Спосіб виготовлення лікувальних фітокремів серії “монастирські”

Реферат: UA 87161 U UA 87161 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до способу виробництва косметичних засобів з лікувальним ефектом, може використовуватись у медицині. Так, відомий спосіб екстракції згідно з А.с. СРСР № 1680197, МКВ A61K35V78, 30.09.1991, відповідно до якого для екстракції використовується суха рослинна сировина, проводять екстракцію рослинною олією шляхом підвищення температури до 60 °C, тривалість екстракції 3 години. Аналогічно за А.с. СРСР № 1694143, МКВ A61K35V78, 30.11.1991, згідно з яким олійний екстракт сухого подрібненого чайного листа отримують шляхом витримування суміші при температурі до 70-85 °C протягом 3-4 години. Також за А.с. СРСР № 1752395, МКВ A61K35Y78, 07.06.1992 екстракцію рослинною олією отримують шляхом проведення цього процесу на паровій бані при температурі близько 100 °C протягом 6 годин. Згідно з деклараційним патентом на корисну модель в Україні № 3435 МПК А61K7/48 15.11.2004 рослинну сировину (коріння, стебла, листя) подрібнюють, заливають олійною основою і витримують упродовж доби, потім підігрівають до температури 70-80 °C протягом 15 хвилин. Загальним недоліком вищенаведених аналогів є руйнування нестійких та легких біологічно активних речовин (БАР) при висиханні рослинної сировини, яка використовується у сухому вигляді, а також при застосуванні високих технологічних температур. Задачею даної корисної моделі є удосконалення процесу екстракції шляхом використання свіжозібраної сировини лікарських рослин та екстрагента рослинної олії, що дозволяє отримати олійні екстракти цих рослин, які, в свою чергу, використовуються як основа для виготовлення лікувальних фітокремів серії "Монастирські". Експериментально встановлено, що як екстрагенти свіжозібраної рослинної сировини можуть бути використані такі рослинні олії: соняшникова олія, соєва олія, олія зародків пшениці, кукурудзяна олія, маслинова олія, олія виноградних кісточок, кокосова олія, пальмова олія. Як сировину використовуються свіжозібрані корені, стеблі, листя, квітки лікарських рослин та їх суміші, які нарізуються шарами товщиною не більше 10 мм. Подрібнену рослинну сировину завантажують у ємність для екстракції, заливають олійним екстрагентом та екстрагують при температурі 18-25 °C. Експериментально встановлено, що достатнім є співвідношення мас сировина/екстрагент в межах (1:1)-(1:8). Співвідношення мас менш ніж 1:1 утруднює процес екстракції БАР із рослинної сировини, а співвідношення більш ніж 1:8 призводить до невиправданих втрат екстрагента при недостатній концентрації БАР. Ємність для екстракції рослинної сировини складається з двох частин: верхньої, в яку завантажується сировина та заливається екстрагент, а також нижньої частини, до якої шляхом краплепадіння надходить фільтрований екстракт лікарських рослин. Верхня та нижня частини ємності для екстракції розділені фільтром із марлі медичної (ДСТУ EN № 14079:2009) товщиною 5-20 шарів марлі. Кількість шарів марлі підбирається емпірично таким чином, що швидкість краплепадіння (ШК) визначається згідно з формулою: ШК (літри на годину) дорівнює об'єму екстрагенту (літри) поділений на час повного переходу олійного екстракту з верхньої частини ємності для екстракції до нижньої, що складає один повний цикл екстракції (години). Експериментально встановлено, що оптимальний час одного повного циклу екстракції складає від 6 до 9 годин. Нижня частина ємності для екстракції забезпечена насосним пристроєм, який переміщує олійний екстракт з нижньої частини цієї ємності до верхньої, що забезпечує циркуляційну екстракцію (ГФ СРСР X, ст. 253). Експериментально встановлено, що оптимально загальний процес екстракції складає 3-6 повних циклів екстракції, що становить загальний час екстракції від 18 до 54 годин, це забезпечує найбільш ефективну та повну екстракцію БАР із рослинної сировини. Отриманий вищезазначеним методом виготовлення олійний екстракт лікарських рослин або суміші лікарських рослин підігрівають на водяній бані до температури 35-45 °C, додають віск бджолиний (ДСТУ 4229-2003), який попередньо було розплавлено на водяній бані при температурі 60-80 °C, із пропорційного розрахунку від 3 % до 10 % на загальну масу, при постійному перемішуванні протягом 15 хвилин для досягнення однорідної консистенції, отриману масу фільтрують у теплому вигляді та фасують. Застосування воску бджолиного у відносній кількості менше 3 % призводить до рідкої консистенції фітокрему, а застосування воску бджолиного у відносній кількості більше 10 % призводить до твердої консистенції фітокрему, оптимальною є концентраціявід 3 % до 10 % воску бджолиного, що забезпечує м'яку консистенцію фітокрему. Вищевикладений спосіб виготовлення фітокремів надає наступні переваги: використання свіжозібраної рослинної сировини знижує негативний вплив на БАР, що відбувається при 1 UA 87161 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 висушування рослинної сировини; застосування роздільного нагрівання олійного екстракту та воску бджолиного значно знижує рівень температури технологічного нагрівання олійного екстракту рослин порівняно з раніше відомими методами виготовлення фітокремів, що зменшує розпад летких та нестійких БАР. Віск бджолиний у вказаних фітокремах використовується як джерело БАР, а також згущувач, емульгатор та консервант, що дозволяє уникнення штучних інгредієнтів в складі фітокремів серії "Монастирські". Добір конкретних лікарських рослин в складі фітокремів серії "Монастирські", їх комбінації та співвідношення здійснюються в залежності від досягнення необхідного лікувально-оздоровчого ефекту, такого як: протизапальна, знеболююча, протибактеріальна, противірусна, протигрибкова, регенеруюча, венотонічна та інші дії. Корисна модель ілюструється прикладами конкретної реалізації способу виготовлення лікувальних фітокремів серії "Монастирські". Приклад 1 Подрібнену сировину - свіжозібрані стебла та листя буквиці, квітки каштана кінського, листя папороті чоловічої, взяті в рівних частках, заливають в ємності для екстракції олією соєвою у співвідношенні мас: 1 частина вказаної суміші рослинної сировини на 3 частини екстрагента. Марлевий фільтр ємності для екстракції складає 10 шарів, що забезпечує загальний час проточної циклічної екстракції 36 годин при температурі 22 °C. Отриманий олійний екстракт рослинної сировини нагрівають на водяній бані до температури 40 °C, додають віск бджолиний, який попередньо було розплавлено на водяній бані при температурі 60-80 °C, із пропорційного розрахунку 11 % на загальну масу, при постійному перемішуванні протягом 15 хвилин до досягнення однорідної консистенції, отриману масу фільтрують у теплому вигляді та фасують. Така концентрація воску бджолиного зумовлює тверду консистенцію фітокрему, що значно утруднює його всмоктування в шкіру при розтиранні. Приклад 2. Фітокрем "Буквиця" серії "Монастирські". Подрібнену сировину: свіжозібрані стебла та листя буквиці, квітки каштана кінського, листя папороті чоловічої, взяті в рівних частках, заливають в ємності для екстракції олією соєвою у співвідношенні мас: 1 частина вказаної суміші рослинної сировини на 3 частини екстрагента. Марлевий фільтр ємності для екстракції складає 10 шарів, що забезпечує загальний час проточної циклічної екстракції 36 годин при температурі 22 °C. Отриманий олійний екстракт рослинної сировини нагрівають на водяній бані до температури 40 °C, додають віск бджолиний, який попередньо було розплавлено на водяній бані при температурі 60-80 °C, із пропорційного розрахунку 5 % на загальну масу, при постійному перемішуванні протягом 15 хвилин до досягнення однорідної консистенції, отриману масу фільтрують у теплому вигляді та фасують. Така концентрація воску бджолиного зумовлює ніжно-м'яку консистенцію фітокрему "Буквиця", що забезпечує його легке всмоктування в шкіру при розтиранні, вказаний спосіб виготовлення, що застосований, та композиція лікарських рослин надає фітокрему виражену протизапальну, знеболюючу, венотонічну терапевтичні властивості, що має доцільним його використання при варикозному розширенні вен нижніх кінцівок. Приклад 3 Подрібнену сировину: свіжозібрані стебла та листя калгану та череди, квітки лаванди, взяті в рівних частках, заливають в ємності для екстракції олією соєвою у співвідношенні мас: 1 частина вказаної суміші рослинної сировини на 9 частини екстрагента. Марлевий фільтр ємності для екстракції складає 10 шарів, що забезпечує загальний час проточної циклічної екстракції 36 годин при температурі 22 °C. Отриманий олійний екстракт рослинної сировини нагрівають на водяній бані до температури 40 °C, додають віск бджолиний, який попередньо було розплавлено на водяній бані при температурі 60-80 °C, із пропорційного розрахунку 5 % на загальну масу, при постійному перемішуванні протягом 15 хвилин до досягнення однорідної консистенції, отриману масу фільтрують у теплому вигляді та фасують. Співвідношення 1:9 між масою суміші рослинної сировини та екстрагенту призвело до недостатньої концентрації БАР для досягнення необхідного терапевтичного ефекту, а також до невиправданих витрат екстрагенту. Приклад 4 Подрібнену сировину: свіжозібрані стебла та листя калгану та череди, квітки лаванди, взяті в рівних частках, заливають в ємності для екстракції олією соєвою у співвідношенні мас: 1 частина вказаної суміші рослинної сировини на 3 частини екстрагента. Марлевий фільтр ємності для екстракції складає 10 шарів, що забезпечує загальний час проточної циклічної екстракції 36 годин при температурі 22 °C. Отриманий олійний екстракт рослинної сировини нагрівають на водяній бані до температури 40 °C, додають віск бджолиний, який попередньо 2 UA 87161 U 5 10 15 20 25 30 35 було розплавлено на водяній бані при температурі 60-80 °C, із пропорційного розрахунку 5 % на загальну масу, при постійному перемішуванні протягом 15 хвилин до досягнення однорідної консистенції, отриману масу фільтрують у теплому вигляді та фасують. Така концентрація воску бджолиного зумовлює ніжно-м'яку консистенцію фітокрему "Буквиця", що забезпечує його легке всмоктування в шкіру при розтиранні, вказана композиція лікарських рослин надає фітокрему добру протизапальну, регенеруючу терапевтичні властивості, відновлює еластичність шкіри, що має доцільним його використання при тріщинах стоп та п'ят. Приклад 5. Фітокрем "Від тріщин стоп та п'ят" серії "Монастирські". Подрібнену сировину: свіжозібрані стебла та листя калгану та череди, квітки лаванди, взяті в рівних частках, заливають в ємності для екстракції олією зародків пшениці у співвідношенні мас: 1 частина вказаної суміші рослинної сировини на 3 частини екстрагента. Марлевий фільтр ємності для екстракції складає 10 шарів, що забезпечує загальний час проточної циклічної екстракції 36 годин при температурі 22 °C. Отриманий олійний екстракт рослинної сировини нагрівають на водяній бані до температури 40 °C, додають віск бджолиний, який попередньо було розплавлено на водяній бані при температурі 60-80 °C, із пропорційного розрахунку 5 % на загальну масу, при постійному перемішуванні протягом 15 хвилин до досягнення однорідної консистенції, отриману масу фільтрують у теплому вигляді та фасують. Використання олії зародків пшениці значно посилює регенеративні властивості фітокрему, який наведено у прикладі 4, що забезпечує досягнення максимального терапевтичного ефекту. Наведені приклади реалізації корисної моделі не вичерпують всіх варіантів способу виготовлення лікувальних фітокремів серії "Монастирські", можливі інші видозміни в межах втілення і без обходу головного винахідницького задуму. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 1. Спосіб виготовлення лікувальних фітокремів, при якому виготовляють олійні екстракти лікарських рослин (корені, стебла, листя, квітки) та їх композиційні суміші, який відрізняється тим, що як сировину використовують свіжозібрані лікарські рослини. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що додатково застосовують роздільне нагрівання олійного екстракту лікарських рослин та розплавлення воску бджолиного для їх наступного з'єднання для значного зниження рівня температури технологічного нагрівання олійного екстракту лікарських рослин. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що як джерело біологічно активних речовин, згущувача і консерванту використовують виключно віск бджолиний. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3