Спосіб місцевого лікування трихомоніазу в ранніх термінах вагітності

Реферат: UA 87121 U UA 87121 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до акушерства, і може бути використана у комплексному лікуванні запальних захворювань статевих органів (вульви та піхви) специфічної етіології, що викликані трихомоніазом. Проблема трихомоніазу як інфекції, що передається статевим шляхом, залишається на даний момент актуальною. Трихомоніаз (стара назва трихомоноз) - одна з найпоширеніших секс-трансмісивних інфекцій. Збудником трихомоніазу є одноклітинний паразит вагінальна трихомонада (Trichomonas vaginalis), що належить до типу найпростіших (Protozoa). За даними ВОЗ, вагінальною трихомонадою щорічно заражаються 170 мільйонів людей (реальна кількість хворих може бути значно більша). Поширеність трихомоніазу серед дорослого населення країн, що розвиваються, досягає 40 %, в розвинених країнах трихомоніаз зустрічається рідше (210 %). Передача збудника відбувається при статевих контактах. У рідкісних випадках можлива контактна передача, через рушники, купальники, при грубих порушеннях правил особистої гігієни. Трихомоніаз вражає як жінок, так і чоловіків, причому клінічні прояви частіше виникають у жінок. У чоловіків трихомоніаз часто протікає без симптомів (носійство). Симптоми трихомоніазу у жінок - жовто-зелені виділення з піхви, часто пінисті з неприємним запахом, свербіння в області піхви, неприємні відчуття при статевих контактах і при сечовипусканні. В ранніх термінах вагітності перебіг трихомоніазу відрізняється високим ризиком інфікування органів малого таза і швидким розвитком ускладнень. Цьому сприяє фізіологічне зниження імунітету, пов'язане із вагітністю. Зміна гормонального балансу на користь прогестерону та продукування плацентою специфічних білків вагітності, які мають фізіологічну імуносупресивну дію, призводять до того, що опірність організму жінки до інфекцій, в тому числі до трихомоніазу, знижується. Відомі на сьогодні способи місцевого лікування трихомоніазу передбачають застосування метронідазолу або його аналогів, наприклад орнідазолу. Однак, застосування даної групи препаратів одразу після пологів має свої недоліки. Це зумовлено тим, що в ранніх термінах вагітності жінка годує грудьми, і при легких (локалізованих) клінічних формах трихомоніазу призначення препаратів групи метронідазолу не показане. Тому активно ведуться пошуки інших медикаментів, за допомогою яких можна здійснювати місцеве лікування трихомоніазу. Аналогом корисної моделі є спосіб лікування трихомонадної інфекції за допомогою вагінальних песаріїв "Клімедекс", що містять метронідазол, кліндаміцин та дексаметазон (Ю.В. Левачкова. Мікробіологічне обґрунтування складу песаріїв "Клімедекс" // Вісн. фармації. - 4 (64). - 2010. - С. 7-9). Недолік даного способу полягає в багатокомпонентності препарату, що збільшує ризик побічних реакцій. Не можна також виключати вплив препарату на вагітність в ранньому терміні. Найближчим аналогом корисної моделі є спосіб лікування вагінального кандидозу у вагітних з використанням антисептиків (І.Р. Ніцович, А.В. Семеняк. Лікування вагінального кандидозу під час вагітності // Клін. та експ. патол. - Том X, № 4 (38).-2011. - С. 178). Недоліком прототипу є те, що звернено увагу лише на лікування кандидозу, тоді як антисептики мають більш широкий спектр антибактеріальної активності. З метою ліквідації вищевказаних недоліків, в основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення медикаментозного методу місцевого лікування трихомонадної інфекції шляхом застосування такого препарату, який би був високоефективним, мав мінімальні негативні дії та не був рутинним в застосуванні. Поставлена задача вирішується тим, що як препарат для місцевої терапії пропонується Дезмістин. Це унікальний антисептик широкого спектра дії для зовнішнього і місцевого застосування. Застосовується для лікування інфікованих ран, опіків, піодермії, мікозів, вульвовагініту, ендометриту, уретритів і уретропростатитів (хламідіоз, трихомоніаз, гонорея); для профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом (сифіліс, гонорея, трихомоніаз, генітальний герпес, генітальний кандидоз) та ін. Склад і форма випуску: Дезмістин розчин 0,01 % - 50 мл у флаконах зі спеціальною насадкою, або 500 мл. 1 мл розчину Дезмістину містить Дезмістин 100 мкг. Механізм дії Дезмістину пов'язаний з гідрофобною взаємодією препарату з цитоплазматичними мембранами мікроорганізмів, що приводить до їх руйнування. Дезмістин діє бактерицидно. Дезмістин має високу антибактеріальну активність, значно сильнішою у порівнянні з такими антисептичними засобами, як йодовідон, фурацилін, хлоргексидин, розчин перекису водню, полімерні препарати йоду, нітрофуранові антисептики, етоній, декаметоксин. Дезмістин має виражену антимікробну дію відносно грампозитивних і грамнегативних (Staphylococcus spp., 1 UA 87121 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Streptococcus spp., Вас. Anthracoides, Вас. Subtilis, Neisseria spp., Eschrichia spp., Shigella spp., Salmonella spp., Vibrio spp., Corynebacterium diphtheriae), аеробних і анаеробних, спороутворюючих і аспорогенних бактерій у вигляді монокультур і мікробних асоціацій, включаючи госпітальні штами з полірезистентністю до антибіотиків. Дезмістин більш ефективний щодо грампозитивних бактерій (стафілококи, стрептококи та ін..), діє згубно на збудників захворювань, що передаються статевим шляхом - гонококи, бліді трепонеми, трихомонади, хламідії (Chlamydia spp., Treponema spp., Trichomonas vaginalis, Neisseria gonorrhoeae), а також на віруси герпесу, імунодефіциту людини й ін. Дезмістин має протигрибкову дію щодо аскоміцетів роду Aspergillus і роду Penicillium, дріжджових (Rhodotorula rubra, Torulopsis gabrata тощо) і дріжджоподібних (Candida albicans, Candida tropicalis, Candida krusei та ін..) грибів, дерматофітів (Trichophyton rubrum, Trichophyton mentagrophytes, Trichophyton schoenleini, Trichophyton verrucosum, Epidermophyton, floccosum, Microsporum gypseum, Microsporum canis та ін), а також інших патогенних грибів (наприклад, Malassezia furtur). Дезмістин ефективний як щодо монокультур, так і асоціацій грибів, включаючи штами, резистентні до протигрибкових препаратів. Дезмістин ефективно запобігає інфікуванню ран та опіків, активізуючи процеси регенерації. За рахунок гіперосмолярної активності розчин Дезмістину підсилює відділення гнійного ексудату і вибірково зневоднює некротичні тканини, сприяючи формуванню сухого струпа. При цьому мазь Дезмістину не ушкоджує грануляції і життєздатні клітини шкіри, не пригнічує крайову епітелізацію. Дезмістин не має місцевої подразнюючої дії і алергізуючих властивостей. При місцевому застосуванні Дезмістин не має здатності всмоктуватися через шкіру і слизові оболонки, що особливо важливо в ранніх термінах вагітності. Ознаки корисної моделі: 1. Препарат Дезмістин застосовується в ранніх термінах вагітності. 2. Препарат Дезмістин застосовується для лікування трихомоніазу. 3. Препарат Дезмістин застосовується шляхом зрошення слизової оболонки з ознаками ураження. Спільні ознаки найближчого аналога та корисної моделі: місцеве використання антисептиків в акушерстві. Відмінності між найближчим аналогом та корисною моделлю: 1. У найближчому аналогу антисептики використовуються в другому та третьому триместрах вагітності, вагітності, тоді як у корисної моделі - під час першого триместру (до закінчення 12-го тижня вагітності). 2. У найближчого аналога антисептики використовуються для лікування вагінального кандидозу, а у корисній моделі - для лікування трихомоніазу. Спосіб застосування здійснюється наступним чином. У вагітної в терміні до 12 тижнів жінки, що має ознаки ураження трихомонадною інфекцією (свербіж статевих органів, почервоніння слизової піхви та вульви, пінисті жовто-зелені виділення зі статевих шляхів), слизову оболонку вульви і піхви рясно зрошують 0,01 % розчином Дезмістину. Лікувальна процедура повторюється 5-8 разів на добу протягом 5-7 днів. Тривалість лікування залежить від клінічних проявів захворювання. Бактеріологічне дослідження виділень зі статевих органів вагітної жінки є обов'язковим. Протипоказання: індивідуальна непереносимість Дезмістину. Застосування в ранніх термінах вагітності можливе, оскільки при зовнішньому і місцевому застосуванні системна абсорбція активної речовини малоймовірна. В експериментальних дослідженнях тератогенну і ембріотоксичну дію Дезмістину не виявлено. Побічна дія: в окремих випадках у місці введення Дезмістину може виникнути відчуття легкого печіння, яке проходить самостійно через 15-20 сек. і не потребує відміни препарату. Як очікується, застосування даної корисної моделі дозволить зменшити час лікування вагітних жінок із трихомоніазом в середньому на 2 доби. Приклад використання корисної моделі. Вагітна В., 23 роки, термін вагітності 9-10 тижнів, поскаржилась на свербіж і відчуття печіння в ділянці статевих органів, наявність виділень зеленуватого кольору. При огляді діагностовано гіперемію слизової гінеталій, наявність рясних пінистих виділень. Бактеріологічне дослідження підтвердило наявність Trichomonas vaginal is у виділеннях зі статевих органів. Від місцевої терапії метронідазолом жінка відмовилась, мотивуючи відмову небажанням впливу препарату на вагітність. З метою лікування трихомоніазу було застосовано Дезмістин у вигляді локальних зрошень слизової статевих органів 0,01 %розчином 6 разів на добу. Результатом лікування було повне зникнення клінічних симптомів протягом 5 днів без застосування системної антибіотикотерапії. 2 UA 87121 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб місцевого лікування трихомоніазу в ранніх термінах вагітності шляхом використання антисептиків, який відрізняється тим, що для зрошення слизової оболонки вульви і піхви застосовують 0,01 % розчин Дезмістину 5-8 разів на добу протягом 5-7 днів. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3