інфаркту міокарду використовування М-1 приводить до зменшення зони некрозу міокарду, зниження рівня маркерів пошкодження кардіоміоцитів в крові, поліпшення показників ЕКГ, зменшення запального процесу і зниження смертності в умовах гіпоксії. Застосування М-1 по силі терапевтичного ефекту перевершує ефективність референтних препаратів пірацетаму, індометацину, ізоптина і структурного аналога - тіотриазоліна. Суть винаходу пояснюється нижчеприведеним описом і прикладами доклінічних досліджень на моделях ОПМК, гострого інфаркту міокарду, запалення і гіпоксії. Результати цих досліджень приведені в таблицях. Гостру токсичність М-1 вивчали при внутрішньочеревинному введенні його щурам лінії Вістар масою 140-160г [Коваленко В.М., Стефанов А.В., Максимов Ю.М. Методичні рекомендації по експериментальному вівченню токсичної дії потенційних лікарських засобів. - Київ.2000. - 26с.], які показали, що показник токсичності - ЛД50 складає 2240мг/кг. Приклад 1 Синтез лізинія 3-метил-1,2,4-триазоліл-5тіоацетата (М-1) 5 86668 До 88,2г (0,50М) 3-метил-1,2,4-триазоліл-5тіоацетата додають розчин 76,8г (0,526М) Lлізина, або DL-лізина в 40мл води і 125мл етанолу. Реакційну суміш кип'ятять годину, додають 75100мл етанолу, охолоджують. Осад, що випав фільтрують, промивають 20-30мл холодного етанолу і сушать. Вихід 150,7-153,0г (94,4%-95,8%) цільового продукту. Білий кристалічний порошок з Т.пл. 202-206°С (з водного етанолу), легко розчинний у воді, розчинний в етанолі, не розчиний в ефірі та хлороформі. Знайдено, %: С 41,2; Η 6,7; Ν 21,9; S 10,0. C11H21N5SO4 Обчислено, %: С 41,4; Η 6,6; Ν 21,9; S 10,0. IK-СПЕКТР, см-1: 3429, 3130(v NH); 1608(v COO-); 1541 (ν C=N); 1393 (сим COO-). Приклад 2 Нейропротективна активність Нейропротективну, антиоксидантну, протиїшемічну, ноотропну і ендотелітрону активність сполуки М-1 вивчали [Стефанов А.В. Доклінічне вивчення лікарських засобів. - Київ: Авіцена, 2002, - 350 З.] на моделі гострого порушення мозкового кровообігу (ОПМК) у щурів лінії Вістар масою 200230г (по 10 штук в кожній групі), яке викликали двосторонньою перев'язкою загальних сонних артерій. Про дані види активності судили: по зниженню продукту вільно-радикального окислення (ВРО) - малонового диальдегида (МДА) в головному мозку (по реакції з тіобарбітуровою кислотою); підвищенню вмісту макроергічного продукту аденозинтрифосфата (АТФ) в головному мозку (хроматоспектрофотометрично); по збільшенню густини нейронів і ендотеліоцитів (показник виживання клітин) в корі головного мозку (зображення одержували на мікроскопі Axioskop (Zeiss, Germany) і за допомогою 8-бітової CCD-камери 6 COHU-4922 (COHU Inc., США) вводили в комп'ютерну систему аналізу зображень VIDAS-386 (Kontron Elektronik, Germany), морфометричний аналіз клітин мозку і ендотелію здійснювали в автоматичному режимі, за допомогою макропрограми, розробленої в спеціалізованому середовищі програмування VIDAS-2,5 (Kontron Elektronik, Germany); по зниженню активності церебрального ізоінзима креатінфосфокінази (ВВ-КФК) - маркера пошкодження нейронів; по тривалості УРПУ( умовної реакції пасивного уникнення). Препарати вводили внутрішньочеревно, раз на добу, протягом всього терміну спостереження (4 діб) - М-1 дозою 50мг/кг, пірацетам - 500мг/кг, тіотриазолін - 50мг/кг. Моделювання ОПМК у щурів приводило: до активації ВРО, про що свідчило підвищення МДА; порушення енергетичного обміну, про що свідчило зниження АТФ; порушення пам'яті, що проявлялося в зниженні латентного періоду УРПУ; підвищення загибелі нейронів, про що свідчило зниження їх густини в корі мозку і підвищення активності ВВКФК в плазмі крові; підвищення загибелі ендотеліоцитів капілярів кори мозку, про що свідчило зниження їх густини. Як видно з табл.1, з'єднання М-1 знижувало утворення МДА на 49% (препарати порівняння тіотриазолін і пірацетам на 39 і 29%% відповідно), підвищував латентний час УРПУ на 250 % (тіотриазолін і пірацетам на 157 і 62%%, відповідно) і збільшував густину нейронів і ендотеліоцитів на 26,7 і 38%% відповідно (тіотриазолін на 11,5 і 14%%, а пірацетам не спричиняв дії), знижував активність ВВ-КФК на 55% (тіотриазолін і пірацетам на 46 і 26%% відповідно). Таким чином, М-1 за зазначеними видами фармакологічної активності перевершує базовий препарат терапії ОПМК - пірацетам і свій структурний аналог - тіотриазолін. Таблиця 1 Вплив М-1 і препаратів порівняння - тіотриазоліна і пірацетаму на показники енергетичного обміну, активності ВРО, активності ВВ-КФК, виживання нейронів і ендотеліоцитів в мозку і крові та латентного періоду УРПУ щурів з ОПМК Група щурів Інтактна (п=10) ОНМК (п=10) М-1 (11=10) Тіотріазолін Пірацетам (п=10) Густина нейро- Густина ендонів теліоцитів ВВ-КФК, ммол/л/ч УРПІ, с 1877±67 0,040±0,001 112,6±0,47 1070±11 1078±32 0,130±0,001 21,4±0,72 1357± 10*1 (+26,8%) 1193± 21* (+11,5%) 1087± 34 (+1,5%) 1489± 34*1 (+38%) 1233± 33*1 (+14%) 0,058± 0,001*1 (-55%) 0,070± 0,002* (-46%) 0,097± 0,002* (-26%) 70,5± 2,33*1 (250%) 54,3± 1,17*1 (157%) 34,3± 1,00* (62%) АТФ, мкм/г МДА, мкм/г 2,23±0,04 0,56±0,01 1352±43 1,0±0,02 1,37±0,06 1,82± 0,02*1 (+82%) 1,62± 0,02* (+62%) 1,47± 0,02* (+47%) 0,70± 0,01*1 (-49%) 0,83± 0,01* (-39%) 0,97± 0,02* (-29%) * - р